Ухвала суду № 76233767, 29.08.2018, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 11-cc/796/4281/2018 Слідчий суддя в 1-й інстанції: Сенін В.Ю.

Категорія: ст. 181 КПК Доповідач: Лашевич В.М.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 серпня 2018 року місто Київ

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду міста Києва у складі:

головуючого судді Лашевича В.М.,

суддів Дзюбіна В.В., Росік Т.В.,

при секретарі судового засідання Гановській А.М.,

з участю:

прокурора Посвистака О.М.,

захисників Пелюка С.С., Гончарюк Т.В.,

підозрюваного ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу прокурора шостого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Генеральної прокуратури України Посвистака О.М., з доповненнями, внесеними останнім до неї, на ухвалу слідчого судді Солом'янського районного суду міста Києва від 10 серпня 2018 року, -

ВСТАНОВИЛА:

Цією ухвалою відмовлено у задоволенні клопотання детектива Національного бюро Першого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України Прокопенка Б.О., погодженого із прокурором шостого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Генеральної прокуратури України Посвистаком О.М., прозастосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо

ОСОБА_3, який народився ІНФОРМАЦІЯ_4 в селі Григорів Рогатинського району Івано-Франківської області, громадянина України, з вищою освітою, який працює суддею Господарського суду Івано-Франківської області, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2, раніше не судимого,

який, як вважають органи досудового розслідування, підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

Згідно з ухвалою слідчого судді, відмова у застосуванні щодо ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою мотивована тим, що ОСОБА_3 не повідомлено про підозру у передбаченому законом порядку, оскільки, як встановлено слідчим суддею в ході судового розгляду, ОСОБА_3 є суддею Господарського суду Івано-Франківської області, а відтак, відповідно до положень ст. 481 КПК України, стосовно останнього передбачений особливий порядок кримінального провадження, який, з огляду на вимоги ч. 1 ст. 276, п. 3 ч. 1 ст. 481 КПК України, передбачає, що судді письмове повідомлення про підозру здійснюється лише Генеральним прокурором України або його заступником і передоручення таких повноважень КПК України не передбачено, а норма процесуального права, яка регулює дане питання, є імперативною.

Не погоджуючись з таким рішенням, прокурор шостого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Генеральної прокуратури України Посвистак О.М. подав апеляційну скаргу, з доповненнями до неї, в якій, вважаючи ухвалу слідчого судді незаконною та необґрунтованою, просить її скасувати і постановити нову ухвалу, якою задовольнити клопотання детектива та застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, із визначенням застави в розмірі 1000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 1700000 гривень. Зокрема, апелянт стверджує, що, враховуючи особливості вчиненого злочину, суб'єкта злочину та наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, незастосування щодо ОСОБА_3 жодного із запобіжних заходів, передбачених ст. 176 КПК України, є незаконним і таким, що суперечить завданням та цілям кримінального провадження, унеможливить попередження належної процесуальної поведінки підозрюваного.

Також, як наголошує прокурор, чинний КПК України розділяє поняття письмове повідомлення про підозру, як процесуальний документ - ст. 277 КПК України «Зміст письмового повідомлення про підозру», та як процесуальна дія - ст. 278 КПК України «Вручення письмового повідомлення про підозру». Крім того, автор апеляційної скарги стверджує, що вручення ОСОБА_3 письмового повідомлення про підозру було здійснено відповідно до вимог КПК України. Підтвердженням цьому, як запевняє апелянт, є те, що 09 серпня 2018 року Вищою радою правосуддя задоволено подання Генерального прокурора України Луценка Ю.В. про надання згоди на утримання під вартою стосовно судді Господарського суду Івано-Франківської області ОСОБА_3, який був затриманий одразу ж після вчинення тяжкого злочину, оскільки під час розгляду вказаного клопотання членами ради надана оцінка законності складання Генеральним прокурором України повідомлення про підозру ОСОБА_3 та вручення такого повідомлення прокурором відділу Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Генеральної прокуратури України Посвистаком О.М. При цьому прокурор звертає увагу, що ОСОБА_3 було затримано на підставі п. п. 2, 3 ч. 1 ст. 208 КПК, а тому останній набув статусу підозрюваного згідно з вимогами ч. 1 ст. 42 КПК України з моменту затримання, що не було враховано слідчим суддею.

