Рішення № 76234899, 29.08.2018, Крижопільський районний суд Вінницької області

Крижопільський районний суд Вінницької області

2/134/41/2018

Справа № 134/1561/17

Д О Д А Т К О В Е Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

29 серпня 2018 року Крижопільський районний суд

Вінницької області

в складі: головуючого-судді: Зарічанського В.Г.

з участю секретаря: Балух О.В.

представника позивача: ОСОБА_1

та представника відповідача: Лукавського А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Крижопіль цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Фермерського господарства «Красножон І.С.» про усунення перешкод в користуванні власністю,

В С Т А Н О В И В:

Ухвалою апеляційного суду Вінницької області від 20 серпня 2018 року цивільну справу № 134/1561/17 за позовом ОСОБА_3 до Фермерського господарства «Красножон І.С.» про усунення перешкод в користуванні власністю повернуто до Крижопільського районного суду Вінницької області для ухвалення додаткового рішення, оскільки під час розгляду справи в суді першої інстанції предметом розгляду були змінені позовні вимоги ОСОБА_3 про визнання недійсними договорів оренди земельних ділянок і судом першої інстанції не було ухвалено рішення щодо позовної вимоги про визнання договорів оренди земельних ділянок недійсними.

Представник позивача в судовому засіданні зазначив, що при вирішенні вищевказаних апеляційним судом обставин покладається на думку суду.

Представник відповідача в судовому засіданні пояснив, що буде доцільним винести додаткове рішення, яким в резолютивній частині додати позов в частині задоволення вимог щодо визнання договорів недійсними відмовити.

Вислухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд прийшов до наступного висновку.

Судом встановлено, що 19.12.2016 року між сторонами по справі ОСОБА_3 та ФГ «Красножон І.С.» укладено договір оренди землі б/н на земельну ділянку площею 1,96 га строком на 10 років виплатою щорічної орендної плати 2144,41 гр. в грошовому виразі, або в натуральному - 10 цнт. пшениці. Договір підписано сторонами та зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, номер запису 18172513 від 19.12.2016 року, кадастровий номер НОМЕР_1 Земельна ділянка передана в оренду згідно акта про передачу та прийом земельної ділянки в оренду від 19.12.2016 року підписаного сторонами договору (а.с. 44-47).

19.12.2016 року між ОСОБА_3 та ФГ «Красножон І.С.» укладено договір оренди землі б/н на земельну ділянку площею 1,96 га строком на 10 років виплатою щорічної орендної плати 2144,41 гр. в грошовому виразі, або в натуральному - 10 цнт. пшениці. Договір підписано сторонами та зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, номер запису 18171996 від 19.12.2016 року, кадастровий номер НОМЕР_2 Земельна ділянка передана в оренду згідно акта про передачу та прийом земельної ділянки в оренду від 19.12.2016 року підписаного сторонами договору (а.с. 48-51).

Правовідносини, які виникли між сторонами регулюються нормами ЗК України, Законом України «Про оренду землі», нормами Цивільного кодексу України.

Згідно ст. 93 ЗК України відносини пов'язані з орендою землі регулюються законом.

Відповідно до ст. 13 ЗУ «Про оренду землі» договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

В ст. 14 ЗУ «Про оренду землі» зазначено, що договір оренди укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально.

Згідно ст. 15 ЗУ «Про оренду землі» істотними умовами договору оренди землі є:

- об'єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування земельної ділянки);

- строк дії договору оренди;

- орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальність за її несплату.

Відповідно до ст. 16 Закону України «Про оренду землі» укладення договору оренди земельної ділянки із земель приватної власності здійснюється за згодою орендодавця та особи, яка згідно із законом вправі набувати право оренди на таку земельну ділянку.

Відповідно до ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно з вимогами ч. 3 ст. 203 ЦК України волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Своє волевиявлення на укладення договору учасник правочину виявляє в момент досягнення згоди з усіх істотних умов, складання та скріплення підписом письмового документа, в якому фіксуються правові наслідки.

Згідно з вимогами ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Правочини поділяються за ступенем недійсності на абсолютно недійсні з моменту їх вчинення (нікчемні) та відносно недійсні, які можуть бути визнані судом недійсними за певних умов (оспорювані).

Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Статтею 215 ЦК України визначено, що нікчемним є той правочин, недійсність якого прямо передбачена законом, тобто коли є правова норма, яка безпосередньо визначає недійсність договору без дотримання її вимог, а оспорюваним є той правочин, недійсність якого прямо не встановлена законом, але який у разі, якщо одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, може бути судом визнаний недійсним.

Відповідно до ст. 387 ЦК України, власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Згідно ч. 2 ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Виходячи з положень ст. 638 ЦК України, ст.ст. 125, 126 ЗК України, договір оренди землі набуває чинності з дня проведення його державної реєстрації.

Зазначена правова позиція висловлена Верховним Судом України в постанові № 6-643 цс від 13 червня 2016 року, яка згідно з ч. 4 ст. 263 ЦПК України має бути врахована судом при винесенні рішення.

Відповідно до положень ст. 17 ЗУ «Про оренду землі», об'єкт за договором оренди землі вважається переданим орендодавцем орендареві з моменту державної реєстрації права оренди, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення . Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Даючи оцінку встановленим обставинам, зібраним по справі доказам в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що підстав для задоволення вимоги щодо визнання договорів оренди землі недійсними суд не вбачає.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 263-265, 270 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

В задоволенні позову ОСОБА_3 до Фермерського господарства «Красножон І.С.» про визнання договорів оренди земельних ділянок недійсними відмовити.

Апеляційна скарга на рішення може бути подана до апеляційного суду Вінницької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя: