Рішення № 76229091, 28.08.2018, Миргородський міськрайонний суд Полтавської області

Миргородський міськрайонний суд Полтавської області

вул. Гоголя, 133, м. Миргород, Миргородський район, Полтавська область, Україна, 37600

Справа № 541/2546/17

Провадження № 2-а/541/47/2018

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 серпня 2018 року м. Миргород

Миргородський міськрайонний суд Полтавської області в складі:

судді Городівського О.А.,

з участю секретаря судового засідання – Ніколаєнко М.В.,

позивача ОСОБА_1

представника третьої особи ОСОБА_2

розглянувши у спрощеному позовному провадженні у відкритому судовому засіданні в місті Миргороді справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Міністерства оброни України про визнання бездіяльності протиправною та скасування рішення відповідача в частині відмови в призначенні одноразової грошової допомоги внаслідок настання 2 групи інвалідності, пов’язаної з виконанням обов’язків військової служби, та покладення зобов’язання вчинити певні дії,

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ОСОБА_3 обласний військовий комісаріат та Управління соціального захисту населення Миргородської міської ради Полтавської області,

ВСТАНОВИВ :

ОСОБА_1 (далі за текстом - позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Міністерства оборони України (далі за текстом - відповідач), в якому просив суд:

- визнати протиправною бездіяльність Міністерства оборони України щодо відмови у призначенні та виплаті йому одноразової грошової допомоги, як особі, якій встановлена інвалідність ІІ групи внаслідок захворювання, пов'язаного із виконанням обов'язків військової служби з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС;

- визнати не чинним і скасувати пункт 26 Постанови № 67 від 19 серпня 2017 року рішення комісії з розгляду питань, пов’язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі /смерті/, каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби Міністерства оборони України в частині відмови позивачу в призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги;

- зобов'язати Міністерство оборони України нарахувати та виплатити йому одноразову грошовому допомогу у відповідності до ст. 16 Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та їх сімей» у розмірі, встановленому Порядком призначення і виплатою одноразової грошової допомоги у разі загибелі /смерті/, інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобовзаних і резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому реєстрі, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 975 від 25 грудня 2013 року на день встановлення інвалідності.

ОСОБА_1 в обґрунтування позовних вимог посилається на те, що 22 вересня 2014 року він отримав інвалідність 2 групи вперше внаслідок захворювання, пов’язаного з виконанням обов’язків військової служби з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та має право на отримання одноразової грошової допомоги відповідно до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців і членів їх сімей».

Пунктом 26 протоколу № 67 від 19 серпня 2017 року комісією Міністерства оборони України йому було відмовлено в призначенні та виплаті цієї допомоги, оскільки він згідно довідки, виданої управлінням праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Миргородської міської ради від 14.03.2016 року № 305 отримав грошову компенсацію за шкоду завдану здоров’ю, передбачену Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Крім того, відповідач в рішенні послався на ст.16-3 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», згідно з якою якщо особа має право на отримання одноразової грошової допомоги та грошової допомоги чи компенсаційної виплати, встановленими іншими нормативними актами, виплата грошових сум здійснюється за однією з підстав за її вибором.

Позивач зазначає, що в листопада 2014 року він звернувся до Управління праці та соціального захисту населення Миргородської міської ради за роз’ясненням положень нормативно правових актів з приводу отримання компенсації пов’язаної з отриманням інвалідності, яка настала в наслідок захворювання пов’язаного з виконанням обов’язків військової служби. Не володіючи інформацією про дійсний розмір можливих виплат за рекомендацією працівника управління написав заяву на виплату компенсацію за отриману інвалідність, відповідно до ст.48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

В подальшому зрозумівши, що розмір отриманої компенсації значно відрізняється від розміру компенсації, яка передбачена ст.16-2 Закону України «Про соціальний і правовий військовослужбовців та членів їх сімей» в 2016 році позивач через ОСОБА_3 обласний військовий комісаріат направив до Міністерства оборони заяву з документами про виплату йому одноразової грошової допомоги в 200 кратному розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно до ст. 16 Закону України «Про соціальний і правовий військовослужбовців та членів їх сімей».

