Рішення № 76234644, 28.08.2018, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-21-42, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" серпня 2018 р.м. ХарківСправа № 922/1401/18

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Присяжнюка О.О.

при секретарі судового засідання Лепенець К.В.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" (01601, м. Київ, бульвар Тараса Шевченка, 18) в особі Харківської філії Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" ( 61010, м. Харків, Нетіченська набережна, 8) до Управління праці та соціального захисту населення Лозівської міської ради (64606, Харківська область, м. Лозова, Мікрорайон 4, будинок 73) 3-я особа , яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: 1. Лозівська міська рада Харківської області (64602, Харківська область, м. лозова, вул. Ярослава Мудрого, 1); 2. Лозівське управління Державної казначейської служби України Харківської області (64602, Харківська область, м. Лозова, вул. Михайла Грушевського,2) про стягнення коштів за участю представників:

позивача - ОСОБА_1 дов №2548 від 12.12.2017 року

відповідача -ОСОБА_2 дов №01-28/11/356 від 16.01.2018 року

3-тя особа (Лозівська міська рада Харківської області) - не з'явився

3-тя особа (Лозівське управління Державної казначейської служби України Харківської області ) - не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Укртелеком" в особі Харківської філії Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" (позивач) звернулося до господарського суду Харківської області з позовною заявою до Управління праці та соціального захисту населення Лозівської міської ради Харківської області (відповідач) про стягнення з відповідача на користь позивача 182210,97 грн., з яких: 162791,59 грн. - невідшкодована заборгованість по витратах, понесених внаслідок надання послуг зв'язку пільговим категоріям населення; 15421,01 грн. - втрати від впливу інфляційних процесів; 3998,37 грн. - 3% річних. Також, позивач просить суд стягнути з відповідача 2733,16 грн. судового збору.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що питання погашення існуючої заборгованості за послуги зв'язку, надані на пільгових умовах, яка станом на 01.01.2018 склала 162791,59 грн. за період з 01.01.2017 по 31.12.2017, відповідачем не вирішено до теперішнього часу, чим порушено законні права та інтереси позивача, які підлягають захисту в судовому порядку.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.05.2018, для розгляду справи № 922/1401/18 визначено суддю Буракову А.М.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 01.06.2018 прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження у справі, постановлено справу розглядати в порядку загального позовного провадження з повідомленням сторін, задоволено заяву позивача про залучення до участі у справі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, залучено Лозівську міську раду та Лозівське управління Державної казначейської служби України до участі у справі в якості 3-х осіб на стороні відповідача, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, призначено підготовче засідання на 02.07.2018 о 11:30 год.(з урахуванням ухвали суду від 20.06.2018).

Лозівське управління Державної казначейської служби України надало до суду письмові пояснення на позовну заяву (вх.№ 17690 від 19.06.2018), які судом долучені до матеріалів справи. У наданих письмових поясненнях управління вказувало, що у вирішенні даного спору воно покладається на розсуд суду, та просило суд розглядати справу без участі його представника.

Лозівська міська рада надала до суду письмові пояснення (вх.№ 17687 від 19.06.2018), в яких вказувала, що позов є необґрунтованим, у зв'язку з чим в його задоволенні належить відмовити у повному обсязі. Надані письмові пояснення судом долучені до матеріалів справи.

Позивач надав до суду відповідь на відзив (вх.№ 18387 від 26.06.2018), яка судом долучена до матеріалів справи. У відповіді на відзив позивач вказував, що наданий відповідачем відзив на позовну заяву не містить доводів, які б спростували заявлені позовні вимоги.

Відповідач надав до суду відзив на позовну заяву (вх.№ 17849 від 20.06.2018), в якому просив суд відмовити в його задоволенні.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 02.07.2018 підготовче засідання відкладено на 16.07.2018 о 11:30.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 16.07.2018 закрито підготовче провадження та призначено справу № 922/1401/18 до судового розгляду по суті на "30" липня 2018 року о 10:00.

25.07.2018 від Лозівської міської ради Харківської області електронною поштою до суду надійшло клопотання про відкладення розгляду справи за вх. № 1683.

27.07.2018 від Лозівської міської ради Харківської області до канцелярії суду надійшло клопотання про відкладення розгляду справи за вх. № 21776.

Розпорядженням керівника апарату господарського суду Харківської області від 27.07.2018 року призначено повторний автоматизований розподіл справи, у зв`язку з хворобою судді Буракової А.М.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу справи між суддями від 27.07.2018 року для розгляду справи № 922/1401/18 визначено суддю Присяжнюка О.О.

