Вирок № 76230993, 04.09.2018, Лозівський міськрайонний суд Харківської області

Кримінальне провадження № 629/5059/17

Номер провадження 1-кп/629/175/18

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 вересня 2018 року Лозівський міськрайонний суд Харківської області у складі:

головуючого судді Ткаченко О.А.,

при секретарях Білик В.Ю., Торенко Ю.П., Коваленко О.О., Фалькової І.М.,

Заводяної О.Ю.

за участю прокурорів Гребенюка В.Є., Дьолог В.В., Лук'яненко Д.О.

обвинувачених ОСОБА_2, ОСОБА_3,

захисника Остапенко С.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Лозівського міськрайонного суду Харківської області, кримінальне провадження №12017220380002596 від 29.11.2017 року, яке надійшло з Лозівської місцевої прокуратури Харківської області, відносно:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м.Джанкой, Крим, громадянина України, з середньо-спеціальною освітою, неодруженого, не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2, раніше не судимого, відносно якого 11.12.2017 року Лозівським міськрайонним судом Харківської області ухвалено обвинувальний вирок за ст.185 ч.1,297 ч.3 КК України та призначено покарання у виді 5 років позбавлення волі з застосуванням ст.75 КК України з іспитовим строком 3 роки, вирок законної сили не набрав,

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_6, уродженця смт.Панютине, Лозівського району, Харківської області, громадянина України, з середньо-спеціальною освітою, одруженого, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_3, не судимого,

за обвинуваченням у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ст.297 ч.3 КК України, -

встановив:

05.11.2017 року, точного часу в ході розслідування не встановлено, ОСОБА_2, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, діючи повторно, маючи умисел на наругу над могилою, поєднану з таємним викраденням предметів, які знаходяться в місці захоронення, знаходячись на території Панютинського центрального кладовища по вул.Декабристів в смт.Панютине м.Лозова, Харківської області, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки у вигляді грубого порушення суспільних відносин, що забезпечують загальноприйняті моральні принципи, з корисливого мотиву, з метою наживи, заволодів металевими швелерами з могили померлого ОСОБА_5, після чого з місця злочину зник, викраденим розпорядився.

18.11.2017 року, точного часу в ході розслідування не встановлено, ОСОБА_2, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, діючи повторно, маючи умисел на наругу над могилою, поєднану з таємним викраденням предметів, які знаходяться в місці захоронення, знаходячись на території Панютинського центрального кладовища по вул.Декабристів в смт.Панютине м.Лозова, Харківської області, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки, у вигляді грубого порушення суспільних відносин, що забезпечують загальноприйняті моральні принципи, з корисливого мотиву, з метою наживи, заволодів двома металевими швелерами з могили померлої ОСОБА_6, після чого з місця злочину зник, викраденим розпорядився.

28.11.2017 року, точного часу в ході розслідування встановити не вдалось, ОСОБА_2, діючи повторно, за попередньою змовою з ОСОБА_3, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, маючи умисел на наругу над могилою, поєднану з таємним викраденням предметів, які знаходяться в місці захоронення, знаходячись на території Панютинського центрального кладовища по вул.Декабристів в смт.Панютине, м.Лозова, Харківської області, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки, у вигляді грубого порушення суспільних відносин, що забезпечують загальноприйняті моральні принципи, з корисливого мотиву, з метою наживи, заволоділи металевими кутниками з могил померлих ОСОБА_7 та ОСОБА_8, після чого з місця злочину зникли, викраденим розпорядилися.

29.11.2017 року, точного часу в ході розслідування встановити не вдалось, ОСОБА_2, діючи повторно, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, маючи умисел на наругу над могилою, поєднану з таємним викраденням предметів, які знаходяться в місці захоронення, знаходячись на території Панютинського центрального кладовища по вул.Декабристів в смт.Панютине, м.Лозова, Харківської області, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки, у вигляді грубого порушення суспільних відносин, що забезпечують загальноприйняті моральні принципи, з корисливого мотиву, з метою наживи, заволодів двома металевими швелерами з могили померлого ОСОБА_9, після чого з місця злочину зник, викраденим розпорядився.

