Рішення № 76230364, 04.09.2018, Ізюмський міськрайонний суд Харківської області

Номер справи 645/632/18

Номер провадження 2/623/704/2018

РІШЕННЯ

іменем України

04 вересня 2018 року м. Ізюм

Ізюмський міськрайонний суд Харківської області

в складі: головуючого - судді: Одарюка М. П.

за участю секретаря судового засідання: Костенко В.В.

за участю:

представника позивача: не з`явився

відповідача: ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Ізюмі справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

В С Т А Н О В И В:

Зміст позовних вимог.

05 лютого 2018 року Публічне акціонерне товариство ОСОБА_2 «ПриватБанк» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. В обґрунтування свого позову посилався на те, що відповідно до заяви № б/н від 18 лютого 2014 року ОСОБА_1 отримав кредит у розмірі 15000,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок.

Зазначив, що відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг», затверджених наказом № СП – 2010-256 від 06.03.2010 року та «Тарифами Банку», які викладені на банківському сайті, складає між ним та Банком Договір, що підтверджується підписом у заяві.

Вказав, що ОСОБА_1 свої зобов'язання за кредитним договором належним чином не виконала, внаслідок чого станом на 24 жовтня 2017 року має заборгованість перед банком в розмірі 106 000,00 грн., яка складається з заборгованості за кредитом в розмірі 14 656,17 грн., заборгованості за процентами за користування кредитом – 91 343,83 грн.

Просив стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором в розмірі 106 000,00 грн. та судові витрати у розмірі 1762,00 грн.

Правові позиції сторін судового процесу.

Відповідач надав суду відзив на позовну заяву, в якому просить суд відмовити в задоволенні позову в повному обсязі, посилаючись на те, що він кредитний договір не укладав, відсутні докази на підтвердження укладення такого договору, в анкеті – заяві відсутнє волевиявлення відповідача на відкриття рахунку та отримання картки, анкета заява містить різні дати підписання та ідентифікації особи, розрахунок заборгованості не містить дати та розмірів отримання чи погашення кредиту та відсотків по кредиту, не зазначено періоди, за які нараховані відсотки, не наведено інформації про те, чи отримав відповідач кредит в повному розмірі або взагалі не отримував кредитних коштів, не надано первинних бухгалтерських документів відносно видачі кредити та його часткового/повного погашення/непогашення.

У судове засідання представник позивача не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, про дату та час розгляду справи повідомлений належним чином під розписку, відповідач заперечує проти позову, надав додаткові пояснення, які судом долучені до матеріалів справи.

Фактичні обставини справи, встановлені судом.

Позивач надав на підтвердження своїх вимог розрахунок заборгованості за договором б/н від 18.02.2014р., довідку про зміну умов кредитування та обслуговування кредитної карти, анкету – заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в Приватбанку, витяг з тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна», витяг з умов та правил надання банківських послуг, затверджених наказом від 06.03.2010р. №СП-2010-256, копію паспорта ОСОБА_1, відомості з ЄДРПОУ на ПАТ КБ «Приватбанк», копію довіреності №8514-К-Н-О від 12.09.2017р., копію банківської ліцензії №22 від 05.10.2011р., копію виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань ПАТ КБ «Приватбанк» та копію першої та другої сторінки статуту ПАТ КБ «Приватбанк» (а.с.7-42).

З наданої позивачем анкети – заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в Приватбанку (в тому числі і надано оригінал для огляду), вбачається, що вона містить інформацію про прізвище, ім`я т а по-батькові відповідача, його дату народження, ІНН, дівоче прізвище матері, тип документу, серія та номер паспорту, дату та орган видачі паспорту, адресу проживання та реєстрації, контактну інформацію – мобільний, домашній, робочий телефони, e-mail, а також містить прізвище та ініціали «ОСОБА_1А.», підпис, дату – 18.02.2014р. та прізвище та ініціали «ОСОБА_3В.», підпис, дату – 18.02.2014р. особи, яка перевірила ідентифікацію клієнта.

В переліку зазначених у анкеті банківських послуг відсутня відмітка відповідача про обраний ним вид картки, не заповнена графа щодо обраного ним кредитного ліміту та відсутній підпис про отримання ним пам'ятки клієнта, яка містить, у тому числі, тарифи та відомості про картку.

