Постанова № 76236854, 29.08.2018, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@kia.arbitr.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" серпня 2018 р. Справа№ 911/316/18

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Пашкіної С.А.

суддів: Сітайло Л.Г.

Калатай Н.Ф.

За участю секретаря судового засідання : Кулачок О.А.

представників сторін:

від позивача : не з'явився,

від відповідача : Собчук О.О. - голова правління,

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Білоцерківвода"

на рішення Господарського суду Київської області від 03.07.2018

у справі № 911/316/18 (суддя Антонова В.М.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Білоцерківвода"

до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Академіка Кримського, 10"

про визнання укладеними спірних пунктів договору

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Київської області від 03.07.2018р. у справі №911/316/18 відмовлено у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Білоцерківвода» до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Академіка Кримського,10» про визнання укладеними спірних пунктів договору.

Рішення місцевого господарського суду ґрунтується на тому, що будь-яких доказів тому, що співвласники житлового будинку, що по вул. Академіка Кримського, 10 в м.Біла Церква, прийняли рішення делегувати відповідачу право на управління будинком в частині укладення від їх імені з позивачем договору про надання послуг з централізованого постачання холодної води та водовідведення (з використанням внутрішньо будинкових систем) чи про необхідність споживання відповідачем відповідних послуг, останнім суду не надано. У відповідача відсутні підстави виступати стороною в договорі, в якості колективного споживача комунальної послуги з централізованого постачання холодної води та водовідведення, що надається власникам житлового будинку по вул. Академіка Кримського, 10 в м.Біла Церква.

Не погоджуючись з рішенням суду позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить Київський апеляційний господарський суд скасувати рішення Господарського суду Київської області від ,03.07.2018р. та прийняти нове рішення, яким повністю задовольнити позовні вимоги.

В апеляційній скарзі позивач зазначає про те, що відповідач не надав жодного доказу, що він не є споживачем послуг з централізованого водопостачання та водовідведення.

В апеляційній скарзі позивач зазначає про те, що позивач заявив вимогу укладення спірних пунктів договору, ось в межах цієї вимоги суд і мав би розглянути справу, визнання господарським судом, з власної ініціативи, відсутності у відповідача обов'язку щодо укладення договору в цілому, знаходиться поза межами заявлених позивачем вимог.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 20.08.2018р. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою, розгляд справи призначено на 29.08.2018р., встановлено строк для подання відзивів на апеляційну скаргу до 27.08.2018р.

29.08.2018р. від відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому відповідач просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги у повному обсязі, рішення Господарського суду м. Києва від 03.07.2018р. залишити без змін.

У відзиві на апеляційну скаргу відповідач зазначає про те, що апелянт не навів доказів, які зобов'язують відповідача виступати колективним споживачем та укласти договір про надання послуг з централізованого водовідведення та водопостачання на запропонованих спірних умовах. Відповідач не має бажання отримувати послуги, які надає позивач, оскільки всупереч ст. 1 Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» спірними пунктами договору не передбачена наявність у відповідача вузла розподільного обліку, що забезпечує індивідуальний облік споживання відповідної комунальної послуги.

В судове засідання апеляційного господарського суду 29.08.2018р. не з'явився позивач.

Враховуючи те, що позивач про час та місце судового засідання повідомлений належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення, явка учасників судового процесу не визнана обов'язковою, неявка позивача в судове засідання не перешкоджає розгляду справи по суті, судова колегія ухвалила розгляд апеляційної скарги у відсутності представника позивача.

Дослідивши доводи апеляційної скарги, наявні матеріали, та заслухавши пояснення представника відповідача судова колегія встановила.

Позивач є суб'єктом господарювання, який здійснює господарську діяльність у сфері централізованого водопостачання та водовідведення, на підставі виданої йому Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг ліцензії серії АГ № 500099 від 18.06.2013 зі строком дії по 06.06.2018.

02.01.2018 позивач звернувся до відповідача з листом вих. № 1-04/13-36, згідно з якого запропонував останньому підписати, скріпити печаткою та в установлений законом термін повернути позивачу надісланий ним примірник договору № 6055 про надання послуг з централізованого постачання холодної води та водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем) від 04.01.2018 з додатками до нього (додаток № 1 - акт розмежування балансової належності водопровідних та каналізаційних мереж та точка розподілу в якій здійснюється передача послуг від виконавця до споживача; додаток № 2 - характеристика засобів обліку холодної води).

