Постанова № 76234345, 27.08.2018, Апеляційний суд Львівської області

Справа № 445/2280/16-ц Головуючий у 1 інстанції: Сивак В.М.

Провадження № 22-ц/783/6814/17 Доповідач в 2-й інстанції: Ванівський О. М.

Категорія:59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 серпня 2018 року м. Львів

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Львівської області у складі: головуючого судді: Ванівського О.М.,

суддів: Цяцяка Р.П., Шеремети Н.О.,

секретаря: Цапа П.М.,

за участю: представника апелянта - ОСОБА_2,

представника ЛОДА - Ониськів А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові в залі суду цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Золочівського районного суду Львівської області від 03 жовтня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_4 до Золочівської міської ради, Львівської обласної державної адміністрації про скасування рішення Золочівської міської ради про поновлення на квартирному обліку та зобов'язання вчинити дії щодо визначення вартості квартири,-

в с т а н о в и л а:

В грудні 2016 року ОСОБА_4 звернулася в суд із позовом до Золочівської міської ради, Львівської обласної державної адміністрації із вимогою скасувати рішення виконавчого комітету Золочівської міської ради від 26 травня 2011 року №234 та поновити ОСОБА_4 на квартирний облік при виконкомі Золочівської міської ради в загальній черзі за №361 та в позачерговій черзі за №20 з 26.05.2011 року; зобов'язати виконавчий комітет Золочівської міської ради вчинити дії щодо визначення розміру вартості квартири, яка підлягає відшкодуванню ОСОБА_4, у зв'язку з будівництвом за власні кошти квартири АДРЕСА_1; Стягнути з Львівської обласної державної адміністрації на користь ОСОБА_4 завдані збитки у розмірі вартості квартири, у зв'язку із будівництвом за власні кошти квартири АДРЕСА_1, відповідно до вимог ч.3 ст. 32 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

В обґрунтування позовних вимог покликалася, що її безпідставно знято із квартирного обліку, на тій підставі, що вона самостійно придбала житло. Вважає, що зняття з квартирного обліку можливе лише утому випадку, якщо відповідачі відшкодують їй вартість квартири, розмір такого відшкодування має бути визначено Золочівською міської радою.

Рішенням Золочівського районного суду Львівської області від 03 жовтня 2017 року у задоволенні позову ОСОБА_4 відмовлено.

Дане рішення в апеляційному порядку оскаржив позивач ОСОБА_4.

В апеляційній скарзі зазначає, що знявши її відповідно до рішення виконавчого комітету Золочівської міської ради від 26 травня 2011 року № 234 з квартирного обліку при виконкомі Золочівської міської ради з позачергової та загальної черги з 26.05.2011, відповідач позбавив її забезпеченого Конституцією та Законами України житлового права без одержання житлової компенсації відповідно до вимог Закону. Спірне рішення також суперечить вимогам п. 1-1) ч. 2 ст. 40 Житлового Кодексу УРСР відповідно до вимог якого, громадяни знімаються з обліку потребуючих поліпшення житлових умов у випадках одноразового одержання за їх бажанням від органів державної влади або органів місцевого самоврядування грошової компенсації за належне їм для отримання жиле приміщення у встановленому порядку. Також, зазначає, що вартість квартири за адресою вул. Валова 10а/17 визначити особисто нею, позивачем неможливо, це повинен зробити орган місцевого самоврядування, а саме Золочівська міська рада, що передбачено ЗУ "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали в Чорнобильській катастрофі" абзац 3 п.3 ст32.

Крім того, зазначає, що знявши її, позивача, з квартобліку - відповідачі не тільки позбавили її законного права на зміну адреси переселення відповідно до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи" та Постанови КМУ №706 від 16.12.1992 року, а і собі на шкоду, оскільки не буде достатнім отримане фінансування від Головного розпорядника бюджетних коштів для придбання житла чорнобильцям, так як вона, не буду включена до загальних обласних реєстрів, який веде Львівська облдержадміністрація за поданням Золочівської райдержадміністрації, виконавчого комітету Золочівської міської ради. Відповідно таке роз'яснення надало МНС в листі від 27.06.2012 року.