Далі в своїй апеляційній скарзі міститься посилання на рішення Верховного Суду України у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 02 квітня 2018 року № 800/536/17, в якому зроблено висновок, що не заслуговують на увагу доводи щодо не набуття особою статусу підозрюваного в рамках кримінального провадження та відсутності підстав для застосування щодо цієї особи заходу забезпечення кримінального провадження з посиланням на ті обставини, що повідомлення про підозру вручено не особисто Генеральним прокурором України чи його заступником, а прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Генеральної прокуратури України. Зокрема, як стверджує апелянт, в даному рішенні вказано, що ст. 36 і п. 3 ч. 1 ст. 481 КПК України не містять вимоги щодо вручення письмового повідомлення про підозру професійному судді особисто Генеральним прокурором України або його заступником, а тому доводи позивача в цій частині не заслуговують на увагу.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення прокурора, який підтримав апеляційну скаргу і просив її задовольнити, пояснення підозрюваного та його захисників, які заперечували проти задоволення апеляційної скарги і просили ухвалу слідчого судді залишити без змін, вивчивши матеріали провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга прокурора шостого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Генеральної прокуратури України Посвистака О.М. підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з представлених в апеляційний суд матеріалів, в провадженні Першого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України перебувають матеріали кримінального провадження № 42018000000001520, відомості про яке були внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 20 червня 2018 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

07 серпня 2018 року о 13 год. 45 хв. ОСОБА_3 був затриманий на підставі п. п. 2, 3 ч. 1 ст. 208 КПК України.

08 серпня 2018 року Генеральним прокурором України Луценком Ю.В. було складено повідомлення про підозру ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, яке того ж числа за його дорученням було оголошено та вручено ОСОБА_3 прокурором шостого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Генеральної прокуратури України Посвистаком О.М.

09 серпня 2018 року детектив Національного бюро Першого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ПрокопенкоБ.О., за погодженням із прокурором шостого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Генеральної прокуратури України Посвистаком О.М., звернувся до Солом'янського районного суду міста Києва з клопотанням про застосування відносно ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, з визначенням застави в розмірі 1000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 1700000 гривень. Це клопотання мотивовано тим, що ОСОБА_3 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, знищити документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків у даному кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, а також вчинити інше кримінальне правопорушення.

Ухвалою слідчого судді Солом'янського районного суду міста Києва від 10 серпня 2018 року у задоволенні клопотання детектива було відмовлено.

Відмовляючи у задоволенні клопотання детектива, внесеного в межах кримінального провадження № 42018000000001520, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_3, слідчий суддя, як вбачається з журналу судового засідання, заслухав пояснення прокурорів Посвистака О.М., Макара О.І., захисників Пелюка С.С., Гончарюк Т.В., особи, відносно якої заявлено зазначене клопотання, тобто ОСОБА_3, та, дослідивши матеріали, додані до клопотання, прийшов до висновку, що ОСОБА_3 не повідомлено про підозру у передбаченому законом порядку, оскільки, як встановлено слідчим суддею в ході судового розгляду, ОСОБА_3 є суддею Господарського суду Івано-Франківської області, а відтак, згідно з положеннями ст. 481 КПК України, стосовно останнього передбачений особливий порядок кримінального провадження, який, з огляду на вимоги ч. 1 ст. 276, п. 3 ч. 1 ст. 481 КПК України, передбачає, що судді письмове повідомлення про підозру здійснюється лише Генеральним прокурором України або його заступником і передоручення таких повноважень КПК України не передбачено, а норма процесуального права, яка регулює дане питання, є імперативною, тобто прямо наказує правила поведінки.

З таким рішенням слідчого судді колегія суддів не погоджується, виходячи з наступного.

У відповідності до вимог, передбачених ч. 1 ст. 42 КПК України, підозрюваним є особа, якій у порядку, передбаченому статтями 276 - 279 цього Кодексу, повідомлено про підозру, особа, яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, або особа, щодо якої складено повідомлення про підозру, однак його не вручено їй внаслідок невстановлення місцезнаходження особи, проте вжито заходів для вручення у спосіб, передбачений КПК України для вручення повідомлень.

Згідно з ч. 1 ст. 276 КПК України повідомлення про підозру обов'язково здійснюється в порядку, передбаченому статтею 278 цього Кодексу, у випадках:

1) затримання особи на місці вчинення кримінального правопорушення чи безпосередньо після його вчинення;

2) обрання до особи одного з передбачених цим Кодексом запобіжних заходів;

3) наявності достатніх доказів для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення.