Обвинувачений ОСОБА_3 винним себе визнав повністю, у вчиненому щиро розкаявся, в судовому засіданні дав показання, що дійсно 28.11.2017 року він разом з ОСОБА_2 збирали папір на сміттєзвалищі смт.Панютине, повертаючись додому зайшли на кладовище, де з однієї з могил, вирішили викрасти металеві вироби, ОСОБА_2 нахилив пам'ятник, він цей пам'ятник підтримав, а ОСОБА_2 дістав з могили металеві кутники. За територією кладовища, їх наздогнав хлопець на скутері і змусив віднести все назад та зробити як було, після чого вони відразу повернулися до могили, з якої викрали металеві кутники та все повернули на своє місце. Викрадені металеві кутники вони хотіли здати на металобрухт, щоб потім за виручені кошти придбати продукти харчування.

Обвинувачений ОСОБА_2 винним себе за епізодом від 28.11.2017 року щодо незаконного заволодіння предметами, що знаходяться на могилі, з корисливих мотивів, вчиненого за попередньою змовою з ОСОБА_3, визнав повністю, за епізодами від 05.11.2017 року, 18.11.2017 року, 29.11.2017 року винним себе не визнав та в судовому засіданні дав показання, що приблизно 28.11.2017 року він разом з ОСОБА_3 перебували на кладовищі, де з однієї могили викрали металеві кутники, але так як їх затримали сторонні особи, дані металеві кутники вони віднесли та поставили назад на могилу, інші інкриміновані йому злочини він не вчиняв.

Незважаючи на невизнання своєї вини обвинуваченим ОСОБА_2 за епізодами від 05.11.2017 року, 18.11.2017 року та 29.11.2017 року його винуватість та винуватість ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень, передбачених ст.297 ч.3 КК України підтверджується сукупністю зібраних по справі доказів, перевірених і досліджених судом, а також письмовими матеріалами кримінального провадження:

- показаннями свідка ОСОБА_11, згідно яких 28.11.2017 року йому зателефонував ОСОБА_12 та повідомив, що на кладовищі в смт.Панютине, Харківської області викрадають металеві кутники, він відразу пішов на кладовище, де побачив, як ОСОБА_2 та ОСОБА_3 брали металеві кутники, які були до цього ними викопані, ставили на них пам'ятник та закопували, він подзвонив голові селищної ради та розповів про те, що сталося, після чого викликав наряд поліції, після приїзду дільничного, пішов додому. Зі слів ОСОБА_12 йому стало відомо, що коли ОСОБА_2 та ОСОБА_3 виносили з кладовища викрадені металеві кутники ОСОБА_12 їх затримав та заставив поставити все назад;

- показаннями свідка ОСОБА_12, згідно яких, точної дати не пам'ятає, на прохання своєї матері зайшов на кладовище в смт.Панютине, Харківської області подивитися на могилу дідуся, з якої викрали огорожу, там він помітив двох чоловіків, які неподалік крутили пам'ятник, він не придав цьому значенню, але вирішив виїхати з кладовища через вихід, який знаходиться неподалік сміттєзвалища біля пункту прийому металобрухту, щоб подивитися чи немає там огорожі з могили його дідуся, виходячи з кладовища помітив, як двоє осіб несли металеву зварену рамку з кутників, він на скутері виїхав за кладовище та зупинився, а чоловіки, які несли металеву рамку з кутників, направилися у бік селища, при цьому вони зупинялися та оглядалися, після чого він наздогнав їх, на питання навіщо вони викрали з кладовища металеву рамку з кутників ОСОБА_2 відповідав, що дана рамка не з кладовища, але він повідомив, що бачив, як вони на кладовищі крутили пам'ятник, а потім виходили з кладовища з металевою рамкою з кутників, при цьому дуже голосно на них кричав і змусив їх поставити все на своє місце, на що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 погодилися. В присутності нього та ОСОБА_13, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 поставили все на своє місце, потім приїхав дільничний, відібрав від них пояснення і вони пішли додому;

- показаннями свідка ОСОБА_14, згідно яких в жовтні - листопаді 2017 року він виконував будівельні роботи на присадибній ділянці, яка розташована в смт.Панютине, Харківської області за домовленістю з її власником, в цей час до нього підійшов ОСОБА_2 та запропонував купити в нього металеві бувші у вжитку швелера, розміром трішки більше 1 м, на що він погодився, точну кількість швелерів не пам'ятає;

- показаннями свідка ОСОБА_15, згідно яких він проживає по вулиці, яка розташована поряд з кладовищем, і на роботу ходить через кладовище та неодноразово бачив пошкоджені могилки, наприкінці жовтня 2017 року він йшов через кладовище, та помітив могили, які нещодавно були пошкоджені, після чого одразу зателефонував до поліції і на підставі його заяви було порушено кримінальну справу, проте, що саме ОСОБА_2 вчиняє дані кримінальні правопорушення йому стало відомо від жителя селища, який розповів, що бачив, як ОСОБА_2 на кладовищі викопував металеві кутники з могил;