Також, зазначає, що визначення нею вартості придбаного житла, здійснення компенсації, то суд зазначив, що така вимога не підлягає задоволенню: оскільки вона не визнається та оскаржується відповідачами. Однак у своїх письмових запереченнях та у судовому засіданні відповідачі визнали, що розмір придбаної (збудованої) квартири визначається органи місцевого самоврядування та компенсація за придбану (збудовану) нею квартиру відшкодовується облдержадміністрацією, але відсутні дані кошті у державному бюджеті. Фактично відповідачі самоусунулись від виконання своїх обов'язків.

Окрім того, зазначає, що відшкодування вартості за збудовану (придбану) квартиру в ЖБК "Надія", де неї, та членів її сім'ї затвердженим рішенням Золочівської міської ради №220 від 28.03.1996 року відповідно до статті 32 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи", де передбачено, що відшкодовується їх вартість у розмірах міськими радами, за обраним місцем проживання. На придбану (збудовану) нею квартиру в ЖБК "Надія", (свідоцтво на нерухоме майно від 16.02.2011 року) є всі необхідні параметри для визначення її вартості. У таких випадках системного аналізу, для визначення вартості житла залучається експерт, суб'єкт оціночної діяльності.

Також вказує, що неможливості забезпечення позивача житлом у зв'язку з відсутністю належного для цього фінансування, оскільки вказаними законами України "Про державний бюджет" звужуються права громадян, які мають право відповідно до статей 4 та 32 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи" на позачергове безоплатне отримання житла. При цьому жодних винятків, які давали б органам державної влади та місцевого самоврядування не виконувати цього положення закону не передбачено.

Враховуючи наведене просила: скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким поновити її, ОСОБА_4, на квартирний облік при виконкомі Золочівської міської ради в загальній черзі за № 361 та в позачерговій черзі за № 20 з 26.05. 2011 року;

Зобов'язати виконавчий комітет Золочівської міської ради вчинити дії щодо визначення розміру вартості квартири, яка підлягає відшкодуванню ОСОБА_4, у зв'язку із будівництвом за власні кошти квартири АДРЕСА_1;

Стягнути з Львівської обласної державної адміністрації на користь ОСОБА_4 завдані збитки у розмірі вартості квартири, у зв'язку із будівництвом за власні кошти квартири АДРЕСА_1, відповідно до вимог ч. З ст. 32 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи".

23 березня 2018 року від Львівської обласної державної адміністрації надійшов відзив на апеляційну скаргу ОСОБА_4 на рішення Золочівського районного суду Львівської області від 03 жовтня 2017 року. Львівська обласна державна адміністрація вважає рішення Золочівського районного суду Львівської області від 03 жовтня 2017 року таким, що прийняте з дотримання норм чинного законодавства, висновки суду відповідають обставинам справи, а подана апеляційна скарга не підлягає задоволенню, оскільки підстави зазначені в скарзі щодо скасування рішення є безпідставними та необгрунтованими. Звертає увагу, що основною підставою для зняття позивача з квартирного обліку є поліпшення її житлових умов, у результаті якого відпали підстави для надання іншого жилого приміщення. Також стверджує, що ОСОБА_4 не було додано жодних доказів того, що вона звернулася в визначеному порядку до компетентних органів із заявою про отримання компенсації вартості житла та не було подано належних документів, у зв"язку з чим відсутні законні підстави для відшкодування вартості квартири, у зв"язку із будівництвом такої за власні кошти.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника апелянта - ОСОБА_2 на підтримання доводів апеляційної скарги, представника ЛОДА - Ониськів А.С. на її заперечення, перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_4 непідлягає до задоволення.

Відповідно до норм ЦПК України в редакції чинній на момент ухвалення оскаржуваного рішення, ст. ст.11,59, 60 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше, як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданих відповідно до вимог цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб які беруть участь у справі. При цьому кожна із сторін зобов'язана довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, а обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. У відповідності до вимог ст.213 ЦПК України, рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог і заперечень.

