Постанова № 76236769, 03.09.2018, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@kia.arbitr.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" вересня 2018 р. Справа№ 910/782/18

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Агрикової О.В.

суддів: Жук Г.А.

Дикунської С.Я.

при секретарі судового засідання МельничукуО.С.,

представники сторін в судове засідання не з'явились,

розглянувши апеляційну скаргу державного підприємства

«Науково-дослідний і проектний інститут містобудування»

на рішення Господарського суду міста Києва від 08.05.2018

(повний текст складено 22.05.2018)

у справі №910/782/18 (суддя Сівакова В.В.)

за первісним позовом державного підприємства

«Науково-дослідний і проектний інститут містобудування»

до комунального підприємства «Дирекція з капітального будівництва та реконструкції «Київбудреконструкція»

про стягнення 132443,04грн.,

за зустрічним позовом комунального підприємства «Дирекція з капітального будівництва та реконструкції «Київбудреконструкція»

до державного підприємства «Науково-дослідний і проектний інститут»

про розірвання договору №2013-109 від 01.10.2013 та стягнення 146652,66грн.,

встановив:

У січні 2018 ДП «Науково-дослідний і проектний інститут містобудування» (позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до КП «Дирекція з капітального будівництва та реконструкції «Київбудреконструкція» (відповідач) про стягнення 132443,04грн., а саме 53207,34грн. боргу за актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) №ГС-0000563 від 01.04.2015, 50941,77грн. пені, 24209,36грн. інфляційних втрат та 4084,57грн. 3%річних. В обґрунтування своїх вимог позивач (виконавець) посилався на наявність у відповідача (замовника) простроченого боргу згідно договору №2013-109 від 01.10.2013, предметом якого є виконання проектно-кошторисної документації по об'єкту «Реконструкція дамб мулового поля №3 Бортницької станції аерації». Стадія «Проект».

28.02.2017 КП «Дирекція з капітального будівництва та реконструкції «Київбудреконструкція» звернулось до Господарського суду міста Києва із зустрічною позовною заявою до ДП «Науково-дослідний і проектний інститут містобудування» розірвання договору №2013-109 від 01.10.2013 та стягнення 146652,66грн. В обґрунтування своїх вимог відповідач (виконавець) посилався на порушення та неналежне виконання позивачем умов договору №2013-109 від 01.10.2013, а також заподіяння такими порушенням та неналежним виконанням збитків у розмірі 146652,66грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.03.2018 прийнято зустрічний позов для спільного розгляду з первісним позовом у справі №910/782/18.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 08.05.2018 у справі №910/782/18 в задоволенні первісного позову ДП «Науково-дослідний і проектний інститут містобудування» відмовлено. В задоволенні зустрічного позову КП «Дирекція з капітального будівництва та реконструкції «Київбудреконструкція» відмовлено. При прийнятті оскаржуваного рішення місцевий господарський суд дійшов до висновку про відсутність підстав для стягнення з замовника 53207,34грн. боргу за актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) №ГС-0000563 від 01.04.2015, як і підстав для стягнення 50941,77грн. пені, 24209,36грн. інфляційних втрат та 4084,57грн. 3%річних, які нараховані на вказану суму боргу, оскільки вказаний акт підписаний не повноважною особою та не підтверджує прийняття замовником проектних робіт; матеріали справи не містять доказів надання виконавцем замовнику вказаного акту на затвердження. Також, суд першої інстанції дійшов до висновку про відсутність передбачених законом та договором підстав для розірвання договору №2013-109 від 01.10.2013. При цьому, суд першої інстанції також відмовив в задоволенні зустрічних позовних вимог про стягнення збитків, оскільки замовником грошові кошти в сумі 146652,66грн. сплачені саме на виконання договору №2013-109 від 01.10.2013 та не можуть вважатись збитками; замовником не доведено понесення ним збитків.

Не погодившись з прийнятим рішенням, ДП «Науково-дослідний і проектний інститут містобудування» подало апеляційну скаргу, у якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 08.05.2018 у справі №910/782/18 та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги до КП «Дирекція з капітального будівництва та реконструкції «Київбудреконструкція» про стягнення заборгованості в сумі 132443,04грн. задовольнити повністю. В обґрунтування вимог апеляційної скарги виконавець посилається на ті ж самі обставини та підстави, що і в позовній заяві, та стверджує, що акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) №ГС-0000563 від 01.04.2015 підписаний замовником та є підставою для оплати.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.07.2018 для розгляду для розгляду апеляційної скарги ДП «Науково-дослідний і проектний інститут містобудування» на рішення Господарського суду міста Києва від 08.05.2018 у справі №910/782/18 сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя АгриковаО.В., судді ЖукГ.А., ДикунськаС.Я.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 05.07.2018 відкрито апеляційне провадження у справі №910/782/18 та встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу до 17.07.2018.