- показаннями свідка ОСОБА_16, згідно яких 05.11.2017 року та 18.11.2017 року він для власного будівництва купував у ОСОБА_2 металеві швелера та кутники, але після того, як з'ясувалося, що дані швелера з кладовища, він більше у ОСОБА_2 нічого не купував;

- протоколом огляду місця події від 28.11.2017 року та фототаблицею до нього, згідно якого на відкритій ділянці місцевості на цвинтарі смт.Панютине м.Лозова, Харківської області є дві могили з надгробними плитами з написами «ОСОБА_7» та «ОСОБА_8», зі слідами пошкодження гробниць, з яких ОСОБА_3 та ОСОБА_2, витягли металеві кутники та виносили для продажу (т.1 а.с.165-167,168-169);

- протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 10.12.2017 року та додатком до нього, згідно якого ОСОБА_12 на фото №4 впізнав невідомого чоловіка, якого він 28.11.2017 року зустрів біля Панютинського центрального кладовища разом з іншим невідомим чоловіком із швелером в руках, на фото №4 зображений ОСОБА_2 (т.1 а.с.171-172,173);

- протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 10.12.2017 року та додатком до нього, згідно якого ОСОБА_12 на фото №3 впізнав невідомого чоловіка, якого він 28.11.2017 року зустрів біля Панютинського центрального кладовища разом з іншим невідомим чоловіком із металевим швелером в руках, на фото №3 зображений ОСОБА_3 (т.1 а.с.174-175,176);

- протоколом огляду місця події від 29.11.2017 року та фототаблицею до нього, згідно якого на території Панютинського центрального кладовища, на могилі з надгробною плитою написом «ОСОБА_19», з правої та лівої сторони від нагробної плити на ґрунті виявлені сліди від швелерів, які на час огляду відсутні (т.1 а.с.177-178,179-180);

- протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 16.12.2017 року та додатком до нього, згідно якого ОСОБА_14 на фото №1 впізнав невідомого чоловіка, який 29.11.2017 року продав йому два металевих швелери, на фото №1 зображений ОСОБА_2 (т.1 а.с.181-182,183);

- протоколом огляду місця події від 30.11.2017 року та фототаблицею до нього, згідно якого на території Панютинського центрального кладовища, на двох могилах з надгробними плитами «ОСОБА_5» та «ОСОБА_6» виявлено відсутність металевих кутників (т.1 а.с.184-184,186,187-190);

- протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 16.12.2017 року та додатком до нього, згідно якого ОСОБА_16 на фото №2 впізнав невідомого чоловіка, який 05.11.2017 року приносив йому для продажу два металевих швелери, на фото №2 зображений ОСОБА_2 (т.1 а.с.191-192,193);

- протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 16.12.2017 року та додатком до нього, згідно якого ОСОБА_16 на фото №3 впізнав невідомого чоловіка, який 18.11.2017 року приносив йому для продажу два металевих швелери, на фото №3 зображений ОСОБА_2 (т.1 а.с.194-195,196);

- протоколом проведення слідчого експерименту від 19.12.2017 року з фототаблицею до нього, згідно якого ОСОБА_3 в присутності понятих, добровільно показав на місці та розказав де, коли та при яких обставинах він спільно з ОСОБА_2 вчинили крадіжку металевих кутників з могил ОСОБА_7 та ОСОБА_8 (т.1 а.с.197-198,199);

- протоколом проведення слідчого експерименту від 19.12.2017 року з фототаблицею до нього, згідно якого ОСОБА_2 в присутності понятих, добровільно показав на місці та розказав де, коли та при яких обставинах він з ОСОБА_3 вчинили крадіжку металевих кутників з могил ОСОБА_7 та ОСОБА_8, показав на місці де, коли та при яких обставинах він з могил ОСОБА_18, ОСОБА_6 та ОСОБА_9 викрав металеві швелери (т.1 а.с.200-201,202,203,204,205);

- речовими доказами - металевими швелерами (т.1 а.с.206,207,208,209,210,211).

