Постанова № 76227541, 03.09.2018, Апеляційний суд Хмельницької області

КОПІЯ

УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

____________

Справа № 686/3954/18

Провадження № 22-ц/792/1345/18

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 вересня 2018 року м. Хмельницький

Апеляційний суд Хмельницької області у складі

колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Талалай О.І. (суддя-доповідач), Корніюк А.П., П’єнти І.В.,

секретар судового засідання Медведчук Н.Д.,

з участю представника ГУНП в Хмельницькій області Ліщишина О.А.

розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу №686/3954/18 за апеляційною скаргоюОСОБА_5 на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 04 липня 2018 року (суддя Карплюк О.І.) у справі за позовом ОСОБА_5 до Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області про відшкодування шкоди.

Заслухавши доповідача, пояснення представника відповідача, перевіривши матеріали справи, ознайомившись з доводами апеляційної скарги, суд

у с т а н о в и в :

У лютому 2018 року ОСОБА_5, звертаючись до суду з вказаним позовом та уточнивши вимоги, зазначала, що вона є власником автомобіля марки «Iveco Eurocargo» реєстраційний номер НОМЕР_1, який згідно з договором від 21 лютого 2014 року передала у безоплатне користування ТОВ «Т-Стиль». 01 жовтня 2014 року на 146 км автомобільної дороги «Житомир-Чернівці» у напрямку від міста Хмельницького до міста Старокостянтинова сталася ДТП за участю зазначеного вище автомобіля під керуванням ОСОБА_6, який перебував у трудових відносинах з ТОВ «Т-Стиль». За фактом ДТП були внесені відомості до ЄРДР та розпочато кримінальне провадження №12014240220000796 від 12 жовтня 2014 року щодо вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України. 13 жовтня 2014 року постановою слідчого належний їй автомобіль був визнаний речовим доказом і переданий на зберігання на майданчик тимчасового тримання транспортних засобів Старокостянтинівського РВ УМВСУ в Хмельницькій області. Проте, слідчим не були вжиті необхідні заходи по збереженню речових доказів, а саме автомобіль не передавався на відповідальне зберігання, не складався акт із визначенням відповідальної особи щодо схоронності майна. Вироком Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 26 червня 2016 року вирішено речовий доказ - автомобіль марки «Iveco Eurocargo» реєстраційний номер НОМЕР_1 передати представнику ТОВ «Т-Стиль». Під час огляду транспортного засобу виявлено, що він знаходиться в непридатному для використання стані, відсутні деталі та комплектуючі автомобіля (колеса, металева обшивка, кермо, технічна апаратура). Внаслідок неналежного зберігання речового доказу їй заподіяна шкода.

Тому, позивач просила стягнути з Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області за рахунок коштів Державного бюджету України шляхом списання з єдиного казначейського рахунку на відшкодування матеріальної шкоди 1000000 грн.

Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 04 липня 2018 року у позові відмовлено.

ОСОБА_5, не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції в апеляційній скарзі просить його скасувати і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції та вирішити питання про заміну неналежного відповідача належним. Посилається на незаконність судового рішення, порушення норм матеріального та процесуального права. Суд не врахував, що на час пред'явлення позову не завжди відомо чи є відповідач належним. Цивільний процес містить норми щодо заміни неналежного відповідача, не припиняючи розгляду справи. Суд мав би за згодою позивача замінити неналежного відповідача належним, а у разі відсутності такої згоди - залучити співвідповідача. Посилання у рішенні суду на відсутність доказів заподіяння шкоди і її розміру, як на підставу відмови в позові, є неприйнятним, оскільки судове рішення не містить відображення процесу з'ясування обставин справи і перевірки їх доказами.

