Постанова № 76234535, 28.08.2018, Апеляційний суд Чернівецької області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 серпня 2018 року м. Чернівці

справа № 725/1847/18

Апеляційний суд Чернівецької області у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого Яремка В. В.

суддів: Кулянди М. І., Лисака І. Н.

секретар Герман Я. І.

з участю позивача ОСОБА_1, його представника ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, Приватного підприємства «Житлосервіс» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Імперія Будінвест» (далі - ТОВ «Імперія Будінвест»), ОСББ ЖК «Віденська брама», ПрАТ ЕК «Чернівціобленерго» в особі Чернівецького РЕМ про усунення перешкод у здійсненні права власності на управління майном, визнання відмови від виконання правочину недійсним, визнання недійсними правочинів за апеляційною скаргою ТОВ «Імперія Будінвест» на ухвалу Першотравневого районного суду м. Чернівці від 18 липня 2018 року (головуючий у суді першої інстанції - суддя Галичанський О.І.),

встановив:

У квітні 2018 року ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ПП «Житлосервіс» звернулись до суду з позовом до ТОВ «Імперія Будінвест», ОСББ ЖК «Віденська брама», ПрАТ ЕК «Чернівціобленерго» в особі Чернівецького РЕМ про усунення перешкод у здійсненні права власності на управління майном, визнання відмови від виконання правочину недійсним, визнання недійсними правочинів.

Позивачі ОСОБА_4 та ОСОБА_1 також подали заяву про забезпечення позову шляхом заборони ТОВ «Імперія Будінвест» відключення від енергопостачання житлового будинку АДРЕСА_1.

Ухвалою Першотравневого районного суду м. Чернівці від 18 липня 2018 року заяву позивачів про забезпечення позову задоволено.

Заборонено відповідачу ТОВ «Імперія Будінвест» з власної ініціативи здійснювати відключення від енергопостачання житлового будинку АДРЕСА_1 до набрання законної сили судового рішення у справі.

Застосовано у справі зустрічне забезпечення шляхом зобов'язання позивачів своєчасно, у строки визначені договорами від 01 листопада 2015 року про технічне забезпечення електропостачання субспоживача, у повному обсязі сплачувати платежі за спожиту електроенергію згідно визначених рахунків та діючих тарифів для споживачів - фізичних осіб.

Роз'яснено позивачам, що у відповідності до положень ч. 10 ст. 154 ЦПК України, у випадку невиконання вимоги суду щодо зустрічного забезпечення у визначений судом строк, суд скасовує ухвалу про забезпечення позову та про зустрічне забезпечення.

В апеляційній скарзі відповідач ТОВ «Імперія Будінвест» просить указану ухвалу скасувати.

Посилається на порушення норм процесуального права.

Зокрема, наголошує на тому, що ТОВ «Імперія Будінвест» не відключало позивачів від електропостачання, позивачами не надано суду жодного доказу про відключення ТОВ «Імперія Будінвест» від електропостачання, договори про електропостачання продовжують свою дію до 01 листопада 2018 року, обрання вказаного запобіжного заходу є втручанням в господарську діяльність ТОВ «Імперія Будінвест».

У відзиві на апеляційну скаргу позивачі ОСОБА_4, ОСОБА_1 просять апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Зазначають, що у березні 2018 року вони отримали від відповідача листа про те, що вони вважать припиненими договори з електропостачання будинку АДРЕСА_1 в зв'язку із передачею електричної частини будинку до ОСББ ЖК «Віденська брама», існує реальна загроза їх правам як споживачів електричної енергії, ухвала суду першої інстанції про забезпечення позову не є втручанням у господарську діяльність відповідача чи перешкоджанням їй.

Апеляційний суд, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції, вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити з наступних підстав.

Задовольняючи заяву ОСОБА_4, ОСОБА_1 про забезпечення позову, суд першої інстанції керувався положеннями ст. ст. 149, 150 ЦПК України та дійшов висновку про наявність підстав для вжиття заходів забезпечення позову, оскільки їх невжиття може утруднити чи зробити неможливим виконання судового рішення.

Проте з таким висновком погодитися не можна, оскільки суд першої інстанції дійшов його внаслідок порушення норм процесуального права, що відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 374, п. 4 ч. 1 ст. 379 ЦПК України є підставою для скасування оскаржуваної ухвали та направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно з ч. 1 ст.150 ЦПК України позов забезпечується:

1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб;

2) забороною вчиняти певні дії;

3) встановленням обов'язку вчинити певні дії;

4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов'язання;

5) зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту;

6) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку;

7) передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам, які не мають інтересу в результаті вирішення спору;

8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів;

9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги;

10) іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини.