17.07.2018 відповідачем за первісним позовом відзив на апеляційну скаргу, в якому він просить відмовити в її задоволенні.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 20.07.2018 розгляд справи №910/782/18 призначений на 03.09.2018.

В судове засідання 03.09.2018 представники сторін не з'явились, сторони про причини неявки суд не повідомили, про дату, час та місце судового засідання повідомлені належним чином.

Відповідно до ч.1, п.1 ч.3 ст.202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею; якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі, зокрема, неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду не підлягає зміні або скасуванню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, 01.10.2013 між КП «Дирекція з капітального будівництва та реконструкції «Київбудреконструкція» (замовник) та ДП «Науково-дослідний і проектний інститут містобудування» (виконавець) було укладено договір №2013-109 (договір, а.с.13-15), відповідно до п.1.1 якого в порядку та на умовах визначених цим договором, замовник доручає, а виконавець приймає на себе зобов'язання з виконання проектно-кошторисної документації (включаючи отримання позитивного звіту Держекспертизи) по об'єкту «Реконструкція дамб мулового поля №3 Бортницької станції аерації». Стадія «Проект» (роботи).

Відповідно до п.11.1 договору цей договір вступає в силу після його підписання сторонами і діє до 31.12.2014, але в будь-якому разі до повного виконання сторонами своїх пізніше договірних зобов'язань.

Відповідно до п.2.1 договору вартість робіт відповідно до договору та протоколу погодження договірної ціни (додаток №1) становить 399540,00грн., а саме: 2013 рік - 199860,00грн.; 2014 рік - 199680,00грн.

Розрахунок здійснюється на підставі підписаного акту приймання-передачі робіт за умови наявності коштів на реєстраційному рахунку замовника. Розрахунки за виконані роботи здійснюються відповідно до вимог Бюджетного кодексу України (п.2.2 договору).

Згідно з п.2.3 договору оплата 80% вартості виконаних відповідно до договору робіт здійснюється протягом 5 (п'яти) банківський днів шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок виконавця на підставі оформлених та підписаних актів передачі-приймання проектних робіт по мірі готовності окремих етапів (розділів) робіт за умови наявності коштів на реєстраційному рахунку замовника. Вартість окремих етапів робіт зазначена у календарному плані (додаток №2).

Відповідно до п.2.4 договору остаточний розрахунок за виконану роботу (20% від загальної вартості робіт) замовник проводить у термін 5 діб після отримання позитивного звіту ДП «Укрдержбудекспертиза».

Додатковою угодою №01 від 31.12.2013 (а.с.31) внесено зміни до п.2.1 договору та встановлено вартість робіт в розмірі 399424,38грн.; внесено зміни до п.2.2 договору та узгоджено, що розрахунок за виконані роботи у 2013 році в сумі 199860,00грн. та за роботи, які будуть виконані у 2014 році в сумі 199564,38грн. буде здійснений у 2014 році після затвердження річних кошторисних призначень та фактичного надходження коштів на реєстраційний рахунок замовника. Розрахунок здійснюється на підставі підписаного акту приймання-передачі робіт за умови наявності коштів на реєстраційному рахунку замовника. Розрахунки за виконані роботи здійснюються відповідно до вимог Бюджетного кодексу України; внесено зміни до п.3.1 договору та встановлено термін виконання робіт: початок - жовтень 2013 року, закінчення - грудень 2014 року.

Додатковою угодою №02 від 28.04.2014 (а.с.33) внесено зміни до п.2.2 договору та узгоджено, що розрахунок за виконані роботи у 2013 році в сумі 146652,66грн. та за роботи, які будуть виконані у 2014 році в сумі 252771,72грн. буде здійснений у 2014 році після затвердження річних кошторисних призначень та фактичного надходження коштів на реєстраційний рахунок замовника. Розрахунок здійснюється на підставі підписаного акту приймання-передачі робіт за умови наявності коштів на реєстраційному рахунку замовника. Розрахунки за виконані роботи здійснюються відповідно до вимог Бюджетного кодексу України.

