Рішення № 76235506, 30.08.2018, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 12/28/17-9/92/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.08.2018 Справа № 908/358/17

м.Запоріжжя

Господарський суд Запорізької області у складі колегії суддів: головуючий суддя - Боєва О.С., судді: Дроздова С.С., Корсун В.Л., розглянувши матеріали справи № 908/358/17

за позовом: Публічного акціонерного товариства “Запоріжжяобленерго” (69035, м. Запоріжжя, вул. Сталеварів, 14, код ЄДРПОУ 00130926)

до відповідача: Публічного акціонерного товариства “Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат” (69032, м. Запоріжжя, Південне шосе, 15, код ЄДРПОУ 00194122)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Головне управління Державної фіскальної служби України у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 166, код ЄДРПОУ 39396146)

про стягнення збитків в сумі 18092,28 грн.

при секретарі судового засідання Бичківській О.О.

За участю представників сторін:

від позивача: не з'явився;

від відповідача: ОСОБА_1, довіреність № 011.11-26 від 26.12.2017;

від третьої особи: не з'явився;

СУТЬ СПОРУ:

Публічне акціонерне товариство “Запоріжжяобленерго” звернулося до господарського суду Запорізької області з позовною заявою до Публічного акціонерного товариства “Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат” про стягнення збитків в сумі 18092,28 грн.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.02.2017, справу визначено до розгляду судді Смірнову О.Г. Ухвалою господарського суду Запорізької області від 22.02.2017 позовна заява прийнята до розгляду, порушено провадження у справі № 908/358/17, присвоєний номер провадження 12/28/17.

Протоколом автоматичного визначання складу колегії суддів від 20.04.2017 справу № 908/358/17 передано на колегіальний розгляд у складі трьох суддів господарського суду Запорізької області: головуючий суддя Смірнов О.Г., судді: Колодій Н.А., Федорова О.В.

Ухвалою суду від 20.04.2017 справу № 908/358/17 прийнято до розгляду колегію суддів. Ухвалою від 06.06.2017 провадження у справі № 908/358/17 зупинено до набрання законної сили рішенням по справі № 808/1453/17, яка розглядається Запорізьким окружним адміністративним судом.

До господарського суду Запорізької області від відповідача у справі надійшло клопотання про поновлення провадження у справі № 908/358/17, в якому повідомлено, що ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 10.10.2017 справу № 808/1453/17 передано до спільного розгляду з адміністративною справою № 808/1055/17. 26.02.2018 справу № 808/1055/17 розглянуто, прийнято рішення. Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 14.06.2018 зазначене рішення залишено без змін. Таким чином, обставини, що зумовили зупинення провадження у справі № 908/358/17 усунуті.

Розпорядженням в.о. керівника апарату господарського суду Запорізької області від 03.08.2018, у зв’язку із надходженням клопотання про поновлення провадження у справі, враховуючи закінчення 5-ти річного терміну повноважень головуючого судді у справі № 908/358/17 ОСОБА_2, призначено повторний автоматизований розподіл судової справи.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.08.2018 справу № 908/358/17 визначено до колегіального розгляду у складі трьох суддів господарського суду Запорізької області: головуючий суддя – Боєва О.С., судді: Колодій Н.А., Федорова О.В.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.08.2018, у зв’язку із перебуванням у відпустці судді Федорової О.В., здійснено заміну судді-члена колегії, справу № 908/358/17 визначено до розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя – Боєва О.С., судді: Колодій Н.А., Дроздова С.С.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.08.2018, у зв’язку із перебуванням з 07.08.2018 на лікарняному судді-члена колегії ОСОБА_3, справу № 908/358/17 визначено до розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя – Боєва О.С., судді: Дроздова С.С., Корсун В.Л.

Ухвалою суду від 09.08.2018 справу № 908/358/17 прийнято коллегією суддів до провадження, присвоєно номер провадження 12/28/17-9/92/18. Провадження у справі поновлено, призначено судове засідання на 30.08.2018.

Згідно із Законом України № 2147-VIII від 03.10.2017 "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" який набрав чинності 15.12.2017, внесено зміни до Господарського процесуального кодексу України та викладено його в новій редакції.

За приписами п. 9 ч. 1 розділу ХІ "Перехідних положень" Господарського процесуального кодексу України (у редакції Закону України № 2147-VIII від 03.10.2017) справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких порушено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Згідно з ч. 14 ст. 32 ГПК України у разі зміни складу суду на стадії підготовчого провадження розгляд справи починається спочатку, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом. У разі зміни складу суду на стадії розгляду справи по суті суд повторно розпочинає розгляд справи по суті, крім випадку, коли суд ухвалить рішення про повторне проведення підготовчого провадження.

