Постанова № 76232785, 10.08.2018, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/29393/18-п

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 серпня 2018 року суддя Печерського районного суду м. Києва Карабань В.М., при секретарі Косовській М.Д., за участю прокурора Сотченко М.М., адвокатів Бушуєва М.О., Гора Р.М., особи відносно якої складено протокол - ОСОБА_3, розглянувши матеріали, які надійшли з Управління захисту економіки в Одеській області ДЗЕ Національної поліції України, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Одеси, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 за ч. 2 ст. 172-6 КУпАП,-

встановив:

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення № 429 від 11.06.2018 року ОСОБА_3, обіймаючи посаду директора Департаменту пасажирських перевезень далекого сполучення ПАТ "Укрзалізниця", будучи згідно підпункту "а" пункту 2 частини 1 статті 3 Закону України "Про запобігання корупції" від 14.10.2014 №1700-VII (далі - Закон №1700-VII), суб'єктом відповідальності за правопорушення пов'язані з корупцією, в порушення вимог частини 2 статті 52 Закону №1700-VII, не повідомив Національне агентство з питань запобігання корупцією про суттєві зміни в майновому стані, у десятиденний строк з моменту отримання 11 серпня 2017 року доходи у вигляді частини заробітної плати за серпень 2017 року в розмірі 86 900,00 гривень (фактично отриманні на руки), що становить 54,31 прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб на 1 січня 2017 року, чим вчинив адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією, відповідальність за вчинення якого передбачена частиною 2 статті 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Відповідно до ст. 129 Конституції України розгляд і вирішення справ в судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості.

ОСОБА_3 в судовому засідання вину у вчиненому ним адміністративному правопорушенні не визнав.

Захисник ОСОБА_3 - адвокат Бушуєв М.О.в судовому засіданні та по даній справі пояснив, що він у розумінні статті 65 Господарського кодексу України, статті 6 Закону України «Про особливості утворення підприємства залізничного транспорту» не є посадовою особою юридичної особи публічного права - Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця», у зв'язку з чим приписи пункту 2 частини 1 статті 3, частини 2 статті 52 Закону України «Про запобігання корупції» на нього не розповсюджуються. Крім того зазначив, що станом на дату розгляду даної справи закінчилися строки, передбачені частиною 3 статті 38 КУпАП; належними і допустимими доказами не доведено факт неповідомлення ним НАЗК про суттєві зміни в майновому стані, а також зарахування у серпні 2017 року на його рахунок доходу, який перевищує 50 прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб на 1 січня відповідного року; окрім тогоу Департаменту захисту економіки Національної поліції України відсутні повноваження на здійснення досудового провадження у справах про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 172-6 КУпАП.

Адвокат Гора Р.М. підтримав позицію свого колеги.

Прокурор в судовому засіданні просив визнати ОСОБА_3 винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-6 КУпАП.

Вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суд доходить висновку про відсутність в діях особи складу вказаного адміністративного правопорушення з наступних підстав.

Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності; місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи, протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягується до відповідальності.

Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративні правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні, та інші обставини, що мають значення.

Згідно зі ст. 129 Конституції України розгляд і вирішення справ в судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і доведенні перед судом їх переконливості.

Частина 2 ст. 172-6 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за неповідомлення або несвоєчасне повідомлення про суттєві зміни у майновому стані і об'єктивна сторона адміністративного правопорушення передбачає наявність альтернативних обставин: як бездіяльності, яка полягає у повідомленні про суттєві зміни у майновому стані, так і активних дій, які полягають у несвоєчасному повідомленні про суттєві зміни у майновому стані, з пропуском встановленого Законом 10-денного строку.

Відповідно до ч. 2 ст. 52 Закону «Про запобігання корупції» у разі суттєвої зміни у майновому стані суб'єкта декларування, а саме отримання ним доходу, придбання майна на суму, яка перевищує 50 прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб на 1 січня відповідного року, зазначений суб'єкт у десятиденний строк з моменту отримання доходу або придбання майна зобов'язаний письмово повідомити про це Національне агентство. Зазначена інформація вноситься до Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та оприлюднюється на офіційному веб-сайті Національного агентства.