Відповідач у судовому засіданні підтвердив, що підписи в анкеті - заяви належать йому.

На підтвердження укладеного між сторонами кредитного договору ПАТ КБ «ПриватБанк» надало довідку за період з 2008-2014 року про зміну умов кредитування та обслуговування кредитної картки, оформленої на ОСОБА_1, відповідно до якої старт карткового рахунку датований 16 квітня 2008 року без визначення розміру кредитного ліміту на вказану дату. Зміни умов кредитування відбулися: 18 лютого 2014 року - кредитний ліміт 15 000 грн 00 коп. (вказана графа дублюється двічі), строк дії картки вказано як 06/17.

На підтвердження доводів про отримання відповідачем кредиту у розмірі 15 000 грн 00 коп., та наявної у відповідача заборгованості за кредитним договором, банк надав розрахунок заборгованості, яка станом на 24 жовтня 2017 року становить 106 000 грн 00 коп. та складається з: 14 656,17 коп. - заборгованість за кредитом; 91 343,83 коп. - заборгованість за відсотками за користування кредитними коштами.

Нормативне регулювання правовідносин та їх аналіз судом.

Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно положень ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Згідно ст. 79 ЦПК України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Статтею 80 ЦПК України передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання та ст.. 81 цього Кодексу встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства.

Кредитний договір укладається у письмовій формі (частина перша статті 1055 ЦК України).

Згідно із статтею 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Відповідно до частини першої статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї зі сторін має бути досягнуто згоди (стаття 638 ЦК України).

Відповідно до пункту 2.1.1.12.6 Умов та правил за користування кредитом і овердрафтом банк нараховує відсотки в розмірі, встановленому Тарифами банку, з розрахунку 360 календарних днів на рік, якщо інше не передбачено п. 2.1.1.12.13.

Пунктом 1.1.3.2.3 Умов та правил передбачено право банку проводити зміни тарифів, а також інших умов обслуговування рахунків. При цьому банк, за виключенням випадків зміни розмірів наданого кредиту (кредитного ліміту) зобов'язаний не менш ніж за 7 днів до введення змін проінформувати клієнта, зокрема у виписці по картрахунку згідно з пунктом 1.1.3.1.9 цього договору. Якщо протягом семи днів банк не отримав повідомлення від клієнта про незгоду з умовами, то рахується, що клієнт прийняв нові умови. Право зміни розміру наданого на платіжну картку кредиту (кредитного ліміту) банк залишає за собою в односторонньому порядку за власним рішенням і без попередньої повідомлення клієнта.

В пунктах 2.1.1.2.3 та 2.1.1.2.4 Умов та правил зазначено, що Клієнт дає свою згоду на те, що кредитний ліміт встановлюється за рішенням банку, і клієнт надає право банку в будь-який момент змінити (зменшити або збільшити) кредитний ліміт.

Підписання даного договору є прямою і безумовною згодою позичальника щодо прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту, встановленого банком (пункт 2.1.1.2.4 Умов та правил).

Відповідно до пункту 2.1.1.5.5 Умов та правил позичальник зобов'язується погашати заборгованість за кредитом, відсотками за його використання, за перевитрати платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених цим Договором.

Згідно з пунктом 2.1.1.5.6 Умов та правил клієнт зобов'язаний у разі невиконання зобов'язань за договором, на вимогу банку виконати зобов'язання з повернення кредиту (у тому числі простроченого кредиту та овердрафту), оплати винагороди банку.

Отже, суд вважає, що між сторонами кредитного договору були письмово узгоджені всі суттєві умови договору.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Згідно зі статями 526, 530, 610 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином у встановлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства.

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (стаття 611 ЦК України).

Згідно з частинами першою та другою статті 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. Договір приєднання може бути змінений або розірваний на вимогу сторони, яка приєдналася, якщо вона позбавляється прав, які звичайно мала, а також якщо договір виключає чи обмежує відповідальність другої сторони за порушення зобов'язання або містить інші умови, явно обтяжливі для сторони, яка приєдналася. Сторона, яка приєдналася, має довести, що вона, виходячи зі своїх інтересів, не прийняла б цих умов за наявності у неї можливості брати участь у визначенні умов договору.