Доводи підсудного ОСОБА_2 викладені в ході судового розгляду, в частині того, що він не вчиняв злочини 05.11.2017 року, 18.11.2017 року, 29.11.2017 року, є неспроможними і свідчать про те, що він в такий спосіб будує свій захист, намагається уникнути відповідальності за вчинене, прагне ввести суд в оману та спотворити справжні обставини того, що сталося, змінити їх у вигідному для себе сенсі і таким чином зменшити ступінь своєї винуватості та пом'якшити свою участь, а тому до цих показань ОСОБА_2 суд ставиться критично і не бере їх до уваги, разом з тим показання свідків ОСОБА_16 та ОСОБА_14 суд розцінює як правдиві, які об'єктивно відповідають матеріалам справи та бере їх за основу.

Ставити під сумнів результати процесуальних дій проведених в ході досудового розслідування та наданих у судовому засіданні стороною обвинувачення, у суду не має ніяких підстав, оскільки вони в своїй сукупності узгоджуються між собою, взаємно доповнюючи один одного та відповідають фактичним обставинам у справі.

Суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, в їх сукупності, визнає їх достовірними, оскільки вони відповідають фактичним обставинам у справі, узгоджуються між собою, взаємно доповнюючи один одного, здобуті слідством з дотриманням порядку, встановленого кримінально-процесуальним законодавством і сумнівів в їх достовірності не викликають, а тому з їх урахуванням, на підставі аналізу цих доказів суд приходить до висновку про те, що винність обвинувачених ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованих їм злочинів доведена і дає підстави для винесення обвинувального вироку відносно останніх.

Аналізуючи зібрані у справі докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що вина обвинувачених повністю доведена, дії обвинуваченого ОСОБА_2 за епізодами від 05.11.2017 року, 18.11.2017 року та 29.11.2017 року суд кваліфікує за ст.297 ч.3 КК України, як наруга над могилою, а також незаконне заволодіння предметами, що знаходяться на могилі, вчинене повторно, з корисливих мотивів, за епізодом від 28.11.2017 року суд кваліфікує за ст.297 ч.3 КК України, як наруга над могилою, а також незаконне заволодіння предметами, що знаходяться на могилі, вчинене повторно за попередньою змовою групою осіб, з корисливих мотивів; дії обвинуваченого ОСОБА_3 за епізодом від 28.11.2017 року суд кваліфікує за ст.297 ч.3 КК України, як наруга над могилою, а також незаконне заволодіння предметами, що знаходяться на могилі, вчинене за попередньою змовою групою осіб, з корисливих мотивів.

Суд вважає, що спосіб вчинення кримінальних правопорушень, ступінь здійснення злочинного наміру та послідовність дій обвинувачених свідчать про нехтування ОСОБА_2 та ОСОБА_3 звичайних соціальних цінностей - пам'яті і поваги до померлих і місць їх поховання, проявом аморального відношення до рідних і близьких померлих, бажанням викликати громадське обурення, задовольнити свої корисливі інтереси. При таких обставинах, підстав для зміни правової кваліфікації дій обвинувачених або їх виправдання, суд не вбачає.

При призначенні покарання обвинуваченим ОСОБА_2 та ОСОБА_3 суд враховує характер і ступінь суспільної небезпеки вчинених ними злочинів, що відповідно до ч.4 ст.12 КК України, вони вчинили злочини, що відносяться до категорії тяжких злочинів.

Дослідженням даних про особу обвинуваченого ОСОБА_2 встановлено, що він раніше не судимий, відносно нього 11.12.2017 року Лозівським міськрайонним судом Харківської області ухвалено обвинувальний вирок за ст.185 ч.1,297 ч.3 КК України за яким ОСОБА_2 призначено покарання у виді 5 років позбавлення волі з застосуванням ст.75 КК України з іспитовим строком 3 роки, вирок законної сили не набрав, не працює, не одружений, на обліку у лікаря психіатра не перебуває, з 1996 року перебуває на обліку у лікаря -нарколога з приводу залежності від алкоголю, за місцем проживання характеризується задовільно, згідно висновку викладеного в досудовій доповіді про обвинуваченого ОСОБА_2 у кримінальному провадженні, ризик вчинення повторного кримінального правопорушення оцінюються як високий (т.1 а.с. 38-41,230,231,232,233,234,235,-236,237, т.2 а.с.16-18).

Дослідженням даних про особу обвинуваченого ОСОБА_3 встановлено, що він не судимий, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, за місцем реєстрації характеризується задовільно, згідно висновку викладеного в досудовій доповіді про обвинуваченого ОСОБА_3 у кримінальному провадженні, ризик вчинення повторного кримінального правопорушення оцінюються як високий (т.1 а.с.43-45,239,240,241,242,243,244, 245).

