Постанова № 76233821, 30.08.2018, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

_____

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

справа № 756/8861/18 Головуючий у 1-й інстанціїсуддя: Васалатій К.А.

30 серпня 2018 року м. Київ

Апеляційний суд міста Києва в складі:

головуючого - Саліхова В.В.

суддів: Прокопчук Н.О., Семенюк Т.А.

секретаря судового засідання: Дячук І.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Оболонського районного суду м. Києва від 16 липня 2018 року за заявою представника Компанії «Хенкель &aes; Ко. Зекткеллерай Гес.м.б.Х» (Henkell &as ; Co. Sektkellerei GmbH) - Слесарчука Вадима Михайловича про забезпечення позову в справі за позовом компанії «Хенкель &aво; Ко. Закткеллерай Гес.м.б.Х» (Henkell &as ; Co. Sektkellerei GmbH) до ОСОБА_1, ОСОБА_5, Приватного акціонерного товариства «Столичний завод шампанський вин», третя особа: Публічне акціонерне товариство «Київський завод шампанських вин «Столичний» про визнання недійсною третейської угоди,

ВСТАНОВИВ:

У липні 2018 року Компанія «Хенкель &aam; Ко. Зекткеллерай Гес.м.б.Х» звернулася до суду із позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_5, ПАТ «Столичний завод шампанський вин» та просила визнати недійсною Третейську угоду про передачу спорів на розгляд третейського суду від 31.05.2018 укладену між відповідачами.

Також позивач звернувся до суду із заявою про забезпечення позову, шляхом зупинення дії та виконання рішення Регіонального постійно діючого Третейського суду Асоціації «Економіко-правовий союз» від 02.07.2018 у справі № ТС-П-1/2018 за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_5 до ПАТ «Столичний завод шампанських вин» про визнання недійсними рішення № 5 загальних зборів акціонерів ПАТ «Столичний завод шампанських вин» від 17.09.2007 та рішення Ради акціонерів № 21 ПАТ «Столичний завод шампанських вин» від 12.10.2007, стягнення збитків та моральної шкоди.

Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 16.07.2018 заяву задоволено. Зупинено дію та виконання рішення Регіонального постійно діючого Третейського суду Асоціації «Економіко-правовий союз» від 02.07.2018 у справі № ТС-П-1/2018 за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_5 до ПАТ «Столичний завод шампанських вин» про визнання недійсними рішення № 5 загальних зборів акціонерів ПАТ «Столичний завод шампанських вин» від 17.09.2007 та рішення Ради акціонерів № 21 ПАТ «Столичний завод шампанських вин» від 12.10.2007 року, стягнення збитків та моральної шкоди.

№ апеляційного провадження: 22-ц/796/7341/2018В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить ухвалу суду першої інстанції скасувати та постановити нову про відмову в задоволенні заяви в повному обсязі. Посилається на незаконність ухвали, прийнятої з порушенням норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування та недоведеність судом обставин, що мають значення для справи. В обґрунтування своїх доводів вказує, що забезпечення позову є безпідставним, передчасним та не заснованим на всіх обставин, які є суттєвими для вирішення цього питання по суті. Зазначила, що позивач не є стороною по справі, за наслідками розгляду якої прийнято рішення Регіонального постійно діючого Третейського суду, та яким не зачіпаються права й інтереси Компанії. Вказує про недопустимість забезпечення позову шляхом зупинення виконання судових рішень, що набрали законної сили.

У відзиві на апеляційну скаргу представник позивача просив у задоволенні апеляційної скарги відмовити, ухвалу суду першої інстанції залишити без змін. Зазначає, що рішення третейського суду ухвалене на підставі оскаржуваної третейської угоди, безпосередньо впливає на права та обов'язки Компанії «Хенкель», яка не була учасником третейського розгляду. Вказав, що третейські суди не віднесені до системи судів загальної юрисдикції, не здійснюють правосуддя, їх рішення не є актами правосуддя, а тому допустимим є забезпечення позову шляхом визначеним позивачем.