Додатковою угодою №03 від 31.12.2014 (а.с.34) внесено зміни до п.2.2 договору та узгоджено, що розрахунок за виконані роботи у 2013 році в сумі 146652,66грн. буде здійснений після затвердження бюджетних призначень та надходження коштів на реєстраційний рахунок замовника не пізніше 01.06.2015. За роботи, які будуть виконані у 2015 році в сумі 252771,72грн. буде здійснений у 2015 році після затвердження річних кошторисних призначень та фактичного надходження коштів на реєстраційний рахунок замовника. Розрахунок здійснюється на підставі підписаного акту приймання-передачі робіт за умови наявності коштів на реєстраційному рахунку замовника. Розрахунки за виконані роботи здійснюються відповідно до вимог Бюджетного кодексу України; внесено зміни до п.11.1 договору встановивши строк його дії до 31.12.2015, але в будь-якому разі до повного виконання сторонами своїх зобов'язань.

Додатковою угодою №04 від 07.05.2015 (а.с.37) внесено зміни до п.2.2 договору та узгоджено, що розрахунок за виконані роботи у 2013 році в сумі 146652,66грн. буде здійснений після затвердження бюджетних призначень та надходження коштів на реєстраційний рахунок замовника не пізніше 01.06.2015. За роботи, які будуть виконані у 2016 році в сумі 252771,72грн. буде здійснений у 2016 році після затвердження річних кошторисних призначень та фактичного надходження коштів на реєстраційний рахунок замовника. Розрахунок здійснюється на підставі підписаного акту приймання-передачі робіт за умови наявності коштів на реєстраційному рахунку замовника. Розрахунки за виконані роботи здійснюються відповідно до вимог Бюджетного кодексу України.

Відповідно до п.4.2 договору передача замовнику виконаних та належним чином оформлених проектних робіт або окремих їх частин, розділів та етапів, здійснюється відповідно до накладних та актів здачі-приймання проектних робіт.

Пунктом 4.3 договору визначено, що замовник протягом 5 (п'яти) банківських днів від дня одержання виконаних та належним чином оформлених проектних робіт, або окремих їх частин, розділів та етапів, зобов'язаний передати виконавцю підписаний замовником акт здачі-приймання проектних робіт або мотивовану відмову від приймання вищезгаданих проектних робіт.

Відповідно до п.4.4 договору у випадку мотивованої відмови замовника в приймання проектних робіт сторонами складається та оформляється відповідний додатковий акт з переліком необхідних доробок. Виконавець усуває зауваження замовника в 5-денний строк та повторно надає на узгодження замовнику розроблену проектно-кошторисну документацію, про що складається відповідний акт.

Згідно з п.4.6 договору якщо протягом терміну, встановленого у п.4.3 договору, виконавець не отримує від замовника підписаний акт прийому-передачі виконаних робіт або мотивовану відмову, робота вважається такою, що прийняття з додержанням усіх умов та підлягає оплаті відповідно до умов п.2.3 договору.

Як вбачається з матеріалів справи, виконавець передав, а замовник прийняв наступні роботи на загальну суму 146652,66грн., а саме згідно акту здачі-приймання робіт (надання послуг) №СГ-0000488 від 27.12.2013 виконання проектно-кошторисної документації (включаючи отримання позитивного звіту Держекспертизи) по об'єкту: «Реконструкція дамб мулового поля №3 Бортницької станції аерації». Стадія «Проект». Етап 1. «топографо-геодезичні знімання» на суму 49404,71грн.; згідно акту здачі-приймання робіт (надання послуг) №СГ-0000489 від 27.12.2013 виконання проектно-кошторисної документації (включаючи отримання позитивного звіту Держекспертизи) по об'єкту: «Реконструкція дамб мулового поля №3 Бортницької станції аерації». Стадія «Проект». Етап 2. «інженерно-геологічні вишукування» на суму 97247,95грн.

Вказані акти підписані представниками сторін, містять відтиски печаток сторін, матеріали справи не містять заперечень сторін щодо вартості та обсягу виконаних проектних робіт за цими актами.

Відповідно до п.1 ст.854 ЦК України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

З картки рахунку ДП «Науково-дослідний і проектний інститут містобудування» вбачається, що 19.05.2015 замовником було перераховано виконавцю кошти за виконані роботи 1-го та 2-го етапів в загальному розмірі 146652,66грн. (а.с.38).

Окрім того, матеріали справи містять акт здачі-приймання робіт (надання послуг) №СГ-0000563 від 01.04.2015 виконання проектно-кошторисної документації (включаючи отримання позитивного звіту Держекспертизи) по об'єкту: «Реконструкція дамб мулового поля №3 Бортницької станції аерації». Стадія «Проект». Етап 3-1. «проектно-кошторисна документація» Стадія «Проект» І - етап на суму 53207,34грн. (а.с.36), який з боку замовника затверджений директором ОСОБА_2., містить відтиск печатки замовника.

