Постанова № 76226578, 30.08.2018, Апеляційний суд Кіровоградської області

ПОСТАНОВА

Іменем України

30 серпня 2018 року м. Кропивницький

справа № 405/1796/18

провадження № 22-ц/781/1301/18

Апеляційний суд Кіровоградської області в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючого судді: Черненко В.В.

суддів: Авраменко Т.М., Суровицької Л.В.

секретар Гончар В.В.

учасники справи: ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кропивницький цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Ленінського районного суду м. Кіровограда від 14.05.2018 року, суддя Шевченко І.М., по справі за позовом Харківського національного університету внутрішніх справ до ОСОБА_1 про стягнення коштів,-

ВСТАНОВИВ:

Харківський національний університет внутрішніх справ звернувся в суд із позовом до ОСОБА_1 про стягнення коштів.

На обґрунтування позовних вимог зазначив, що наказом Харківського національного університету внутрішніх справ від 21.10.2013 року № 494 відповідача з 01.11.2013 року, прикріплено до кафедри університету для підготовки аспіранта заочної форми навчання, що працюватиме над дисертацією поза аспірантурою за спеціальністю 12.00.03 - цивільне право і цивільний процес; сімейне право; міжнародне приватне право на платній основі.

21.10.2013р. між сторонами укладено договір № 18/13 про підготовку аспіранта заочної форми навчання.

Згідно п. 1.1. договору Університет зобов'язується надавати Замовнику послуги з підготовки аспіранта, що працює над дисертацією навчаючись в аспірантурі Університету, а Замовник зобов'язується виконувати свої обов'язки за цим Договором та оплатити послуги за ціною, встановленою Договором.

Згідно п. 3.2 договору Замовник зобов'язаний оплачувати освітню послугу кожного семестру у сумі 2 191,51 грн. протягом 10 днів з початку семестру.

Проте всупереч вимогам договору за період навчання оплата надходила не у повному обсязі, у зв'язку з чим виникла заборгованість.

Наказом від 10.12.2014 року № 640 відповідача відраховано у зв'язку з несплатою за навчання згідно з Положенням про підготовку науково - педагогічних та наукових кадрів, затвердженим постановою КМУ від 01 березня 1999 року № 309.

Згідно Довідки-розрахунку оплати за надання освітніх послуг від 14.03.2018 року № 4/384д загальна сума заборгованості на день звільнення відповідача становить 2 556,76 грн.

Позивач зазначив, що відповідачу направлено Претензію від 15.08.2016 року № 7/189 про необхідність здійснення оплати, що підтверджується реєстром на відправку кореспонденції № 180 від 19.08.2016 року, однак така оплата проведена не була.

Позивач просив суд стягнути із відповідача на користь університету заборгованість по оплаті за навчання в сумі 2 556 грн. 76 коп.

Рішенням Ленінського районного суду м. Кіровограда від 14.05.2018 року позов задоволено.

В апеляційній скарзі ставиться питання про скасування рішення суду першої інстанції в зв'язку з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.

Зазначається, що договір №18/13 про підготовку аспіранта заочної форми навчання від 21.10.2013 року є підробленим, оскільки у даному договорів змінені умови відносно строків позовної давності, які відмінні від типової форми затвердженої університетом, у якій зазначена загальна позовна давність строком у 3 роки.

До суду надано відзив на апеляційну скаргу від Харківського національного університету внутрішніх справ, в якому зазначено, що відповідач підтвердив в апеляційній скарзі про те, що у жовтні 2013 року укладав договір про підготовку аспіранта заочної форми навчання та проводив оплату за навчання, однак підпис не його. Стверджують, що відповідач сам собі суперечить зазначаючи , що договір ним підписувався і в той же час стверджує , що підпис виконаний не ним.

Зазначають, що ніякої типової форми договору на час навчання відповідача не було. Доказів про направлення поштою на адресу Університету заяви про його відрахування, відповідач не надав.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції відповідно ст.367 ЦПК України, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції встановив, що наказом Харківського національного університету внутрішніх справ від 21.10.2013 року № 494 відповідача ОСОБА_1 з 01.11.2013 року прикріплений до кафедри університету для підготовки аспіранта заочної форми навчання, що працюватиме над дисертацією поза аспірантурою за спеціальністю 12.00.03 - цивільне право і цивільний процес; сімейне право; міжнародне приватне право на платній основі (а.с.4).