Відповідно до п. 14 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, у разі зміни складу суду на стадії розгляду справи по суті суд повторно розпочинає розгляд справи по суті, крім випадку, коли суд ухвалить рішення про повторне проведення підготовчого провадження.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне прийняти справу 922/1401/18 до провадження та повторно розпочати розгляд справи по суті.

Ухвалою господарського суду від 30.07.2018 року прийнято справу № 922/1401/18 до провадження. Повторно визначено розпочати розгляд справи по суті. Розгляд справи по суті призначено на 28 серпня 2018 року о 10:30 год.

20.08.2018 року від Лозівської міської ради Харківської області (вх.№23934) надійшло клопотання про відкладення розгляду справи .

В судовому засіданні 28.08.2018 року представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги у повному осбязі, посилаючись на те, що право позивача на отримання відшкодування витрат, пов'язаних з наданням пільг, підлягає реалізації та захисту незважаючи на відсутність видатків на ці потреби . Доводи відповідача позивач вважає безпідставними та необгрунтованими, а посилання відповідача на той факт, що ним не проводилась звірка отриманої від позивача інформації з даними Реєстру пільговиків та не складались акти звіряння за формою "2-пільга" свідчить лише про порушення відповідачем зобов'язань, які покладені на нього положеннями Постанов Кабінету Міністрів України №№ 117 та 256, та жодним чином не спростовує заявлені позивачем вимоги.

В судовому засіданні 28.08.2018 року представник відповідача заперечував проти заявлених позовних вимог. з підстав викладених у відзиві на позовну заяву, в якому , посилався на те, що відповідно до ст. 97 Бюджетного кодексу України - порядок та умови субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам визначаються Кабінетом Міністрів України. Оскільки , кошти на відшкодування втрат підприємству зв'язку за надані послуги зв'язку не були передбачені у місцевому бюджеті, більше того,як вказує відповідач , позивач безпідставно посилається на Порядок фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з Державного Бюджету , який затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 04.03.2002 року №256, оскільки вищеозначений порядок визначає лише механізм фінансування місцевих бюджетів за рахунок субвенції з державного бюджету.

Представники третьої особи (Лозівська міська рада Харківської області) та (Лозівське управління Державної казначейської служби України Харківської області ) в судове засідання 28.08.2018 року , не з'явились.

Господарський суд, розглянувши клопотання третьої особи (Лозівської міської ради Харківської області, вх.№23934 ) про відкладення розгляду справи на іншу дату, враховує наступне.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України) суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку у випадку першої неявки в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними.

Водночас, господарський суд з урахуванням обставин конкретної справи може відхилити доводи учасника судового процесу щодо відкладення розгляду справи у зв'язку з відсутністю його представника (з причин, пов'язаних з відпусткою, хворобою, службовим відрядженням, участю в іншому судовому засіданні і т.п.). При цьому господарський суд виходить з того, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника.

Пунктом 1 ч. 3 ст. 202 ГПК України визначено, що якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

З огляду на вищезазначене, приймаючи до уваги те, що клопотання не підтверджене доказами та відповідач не позбавлений права і можливості забезпечити, за необхідності, участь у судовому засіданні іншого представника, клопотання третьої особи про відкладення розгляду справи судом відхилене.

Відповідно до ст. 219 Господарського процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та витребуваних судом.

Згідно із приписами ст.ст.233,240 ГПК України в судовому засіданні 28.08.2018 р. проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно та повно дослідивши надані учасниками судового процесу докази, суд встановив наступне.

Позивач у справі - Публічне акціонерне товариство "Укртелеком" є оператором телекомунікацій, який надає телекомунікаційні послуги споживачам відповідно до вимог Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, Закону України "Про телекомунікації", Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 11.04.2012 р. № 295, інших законодавчих актів України.

Відповідно до ч. 3 ст. 63 Закону України "Про телекомунікації", телекомунікаційні послуги (послуги зв'язку) споживачам, які мають установлені законодавством України пільги з їх оплати, надаються операторами, провайдерами телекомунікацій відповідно до законодавства України.

Згідно п. 63 Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, що затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 11.04.2012 р. № 295 визначено, що встановлені законами пільги з оплати послуг зв'язку надаються споживачеві відповідно до законодавства за місцем його проживання з дня пред'явлення ним документа, що підтверджує право на пільги.

Статтею 19 Закону України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії", встановлено, що пільги щодо оплати житлово-комунальних, транспортних послуг і послуг зв'язку та критерії їх надання визначаються виключно законами України.