На підставі викладеного, беручи до уваги, що провадження у даній справі порушено ще на початку 2017 року, враховуючи ціну позову, думку представника відповідача, висловлену у судовому засідані 30.08.2018, суд дійшов до висновку, що справа є малозначною, у зв’язку з чим підлягає розгляду у порядку спрощеного позовного провадження.

30.08.2018 справу розглянуто, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Предметом розгляду є позовні вимоги, викладені у позовній заяві. Позов обґрунтовано тим, що всупереч вимозі позивача відповідач, порушуючи статтю 201 Податкового кодексу України (далі – ПК України), не оформив податкові накладні та не зареєстрував їх в Єдиному реєстрі податкових накладних, у такий спосіб позбавивши позивача права на віднесення сплаченого податку на додану вартість до складу податкового кредиту у сумі 18092,28 грн. Протиправний характер поведінки відповідача полягає у порушенні ним податкового законодавства в частині обов'язку надати податкові накладні у зв'язку з наданням послуг з передачі електричної енергії за договором про спільне використання технологічних мереж № 1-29/265 Д (2012) від 01.01.2013 та зареєструвати їх в Єдиному реєстрі податкових накладних. Надання/отримання послуг за договором підтверджується первинними документами – актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) за вересень 2015 року – червень 2016 року. Зобов’язання відповідача по оплаті зазначених послуг були припинені шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог за договором та іншими укладеними між сторонами договорами. Позивач вказає на понесені ним збитки, що є сумою податкового кредиту у розмірі ПДВ, сплаченого позивачем за надані послуги з отримання електричної енергії по договору за період 2015-2016 рік по десятьом накладним та не отриманого позивачем внаслідок протиправної поведінки (бездіяльності) відповідача. Неотримання податкового кредиту підтверджується витягом з Єдиного реєстру податкових накладних № 192085. Позовні вимоги обґрунтовано, зокрема: ст.ст. 14, 187, 198, 201 Податкового кодексу України, ст.ст. 224, 225 Господарького кодесу України.

Відповідач проти позову заперечив з підстав, викладених у запереченнях на позовну заяву, зазначивши, зокрема, про наступне. Публічне акціонерне товариство “Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат” у зв’язку з анулюванням реєстрації платника податку на додану вартість з 08.12.2014 з об’єктивних причин не має можливості скористатися наданим п. 33 підрозділу 2 розділу ХХ ПК України правом надати заяву разом з податковою декларацією до податкового органу щодо віднесення непогашених залишків суми ПДВ в рахунок збільшення розміру суми податку, на яку платних має право зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування. Оскільки на звернення з відповідною заявою до ДПІ у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя ГУ ДФС У Запорізькій області, йому було відмовлено з мотивів того, що підприємством після отримання нового свідоцтва ПДВ втрачено право на перенесення від’ємного значення по ПДВ на рахунок платника в системі електронного адміністрування податку. Крім того, відповідач зазначає, що на виконання п. 7.3 договору, ним направлялись в паперові формі податкові декларації з податку на додану вартість з розшифровкою податкових зобов’язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів що підтверджується доданими до заперечень матеріалами. На підставі викладеного, просить у задоволені позову відмовити.

Позивач, на виконання ст. 166 ГПК України, подав 29.08.2018 відповідь на відзив, відповідно до якої зазначив, що предметом позовних вимог у справі є стягнення з відповідача збитків в сумі 18092,28 грн., яка складає суму ПДВ по податковим накладним, які не були зареєстровані відповідачем в Єдиному реєстрі податкових накладних. Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 26.02.2018 у справі № 808/1055/17 (яке набрало законної сили 14.06.2018) визнані протиправними дії Державної фіскальної служби України та Запорізької об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області щодо відмови у реєстрації податкових накладних, виписаних Публічним акціонерним товариством “Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат” на ім’я Відкритого акціонерного товариства з вересня 2015 року по червень 2016 року; та ухвалено вважати податкові накладні складені Публічним акціонерним товариством “Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат” прийнятими та зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних за датою їх складення. Таким чином, станом на день розгляду справи спір є врегульованим.

Представник відповідача у сдовому засіданні 30.08.2018 підтвердив зазначене позивачем у відповіді на відзив.

Позивач та третя особа у судове засідання не з’явились, про причини неявки суду не повідомили.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 202 ГПК України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Суд визнав за можливе закінчити розгляд справи у судовому засіданні 30.08.2018 за відсутності представників позивача та третьої особи, повідомлених належним чином про дату, час та місце судового засідання, про що свідчать повернуті на адресу господарського суду рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення (ухвали суду від 09.08.2018).