Відповідно до п. 8 ч. 1 Розділу XIII Перехідних положень ЦПК України до утворення апеляційних судів в апеляційних округах їхні повноваження здійснюють апеляційні суди, у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.

Згідно з ч. 6 ст. 147 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» у разі ліквідації суду, що здійснює правосуддя на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (відповідних адміністративно-територіальних одиниць), та утворення нового суду, який забезпечує здійснення правосуддя на цій території, суд, що ліквідується, припиняє здійснення правосуддя з дня опублікування в газеті «Голос України» повідомлення голови новоутвореного суду про початок роботи новоутвореного суду.

Пунктом 3 Розділу XII Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» передбачено, апеляційні суди, утворені до набрання чинності цим Законом, продовжують здійснювати свої повноваження до утворення апеляційних судів у відповідних апеляційних округах. Такі апеляційні суди у відповідних апеляційних округах мають бути утворені та розпочати здійснювати правосуддя не пізніше трьох років з дня набрання чинності цим Законом.

У зв'язку з чим, справа підлягає розгляду Апеляційним судом м. Києва.

В судовому засіданні представник Компанія «Хенкель &aam; Ко. Зекткеллерай Гес.м.б.Х» заперечував проти апеляційної скарги та просив її залишити без задоволення, ухвалу суду першої інстанції без змін.

ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_1 підтримав апеляційну скаргу в повному обсязі з підстав наведених в ній та просив останню задовольнити, ухвалу суду першої інстанції скасувати.

Інші учасники справи в судове засідання не з'явилися, належним чином повідомлялися про час та місце слухання справи.

На підставі викладеного та керуючись вимогами ч. 2 ст. 372 ЦПК України, колегія суддів ухвалила розглянути справу за її відсутності.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів прийшла до висновку, що остання підлягає задоволенню.

Постановляючи ухвалу про задоволення заяви про забезпечення позову, суд першої інстанції виходив з наявності підстав вважати, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

З таким висновком суду першої інстанції не може погодитись колегія суддів.

З матеріалів справи вбачається, що улипні 2018 року Компанія «Хенкель &aam; Ко. ЗекткеллерайГес.м.б.Х» звернулася до суду із позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_5, ПАТ «Столичний завод шампанський вин» та просила визнати недійсною Третейську угоду про передачу спорів на розгляд третейського суду від 31.05.2018 укладену між відповідачами (а. с. 2-14). Також позивач звернувся до суду із заявою про забезпечення позову, шляхом зупинення дії та виконання рішення Регіонального постійно діючого Третейського суду Асоціації «Економіко-правовий союз» від 02.07.2018 у справі № ТС-П-1/2018 за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_5 до ПАТ «Столичний завод шампанських вин» про визнання недійсними рішення № 5 загальних зборів акціонерів ПАТ «Столичний завод шампанських вин» від 17.09.2007 та рішення Ради акціонерів № 21 ПАТ «Столичний завод шампанських вин» від 12.10.2007 року, стягнення збитків та моральної шкоди (а. с. 16-23).

Компанія «Хенкель &aes; Ко. Зекткеллерай Гес.м.б.Х» зазначає, що на даний час володіє 57 349 штук іменних акцій ПАТ «Київський завод шампанських вин «Столичний», що складає 96,5471% від загальної кількості акцій. Вказує на непідвідомчість спору Третейському суду (незаконний характер Третейської угоди), який виник з корпоративних правовідносин та прийняте рішення з метою протиправного позбавлення Компанії «Хенкель» права власності на акціїПАТ «Київський завод шампанських вин «Столичний».

Посилається на те, що з метою запобігти можливим порушенням майнових прав та охоронюваних законом інтересів позивача, необхідно вжити заходи забезпечення позову, що забезпечить можливість ефективного захисту порушених прав та інтересів позивача в майбутньому.

Згідно з ч. 2 ст. 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно з пунктами 2, 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», суди повинні виходити з того, що наведений у частині першій статті 152 ЦПК перелік видів такого забезпечення не є вичерпним, тому за наявності відповідного клопотання можуть бути застосовані й інші його види, але з урахуванням обмежень, установлених частиною четвертою зазначеної статті. Недопустимо забезпечувати позов шляхом зупинення виконання судових рішень, що набрали законної сили.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.