Як зазначено в протоколі про адміністративне правопорушення № 429 від 11.06.2018, вчинення вказаного адміністративного правопорушення пов'язується з несвоєчасним поданням повідомлення про суттєві зміни в майновому стані ОСОБА_3 Таким чином, в протоколі, складеному про адміністративне корупційне правопорушення, передбачене ч.2 ст. 172-6 КУпАП, міститься твердження про встановлення вчинення конкретних дій особою, яка не подала всупереч строкам, визначеним законом, повідомлення про суттєві зміни у майновому стані.

Датою вчинення адміністративного правопорушення, яке полягає у несвоєчасному повідомленні про суттєві зміни у майновому стані, в протоколі зазначено 22.08.2017. Проте належні докази вчинення 22.08.2017 ОСОБА_3 будь - яких дій, які утворюють склад адміністративного правопорушення, фабула щодо якого викладена в даному протоколі про адміністративне правопорушення, в матеріалах справи відсутні.

Згідно роз'яснень, які містяться в п. 2 Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Щодо притягнення до адміністративної відповідальності за окремі правопорушення, пов'язані з корупцією» вих. № 223-943/0/4-17 від 22.05.2017, вирішуючи питання про притягнення осіб до відповідальності за корупційні правопорушення, у тому числі неповідомлення або несвоєчасного повідомлення про суттєві зміни в майновому стані (ч. 2 ст. 172-6 КУпАП), слід враховувати: об'єктивні ознаки складу цього адміністративного правопорушення, зокрема його об'єктивну сторону, яка має активну форму прояву. Суб'єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю вини у формі прямого чи непрямого умислу; вчинення цього діяння через необережність виключає притягнення особи до адміністративної відповідальності.

Статею 62 Конституції України встановлено презумпцію невинуватості. Обов'язок встановлення всіх обставин умовного правопорушення та доведення вини особи покладається на сторону обвинувачення. Всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Згідно з ч. 2 ст. 6 Європейської Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини від 04.11.1950 року, кожен обвинувачений у вчиненні правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.

Викладені обставини свідчать про недоведеність наявності в діях ОСОБА_3 об'єктивної сторони правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 176-2 КУпАП, що виключає можливість його притягнення до адміністративної відповідальності за вказаною правовою нормою.

Крім того, судом встановлена відсутність в діях ОСОБА_3 суб'єктивної сторони правопорушення, передбаченого ч.2 ст.176-2 КУпАП, зокрема правопорушення, пов'язаного з корупцією, оскільки з пояснень останнього вбачається не усвідомлення незаконності зазначеної бездіяльності.

Вирішуючи питання про наявність в діях конкретної особи складу адміністративного корупційного правопорушення, крім іншого, необхідно враховувати наявність суб'єктивної сторони даного правопорушення, яка, виходячи із визначення поняття корупційного правопорушення, викладеного в ч.1 ст. 1 Закону України «Про запобігання корупції», завжди характеризується умисною формою вини, тобто, з врахуванням положень ст. 1 цього Закону, сутність порушення фінансового контролю полягає в тому, що особа, яка за законом зобов'язана подати повідомлення про суттєві зміни у майновому стані, прагне уникнути цього і таким чином досягти певної мети.

На умисну форму вини, а також наявність відповідного корисливого або іншого особистого інтересу особи, чи інтересу третіх осіб, як на обов'язкові ознаки корупційного правопорушення також звертає увагу Конституційний Суд України в рішенні від 06.10.2010 (справа №1-27/2010).

Разом з тим в матеріалах адміністративної справи відсутні докази, які б підтверджували наявність в діях ОСОБА_3 умислу на порушення вимог фінансового контролю, що зокрема підтверджується і письмовими поясненнями ОСОБА_3

Обґрунтованими є також доводи ОСОБА_3 про те, що в у Департаменту захисту економіки Національної поліції відсутні повноваження на здійснення перевірки декларацій.

