Ухвала суду № 76231243, 03.09.2018, Немишлянський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Фрунзенський районний суд м. Харкова)

Справа № 645/5151/16-к

Провадження № 1-кс/645/1645/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 вересня 2018 року Фрунзенський районний суд м. Харкова у складі:

слідчого судді – Горпинич О.В.,

секретар судового засідання – Кривеженко М.М.,

за участю прокурора – Джевага С.В.,

начальника відділення розслідування злочинів загальнокримінальної спрямованості СВ Немишлянського ВП ГУНП в Харківській області - ОСОБА_1,

заявника – ОСОБА_2,

розглянувши скаргу ОСОБА_2 про скасування постанови слідчого СВ Немишлянського ВП ГУНП в Харківській області ОСОБА_3 від 01 серпня 2018 року про закриття кримінального провадження № 12015220460003509,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_2 звернувся до суду зі скаргою, якою просив скасувати постанову від 01.08.2018 року слідчого СВ Немишлянського ВП ГУНП в Харківській області про закриття кримінального провадження № 12015220460003509 і відновити досудове розслідування. В обґрунтування скарги зазначав, що ухвалою слідчого судді Фрунзенського районного суду м. Харкова від 01.12.2015 року було зобов’язано начальника Немишлянського ВП ГУНП в Харківській області організувати внесення відомостей за його заявою від 17.11.2015 року про вчинення злочинів, передбачених ст.ст. 15, 26 ст. 190, ч. 2 ст. 366 КК України до ЄРДР. Відомості до ЄРДР були внесені, але за кваліфікацією злочинів вказана, як ст. 356 КК України. На початку 2016 року досудовим розслідування вчинено одну процесуальну дію – приєднано до справи фотокопії наданих додаткових документів. 11.10.2016 року він надсилав слідчому клопотання про вчинення конкретних процесуальних дій, але повідомлення чи постанови в порядку ст. 220 КПК України не отримав. Ухвалою слідчого судді від 02.11.2016 року було зобов’язано прокурора розглянути клопотання по суті. Прокурор надіслав повідомлення про задоволення клопотання і надання слідчому вказівок про вчинення процесуальних дій вказаних в клопотанні. Під час досудового розслідування ОСОБА_2 17.08.2017 року допитано як потерпілого, також було допитано в якості свідка директора ТОВ «Харків Екоресурс» ОСОБА_4, але більше ніяких процесуальних дій при досудовому розслідуванні для встановлення дійсних обставин вчинення злочинів і їх правильної кваліфікації не вчинено. Слідчим Немишлянського ВП ГУНП в Харківській області ОСОБА_3 прийнято постанову від 17.08.2017 року про закриття кримінального провадження за відсутністю складу кримінального правопорушення, передбаченого ст. 356 КК України. Ухвалою слідчого судді від 30.01.2018 року постанова слідчого про закриття кримінального провадження скасована. Проте ніяких слідчих дій здійснено не було і постановою слідчого СВ Немишлянського ВП ГУНП в Харківській області прийнято постанову від 01.08.2018 року про закриття кримінального провадження. Постанову слідчого про закриття кримінального провадження заявник отримав 20.08.2018 року, вважав дану постанову невмотивованою, її зміст не відповідає фактичним обставинам, встановленим матеріалами справи, зокрема в ній мають бути викладені всі підстави, які виключають провадження у справі і обумовлюють її закриття, що є однією із гарантією забезпечення прав і законних інтересів учасників кримінального провадження.

На підставі викладеного до суду було подано скаргу.

В судовому засіданні ОСОБА_2 підтримав заявлену скаргу у повному обсязі, просивши про її задоволення.

Присутній в судовому засіданні від 31.08.2018 року прокурор Джевага О.В. заперечував проти скарги, пояснивши, що постанова про закриття кримінального провадження законна та обґрунтована, підстави для її скасування відсутні, також в судовому від 03.09.2018 року начальник відділення розслідування злочинів загальнокримінальної спрямованості СВ Немишлянського ВП ГУНП в Харківські області ОСОБА_1 також заперечувала проти скарги.

Слідчий суддя, вислухавши заявника та прокурора, начальника ВРЗЗС СВ Немишлянського ВП ГУНП в Харківській області, вивчивши матеріли за скаргою, матеріали кримінального провадження № 12015220460003509, приходить до наступного.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікована Україною Законом № 475/97-ВР від 17.07.1997 року, гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

Слідчий суддя при цьому враховує, що Європейський суд у своїй практиці широко тлумачить дане питання, основним у якому є доступ до суду в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.