Відповідно до ст.66 КК України обставиною, що пом'якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_3, суд визнає щире каяття, обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_2, судом не встановлено.

Відповідно до ст.67 КК України обставиною, що обтяжує покарання обвинувачених, суд визнає вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння.

З урахуванням ступеня тяжкості вчинених злочинів, обставин, які пом'якшують та обтяжують покарання, даних про особу обвинувачених і їх відношення до вчиненого, обставин вчинення злочинів, з врахуванням принципу справедливості, суд приходить до висновку про те, що виправлення обвинуваченого ОСОБА_2 можливе тільки в місцях позбавлення волі, тобто в умовах ізоляції від суспільства на певний строк до кримінально-виконавчої установи, виправлення обвинуваченого ОСОБА_3 можливе без ізоляції від суспільства з застосуванням ст.75 КК України, звстановленням іспитового строку, оскільки саме таке покарання, на думку суду, буде справедливим, а також необхідним і достатнім для їх виправлення та попередження вчинення нових злочинів.

Підстав для застосування до обвинувачених ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ст.69,69-1 КК України, суд не вбачає, також суд не вбачає підстав для застосування ст.75 КК України до обвинуваченого ОСОБА_2

Обраний в ході досудового розслідування запобіжний захід відносно обвинуваченого ОСОБА_2 у вигляді тримання під вартою залишити незмінним до вступу вироку в законну силу.

Початок строку відбування покарання обвинуваченому ОСОБА_2 рахувати з 19.12.2017 року, відповідно до ухвали слідчого судді Лозівського міськрайонного суду Харківської області (т.1 а.с.238).

Зарахувати ОСОБА_2 в рахунок відбуття покарання строк тримання під вартою відповідно до ст.72 КК України з 19.12.2017 року по день набрання вироком законної сили.

Цивільний позов та витрати на залучення експертів в кримінальному провадженні відсутні.

Долю речових доказів суд вирішує відповідно до ст.100 КПК України - три металевих швелера, які згідно розписки знаходиться на зберіганні у ОСОБА_16, два металевих швелера, які знаходяться на зберіганні у ОСОБА_14 - повернути Комунальному підприємству Панютинська селищна рада «Управління благоустрою територій» для відновлення могил померлих ОСОБА_5, ОСОБА_9 та ОСОБА_6 (т.1 а.с.206,207,208,209,210, 211).

Керуючись ст.100,124,370,373,374 КПК України, суд, -

ухвалив:

Визнати ОСОБА_2 винуватим у пред'явленому обвинуваченні за ст.297 ч.3 КК України та призначити покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п'ять) років 1 (один) місяць.

До набрання вироком законної сили обраний у відношенні ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою залишити незмінним.

Строк відбування покарання ОСОБА_2 рахувати з 19.12.2017 року.

Зарахувати ОСОБА_2 в рахунок відбуття покарання строк тримання під вартою відповідно до ст.72 КК України з 19.12.2017 року по день набрання вироком законної сили.

Визнати ОСОБА_3 винуватим у пред'явленому обвинуваченні за ст.297 ч.3 КК України та призначити покарання у виді позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки.

На підставі ст.75 КК України звільнити від відбування покарання, якщо ОСОБА_3 протягом іспитового строку тривалістю 3 (три) роки не вчинить нових злочинів та виконає обов'язки покладені на нього судом.

Відповідно до ст.76 КК України покласти на ОСОБА_3 наступні обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання або роботи; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації; працевлаштуватися або за направленням уповноваженого органу з питань пробації звернутися до органів державної служби зайнятості для реєстрації як безробітного та працевлаштуватися, якщо йому буде запропоновано відповідну посаду (роботу).

До набрання вироком законної сили запобіжний захід ОСОБА_3 не обирати.

Речові докази - три металевих швелера, які згідно розписки знаходиться на зберіганні у ОСОБА_16, два металевих швелера, які знаходяться на зберіганні у ОСОБА_14 - повернути Комунальному підприємству Панютинська селищна рада «Управління благоустрою територій» для відновлення могил померлих ОСОБА_5, ОСОБА_9 та ОСОБА_6

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Харківської області через Лозівський міськрайонний суд Харківської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку на подачу апеляційної скарги за відсутності такої скарги, а при оскарженні вироку - після постановлення ухвали апеляційним судом.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Суддя О.А.Ткаченко