Однак, згідно з розпорядженням Київського міського голови №190 від 27.08.2014 призначено ОСОБА_3. на посаду директора КП «Дирекція з капітального будівництва та реконструкції «Київбудреконструкція» з 28.08.2014 на контрактній основі.

Згідно наказу КП «Дирекція з капітального будівництва та реконструкції «Київбудреконструкція» №16-К від 28.08.2014 (а.с.124) на підставі розпорядження Київського міського голови від 27.08.2014 №190 на посаду директора КП «Дирекція з капітального будівництва та реконструкції «Київбудреконструкція» ОСОБА_3. приступив до виконання своїх обов'язків з 28.08.2014.

Відтак, як вірно вказав суд першої інстанції, акт здачі-приймання робіт (надання послуг) №СГ-0000563 від 01.04.2015 (3-го етапу) з боку замовника підписаний не повноважною особою та не може підтверджувати прийняття замовником проектних робіт за вказаним актом; вказаний акт здачі-приймання не міг бути підписаний директором ОСОБА_2, оскільки діючим директором КП «Дирекція з капітального будівництва та реконструкції «Київбудреконструкція» з 28.08.2014 є ОСОБА_3.

Відповідно до п.10.5 договору всі повідомлення між сторонами здійснюються у письмовій формі, направляються адресатові рекомендованим або цінним листом, телеграмою, або вручаються під розписку.

Однак, матеріали справи не містять доказів передання виконавцем замовнику акт здачі-приймання робіт (надання послуг) №ГС-0000563 від 01.04.2015 на суму 53207,34грн. Як і не надано позивачем доказів в підтвердження передачі замовнику проектно-кошторисної документації (включаючи отримання позитивного звіту Держекспертизи).

Відтак, як вірно вказав суд першої інстанції, за відсутності доказів передачі виконавцем замовнику акту виконаних робіт та здачі-приймання робіт (надання послуг) №ГС-0000563 від 01.04.2015 на суму 53207,34грн. відсутні підстави для застосування положень п.4.6 договору та вважати, що замовником роботи прийняті, як і відсутні підстави для здійснення оплати цього етапу проектних робіт згідно п.п.2.2., 2.3 договору.

Доводи апелянта щодо візуальної ідентичності підписів в актах за 2013 рік та у акті від 01.04.2015 колегія суддів відхиляє, оскільки відповідачем доведено належними доказами, що уповноваженим представником відповідача був ОСОБА_3. і в 2015 році акти не могли бути підписані та затверджені ОСОБА_2.

При цьому, позивачем не подано доказів отримання відповідачем та повернення позивачеві цього акта, що виключає твердження позивача про відсутність заперечень щодо справжності акта зі сторони відповідача. Матеріали справи не містять жодного доказу того, що відповідач отримав акт від 01.04.2015 та не заперечував щодо його дійсності. Натомість у своєму відзиві (а.с.120-122) відповідач заперечує як факт взагалі виконання позивачем робіт по 3му етапу, так і факт отримання акта здачі-прийому.

Відповідно до ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

До цього, вимоги виконавця про стягнення пені, інфляційних втрат та 3% річних також не підлягають задоволенню, оскільки випливають та є похідними вимогами від вимоги про стягнення боргу за проектні роботи згідно акту здачі-приймання робіт (надання послуг) №ГС-0000563 від 01.04.2015 на суму 53207,34грн., яка не підлягає задоволенню.

Одночасно, колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суд першої інстанції про відмову в задоволенні зустрічних вимог замовника про розірвання договору №2013-109 від 01.10.2013 та стягнення 146652,66грн. збитків з огляду на наступне.

Згідно з п.5.1.1 договору замовник має право відмовитись від договору та вимагати відшкодування збитків, якщо виконавець своєчасно не розпочав роботи або виконує їх настільки повільно, що закінчення їх у строк, визначений договором, стає неможливим.

Стаття 651 ЦК України визначає, що у разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Відповідно до п.2 ст.849 ЦК України якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків.

Відповідно до п.10.5 договору всі повідомлення між сторонами здійснюються у письмовій формі, направляються адресатові рекомендованим або цінним листом, телеграмою або вручаються під розписку.

Матеріали справи не містять доказів надіслання або вручення замовником виконавцеві письмової відмови від договору №2013-109 від 01.10.2013, а тому висновок суду першої інстанції про відсутність підстав вважати такий договір розірваним колегія суддів вважає обґрунтованим.

Слід зазначити, що вказані положення договору та ЦК України встановлюють право сторони договору відмовитися від договору в односторонньому порядку та не визначають можливість його одноособового розірвання.