В той же час, Європейський суд у своїх рішеннях неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у статті 6 Конвенції, не є абсолютним: воно може бути піддане допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання.

Так, в судовому засіданні встановлено та підтверджено матеріалами провадження, що 17.11.2015 року ОСОБА_2 звернувся до Фрунзенського відділення Орджонікідзевського відділу ГУ НП в Харківській області із заявою, якою просив внести відомості про вчинення злочину, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України та розпочати досудове розслідування. Із заяви вбачається, що ОСОБА_2 вважає, що директором ТОВ «Харків Екоресурс» і невідомим бухгалтером організованою групою вчинено злочин, передбачений ч. 1 ст. 366 КК України. В заяві вказувалося, що в поштовій скриньці садиби, 01.12.2012 року він отримав спеціальний випуск газети «Харьковские известия» № 142 (2580)/1 від 27.11.20123 року, в якій був надрукований договір про надання послуг з вивезення побутових відходів від 27.11.2012 року, як пропозиція на укладання цього договору з ТОВ «Харків Екоресурс». ОСОБА_2 не погодився з пропозицією ТОВ «Харків Екоресурс» укласти договір і заявою від 03.12.2012 року відмовився від його укладання. Але на цю заяву він отримав лист від 17.12.2012 року за підписом директора ТОВ ОСОБА_4, на думку заявника, з обманом його в тому, що договір він уклав і зобов’язаний його виконувати. Протягом 2012 - 2015 року ТОВ не надавало йому будь-якої послуги, в тому числі по вивезенню побутових відходів. Зазначав, що будь-яких цивільних відносин між ним та ТОВ не існує ні за законом, ні за договором. Директор ТОВ «Харків Екоресурс» ОСОБА_4 та невідомий йому працівник бухгалтерії повідомляють йому неправдиві відомості про борг за надані послуги з вивезення побутових відходів по неукладеному договору, шляхом надсилання йому на рахунки і вимагання їх оплати та погрози подання заяви до суду. ОСОБА_2 зазначав, що директор ТОВ «Харків Екоресурс» ОСОБА_4 і бухгалтер здійснюють психологічне насилля відносно нього в цілях переконання сплатити їх рахунки та отримати гроші з нього за начебто надані послуги, а такі дії заборонені законодавством. Директор ТОВ «Харків Екоресурс» ОСОБА_4 і бухгалтер систематично, протягом двох років намагаються шахрайським шляхом заволодіти його грошима, але він не сплачує гроші, тобто вони не можуть довести до кінця заволодіння майном з причини, яка не залежить від їх волі, тобто є закінчений замах на злочин. Таким чином, директор ТОВ «Харків Екоресурс» ОСОБА_4 і невідомий йому бухгалтер організовано, групою вчинили злочини, передбачені ст.ст. 15, 26, ч. 2 ст. 190, ст. 366 КК України.

Згідно витягу з кримінального провадження № 12015220460003509 від 15.12.2015 року внесені відомості за заявою ОСОБА_5 за ст. 356 КК України.

17.08.2017 року слідчим Резуненко О.Є., було винесено постанову про закриття кримінального провадження № 12015220460003509 від 15.12.2015 року за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ст. 356 КК України.

30.01.2018 року ухвалою слідчого судді скасовано вказану постанову слідчого та в обґрунтування зазначалося, що матеріали кримінального провадження не містять постанови, в порядку ст. 220 КПК України, щодо розгляду клопотання заявника. Також матеріали кримінального провадження містять вказівки прокурора Немишлянського відділу Харківської місцевої прокуратури № 3 слідчому по кримінальному провадженню № 12015220460003509, відповідно до яких слідчий, крім іншого, повинен був допитати посадових осіб ТОВ «Екоресурс» з приводу укладання договору з ОСОБА_2 про надання послуг; встановити яким чином перевірялись виконання робіт та нараховувалась плата за послуги; долучити до матеріалів кримінального провадження відповідні документи, а також документи на право зайняття підприємницькою діяльністю ТОВ «Екоресурс», які на час закриття провадження не виконані.

Слідчим суддею були дослідженні матеріали кримінального провадження № 12015220460003509, відповідно до яких встановлено, що на а.с. 118 міститься допит директора ТОВ «Харків Екоресурс».