Відповідач, посилаючись на часткову невідповідність проекту договору вимогам закону, повернув проект договору позивачу разом з підписаним до нього протоколом розбіжностей.

Лист відповідача від 24.01.2018 (вих. № 188) позивач отримав в той же день (вх. № 219) та, непогоджуючись з уточненнями внесеними відповідачем до умов договору № 6055 від 04.01.2018, звернувся до суду із позовом про вирішення переддоговірного спору, обов'язковість укладення якого позивач обгрунтовує посиланням на Закон України "Про житлово-комунальні послуги", Закон України "Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення", Правила користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджені наказом Мінжитлокомунгоспу України від 27.06.2008 № 190, якими передбачено, що послуги з централізованого водопостачання та водовідведення надаються споживачам виключно на підставі договору.

Позивач також вказав, що 12.05.2015 між ним та відповідачем вже був укладений договір № 6055 про надання послуг з центрального постачання холодної води та водовідведення, однак останній був достроково припинений з ініціативи відповідача з 01.01.2017 (листи від 08.11.2016 вих. № 145, від 23.11.2016 вих. № 1-04/09-2980). Позивач вказує, що відповідач з 2016 року споживає послуги з водопостачання, однак постійно ухиляється від укладення спірного договору, шукаючи формальні підстави для відмови в його підписанні.

За приписами ч.7 ст.179 Господарського кодексу України господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Відповідно до ст.181 Господарського кодексу України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Проект договору може бути запропонований будь-якою з сторін. У разі якщо проект договору викладено як єдиний документ, він надається другій стороні у двох примірниках.

Сторона, яка одержала проект договору, у разі згоди з його умовами оформляє договір і повертає один примірник договору другій стороні або надсилає відповідь на лист, факсограму тощо у двадцятиденний строк після одержання договору.

За наявності заперечень щодо окремих умов договору сторона, яка одержала проект договору, складає протокол розбіжностей, про що робиться застереження у договорі, та у двадцятиденний строк надсилає другій стороні два примірники протоколу розбіжностей разом з підписаним договором.

Статтею 181 Господарського кодексу України також передбачено, що сторона, яка одержала протокол розбіжностей до договору, зобов'язана протягом двадцяти днів розглянути його, в цей же строк вжити заходів для врегулювання розбіжностей з другою стороною та включити до договору всі прийняті пропозиції, а ті розбіжності, що залишились неврегульованими, передати в цей же строк до суду, якщо на це є згода другої сторони.

Частиною 3 статті 179 Господарського кодексу України визначено, що укладення господарського договору є обов'язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов'язком для суб'єкта господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов'язковості укладення договору для певних категорій суб'єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування.

Суть спірних правовідносин полягає у вирішенні питання щодо врегулювання переддоговірного спору щодо укладання спірних пунктів договору на послуги з централізованого питного водопостачання та водовідведення.

Правові, економічні та організаційні засади функціонування системи питного водопостачання визначає Закон України "Про питну воду та питне водопостачання", згідно зі ст.1 якого централізованим питним водопостачанням є господарська діяльність із забезпечення споживачів питною водою за допомогою комплексу об'єктів, споруд, розподільних водопровідних мереж, пов'язаних єдиним технологічним процесом виробництва та транспортування питної води. Централізоване водовідведення - господарська діяльність із відведення та очищення стічних вод за допомогою системи централізованого водовідведення.

Наказом Державного комітету України по житлово-комунальному господарству від 27.06.2008 № 190 затверджено Правила користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України (далі - Правила № 190).

Зазначеними Правилами встановлено, що договірні відносини щодо користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення здійснюються виключно на договірних засадах відповідно до Законів України "Про питну воду та питне водопостачання" та "Про житлово-комунальні послуги".