Окрім цього, колегія суддів звертає увагу на те, що в актах здачі-приймання робіт (надання послуг) №СГ-0000488 та №СГ-0000-489 від 27.12.2013 вказано, що сторони претензій одна до одної не мають; жодних доказів в підтвердження того, що у виконаних за вказаними актами роботах виявлено недоліки, про які в свою чергу було заявлено виконавцю, не подано.

Також, відповідно до п.11.2 договору він може бути розірваним, якщо одна з сторін порушує умови договору та свої договірні зобов'язання. У цьому разі сторона, що є ініціатором розірвання договору має письмово повідомити про це іншу сторону не пізніше, ніж за 30 (тридцять) календарних днів до його розірвання. При цьому сторони мають виконати взаємні розрахунки та факт оплати робіт, що були фактично виконані на момент розірвання договору.

Згідно зі ст.188 ГК України розірвання господарських договорів допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором.

Докази, які підтверджують дотримання порядку розірвання договорів згідно ст.188 ГК України матеріали справи не містять.

Відтак, правові підстави для розірвання договору №2013-109 від 01.10.2013 відсутні, про що судом першої інстанції зроблено правильний висновок.

Вимога позивача про стягнення 146652,66грн. збитків, які по суті є здійсненими оплат за виконані роботи по актам здачі-приймання робіт (надання послуг) №СГ-0000488 та №СГ-0000-489 від 27.12.2013 також не підлягає задоволенню, оскільки вказані кошти отримано виконавцем як оплату належно виконаних за договором проектних робіт 1-го та 2-го етапів, такі кошти не можуть вважатися збитками.

Відповідно до ч.4 ст.653 ЦК України сторони не мають права вимагати повернення того, що було виконане ними за зобов'язанням до моменту зміни або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором або законом.

Разом із цим, згідно до ст.22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Під збитками розуміються втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Відповідно до ст.224 ГК України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Під збитками розуміються витрати, зроблені управленою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Відповідно до п.1 ст.225 ГК України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафна санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною.

На підставі ст.ст.610, 611 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідно до ст.623 ЦК України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки; розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором; збитки визначаються з урахуванням ринкових цін, що існували на день добровільного задоволення боржником вимоги кредитора у місці, де зобов'язання має бути виконане, а якщо вимога не була задоволена добровільно, - у день пред'явлення позову, якщо інше не встановлено договором або законом. Суд може задовольнити вимогу про відшкодування збитків, беручи до уваги ринкові ціни, що існували на день ухвалення рішення; при визначення неодержаних доходів (упущеної вигоди) враховуються заходи, вжиті кредитором щодо їх одержання.

Наслідки порушень зобов'язань за договором є правовою підставою, згідно із ст.623 ЦК України, для стягнення збитків.

За загальним правилом для застосування такої міри відповідальності як стягнення збитків, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками, вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає.

При цьому, на позивача (замовника) покладається обов'язок довести наявність збитків, протиправність поведінки заподіювача збитків та причинний зв'язок такої поведінки із заподіяними збитками. В свою чергу, відповідач (виконавець) повинен довести, що в його діях відсутня вина у заподіянні збитків.

Замовником не подано суду доказів наявності збитків в розмірі 146652,66грн., протиправність поведінки виконавця та причинний зв'язок такої поведінки із заподіяними збитками.

Враховуючи наведене, колегія суддів дійшла до висновку про те, що оскаржуване рішення суду прийнято у відповідності з вимогами чинного матеріального та процесуального права, підстав його скасовувати або змінювати не вбачається. Решта доводів скаржника зводяться до намагань надати їм перевагу над встановленими судом першої інстанції обставинами, та переоцінити ці обставини, що не впливає на результат розгляду справи.

Відповідно до ст.276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Отже, судові витрати, понесені у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, покладаються на скаржника.

Таким чином, колегія суддів встановила, що обставини, на які посилається скаржник, не можуть бути підставою для зміни або скасування рішення Господарського суду міста Києва від 08.05.2018 у справі №910/782/18.

Керуючись ст.ст.74, 129, 269, 275, 276, 281 - 284 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд -

постановив:

1. Апеляційну скаргу державного підприємства «Науково-дослідний і проектний інститут містобудування» на рішення Господарського суду міста Києва від 08.05.2018 у справі №910/782/18 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 08.05.2018 у справі №910/782/18 залишити без змін.

3. Справу №910/782/18 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанова суду апеляційної інстанції може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та в строк, передбачені ст.ст.288, 289 ГПК України.

Повний текст постанови складено 04.09.2018.

Головуючий суддя О.В. Агрикова

Судді Г.А. Жук

С.Я. Дикунська