Як вбачається з матеріалів справи, у період з 01 січня 2017 року до 31 грудня 2017 року (включно) Публічним акціонерним товариством "Укртелеком" в особі Харківської філії ПАТ "Укртелеком" (позивач) були надані послуги зв'язку на пільгових умовах населенню м.Лозова,Харківської області, що включені до Єдиного державного автоматизованого реєстру осіб, які мають право на пільги та мають право встановлені законодавством України пільги з їх оплати з їх плати згідно Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" Закону України "Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ і деяких інших осіб та їх соціальний захист", Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", Закону України "Про охорону дитинства" на загальну суму 162 791,59 грн.

Постановою Кабінету Міністрів України від 04.03.2002 № 256 (в редакції до 24.06.2017р.) (надалі - Постанова № 256) встановлено, що головні розпорядники коштів місцевих бюджетів здійснюють розрахунки з постачальниками послуг на підставі поданих ними щомісячних звітів щодо послуг, наданих особам, які мають право на відповідні пільги.

При цьому згідно п.З Порядку № 256 головними розпорядниками коштів місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання програм соціального захисту населення є керівники головних управлінь, управлінь, відділів та інших самостійних структурних підрозділів місцевих держадміністрацій, виконавчих органів рад, до компетенції яких належать питання соціального захисту населення.

Відповідно до п. З Положення про Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги, що затверджене Постановою Кабінету Міністрів України від 29.01.2003 № 117 (надалі - Положення № 117) структурні підрозділи з питань соціального захисту населення районних, районних у мм. Києві та Севастополі держадміністрацій, виконавчих органів з питань соціального захисту населення міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад (Уповноважені органи) організовують збирання, систематизацію і зберігання інформації для Реєстру та забезпечують її

На виконання п. 10 Положення про Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги, що затверджене Постановою Кабінету Міністрів України від 29.01.2003 р. № 117 (надалі - Положення № 117), позивач подавав на паперових та електронних носіях розрахунки щодо вартості послуг, наданих пільговикам у минулому місяці.

Розрахунки за формою "2-пільга" щомісячно надсилались позивачем на електронну адресу відповідача, що підтверджується витягами з електронної пошти позивача щодо відправлення вихідних повідомлень на вищезазначену електронну адресу. Також, списки за формою "2-пільга" щомісячно надавались відповідачу у паперовому вигляді.

Відповідно до п. 11 Положення № 117 та п. 2 Постанови № 256, відповідач був зобов'язаний щомісяця звіряти інформацію, що міститься в реєстрі з отриманою від позивача інформацією, та здійснювати розрахунки з ним на підставі поданих позивачем щомісячних звітів щодо послуг, наданих особам, які мають право на відповідні пільги.

Пунктом 11 Положення № 117 передбачено, що Уповноважений орган щомісяця:

1) звіряє інформацію, що міститься в Реєстрі, з інформацією, яка надходить від підприємств та організацій, що надають послуги, і у разі виявлення розбіжностей щодо загальної кількості пільговиків або розміру пільг, що надаються конкретному пільговику, не провадить розрахунків, що стосуються виявлених розбіжностей, до уточнення цієї інформації;

2) після проведення розрахунків з підприємствами та організаціями, що надають послуги, складає:

реєстр погашення заборгованості перед підприємствами та організаціями, що надають послуги, згідно з формою "5-пільга" та реєстр розрахунків згідно з формою "7-пільга";

акти звіряння розрахунків за надані пільговикам послуги згідно з формою "3-пільга";

3) до 15 числа подає:

фінансовим органам районних, районних у містах Києві та Севастополі держадміністрацій, виконавчих органів міських рад акти звіряння розрахунків згідно з формою "3-пільга";

Відповідно до пп. 3.31 п. З Положення про управління праці та соціального захисту населення Лозівської міської ради Харківської області, що розміщене у вільному доступі на офіційному сайті відповідача за посиланням http:// lozovasoc. inf. ua/ , УПСЗН Лозівської МР проводить електронні звірки інформації від організацій-надавачів послуг щодо витрат, пов'язаних з наданням пільг окремим категоріям громадян, з відомостями, що містяться в Єдиному державному автоматизованому реєстрі осіб, які мають право на пільги та здійснює розрахунки з організаціями-надавачами послуг за надані пільги окремим категоріям громадян.