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представника відповідача, суд

ВСТАНОВИВ:

01.01.2013 між Відкритим акціонерним товариством “Запоріжжяобленерго” (позивач у справі, користувач за договором) та Публічним акціонерним товариством “Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат” (відповідач у справі, власник мереж за договором) було укладено договір про спільне використання технологічних електричних мереж № 1-29/265Д(2012) (надалі - договір).

01.02.2017 в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань була проведена державна реєстрація змін до установчих документів юридичної особи в зв’язку зі зміною найменування позивача з Відкритого акціонерного товариства “Запоріжжяобленерго” на Публічне акціонерне товариство “Запоріжжяобленерго”, копію витягу долучено до матеріалів справи (а.с. 16-21).

Відповідно до предмета договору, встановленого пунктом 1.1 договору, власник мереж зобов’язується забезпечити технічну можливість передачі (транзиту) електричної енергії власними технологічними електричними мережами в точки приєднання електроустановок користувача та (або) інших суб’єктів господарювання (далі - субспоживачі), передачу електричної енергії яким забезпечує користувач, а користувач – своєчасно сплачувати вартість послуг власника мереж з утримання технологічних електричних мереж спільного використання та інші послуги відповідно до умов цього договору.

Згідно п. 7.1 договору розрахунковим вважається період з 00 годин першого числа до 24 годин останнього чила поточного місяця.

Пунктом 7.3 договору (в редакції додаткової угоди № 1 від 01.07.2013 до договору) встановлено, що за підсумками розрахункового періоду власник мереж у термін до 5 числа місяця наступного за розрахунковим направляє користувачу рахунок.

Сума платежу визначається, виходячи з додатку № 4 “Порядок обрахування плати за спільне використання технологічних мереж” з урахуванням сум платежів, що надійшли від користувача.

Разом з рахунком власник мереж направляє користувачу:

- податкову накладну виписану по факту надання послуг (у разі, якщо власник мереж є платником ПДВ);

- підписані уповноваженою особою власника мереж та скріплені його печаткою два примірники “Акту здачі-прийняття робіт (надання послуг)” (додаток № 5), створені власником мереж машинним (електронним) засобом за допомогою комп’ютерної програми “ІС.Бухгалтерія”.

Відповідно до п. 74 договору, оплата користувачем послуг з утримання технологічних електричних мереж спільного використання здійснюється платіжним дорученням на підставі виставленого власником мереж рахунка та оформленого “Акта здачі-прийняття робіт (надання послуг)” у термін, що не перевищує 20 днів з дня отримання документів, зазначених у п. 7.3 договору.

- якщо рахунок, податкова накладна та (або) “акт здачі – прийняття робіт (надання послуг)” не надані та (або) неналежно оформлені, то оплата за надані послуги з утримання технологічних електричних мереж спільного використання здійснюється користувачем у термін, що не перевищує 20 днів з дня отримання належно оформлених документів.

Відповідно до п. 7.5 договору користувач у термін, що не перевищує 20 днів з дня отримання зобов’язаний повернути власнику мереж один екземпляр підписаного та скріпленого своєю печаткою “Акту здачі – прийнятя робіт (надання послуг)” (додаток № 5).

Матеріали справи свідчать, що на виконання умов договору протягом 2015-2016 років відповідачем надані позивачу послуги, що підтверджується наступними актами здачі-прийняття робіт (надання послуг):

- за вересень 2015 року, акт № Z-0000000674 від 30.09.2015 на суму 10469,50 грн. (в т.ч. ПДВ 1744,92 грн.);

- за жовтень 2015 року, акт № Z-0000000687 від 31.10.2015 на суму 10469,50 грн. (в т.ч. ПДВ 1744,92 грн.);

- за листопад 2015 року, акт № Z-0000000783 від 30.11.2015 на суму 10469,50 грн. (в т.ч. ПДВ 1744,92 грн.);

- за грудень 2015 року, акт № Z-0000000813 від 31.12.2015 на суму 10469,50 грн. (в т.ч. ПДВ 1744,92 грн.);

- за січень 2016 року, акт № Z-0000000055 від 31.01.2016 на суму 11112,62 грн. (в т.ч. ПДВ 1852,10 грн.);

- за лютий 2016 року, акт № Z-0000000066 від 29.02.2016 на суму 11112,62 грн. (в т.ч. ПДВ 1852,10 грн.);

- за березень 2016 року, акт № Z-0000000140 від 31.03.2016 на суму 11112,62 грн. (в т.ч. ПДВ 1852,10 грн.);

- за квітень 2016 року, акт № Z-0000000243 від 30.04.2016 на суму 11112,62 грн. (в т.ч. ПДВ 1852,10 грн.);

- за травень 2016 року, акт № Z-0000000287 від 31.05.2016 на суму 11112,62 грн. (в т.ч. ПДВ 1852,10 грн.);

- за червень 2016 року, акт № Z-0000000353 від 30.06.2016 на суму 11112,62 грн.(в т.ч. ПДВ 1852,10 грн.).