Слідчим залучена ухвала слідчого судді від 02.11.2016 року, якою задоволено частково скаргу ОСОБА_2 та зобов’язано розглянути клопотання ОСОБА_2, в порядку ст. 220 КПК України.

Матеріали справи містять доручення про проведення слідчих (розшукових) дій у порядку ст. 40 КПК України, яким було доручено допитати в якості свідків, які проживають за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1 з приводу вивозу сміття ТОВ «Екоресурс». На виконання доручення було допитано ОСОБА_6, яка мешкає за адресою: м. Харків, вул. Болонська, 32; ОСОБА_7, яка мешкає за адресою: м. Харків, вул. Болонська, 81.

Ухвалою слідчого судді від 30.07.2018 року було задоволено клопотання та надано слідчому СВ Немишлянського ВП ГУ НП в Харківській області право тимчасового доступу з можливістю наступного вилучення належним чином завірених копій документів ТОВ «Харків Екоресурс», які знаходяться за адресою: м. Харків, вул. Георгіївська, б. 27, а саме: статуту ТОВ «Харків Екоресурс» і зміни до нього, - документи про обрання (призначення) виконавчого органу ТОВ «Харків Екоресурс», трудовий договір (контракт) директора ТОВ «Харків Екоресурс» ОСОБА_4, посадову (службову) інструкцію головного бухгалтера, рішення виконавчого комітету ХМР від 28.11.2011 року № 940 «Про визначення виконавців послуг з вивезення побутових відходів у м. Харкові», документи, які свідчать про надання заявником згоди на обробку та зберігання його персональних даних ТОВ «Харків Екоресурс».

Згідно протоколу тимчасового доступу до речей і документів від 01.08.2018 року було надано доступ до документів та матеріали справи містять статут ТОВ «Харків Екоресурс», витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань, наказ № 57-к від 21.06.2012 року, посадова інструкція директора ТОВ «Харків Екоресурс», трудовий договір № 22/06 від 22.06.2018 року, посадова інструкція головного бухгалтера ТОВ «Харків Екоресурс», рішення Харківської міської ради № 940 від 28.12.2011 року «Про призначення виконавців послуг з вивезення побутових, відходів в м. Харкові».

Після проведення ряду дій слідчий СВ Немишлянського ВП ГУ НП в Харківській області старший лейтенант поліції ОСОБА_3, прийшов до повторного висновку про необхідність закриття кримінального провадження та про відсутність складу кримінального правопорушення, у зв’язку з чим постановою від 01.08.2018 ролу кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за № 12015220460003509 від 15.12.2015 року закрито.

Згідно ч. 1 ст. 84 КПК України наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню слідчий встановлює на підставі доказів, тобто фактичних даних, отриманих у передбаченому цим Кодексом порядку.

За змістом ч. 1 ст. 94 КПК України оцінка доказів слідчим повинна ґрунтуватися на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження.

Закриття кримінального провадження - це закінчення досудового розслідування, яке відбувається в силі наявності обставин, що виключають кримінальне провадження або за наявності підстав для звільнення особи від кримінальної відповідальності. Подальше розслідування, після закриття кримінального провадження, є неможливим до того часу, коли постанова про закриття кримінального провадження не буде скасована в установленому КПК порядку.

Прийняття рішення про закриття кримінального провадження можливе лише після дослідження всіх обставин кримінального провадження та безпосереднього дослідження і оцінки слідчим, прокурором показань, речей і документів, які стосуються цього провадження, у їх сукупності.

З досліджених в судовому засіданні доказів, матеріалів кримінального провадження вбачається, що слідчим досліджено усі обставини кримінального провадження, було вжито можливі заходи для отримання наявних доказів, які мають відношення до події, а також виконано інші необхідні слідчі (розшукові) дії для встановлення істини по справі.

Як встановлено в судовому засіданні всі обставини на які вказує скаржник слідчим досліджувались під час досудового розслідування.

Скаржник посилається, що на нього з боку директора «Харків Екоресурс» здійснюється тиск, шляхом повідомлення про звернення до суду про стягнення боргу.

Необхідно зауважити, що відповідно до ст. 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Слідчий суддя наголошує, відповідно до диспозиції ст. 190 КК України шахрайство – це заволодіння чужим майном або придбання права на майно шляхом обману чи зловживання довірою.