На підставі викладеного можливо зробити висновок про те, що забезпечення позовних вимог, може бути застосовано судом у випадку існування реальної загрози невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову.

Відповідно до пункту 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22.12.2006 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» чітко зазначено про те, що недопустимо забезпечувати позов шляхом зупинення виконання судових рішень, що набрали законної сили.

Посилання суду першої інстанції на п. 6 ч. 1 ст. 150 ЦПК України, на пункт 2 частини першої статті 152 ЦПК України, як підставу зупинення стягнення на підставі виконавчого документа є необґрунтованими, які не стосуються вимог заяви та суперечить положенням статті 1 Закону України «Про виконавче провадження», згідно якої виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Отже, на думку колегії суддів, суд не може заборонити органам державної влади, зокрема виконавчій службі, здійснювати покладені на них згідно із законодавством повноваження.

Крім того, колегія суддів звертає увагу, що вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.

Що стосується забезпечення позову шляхом зупинення виконання рішень суду, які не набрали законної сили, то колегія суддів вважає данні клопотання безпідставними, оскільки виконанню підлягають лише рішення судів, які набрали законної сили.

Таким чином, при розгляді вказаного клопотання суду першої інстанції необхідно було встановити, чи набрало законної сили вказане рішення Третейського суду, чи оскаржено воно заявником, і лише потім вирішувати клопотання по суті.

Як встановлено при розгляді справи в суді апеляційної інстанції на теперішній час вищезгадане рішення Регіонального постійно діючого Третейського суду Асоціації «Економіко-правовий союз» від 02.07.2018 у справі № ТС-П-1/2018, не набрало законної сили, оскільки подано заяву про його скасування Компанією «Хенкель &a:"; Ко. Зекткеллерай Гес.м.б.Х».

За наведених обставин колегія суддів вважає, що у суду першої інстанції не було правових підстав для задоволення клопотання про забезпечення позову шляхом зупинення дії та виконання вищезгаданого рішення Регіонального постійно діючого Третейського суду Асоціації «Економіко-правовий союз» від 02.07.2018.

На вищевикладене, суд першої інстанції уваги не звернув, у зв'язку з чим дійшов невірних висновків з порушенням норм процесуального права, із неповним з'ясуванням всіх обставин справи.

Отже, доводи апеляційної скарги знайшли своє підтвердження при розгляді справи в суді апеляційної інстанції.

Враховуючи наведені обставини, колегія суддів прийшла до висновку, що вищезгадана ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню з постановленням нової, якою відмовити в задоволенні заяви про забезпечення позову.

Керуючись ст.ст. 367-368, 371, 374-376, 381-384, 389-390 ЦПК України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Оболонського районного суду м. Києва від 16 липня 2018 року скасувати.

Постановити нову ухвалу.

У задоволенні заяви представника Компанії «Хенкель &asp; Ко. Зекткеллерай Гес.м.б.Х» (Henkell &aUK; Co. Sektkellerei GmbH) - Слесарчука Вадима Михайловича про забезпечення позову, шляхом зупинення дії та виконання рішення Регіонального постійно діючого Третейського суду Асоціації «Економіко-правовий союз» від 02 липня 2018 року в справі № ТС-П-1/2018 за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_5 до Приватного акціонерного товариства «Столичний завод шампанських вин» про визнання недійсними рішення № 5 загальних зборів акціонерів Приватного акціонерного товариства «Столичний завод шампанських вин» від 17 вересня 2007 року та рішення Ради акціонерів № 21 Приватного акціонерного товариства «Столичний завод шампанських вин» від 12 жовтня 2007 року, стягнення збитків та моральної шкоди відмовити.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови шляхом подання касаційної скарги до суду касаційної інстанції.

Повний текст Постанови складено 04.09.2018.

Головуючий: В.В. Саліхов

Судді: Н.О. Прокопчук

Т.А.Семенюк