Особливості повідомлення про підозру окремій категорії осіб визначається главою 37 КПК України.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 481 КПК України, письмове повідомлення про підозру здійснюється: судді, судді Конституційного Суду України, присяжному на час виконання ним обов'язків у суді, Голові, заступнику Голови, члену Вищої ради правосуддя, Голові, заступнику Голови, члену Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, працівникам Національного антикорупційного бюро України - Генеральним прокурором або його заступником. Зазначена норма закону, хоча і є імперативною, але не містить прямої вказівки на безпосереднє вручення переліченим суб'єктам повідомлення про підозру особисто Генеральним прокурором або його заступником, а вказує лише на здійснення ними цієї процесуальної дії, що не є тотожними поняттями, оскільки здійснення повідомлення про підозру охоплює як складання такого процесуального документу (ст. 277 КПК України), так і його безпосереднє вручення (п. 11 ч. 2 ст. 36, ст. 278 КПК України) або вручення шляхом надання прокурором відповідного доручення слідчому, органу досудового розслідування (п. 4 ч. 2 ст. 36 КПК України) чи шляхом надання такого ж доручення прокурором вищого рівня прокурору нижчого рівня (абзац 2 ч. 3 ст. 17 Закону України «Про Прокуратуру»).

Колегією суддів встановлено, що 08 серпня 2018 року Генеральним прокурором України Луценком Ю.В. було складено повідомлення про підозру ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, яке того ж числа за його дорученням було оголошено та вручено ОСОБА_3 прокурором шостого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Генеральної прокуратури України Посвистаком О.М.

Виходячи з того, Генеральний прокурор України Луценко Ю.В., як вбачається з матеріалів провадження, безпосередньо склав та підписав повідомлення про підозру ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, і в цьому процесуальному документі особисто письмово доручив прокурору шостого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Генеральної прокуратури України Посвистаку О.М. вручити зазначене повідомлення про підозру судді Господарського суду Івано-Франківської області ОСОБА_3 (т. 1, а. с. 129), то такі дії Генерального прокурора України Луценко Ю.В. за змістом п. 3 ч. 1 ст. 481 КПК України і є нічим іншим, як здійсненням ним повідомлення про підозру судді ОСОБА_3

У зв'язку із вищевикладеним колегія суддів вважає, що висновок слідчого судді, що ОСОБА_3 не набув статусу підозрюваного у даному кримінальному провадженні, слід визнати помилковим.

Що стосується безпосередньо розгляду клопотання детектива про застосування відносно підозрюваного ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, то колегією суддів перевірено як наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_3 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КПК України, так інаявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України. Також колегією суддів перевірені особисті обставини життя ОСОБА_3, які свідчать в даному випадку на користь зменшення ступеню реалізації ризиків переховування його від правосуддя, перешкоджання кримінальному провадженню чи інших способів неналежної процесуальної поведінки. Звернула увагу колегія суддів і на характер справи, тяжкість покарання за вчинення кримінального правопорушення та наслідки вчинення протиправного діяння.

Зокрема, вивчивши клопотання детектива та матеріали провадження, колегія суддів встановила наявність передбачених законом обставин, які пов'язують необхідність застосування щодо ОСОБА_3 запобіжного заходу.

Так, колегією суддів перевірено, що в матеріалах провадження є достатні дані, що підтверджують існування обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_3 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України. При цьому, як встановлено колегією суддів, клопотання детектива містить посилання на відповідні матеріали, які підтверджують обставини, що дають підстави підозрювати ОСОБА_3 у вчиненні зазначеного кримінального правопорушення. Вагомість таких доказів у колегії суддів сумнівів не викликає. До того ж, враховуючи, що на даному етапі провадження як слідчий суддя, так і суд апеляційної інстанції не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд першої інстанції під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов'язані на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на наведені у клопотанні детектива докази колегія суддів приходить до переконання, що існують всі підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_3 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України. Більш того, якщо виходити з поняття «обґрунтована підозра», приведеного в п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», то це поняття означає існування фактів і інформації, які можуть переконати об'єктивного спостерігача, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Фактів і інформації, які переконливо свідчать про причетність підозрюваного ОСОБА_3 до вчинення вищевказаного кримінального правопорушення, в клопотанні детектива та доданих до нього матеріалах міститься достатньо для висновку про обґрунтованість повідомленої ОСОБА_3 підозри.

Отже, колегія суддів, перевіривши матеріали клопотання детектива в межах своєї компетенції, у висновках, які зробив орган досудового розслідування відносно повідомленої ОСОБА_3 підозри, чогось очевидно необґрунтованого чи недопустимого не встановила.

Перевіряючи доводи клопотання детектива на предмет наявності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме що ОСОБА_3 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, знищити документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків у цьому провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, а також вчинити інше кримінальне правопорушення, колегія суддів приходить до висновку, що вони є обґрунтованими з огляду характер та досить високий ступінь суспільної небезпечності кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_3, на тяжкість покарання, яке загрожує підозрюваному у разі визнання його винним у вчиненому кримінальному правопорушенні, та конкретні обставини кримінального провадження.