Рішенням комісії з розгляду питань, пов’язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі /смерті/, каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби Міністерства оборони України від 19 серпня 2016 року, протокол № 67, пунктом 26 ОСОБА_1 відмовлено в призначенні та виплаті допомоги в зв’язку із тим, що згідно довідки Управління праці та соціального захисту населення Миргородської міської ради він вже отримав грошову компенсацію відповідно до ст.48 Закону України « Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Позивач зазначає, що вказане рішення спонукало його повернути 21 вересня 2016 року на рахунок Управління соціального захисту населення Миргородської міської ради видані йому 284 грн. 40 коп. компенсації. Отже позивач вказує, що відсутні підстави вважати, що він одержав одноразову компенсацію у відповідності та розмірах передбачених ч. 1 ст.48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Постановою Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 17 лютого 2017 року за наслідками розгляду адміністративної позовної заяви ОСОБА_1 зобов’язано Управління соціального захисту населення Миргородської міської ради видати йому довідку, в якій зазначити про те, що він фактично не отримав одноразової компенсації, як учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильської АЕС та інвалід ІІ групи Чорнобильської катастрофи, в розмірі 45 мінімальних заробітних плат, відповідно до ч. 1 ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Після одержання відповідно довідки позивач через ОСОБА_3 обласний військовий комісаріат повторно направив до Міністерства оборони заяву з документами про виплату йому одноразової грошової допомоги в 200 кратному розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно до ст. 16 Закону України «Про соціальний і правовий військовослужбовців та членів їх сімей».

Проте з листа ОСОБА_3 обласного військового комісаріату дізнався, що пунктом 26 протоколу № 67 від 19 серпня 2017 року комісією Міністерства оборони України йому було відмовлено в призначенні та виплаті цієї допомоги, оскільки він згідно довідки, виданої управлінням праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Миргородської міської ради від 14.03.2016 року № 305 отримав грошову компенсацію за шкоду завдану здоров’ю, передбачену Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Виходячи з цих вказаних обставин, позивач вважає дії відповідача незаконними так як під час прийняття рішення комісією вже наявна була довідка Управління соціального захисту населення Миргородської міської ради, в якій зазначено, що він фактично не отримав одноразової компенсації, як учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильської АЕС та інвалід ІІ групи Чорнобильської катастрофи, в розмірі 45 мінімальних заробітних плат, відповідно до ч. 1 ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

В судовому засіданні позивач підтримав свої вимоги в повному обсязі та просив задовольнити позов в повному обсязі з підстав вказаних у позовній заяві.

Представник відповідача в судове засідання не з’явився. До суду подав клопотання про розгляд справи без його особистої участі. В поясненнях на позовну заяву ОСОБА_1 вказав, що законодавець надає право особі, яка має право декілька підстав для виплати одноразової грошової допомоги (компенсації) передбачених різним законами на виплату відповідних грошових сум за однією з підстав за вибором особи, яка має право на отримання таких виплат та не дає права на переобрання підстави для отримання такої допомоги або відмовлятися від однієї отриманої на його вибір допомоги та отримувати іншу.

Таким чином, оскільки позивач скористався своїм правом вибору підстави на отримання одноразової грошової допомоги (компенсації), отримав її відповідно до ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а Законом встановлена імперативна норма щодо отримання одноразової грошової допомоги (компенсації) тільки за однією підставою, а також враховуючи те, що чинним законодавством не передбачено право особи на переобрання підстави на отримання допомоги або відмови від отриманої допомоги, то права на отримання одноразової грошової допомоги відповідно до п. 7 ст. 16-3 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» позивач не має, через що його вимоги в цій частині є протиправними та незаконними.

Присутній в судовому засіданні представник ОСОБА_3 обласного військового комісаріату ОСОБА_2 також заперечила позовні вимоги ОСОБА_1

В письмових запереченнях на позовну заяву ОСОБА_1 поданих представником Управління праці та соціального захисту населення Миргородської міської ради зазначено, що 05 листопада 2014 року ОСОБА_1 звернувся до управління з письмовою особисто заповненою заявою про виплату йому одноразової компенсації при встановленні групи інвалідності учасникам ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, які стали інвалідами внаслідок Чорнобильської катастрофи на надав необхідні документи. Рішенням управління 10 грудня 2014 року йому призначена, а центром по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат у Полтавській області Департаменту соціального захисту населення ОСОБА_3 ОДА 22.01.2015 року виплачена компенсації при встановленні групи інвалідності у розмірі 284 грн. 40 коп. відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та Постанови Кабінету Міністрів України від 26 липня 1996 року № 836 «Про компенсацію виплат особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Не погоджуючись з такими сумами виплат, 17.02.2015 року ОСОБА_1 звертався до Миргородського міськрайонного суду з позовом до Управління про перерахунок компенсації. Постановою суду від 06 березня 2015 року ОСОБА_1 відмовлено у задоволенні позову. Вказане свідчить про обдуманий вибір позивача при зверненні до Управління праці та соціального захисту населення Миргородської міської ради з приводу отримання компенсації відповідно до Закону «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а не норм «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Заслухавши пояснення позивача, представника третьої особи, дослідивши матеріали справи, суд не знаходить підстав для задоволення вимог позивача, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що позивач з 29 квітня 1986 року до 02 червня 1986 року в складі військової частини № 39289, приймав участь в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