Так, ст.19 Закону України "Про питну воду та питне водопостачання" передбачено, що послуги з централізованого питного водопостачання надаються споживачам підприємством питного водопостачання з урахуванням вимог Закону України "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання" на підставі договору з:

- підприємствами, установами, організаціями, що безпосередньо користуються централізованим питним водопостачанням та/або централізованим водовідведенням;

- підприємствами, установами або організаціями, у повному господарському віданні або оперативному управлінні яких перебуває житловий фонд і до обов'язків яких належить надання споживачам послуг з питного водопостачання та/або централізованого водовідведення;

- об'єднаннями співвласників багатоквартирних будинків, житлово-будівельними кооперативами та іншими об'єднаннями власників житла, яким передано право управління багатоквартирними будинками та забезпечення надання послуг з водопостачання та/або централізованого водовідведення на підставі укладених ними договорів;

- власниками будинків, що перебувають у приватній власності.

Договір про надання послуг з питного водопостачання та/або водовідведення укладається безпосередньо між підприємством питного водопостачання або уповноваженою ним юридичною чи фізичною особою і споживачем, визначеним у частині першій цієї статті.

Приписами ч.3 ст.29 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" від 24.06.2004 встановлено, що договір на надання послуг з централізованого опалення, послуг з централізованого постачання холодної води, послуг з централізованого постачання гарячої води, послуг з водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем) у багатоквартирному будинку укладається між власником квартири, орендарем чи квартиронаймачем та виконавцями цих послуг.

Закон України "Про житлово-комунальні послуги" від 09.11.2017 визначає, що послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення є комунальною послугою (ст. 5).

Згідно зі ст. 6 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" від 09.11.2017 передбачено, що виконавцем комунальної послуги з централізованого водопостачання/централізованого водовідведення є суб'єкт господарювання, що провадить господарську діяльність з централізованого водопостачання/централізованого водовідведення.

Споживач, як учасник правовідносин у сфері надання житлово-комунальних послуг, може бути індивідуальним або колективним.

З аналізу норм Законів України "Про питну воду та питне водопостачання" та "Про житлово-комунальні послуги" вбачається, що індивідуальним споживачем послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення може бути: власник квартири, орендар чи квартиронаймач, підприємство, установа, організація, що безпосередньо користується централізованим питним водопостачанням та/або централізованим водовідведенням або у повному господарському віданні або оперативному управлінні якої перебуває житловий фонд і до обов'язків якої належить надання споживачам послуг з питного водопостачання та/або централізованого водовідведення.

Колективним споживачем вищевказаної послуги визначено об'єднання співвласників багатоквартирних будинків, житлово-будівельні кооперативи та інші об'єднання власників житла. Проте закон передбачає, що вказані суб'єкти мають право на укладення з виконавцем послуг договорів про надання послуг з централізованого водопостачання/централізованого водовідведення лише за умови передачі їм права управління багатоквартирними будинками та забезпечення надання послуг з водопостачання та/або централізованого водовідведення на підставі укладених ними договорів.

Статтею 22 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку", також передбачено, що об'єднання за рішенням загальних зборів має право визначати виконавців окремих житлово-комунальних послуг, з якими усі співвласники укладають відповідні договори; виступати колективним споживачем (замовником) усіх або частини житлово-комунальних послуг.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" об'єднанню співвласників багатоквартирного будинку (асоціації об'єднань співвласників багатоквартирного будинку) може бути передано усі або частина функцій з управління багатоквартирним будинком.

Рішення співвласників багатоквартирного будинку щодо управління багатоквартирним будинком приймається на зборах у порядку, передбаченому цією статтею. Якщо у багатоквартирному будинку в установленому законом порядку утворено об'єднання співвласників, проведення зборів співвласників та прийняття відповідних рішень здійснюється згідно із законом, що регулює діяльність об'єднань співвласників багатоквартирних будинків (ч. 1 ст. 10 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку").

До повноважень зборів співвласників належить прийняття рішень з усіх питань управління багатоквартирним будинком, у тому числі про: прийняття рішення про вибір моделі організації договірних відносин з виконавцем комунальної послуги (укладення індивідуального та/або колективного договору про надання комунальної послуги) (п. 9 ч. 2 ст. 10 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку").

Рішення зборів співвласників оформляється протоколом, який підписується усіма співвласниками (їх представниками), які взяли участь у зборах, кожен з яких ставить підпис під відповідним варіантом голосування ("за", "проти", "утримався"), за формою, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної житлової політики (ч. 7 ст. 10 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку").