Отже, забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.

Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України у п. 4 постанови № 9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Предметом спору у справі є усунення перешкод у здійсненні права власності та управління будинком АДРЕСА_1, усунення перешкод у здійсненні права власності на управління майном, визнання відмови від виконання правочину недійсним, визнання недійсними правочинів.

З матеріалів справи вбачається, що позивачі є співвласниками житлового будинку АДРЕСА_1, кожен з них є власником квартири та відповідних нежитлових приміщень у цьому будинку. Будинок зданий в експлуатацію. Рішенням загальних зборів співвласників зазначеного будинку від 30 липня 2016 року визначено управителя ПП «Житлосервіс».

19 січня 2018 року ПП «Житлосервіс» надіслало відповідачу ТОВ «Імперія Будінвест» листа з проханням передати будівлю, технічне обладнання, право на земельну ділянку та технічну документацію. Листом від 25 жовтня 2018 року ТОВ «Імперія Будінвест» відмовило у передачі.

На даний час ТОВ «Імперія Будінвест» надає позивачам електропостачання відповідно до укладених договорів. Оплату позивачі здійснюють саме на рахунок ТОВ «Імперія Будінвест».

Також вбачається, що ТОВ «Імперія Будінвест» доводить, що є власником транформатора 250 кВт. Строк діє договору про надання електропостачання з 01 листопада 2015 року по 01 листопада 2018 року.

Зі змісту заяви про забезпечення позову вбачається, що позивачі ОСОБА_4 та ОСОБА_1 просили забезпечити позов в частині визнання недійсною відмови ТОВ «Імперія Будінвест» від виконання договору постачання житлового будинку, де проживають позивачі.

Водночас, однією з позовних вимог позивачів є вимога про визнання недійсною відмови ТОВ «Імперія Будінвест» від виконання договорів від 01 листопада 2015 року на електропостачання, укладених з позивачами.

Отже, забезпечення позову шляхом заборони відповідачу ТОВ «Імперія Будінвест» з власної ініціативи здійснювати відключення від енергопостачання житлового будинку АДРЕСА_1 до набрання законної сили судового рішення у справі є фактично тотожними задоволенню заявлених позовних вимог про визнання недійсною відмови ТОВ «Імперія Будінвест» від виконання договорів від 01 листопада 2015 року на електропостачання, укладених з позивачами.

Відповідно до ст. 19 Господарського кодексу України забороняється незаконне втручання та перешкоджання господарській діяльності суб'єктів господарювання з боку органів державної влади, їх посадових осіб.

Згідно з ст. 6 Господарського кодексу України одним із загальних принципів господарювання в Україні є заборона незаконного втручання органів державної влади та органів місцевого самоврядування у господарські відносини.

Вжиття судом першої інстанції заходів забезпечення позову шляхом заборони здійснювати ТОВ «Імперія Будінвест» з власної ініціативи відключення від енергопостачання житлового будинку є втручанням у господарську діяльність ТОВ «Імперія Будінвест», оскільки таким чином суд примушує ТОВ «Імперія Будінвест» продовжувати дію договорів з позивачами та надавати електроенергію після закінчення строку дії відповідних договорів.

Отже, ухвала суду першої інстанції постановлена з порушенням норм процесуального права, а тому вона підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову з наведених вище підстав.

Доводи позивачів ОСОБА_4 та ОСОБА_1 про дотримання судом першої інстанції норм процесуального права при постановленні оскаржуваної ухвали не заслуговують на увагу.

На підставі наведеного та керуючись п. 6 ч. 1 ст. 374, п. 4 ч. 1 ст. 379 ЦПК України, апеляційний суд

постановив:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Імперія Будінвест» задовольнити.

Ухвалу Першотравневого районного суду м. Чернівці від 18 липня 2018 року скасувати.

У задоволенні заяви ОСОБА_4 та ОСОБА_1 про забезпечення позову шляхом заборони ТОВ «Імперія Будінвест» відключення від енергопостачання житлового будинку АДРЕСА_1 відмовити.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та в касаційному порядку оскарженню не підлягає.

Дата складення повної постанови - 03 вересня 2018 року.

Головуючий В.В. Яремко

Судді: М. І. Кулянда

І. Н. Лисак