22 вересня 2014 року позивачу була встановлена 2 група інвалідності безстроково в зв’язку з захворюванням, пов’язаним з виконанням обов’язків військової служби по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

05 листопада 2014 року ОСОБА_1 звернувся до управління з письмовою особисто заповненою заявою про виплату йому одноразової компенсації при встановленні групи інвалідності учасникам ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, які стали інвалідами внаслідок Чорнобильської катастрофи на надав необхідні документи. Рішенням управління 10 грудня 2014 року йому призначена, а центром по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат у Полтавській області Департаменту соціального захисту населення ОСОБА_3 ОДА 22.01.2015 року виплачена компенсації при встановленні групи інвалідності у розмірі 284 грн. 40 коп., відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та Постанови Кабінету Міністрів України від 26 липня 1996 року № 836 «Про компенсацію виплат особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Не погоджуючись з такою сумою виплати компенсації при встановленні групи інвалідності відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», 17.02.2015 року ОСОБА_1 звертався до Миргородського міськрайонного суду з позовом до Управління про перерахунок компенсації. Постановою суду від 06 березня 2015 року ОСОБА_1 йому відмовлено у задоволенні позову

Сума виплаченої компенсації була повернута позивачем на рахунок Державного бюджету 21 вересня 2016 року, тобто через 1 рік та 8 місяців з моменту отримання виплати.

Ще до повернення компенсації на рахунок установи позивач через ОСОБА_3 військовий комісаріат звернувся до Міністерства оборони із заявою про виплату йому компенсації в зв’язку із встановленням інвалідності відповідно до положень закону «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Рішенням комісії з розгляду питань, пов’язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі /смерті/, каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби Міністерства оборони України від 19 серпня 2016 року, протокол № 67, пунктом 26 ОСОБА_1 відмовлено в призначенні та виплаті допомоги в зв’язку із тим, що згідно довідки Управління праці та соціального захисту населення Миргородської міської ради він вже отримав грошову компенсацію відповідно до ст.48 Закону України « Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

На підставі адміністративної позовної заяви ОСОБА_1 поданої в січні 2017 року постановою суду від 17 лютого 2017 року зобов’язано Управління соціального захисту населення Миргородської міської ради видати йому довідку, в якій зазначити про те, що він фактично не отримав одноразової компенсації, як учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильської АЕС та інвалід ІІ групи Чорнобильської катастрофи, в розмірі 45 мінімальних заробітних плат в сумі 54810 грн., відповідно до ч. 1 ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Дана довідка на виконання рішення суду була видана Управлінням праці та соціального захисту населення Миргородської міської ради так як дійсна сума виплати ОСОБА_1 становила 284 грн. 40 коп. відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та Постанови Кабінету Міністрів України від 26 липня 1996 року № 836 «Про компенсацію виплат особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Після одержання вказаної довідки позивач через ОСОБА_3 обласний військовий комісаріат повторно направив до Міністерства оборони заяву з документами про виплату йому одноразової грошової допомоги в 200 кратному розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно до ст. 16 Закону України «Про соціальний і правовий військовослужбовців та членів їх сімей».

ОСОБА_3 обласного військового комісаріату ОСОБА_1 повідомлено, що пунктом 26 протоколу № 67 від 19 серпня 2016 року комісією Міністерства оборони України йому було відмовлено в призначенні та виплаті цієї допомоги, оскільки він згідно довідки, виданої управлінням праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Миргородської міської ради від 14.03.2016 року № 305 отримав грошову компенсацію за шкоду завдану здоров’ю, передбачену Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Про прийняте рішення ОСОБА_1 повідомлявся 13.09.2016 року. Підстав для повторного перегляду рішення незважаючи на повторне подання заяви відсутні, так як комісією Міністерства оборони України з розгляду питань та компенсаційних сум вже прийнято рішення з посиланням на п.7 статті 16-3 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Враховуючи вищевикладене комісія з розгляду питань, пов’язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі /смерті/, каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби Міністерства оборони України не розглядала повторно заяву ОСОБА_1 та не виносила рішення 19 серпня 2017 року про скасування якого заявлено позовну вимогу позивачем, що являється самостійною підставою для відмови у задоволенні його позову.