У відповідності до вимог ст. 263 ЦПК України в чинній редакції, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції таким вимогам відповідає.

Матеріалами справи та судом встановлено, що відповідно до направлення №109 від 08.02.1990 року виконавчого комітету Рівненської обласної ради народних депутатів ОСОБА_2 та члени його сім"ї ОСОБА_4, ОСОБА_5 направляються для працевлаштування та забезпечення житлом до Львівської області.

24.08.1990 року Рішенням №330 Золочівської міської ради народних депутатів Львівської області ОСОБА_2 у кількості 3 чоловік, зараховано у позачергову чергу під №58 згідно постанови Ради Міністрів УРСР №115 від 21.05.1990 року, та в загальну чергу під №736.

17 лютого 2009 року ОСОБА_4 та її донці ОСОБА_5 було видано направлення серія РВ №5025 про переселення із м.Сарни.

23 вересня 2009 року рішенням виконавчого комітету Золочівської міської ради Львівської області №286 вирішено розділити квартирну справу ОСОБА_4, склад сім'ї 2 особи та ОСОБА_2, склад сім'ї 7 осіб.

27 грудня 2010 року рішенням виконавчого комітету Золочівської міської ради Львівської області дати дозвіл на оформлення прав приватної власності на квартири в житловому будинку на АДРЕСА_1 гр. ОСОБА_4 на квартиру №17 загальною площею 57,8 кв.м., житловою 34,5 кв.м. з підвальним приміщенням.

18 березня 2011 року рішенням виконавчого комітету Золочівської міської ради Львівської області №123 вирішено розділити квартирну справу гр. ОСОБА_4, склад сім'ї 1 особа та гр. ОСОБА_5, склад сім'ї 1 особа.

Згідно Свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого виконавчим комітетом Золочівської міської ради ОСОБА_4 являється одноосібним власником квартири АДРЕСА_1.

26 травня 2011 року рішенням виконавчого комітету Золочівської міської ради Львівської області №234 вирішено зняти ОСОБА_4, склад сім'ї 1 особа з квартирного обліку при виконкомі Золочівської міської ради із позачергової та загальної черги з 26.05.2011 року.

Постановляючи оскаржуване рішення, суд виходив з тих обставин, що позивач - ОСОБА_4 придбавши житло за власні кошти втратила право на статус особи, яка потребує поліпшення житлових, в зв'язку з чим її законно знято із загальної та позачергової черги громадян, які потребують покращення житлових умов. Також, суд прийшов до висновку, що вимога позивача щодо визначення вартості придбаного нею житла та здійснення компенсації, оскільки вона належить до громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, така вимога не підлягає до задоволення, оскільки нею не було доведено, що її право на отримання такої компенсації не визнається та оспорюється відповідачами.

З такими висновками колегія суддів погоджується з наступних обставин.

Відповідно до ч. 3 ст. 32 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" для забезпечення житлом сімей, які відселяються або самостійно переселяються відповідно до ст.4 цього Закону за направленнями обласних державних адміністрацій, місцеві державні адміністрації, виконавчі органи сільських, селищних, міських рад, підприємства, установи та організації, а також самі громадяни можуть купувати в будь-якому населеному пункті України (крім м. Києва та курортних місцевостей) за договірними цінами жилі будинки та квартири у громадян, яким вони належать на праві особистої власності, а також будинки і квартири державного і громадського житлового фонду, що не використовуються, - за їх залишковою балансовою вартістю.

Якщо жила площа будинку (квартири), що купується, перевищує 13,65 квадратного метра на кожного члена сім'ї, вартість зайвої площі і частини надвірних будівель, збудованих не за встановленими проектами, сплачує громадянин.

Громадянам, які збудували чи купили за власні кошти жилі будинки садибного типу з надвірними будівлями, а також жилі приміщення в будинках житлово-будівельних (житлових) кооперативів, відшкодовується їх вартість у розмірах, визначених місцевими радами за обраним місцем проживання.