У відзиві ГУНП в Хмельницькій області посилається на те, що вимоги апеляційної скарги не ґрунтуються на нормах діючого ЦПК України. Вважає рішення суду обґрунтованим, оскільки позивач не скористався правом заявлення клопотання про залучення до участі у справі співвідповідача або заміну неналежного відповідача належним. Транспортний засіб, власником якого є ОСОБА_5, як речовий доказ передавався на зберігання на підставі постанови слідчого СУ УМВСУ в Хмельницькій області від 13 жовтня 2014 року. Державна реєстрація ГУНП в Хмельницькій області проведена лише 07 листопада 2015 року і воно не є правонаступником УМВС України в Хмельницькій області.

Згідно з п.п. 8 п. 1 розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України у редакції Закону України №2147-VIII від 03 жовтня 2017 року «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» до утворення апеляційних судів в апеляційних округах їхні повноваження здійснюють апеляційні суди, у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.

У засіданні апеляційного суду представник відповідача визнав доводи апеляційної скарги необґрунтованими в повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом першої інстанції правильно встановлено, що належний ОСОБА_5 транспортний засіб марки «IVECO» реєстраційний номер НОМЕР_1 був переданий на зберігання на майданчик тимчасового тримання транспортних засобів Старокостянтинівського РВ УМВСУ в Хмельницькій області на підставі постанови слідчого СУ УМВС України в Хмельницькій області від 13 жовтня 2014 року.

Державна реєстрація юридичної особи Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області проведена 07 листопада 2015 року.

Відповідач не приймав рішень щодо передачі автомобіля «IVECO» реєстраційний номер НОМЕР_1 на зберігання. Ні ГУНП в Хмельницькій області, ні його структурні підрозділи не здійснювали зберігання транспортного засобу як речового доказу у кримінальному провадженні.

ГУНП В Хмельницікій області не є правонаступником Управління МВС України в Хмельницькій області і Старокостянтинівського РВ УМВС України в Хмельницькій області, які відповідно з 03 листопада і 04 листопада 2015 року перебувають в стадії припинення.

Позивач і його представник з клопотанням про заміну первісного відповідача належним відповідачем або залучення до участі у справі співвідповідача не зверталися.

Наведене підтверджується матеріалами справи.

При відмові в позові суд обгрунтовано виходив з того, що ГУНП в Хмельницькій обасті не повинно відповідати за вимогою ОСОБА_5 про відшкодування шкоди.

Такий висновок суду відповідає обставинам справи і вимогам закону.

Відповідно до ч. 6 ст. 1176 ЦК України шкода, завдана фізичній або юридичній особі внаслідок іншої незаконної дії або бездіяльності чи незаконного рішення органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, органу досудового розслідування, прокуратури або суду, відшкодовується на загальних підставах.

Згідно з ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Частиною 1 ст. 51 ЦПК України передбачено, що суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача.

Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі (ч. 1 і ч. 2 ст. 51 ЦПК України).

Із змісту зазначених норм права слідує, що залучення до участі у справі співвідповідача і заміна неналежного відповідача належним можливі лише за клопотанням позивача на певній стадії процесу - до закінчення підготовчого провадження у справі.

Як вбачається з матеріалів справи таке клопотання позивачем і його представником у суді першої інстанції не заявлялося.

Доводи апеляційної скарги про необхідність направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції та вирішення питання про заміну неналежного відповідача належним не ґрунтуються на нормах діючого ЦПК України, а тому підлягають відхиленню.

Посилання ОСОБА_5 в апеляційній скарзі на те, що судове рішення не містить відображення процесу з'ясування обставин справи і перевірки їх доказами, не заслуговує на увагу, оскільки підставою відмови в позові є його пред'явлення до неналежного відповідача.

З огляду на викладене, рішення суду першої інстанції ухвалене відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права і підстав для його скасування у межах доводів апеляційної скарги немає.

Керуючись ст. ст. 374, 375, 382, 384 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_5 залишити без задоволення.

Рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 04 липня 2018 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 04 вересня 2018 року.

Суддя-доповідач /підпис/ О.І. Талалай

Суддя /підпис/ А.П. Корніюк

Суддя /підпис/ І.В. П’єнта

З оригіналом згідно: суддя апеляційного суду О.І.Талалай