Судом встановлено, що зобов’язання відповідача по оплаті зазначених послуг були припинені шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог за договором та іншими укладеними між сторонами договорами, наступним чином:

- угодою № 3 від 13.10.2015 про припинення зобов’язань зарахуванням зустрічних однорідних вимог (акт № Z-0000000783 від 30.11.2015 на суму 10469,50 грн.);

- угодою № 4 від 10.11.2015 про припинення зобов’язань зарахуванням зустрічних однорідних вимог (акт № Z-0000000687 від 31.10.2015 на суму 10469,50 грн.);

- заявою № 2 від 13.04.2016, № 3 від 13.05.2016, № 4 від 10.06.2016 про припинення зобов’язань зарахуванням зустрічних однорічних вимог (акт № Z-0000000783 від 30.11.2015 на суму 10469,50 грн.);

- заявою № 4 від 10.06.2016, № 5 від 19.07.2016 про припинення зобов’язань зарахуванням зустрічних однорідних вимог (акт № Z-0000000813 від 31.12.2015 на суму 10469,50 грн.);

- заявою № 5 від 19.07.2016, № 6 від 12.08.2016 про припинення зобов’язань зарахуванням зустрічних однорідних вимог (акти № Z-0000000055 від 31.01.2016 на суму 11112,62 грн., № Z-0000000066 від 29.02.2016 на суму 11112,62 грн.; № Z-0000000140 від 31.03.2016 на суму 11112,62 грн.; № Z-0000000243 від 30.04.2016 на суму 11112,62 грн.; № Z-0000000287 від 31.05.2016 на суму 11112,62 грн.; № Z-0000000353 від 30.06.2016 на суму 11112,62 грн.).

Факт не реєстрації відповідачем податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних підтверджується витягом з Єдиного реєстру податкових накладних № 192085.

Позивач вважає, що не реєстрація відповідачем в Єдиному реєстрі податкових накладних вищевказаних десяти податкових накладних протягом гранічних термінів, встановлених ПКУ, завдало позивачеві збитки, які полягають у втраті можливості віднесення ним до складу податкового кредиту сплачених у складі вартості послуг сум ПДВ у розмірі 18092,28 грн. та, відповідно, понесення позивачем додаткових витрат по погашенню своїх податкових зобов’язань на суму 18092,28 грн.

Проаналізувавши норми законодавства, з’ясувавши обставини справи та дослідивши докази, суд дійшов до висновку, що у задоволені позовних вимог слід відмовити у зв’язку з наступним.

Відповідно до пункту 14.1.181 статті 14 ПК України у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, податковий кредит - сума, на яку платник ПДВ має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього кодексу. За змістом підпункту "а" пункту 198.1 статті 198 ПК України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі ввезення їх на митну територію України) та послуг.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу. Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму ПДВ на підставі отриманих податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складення податкової накладної. Суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних/розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних з порушенням терміну реєстрації, відносяться до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкові накладні/розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, але не пізніше ніж, зокрема, через 365 календарних днів з дати складення податкової накладної.

За змістом пункту 201.1 статті 201 ПК України, на дату виникнення податкових зобов’язань платник податку зобов’язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Пунктом 187.1 статті 187 встановлено, що датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Відповідно до пункту 198.2 статті 198 ПК України, датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Пунктом 201.10 статті 210 ПК України передбачно, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов’язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних має бути здійснена протягом 15 календарних днів, наступних за датою виникнення податкових зобов’язань, відображених у відповідних податкових накладних та/або розрахунках коригування. У разі порушення цього терміну застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.

У разі допущення продавцем товарів/послуг помилок при зазначенні обов’язкових реквізитів податкової накладної, передбачених пунктом 201.1 статті 201 цього Кодексу, та/або порушення продавцем/покупцем граничних термінів реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної та/або розрахунку коригування покупець/продавець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого продавця/покупця. Таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів, що настають за граничним терміном подання податкової декларації за звітний (податковий) період, у якому не надано податкову накладну або допущено помилки при зазначенні обов’язкових реквізитів податкової накладної та/або порушено граничні терміни реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв’язку з придбанням таких товарів/послуг, або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”, що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.