З огляду на викладене, відшкодування витрат, понесених позивачем внаслідок надання населенню м. Лозова послуг зв'язку на пільгових умовах, повинен був здійснювати відповідач за рахунок видатків з місцевого бюджету.

В порушення вимог Бюджетного кодексу України, Постанов Кабінету Міністрів України від від 04.03.2002р. № 256 та від 29.01.2003р. №117, відповідач не відшкодував позивачу вартість наданих послуг зв'язку пільговим категоріям населення, в результаті чого станом на 01.01.2018р. заборгованість УПСЗН Лозівської МР склала 162 791,59 грн.

На виконання п. 10 Положення № 117, позивач подавав на паперових та електронних носіях розрахунки щодо вартості послуг, наданих пільговикам у минулому місяці.

Розрахунки за формою «№ 2-пільга» щомісячно надсилались позивачем на електронну адресу відповідача, що підтверджується доданими скріншотами (знімками екрану) комп'ютера позивача, з якого були відправлені розрахунки.

Також списки за формою «№ 2-пільга» щомісячно надавались відповідачу у паперовому вигляді, що підтверджується копіями листів з доказами їх направлення відповідачу (додаються).

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України та ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно ст. 222 Господарського Кодексу України, учасники господарських відносин, які порушили майнові права або законні інтереси інших суб'єктів, зобов'язані поновити їх, не чекаючи пред'явлення їм претензії або звернення до суду.

Одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається (ст. 525 Цивільного кодексу України, ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України).

Господарський суд констатує, що неналежне фінансування заходів соціального захисту окремих категорій громадян не є підставою для звільнення відповідача від відшкодування вказаних вище витрат, понесених позивачем, та не може бути підставою для звільнення від відповідальності за порушення такого зобов'язання шляхом примусового стягнення.

Відповідно до ч. 2 ст. 617 Цивільного кодексу України, ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України та рішення Європейського суду з прав людини у справі "Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України" від 18.10.2005р., відсутність бюджетних коштів, передбачених у видатках Державного бюджету України на відповідний рік, не виправдовує бездіяльність органу державної влади і не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).

Питання погашення існуючої заборгованості за послуги зв’язку, надані на пільгових умовах, яка станом на 01.01.2018р. склала 162791,59грн. за період з 01.01.2017р. по 31.12.2017р., відповідачем не вирішено до теперішнього часу, чим порушено законні права та інтереси позивача.

Враховуючи вищевикладене, господарський суд приходить до висновку, що сума невідшкодованої заборгованості у розмірі 162791,59 грн. підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Аналіз зазначеної статті вказує на те, що наслідки прострочення боржником грошового зобов’язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та 3% річних не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінених грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника та незалежно від сплати ним неустойки (пені) за порушення виконання зобов’язання.

За розрахунком позивача, розмір втрат від впливу інфляційних процесів, яких він зазнав у зв'язку із порушенням грошового зобов'язання відповідачем, складає 15 421,01 грн.; розмір 3% річних від простроченої суми складає 3 998,37 грн.

Перевіривши здійснені позивачем розрахунки, суд визнає вимоги позивача про стягнення з відповідача 15421,01 грн. інфляційних втрат та 3998,37 грн. 3% річних законними та обґрунтованими.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача обґрунтовані, вони підтверджуються наявними у матеріалах справи доказами та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2 733,16 грн. покладаються на відповідача.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 124, 129 Конституції України, ст.ст. 193, 218 Господарського кодексу України, ст.ст. 525, 526, 530, 610, 617, 625 Цивільного кодексу України, ст.ст. 87, 89, 102 Бюджетного кодексу України, ст.ст. 74, 76-80, 129, 236-240 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Лозівської міської ради,Харківської області (64606, Харківська область, м. Лозова, Мікрорайон 4, будинок 73, код 25813017) на користь Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" (01601, м. Київ, бульвар Тараса Шевченка, 18, код 21560766) в особі Харківської філії Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" ( 61010, м. Харків, Нетіченська набережна, 8, код 25614660) - 162791,59 грн. - невідшкодованої заборгованості по витратах, понесених внаслідок надання послуг зв'язку пільговим категоріям населення; 15421,01 грн. - втрат від впливу інфляційних процесів; 3998,37 грн. - 3% річних, 2733,16 грн. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Рішення, відповідно до ст. 256 Господарського процесуального кодексу України та п.п. 17.5 п. 17 Розділу XI «Перехідні положення» Господарського процесуального кодексу України, може бути оскаржено до Харківського апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги через Господарський суд Харківської області протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 31.08.2018 р.

Суддя ОСОБА_3