Шахрайство вважається закінченим з моменту заволодіння майном або придбання права на майно. Обман, що не призвів до заволодіння майном або правом на майно, визнається, відповідно до конкретних обставин, готуванням чи замахом на шахрайство.

Об’єктивних даних щодо вчинення вищевказаного злочину, або готування чи замаху, матеріали кримінального провадження не містять.

Диспозиція ст. 356 КК України передбачає, що самоправство, це самовільне всупереч установленому законом порядку, вчинення будь-яких дій, правомірність яких оспорюється окремим громадянином або підприємством, установою чи організацією, якщо такими діями була заподіяна значна шкода інтересам громадянина, державним чи громадським інтересам або інтересам власника.

Даний злочин вважається закінченим з моменту настання наслідків – значної шкоди інтересам громадянина, державним або суспільним інтересам або інтересам власника.

Даних щодо настання значної шкоди громадянину, матеріали кримінального провадження не містять.

Крім того, твердження скаржника про нібито невиконання слідчим інших розшукових (слідчих) дій, які наведені ним в скарзі, спростовано в судовому засіданні та підтверджено матеріалами кримінального провадження.

Виходячи з викладеного, обставини на які вказує скаржник перевірялись в процесі розслідування даного кримінального провадження, давалась оцінка слідчим щодо всіх доказів.

Таким чином, слідчий суддя приходить до переконання, що слідчим на підставі доказів які наявні в матеріалах кримінального провадження не здобуто прямих та неспростованих доказів наявності кримінального правопорушення, передбачених ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 190, ст. 356 КК України, оскільки інші докази здобути неможливо.

Згідно з вимогами п. 1 ч. 1 ст. 91 КПК України, у кримінальному провадженні підлягають доказуванню подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення). За загальним правилом, визначеним в ч. 1 ст. 92 КПК України, обов’язок доказування обставин, передбачених ст. 91 КПК України, покладається на слідчого, прокурора.

У відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України, кримінальне провадження закривається у разі, якщо встановлена відсутність в діянні складу кримінального правопорушення.

Крім того, постанова слідчого від 01.08.2018 року відповідає вимогам ст. 284 КПК України.

Як слідує з ст. 2 КПК України - завданням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому примусу, і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Європейський суд з прав людини зазначив, "що основне призначення процесуальних норм - захистити обвинуваченого від будь-яких проявів зловживання владою" ("Коем проти Бельгії" (2000 р.). Також практика Європейського суду з прав людини орієнтує, що обвинуваченням визнається офіційне доведення до відома особи компетентним органом твердження про наявність припущення про вчинення особою кримінально караного правопорушення й при цьому стосується змісту, а не формального поняття обвинувачення, оскільки в контексті ст. 6 Конвенції Європейський суд покликаний убачати, що приховано за зовнішньою стороною справи та досліджувати реалії розглядуваної справи ("Девеер проти Бельгії " від 27 лютого 1980 року).

Дослідивши матеріали кримінального провадження, враховуючи те, що доводи скаржника не знайшли свого підтвердження у ході розгляду, слідчий суддя приходить до висновку, що досудове розслідування проведено повно, всесторонньо та з дотримання всіх вимог чинного законодавства, а постанова від 01.08.2018 року слідчого про закриття кримінального провадження № 12015220460003509 від 15.12.2015 року, є законною та обґрунтованою. Дана постанова слідчим вмотивована, містить зміст встановлених фактичних обставин та в ній викладені всі підстави, які виключають провадження та зумовлюють її закриття. Всі доводи на які заявник посилається в своїй скарзі зводяться до її незгоди з постановленим слідчим процесуальним рішенням.

На підставі вищевикладеного, слідчий суддя приходить до висновку, що скарга задоволенню не підлягає.

Згідно з ч. 3 ст. 307 КПК України, ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора не може бути оскаржена, окрім ухвали про відмову у задоволенні скарги на постанову про закриття кримінального провадження.

Керуючись ст.ст. 303-307, 309, 372, ч. 2 ст. 376 КПК України, слідчий суддя, -

п о с т а н о в и в :

В задоволенні скарги ОСОБА_2 про скасування постанови слідчого СВ Немишлянського ВП ГУНП в Харківській області ОСОБА_3 від 01 серпня 2018 року про закриття кримінального провадження № 12015220460003509 – відмовити в повному обсязі.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційного суду Харківської області протягом п’яти днів з дня її оголошення.

Повний текст ухвали складено 04 вересня 2018 року.

Слідчий суддя О.В. Горпинич