Таким чином, як вважає колегія суддів, стороною обвинувачення доведені обставини, які свідчать про наявність достатніх підстав вважати, що у даному кримінальному провадженні існують ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, на які вказує детектив у клопотанні.

В той же час, вивчивши клопотання детектива та матеріали провадження, колегія суддів, враховуючи дані про особу підозрюваного, в тому числі про його сімейний, майновий стан та стан здоров'я, а також інші обставини, передбачені ст. 178 КПК України, приходить до висновку, що доводи детектива у клопотанні не містять достатнього обґрунтування, що тільки застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, який є винятковим, зможе забезпечити належне виконання підозрюваним ОСОБА_3 процесуальних обов'язків. Не надано доказів цьому і прокурором в засіданні суду апеляційної інстанції. Тому колегія суддів вважає, що пропорційним тому ступеню небезпеки, ризики якого є у кримінальному провадженні, а також тим завданням, які має досягти орган досудового розслідування, є запобіжний захід у вигляді домашнього арешту на певний період доби.

Вказаний запобіжний захід, на думку колегії суддів, забезпечить швидке та повне проведення досудового розслідування, а також виконання підозрюваним процесуальних обов'язків. З цією метою колегія суддів вважає доцільним покласти на підозрюваного ОСОБА_3 обов'язки, передбачені п. п. 1, 3, 4, 8 ч. 5 ст. 194 КПК України.

З урахуванням вищевикладеного колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу прокурора необхідно задовольнити частково, а ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову ухвалу, якою клопотання детектива задовольнити частково і застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту на певний період доби, з покладенням обов'язків, передбачених п. п. 1, 3, 4, 8 ч. 5 ст. 194 КПК України, визначивши строк дії цього запобіжного заходу та строк дії покладених на підозрюваного обов'язків до 08 жовтня 2018 року включно, тобто в межах строку досудового розслідування.

Керуючись ст. ст. 176 - 178, 181, 194, 196, 309, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу прокурора шостого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Генеральної прокуратури України Посвистака О.М., з доповненнями, внесеними останнім до неї, - задовольнити частково.

Ухвалу слідчого судді Солом'янського районного суду міста Києва від 10 серпня 2018 року, якою відмовлено у задоволенні клопотання детектива Національного бюро Першого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ПрокопенкаБ.О., погодженого із прокурором шостого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Генеральної прокуратури України Посвистаком О.М., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, - скасувати.

Постановити нову ухвалу, якою клопотання детектива Національного бюро Першого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України Прокопенка Б.О., погоджене із прокурором шостого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Генеральної прокуратури України Посвистаком О.М., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, з визначенням застави в розмірі 1000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 1700000 гривень, щодо ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, - задовольнити частково.

Застосувати щодо ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, запобіжний захід у вигляді домашнього арешту на певний період доби, заборонивши йому до 08 жовтня 2018 року включно залишати місце проживання за адресою: АДРЕСА_2, в період часу з 22 год. 00 хв. до 06 год. 00 хв. наступної доби.

Роз'яснити підозрюваному, що, відповідно до ч. 5 ст. 181 КПК України, працівники органу Національної поліції України з метою контролю за його поведінкою мають право з'являтися в житло, під арештом в якому він перебуває, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов'язаних із виконанням покладених на нього обов'язків, використовувати електронні засоби контролю.

Покласти на ОСОБА_3 на підставі ч. 5 ст. 194 КПК України наступні обов'язки:

- прибувати за кожною вимогою до детективів у даному кримінальному провадженні, прокурора або суду;

- повідомляти детектива, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

- утримуватися від спілкування зі свідками у даному кримінальному провадженні;

- здати на зберігання детективу або іншій уповноваженій особі свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.

Визначити термін дії обов'язків, покладених судом, до 08 жовтня 2018 року включно.

Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_3, що у разі невиконання покладених на нього обов'язків до нього може бути застосовано більш суворий запобіжний захід.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора шостого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Генеральної прокуратури України Посвистака О.М., а її безпосереднє виконання - на детектива Національного бюро Першого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України Прокопенка Б.О. та орган Національної поліції України за місцем перебування ОСОБА_3 під домашнім арештом.

Ухвала апеляційного суду оскарженню не підлягає.

СУДДІ:

______ ______ _____

В.М. Лашевич В.В. Дзюбін Т.В. Росік