Предметом спору в даній справі є вимоги позивача, як виконавця послуг, про визнання укладеним з відповідачем, як споживачем таких послуг, договору № 6055 про надання послуг з централізованого постачання холодної води та водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем) від 04.01.2018 в редакції позивача.

Відповідно до тексту долученого позивачем до справи проекту договору № 6055 від 04.01.2018 вбачається, що відповідач визначений у преамбулі договору як споживач комунальної послуги з централізованого постачання холодної води та водовідведення.

Доказів того, що співвласники житлового будинку, що по вул. Академіка Кримського, 10 в м. Біла Церква, прийняли рішення делегувати відповідачу право на управління будинком в частині укладення від їх імені з позивачем договору про надання послуг з централізованого постачання холодної води та водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем) чи про необхідність споживання відповідачем відповідних послуг, до матеріалів справи не надано.

Судова колегія погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що у відповідача відсутні підстави виступати стороною в договорі № 6055 від 04.01.2018 в якості колективного споживача комунальної послуги з централізованого постачання холодної води та водовідведення, що надається власникам житлового будинку по вул. Академіка Кримського, 10 в м. Біла Церква. Однак позивач, як виконавець послуг не позбавлений права на укладення прямих договорів на послуги з центрального водопостачання і водовідведення із індивідуальними споживачами цих послуг (фізичними особами), якими є власники квартири, орендарі чи квартиронаймачі.

Позивачем також не надано доказів відсутності технічної можливості проведення поквартирного обліку споживання відповідних послуг (водопостачання та водовідведення). Із поданих представником позивача до суду документів, а саме акту від 26.09.2016, вбачається наявність індивідуальних поквартиртирних засобів обліку водопостачання у мешканців житлового будинку, що розташований по вул. Академіка Кримського, 10 в м. Біла Церква, та в якому діє ОСББ.

Місцевий господарський суд обґрунтовано вказує про неможливість покладення обов'язку укладення спірного договору на відповідача і як індивідуального споживача, а саме юридичної особи, оскільки позивачем з посилання на належні та допустимі докази не доведено споживання відповідачем комунальної послуги, що надає позивач.

Щодо існування договору №6055 про надання послуг з центрального постачання холодної води та водовідведення від 12.05.2015, який був укладений між сторонами раніше та діяв до 01.01.2017, то посилання позивача на існування між сторонами договірних правовідносин у минулі роки, не доводить факту споживання відповідачем таких послуг після достроково припинення дії вказаного договору.

Доводи позивача в апеляційній скарзі про те, що позивач заявив вимогу про визнання укладеними спірних пунктів договору, а тому суд і мав би розглянути справу в межах цієї вимоги, а визнання господарським судом, з власної ініціативи, відсутності у відповідача обов'язку щодо укладення договору в цілому, знаходиться поза межами заявлених позивачем вимог, до уваги судовою колегією не приймаються. Місцевим господарським судом надана правомірна та обґрунтована оцінка позовним вимогам та їх відповідність діючому законодавству України, в тому числі спеціальним законам, які регулюють укладення договорів про надання послуг з централізованого постачання холодної води та водовідведення.

На підставі аналізу поданих до матеріалів справи доказів, місцевий господарський суд дійшов обґрунтованого висновку про те, що позивач не довів того факту, що відповідач є споживачем послуг, які надаються позивачем відповідно до Законів України "Про житлово-комунальні послуги" та "Про питну воду та питне водопостачання", також того, що у відповідача в силу закону є обов'язок на укладення договору на послуги з центрального водопостачання і водовідведення від імені всіх мешканців багатоквартирного будинку, а тому укладення спірного договору не є обов'язковим для відповідача.

Враховуючи викладене, Київський апеляційний господарський суд дійшов висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, рішення Господарського суду Київської області від 03.07.2018р. не підлягає скасуванню.

Керуючись ст.ст. 269, 270, 273-279, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Білоцерківвода" залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Київської області від 03.07.2018р. справі № 911/316/18 залишити без змін.

3. Матеріали справи №911/316/18 повернути до Господарського суду Київської області.

4. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня її проголошення.

В разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови суду апеляційної інстанції зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту постанови.

Повний текст постанови підписано 05.09.2018р.

Головуючий суддя С.А. Пашкіна

Судді Л.Г. Сітайло

Н.Ф. Калатай