Місцеві державні адміністрації, виконавчі органи сільських, селищних, міських рад, підприємства, установи, організації, колективні сільськогосподарські підприємства і громадяни, а також власники жилих будинків і квартир звільняються від сплати державного мита при укладенні договорів купівлі-продажу будинків і квартир.

Кабінет Міністрів України виділяє Раді міністрів Автономної Республіки Крим, обласним, Київській і Севастопольській міським державним адміністраціям, на територію яких самостійно переселяються (переселилися) громадяни відповідно до ст. 4цього Закону, капіталовкладення для придбання житла.

Згідно норм ст. 40 ЖК УКРС, однією з підставою для зняття громадянина з обліку потребуючих поліпшення житлових умов є поліпшення житлових умов, внаслідок якого відпали підстави для надання іншого жилого приміщення. Цією з статтею передбачено, що зняття з обліку потребуючих поліпшення житлових умов провадиться органами, які винесли або затвердили рішення про взяття громадянина на облік.

Частина друга п. 47 "Правил обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов", затверджених постановою ради міністрів Української PCP і Української республіканської ради професійних спілок № 470 від 11.12.1984 р. передбачає, що громадяни виключаються із списку позачергового одержання житлових приміщень, якщо вони були включені до цього списку необґрунтовано або втратили право позачергового одержання житлових приміщень. Виключення зі списку провадиться органами, які винесли або затвердили рішення про виключення громадянина до списку.

В даному ж випадку, позивач - ОСОБА_4 придбавши квартиру АДРЕСА_1, загальною площею 57,8 кв.м. з яких 34,5 кв.м. житлова площа, втратила статус особи яка потребує поліпшення житлових умов, в зв'язку з чим на законних підставах була знята з квартирного обліку при виконкомі Золочівської міської ради із позачергової та загальної черги.

Відповідно до п. 6 Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2008 року за №230, витрати, пов'язані із самостійним придбанням (будівництвом, добудовою) житла, в тому числі у житлово-будівельному кооперативі, відшкодовуються розпорядниками громадянам з урахуванням його площі і в межах норм, установлених законодавством, відповідно до фактичних витрат, але не вище опосередкованої вартості спорудження житла, шляхом перерахування коштів на відкриті в банках рахунки громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, або на рахунки житлово-будівельних кооперативів на підставі довідки-характеристики бюро технічної інвентаризації, акта введення житла в експлуатацію, договору купівлі-продажу житла або договору про будівництво житла чи участь у житлово-будівельному кооперативі.

Матеріали справи не містять жодних доказів в підтвердження того, що позивач - ОСОБА_4 звернулася у порядку, передбаченому чинним законодавством до компетентних органів із заявою про отримання компенсації вартості самостійно придбаного нею житла та подала усі необхідні документи для такої компенсації, однак їй у цьому було відмовлено, тобто відсутні докази в підтвердження не визнання та оспорення відповідачем права позивача на компенсацію вартості придбаного нею житла. Окрім цього,визначення оцінки вартості житла не проводилась органами місцевого самоврядування так само як і відсутні докази, що позивач зверталася до останнього з проханням проведення такою оцінки з метою компенсації їй вартості придбаного нею житла.

Згідно норм ст.375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З урахуванням вищенаведеного, колегія суддів вважає, що розглядаючи спір суд першої інстанції повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Доводи апеляційної скарги ОСОБА_4жодним чином висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому, апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення Золочівського районного суду Львівської області від 03 жовтня 2017 рокузалишити без змін.

Керуючись ст.ст. 367, 368, п.1 ч.1 374, 375, 381 - 384 ЦПК України, колегія суддів, -

п о с т а н о в и л а :

апеляційну скаргу ОСОБА_4 - залишити без задоволення, а рішення Золочівського районного суду Львівської області від 03 жовтня 2017 року - залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскарженою у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови.

Повний текст постанови складено 04 вересня 2018 року.

Головуючий : О.М. Ванівський

Судді: Р.П. Цяцяк

Н.О. Шеремета