З матеріалів провадження вбачається, що перевірка стосовно ОСОБА_3, проводилась виключно працівниками Управління захисту економіки в Одеській області Департаменту захисту економіки Національної поліції України, які збирали докази та складали протокол про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_3

При цьому в матеріалах провадження відсутні дані щодо проведення НАЗК відповідної перевірки стосовно ОСОБА_3, повідомлення НАЗК про результати такої перевірки Департаменту захисту економіки Національної поліції України та інше.

Слід зазначити, що згідно п.1 та п.4 Загальних положень «Про Департамент захисту економіки Національної поліції України» покладення на Департамент обов'язків, що не належать або виходять за межі його компетенції не допускається.

Відповідно до п.1, п.п.1 п.3, п.5 «Порядку проведення контролю та повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування» (далі Порядку), затвердженого рішенням Національного агентства з питань запобігання корупції № 56 від 10.02.2017 року, цей Порядок визначає механізм проведення НАЗК контролю та повної перевірки декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі - декларація), відповідно до статей 48 та 50Закону України«Про запобіганнякорупції».

Згідно п.2 - п.5 розділу II Порядку, НАЗК здійснює контроль щодо своєчасності подання декларацій. У разі отримання інформації (повідомлень), передбаченої у підпунктах 1, 2 пункту 2 цього розділу, НАЗК перевіряє факт неподання або несвоєчасного подання декларації суб'єктом декларування. У випадку встановлення факту неподання декларації НАЗК письмово повідомляє про це суб'єкта декларування та спеціально уповноважених суб'єктів у сфері протидії корупції у визначеному НАЗК порядку.

Департамент захисту економіки Національної поліції України, не відноситься до суб'єктів, які наділені правом перевірки як декларацій, так і повідомлень про суттєві зміни у майновому стані суб'єктів декларування. Такими повноваженнями наділені виключно працівники структурного підрозділу апарату НАЗК, діяльність яких пов'язана зі здійсненням такої функції.

Посадовці ДЗЕ НП України, відповідно до п.4 розділу II Порядку, вправі, виключно, у випадку встановлення факту неподання декларації, або неповідомлення про суттєві зміни у майновому стані суб'єктом декларування, після отримання письмового повідомлення із НАЗК, як спеціального уповноваженого суб'єкту у сфері протидії корупції, на підставі отриманих матеріалів скласти протокол про адміністративне правопорушення.

В той же час, усі обов'язкові дії по проведенню перевірки, у тому числі після встановлення, що суб'єкт декларування несвоєчасно подав декларацію, чи не повідомив про суттєві зміни в майновому стані, уповноважені здійснювати виключно працівники НАЗК, у тому числі на підставі листа отримати пояснення від такої особи і вирішувати питання щодо її притягнення до відповідальності.

Згідно ст. 251 КпАП України доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Висновок про наявність чи відсутність в діях особи адміністративного правопорушення має бути зроблений на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження всіх обставин справи в їх сукупності (ст. 252 КУпАП).

Органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (ст. 19 Конституції України). Вина особи, яка притягається до відповідальності, має бути доведена належними доказами, а не ґрунтуватись на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь (ст. 62 Конституції України).

За таких обставин наявні підстави вважати, що досудова перевірка по справі проведена не уповноваженим органом, що дає підстави визнати недопустимими всі докази у справі, та є підставою для закриття провадження по справі.

З урахуванням зазначеного, суд доходить висновку про відсутність в діях ОСОБА_3 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 172-6 КУпАП, а тому провадження у справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю у зв'язку з відсутністю в діях особи складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 172-6 КУпАП.

Керуючись ст. ст. 247, 283-284 КУпАП, суддя, -

П О С Т А Н О В И В :

Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_3 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-6 КУпАП, закрити на підставі п. 1) ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_3 складу зазначеного адміністративного правопорушення

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги чи протесту прокурора.

Суддя В.М.Карабань