Згідно з пунктом 201.10 статті 201 ПК України на продавця товарів/послуг покладено обов'язок в установлені терміни скласти податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних, чим зумовлено обґрунтоване сподівання контрагента на те, що це зобов'язання буде виконано, оскільки тільки підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних суми податку можуть бути віднесені до складу податкового кредиту.

Водночас звернення покупця послуг зі скаргою на продавця, який не виконав передбаченого наведеною нормою обов'язку, відповідно до положень пункту 201.10 статті 201 ПК України у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, не надає покупцю права на включення суми податку з цих операцій до складу податкового кредиту, а можливість подання скарги на цього продавця є лише підставою для проведення документальної позапланової перевірки його контролюючим органом.

Відповідно до частин 1, 2 статті 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Збитками є: 1) витрати, яких особа зазнала у зв'язку із знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

За змістом статті 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права та законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Зважаючи на зазначені норми, для застосування такого заходу відповідальності як стягнення збитків необхідна наявність усіх елементів складу господарського правопорушення: 1) протиправної поведінки (дії чи бездіяльності) особи (порушення зобов'язання); 2) шкідливого результату такої поведінки - збитків; 3) причинного зв'язку між протиправною поведінкою та збитками; 4) вини особи, яка заподіяла шкоду. У разі відсутності хоча б одного із цих елементів відповідальність у вигляді відшкодування збитків не настає.

Під час розгляду справи, судом встановлено, що рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 26.02.2018 у справі № 808/1055/17 (яке набрало законної сили 14.06.2018) адміністративний позов Публічного акціонерного товариства “Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат” до Запорізької об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області, Державної фіскальної служби у Запорізькій області, про визнання протиправними дії та зобов’язання вчинити дії задоволено у повному обсязі.

Визнано протиправними дії Державної фіскальної служби України та Запорізької об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області щодо відмови у реєстрації податкових накладних, виписаних на ім’я Відкритого акціонерного товариства “Запоріжжяобленерго” з вересня 2015 року по червень 2016 року, а саме: від 30.09.2015 №58, від 31.10.2015 №32, від 30.11.2015 №86, від 31.12.2015 №48, від 31.01.2016 №59, від 29.02.2016 №23, від 31.03.2016 №40, від 30.04.2016 №73, від 31.05.2016 №50, від 30.06.2016 №62.

Ухвалено вважати податкові накладні складені Публічним акціонерним товариством “Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат” прийнятими та зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних за датою їх складання, зокрема:

- податкову накладну від 30.09.2015 №58 вважати прийнятою та зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних 30.09.2015;

- податкову накладну від 31.10.2015 №32 вважати прийнятою та зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних 31.10.2015;

- податкову накладну від 30.11.2015 №86 вважати прийнятою та зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних 30.11.2015

- податкову накладну від 31.12.2015 №48 вважати прийнятою та зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних 31.12.2015;

- податкову накладну від 31.01.2016 №59 вважати прийнятою та зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних 31.01.2016;

- податкову накладну від 29.02.2016 №23 вважати прийнятою та зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних 29.02.2016;

- податкову накладну від 31.03.2016 №40 вважати прийнятою та зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних 31.03.2016;

- податкову накладну від 30.04.2016 №73 вважати прийнятою та зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних 30.04.2016;

- податкову накладну від 31.05.2016 №50 вважати прийнятою та зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних 31.05.2016;

- податкову накладну від 30.06.2016 №62 вважати прийнятою та зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних 30.06.2016.

Таким чином, вказаним вище рішенням Запорізького окружного адміністративного суду визнано протиправними дії Запорізької об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області щодо відмови у реєстрації спірних податкових накладних, що свідчить, що податкові накладні не були зареєстровані у Єдиному реєстрі податкових накладних не з вини відповідача.

Виходячі з вищевикладеного, враховуючи що для застосування такого заходу відповідальності як стягнення збитків необхідна наявність усіх елементів складу господарського правопорушення, у тому числі вини особи, яка заподіяла шкоду, позовні вимоги до Публічного акціонерного товариства “Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат” є безпідставними.

На підставі викладеного, у задоволенні позову слід відмовити.

Згідно зі ст. 129 ГПК України витрати зі сплати судового збору в розмірі 1600,00 грн. покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 33, 129, 232, 233, 236-238, 240, 241, 247, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Повний текст рішення складено та підписано 05.09.2018.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги та може бути оскаржено впродовж двадцяти днів з дня складання повного судового рішення, у порядку встановленому ст. 257 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням п. 17.5 ч. 1 розділу ХІ “Перехідні положення” ГПК України.

Головуючий суддя О.С. Боєва

Суддя С.С. Дроздова

Суддя В.Л. Корсун