Судом також встановлено, що ОСОБА_1 був ознайомлений з наявними в матеріалах справи Умовами та правилами. Відповідач, користуючись кредитними коштами, періодично сплачував заборгованість за наданим кредитом, що підтверджується розрахунком та випискою по рахунку.

Аналогічна правова позиція викладена у Постанові Верховного Суду від 14.02.2018р. у справі №239/396/15-ц.

Що стосується укладеного між сторонами у даній справі кредитного договору та його складових, то, як зазначалося раніше, підписавши 18.02.2014 року анкету-заяву, ОСОБА_1 дав свою згоду на те, що ця заява разом із Пам'яткою клієнта, Умовами і правилами, а також Тарифами банку складають договір про надання банківських послуг, з якими він ознайомлений. Доказів того, що вимоги банку ґрунтуються на інших умовах, які сторони не узгоджували, відповідач та його представник не надали.

Особливістю договору приєднання є те, що позичальник приймає і погоджується із запропонованими кредитором умовами без права вносити свої пропозиції щодо цих умов. Саме такий договір був укладений і виконувався сторонами. Вимоги про визнання цього договору в цілому або його частин недійсними, а також про зміну або розірвання договору з передбачених законом підстав ОСОБА_1 не заявляв.

Зважаючи на зазначене, суд дійшов висновку, що між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 шляхом підписання Анкети -заяви було укладено в письмовій формі кредитний договір.

Проте відповідач покладені на нього зобов'язання належним чином не виконував, зважаючи на що, відповідно до наданого позивачем розрахунку, утворилася заборгованість в розмірі 106000,00 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилась, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 ЦК.

Статтею 1054 ЦК України передбачено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфу, які регулюють відносини позики, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає з суті кредитного договору.

Частиною першою статі 1050 ЦК України встановлено, що якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 ЦК України. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов'язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549-552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Згідно п. 1.1.7.11 Умов та правил надання банківських послуг, договір діє протягом 12 місяців з моменту підписання. Якщо протягом вказаного строку жодна із сторін не проінформує іншу сторону про припинення дії Договору, він автоматично пролонгується на той самий строк.

Всупереч вимог ЦПК України, ОСОБА_1 не надав суду доказів того, що відповідач звертався до позивача щодо припинення дії укладеного між ними кредитного договору.

Відповідач заперечував отримання карток, зазначених у виписці, однак доказів звернення до органів поліції з приводу шахрайських дій позивача відповідач не зверталвся.

При цьому з виписки по рахунку вбачається, що дана картка використовувалась на протязі з лютого 2014 року по липень 2014 року, проводились активні банківські операції з перерахунку грошей, придбання товарів, і доказів того, що ці операції не проводив відповідача, до суду не надано.

Відповідач не звертався до суду із заявою про застосування нслідків спливу строку позовної давності.

При таких обставинах суд приходить до висновку про обгрунтованість вимог позивача, з урахуванням чого задовольняє позовні вимоги в повному обсязі.

Судовий збір підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 77,81, 141,280,281,282 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства ОСОБА_2 "Приватбанк" задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_1, паспорт серії ММ № 363114, виданий Фрунзенським РВ ХМУ УМВС України в Харківській області 24.10.1999 року, мешкає за адресою: Харківська область, м. Ізюм, вул. Ілліча, 63-А) на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк “ПриватБанк" (вул. Набережна Перемоги, 50 м. Дніпропетровськ, 49094, п/р № 29092829003111, МФО 305299, код ЄДРПОУ 14360570) заборгованість за кредитом в розмірі 14 656,17 (чотирнадцять тисяч шістьсот п`ятдесят шість) гривень 17 копійок, заборгованість по процентам за користування кредитом у розмірі 91 343,83 (дев`яносто одна тисяча триста сорок три) гривні 83 копійки та судові витрати у справі в сумі 1762,00 (тисяча сімсот шістьдесят дві) гривні.

З текстом рішення можна ознайомитись в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням http://reyestr.court.gov.ua

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Харківської області через Ізюмський міськрайонний суд Харківської області або безпосередньо до Апеляційного суду Харківської області шляхом подачі у 30-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Повний текст судового рішення буде виготовлено впродовж п`яти днів до 10 вересня 2018 року.

Головуючий суддя М.П.Одарюк