Пунктом 26 протоколу № 67 від 19 серпня 2016 року засідання комісії з розгляду питань, пов’язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі /смерті/, каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби Міністерства оборони України позивачу було відмовлено в призначенні та виплаті цієї допомоги, оскільки він не має права на одержання одноразової грошової допомоги відповідно до статті 16 Закону України «Про соціальний і правовий військовослужбовців та членів їх сімей», так як згідно довідки, виданої управлінням праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Миргородської міської ради від 14.03.2016 року № 305 отримав грошову компенсацію за шкоду завдану здоров’ю, передбачену Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Відповідно до ч.1 ст.16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців і членів їх сімей» одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.

Згідно з п.4 ч.2 ст.16 даного Закону одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі встановлення військовослужбовцю (крім військовослужбовців строкової служби) інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби, чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок причин, зазначених у цьому підпункті.

Як встановлено вище, позивачу встановлена 2 група інвалідності в зв»язку з захворюванням, пов»язаним з виконанням обов»язків військової служби по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

Статтею 48 Закону України « Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильськї катастрофи» одноразова компенсація учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які стали інвалідами внаслідок Чорнобильської катастрофи, та сім'ям, які втратили годувальника із числа осіб, віднесених до учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та смерть яких пов'язана з Чорнобильською катастрофою, щорічна допомога на оздоровлення виплачується в порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до статті 60 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (в редакції на час звернення позивача до ОСОБА_3 ОВК) особи, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, які мають одночасно право на інші пільги та компенсації, передбачені законодавством України, надаються за їх вибором пільги та компенсації відповідно до одного із законів України.

Відповідно до ч.7 ст.16-3 Закону України « Про соціальний і правовий захист військовослужбовців і членів їх сімей» якщо особа одночасно має право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої цим Законом, та одноразової грошової допомоги або компенсаційної виплати, встановлених іншими нормативно-правовими актами, виплата грошових сум здійснюється за однією з підстав за її вибором.

З матеріалів справи вбачається, що саме на підставі особистої заяви позивача, на виконання норми Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» Управлінням праці та соціального захисту населення Миргородської міської ради йому було виплачено одноразову грошову допомогу в розмірі 284, 40 грн.

ОСОБА_1 скористався своїм правом вибору на отримання відповідної допомоги при встановленні інвалідності внаслідок ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС і він отримав відповідну одноразову компенсацію відповідно до ст. 48 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", що вказує на виконанням в’язких на себе соціальних зобов’язань державною.

Тобто, ОСОБА_1 скористався своїм правом вибору на отримання відповідної допомоги при встановленні інвалідності внаслідок ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, отримав відповідну одноразову компенсацію від Управління праці, через що не має права на отримання одноразової грошової допомоги відповідно до Закону України "Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від Міністерства оборони.

Про обдуманість вибору позивача вказує особисте звернення до управління Миргородської міської ради про виплату компенсації. Тривалий період часу з написання заяви про отримання компенсації 5 листопада 2014 року до моменту звернення із заявою до Міністерства оборони 1 рік та 6 місяців. А також оспорюванням позивачем до суду в лютому 2014 року (а.с.41-44) суми отриманої компенсації відповідно ст. 48 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Та обставина, що позивачем перед повторним зверненням до Міністерства оборони та подачею позову до суду отримана сума компенсації була повернута на рахунок Управління праці та соціального захисту населення Миргородської міської ради не має правового значення для вирішення спору. Так як дані дії не створюють правових обставин за яких позивач вважається таким, що не отримував одноразову компенсацію відповідно до ст. 48 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Дії ОСОБА_1 по поверненню отриманої суми компенсації розцінюються судом як добровільне розпорядження власними коштами на свій розсуд. Дані твердження суду не може бути спростовано постановою Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 17.02.2017 року, якою зобов’язано Управління праці видати довідку про фактичне не отримання одноразової компенсаціє ОСОБА_1 відповідно ст. 48 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" в сумі 54810 грн., так як він отримав компенсацію в іншому розмірі 284, 40 грн.

Керуючись ст. ст.9, 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», ст.48 Закону України « Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильськї катастрофи», ст.ст. 9, 11, 69-71, 86, 94, 97, 100, 102, 128, 158-163, 167 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

Відмовити в повному обсязі у задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до Міністерства оброни України про визнання бездіяльності протиправною та скасування рішення відповідача в частині відмови в призначенні одноразової грошової допомоги внаслідок настання 2 групи інвалідності, пов’язаної з виконанням обов’язків військової служби, та покладення зобов’язання на відповідача нарахувати та виплатити позивачу одноразову грошову допомогу у відповідності до ст. 16 Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Рушення може бути оскаржене до Харківського апеляційного адміністративного суду через Миргородський міськрайонний суд Полтавської області шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня її проголошення.

Рішення набирає чинності після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо її не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст рішення виготовлено 03.09.2018.

Суддя О. А. Городівський