21.10.2013 між Харківським національним університетом внутрішніх справ та ОСОБА_1 укладений договір № 18/13 про підготовку аспіранта заочної форми навчання (а.с.5).

Згідно п. 1.1. договору Університет зобов'язується надавати Замовнику послуги з підготовки аспіранта, що працює над дисертацією навчаючись в аспірантурі Університету, а Замовник зобов'язується виконувати свої обов'язки за цим Договором та сплатити послуги за ціною, встановленою Договором.

Згідно п. 3.2 договору Замовник зобов'язаний сплачувати освітню послугу кожного семестру у сумі 2 191,51 грн. протягом 10 днів з початку кожного семестру.

Відповідач, всупереч вимогам договору, за період навчання плату проводив не у повному обсязі, у зв'язку з чим виникла заборгованість.

Наказом від 10.12.2014 року № 640 відповідач відрахований у зв'язку з несплатою за навчання згідно з Положенням про підготовку науково - педагогічних та наукових кадрів, затвердженим постановою КМУ від 01 березня 1999 року № 309 (а.с.6).

Згідно Довідки-розрахунку слати за надання освітніх послуг від 14.03.2018 року № 4/384д загальна сума заборгованості на день звільнення відповідача становить 2 556,76 грн. (а.с.7).

Відповідачу направлено Претензію від 15.08.2016 року № 7/189 про необхідність здійснення сплати, що підтверджується реєстром на відправку кореспонденції № 180 від 19.08.2016 року (а.с. 8-9).

Суд першої інстанції дійшов висновку, що є підстави для задоволення позову в повному обсязі та стягнення судових витрат відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України.

Однак погодитись з висновками суду першої інстанції в повному обсязі неможливо з наступних підстав.

Справа розглядалась судом апеляційної інстанції за правилами , встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження з викликом учасників справи.

Згідно ч.1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст.. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин справи, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Рішення суду першої інстанцій не відповідає зазначеним вимогам.

З матеріалів справи вбачається, що позивач звертаючись до суду з зазначеним позовом вказує , що наказом Харківського національного університету внутрішніх справ від 21.10.2013 року № 494 відповідач ОСОБА_1 з 01.11.2013 року прикріплений до кафедри університету для підготовки аспіранта заочної форми навчання, що працюватиме над дисертацією поза аспірантурою за спеціальністю 12.00.03 - цивільне право і цивільний процес; сімейне право; міжнародне приватне право на платній основі (а.с.4).

З матеріалів справи вбачається, що справа судом першої інстанції розглядалась з порушенням норм процесуального права.

30.03.2018 року Ухвалою Ленінського районного суду м. Кіровограда відкрите провадження у цивільній справі за позовом Харківського національного університету внутрішніх справ до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по сплаті за навчання та призначена справа до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження. Судове засідання призначене на 14.05.2018 р об 12 год. 30 хв. в приміщені Ленінського районного суду м. Кіровограда, каб. №402.

На адресу відповідача направлена судова повістка повідомлення вих. 405/1796/18 /17209/18/ від 16.02.2018 року., ухвала суду першої інстанції про відкриття провадження по цивільній справі за позовом Харківського національного університету внутрішніх справ до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по сплаті за навчання, копія апеляційної скарги з доданими додатками.

23.04.2018 року на адресу суду, поштовим відділенням повернений конверт , який направлявся судом на адресу відповідача з зазначеними документами з відміткою - «за не запитом».

Таким чином відповідач не отримав копія позовної заяви та повідомлення про розгляд справи.

З матеріалів справи вбачається , що позивач період з 06.05.2018 р. по 17.05.2018 перебував за межами України.

14.05.2018 року Ленінським районним судом постановлене судове рішення , яким позов задоволено.

Встановлені обставини свідчать, що відповідач належним чином не був повідомлений про розгляд справи відповідно до ст..ст. 128,129 ЦПК України і не зміг вчасно надати заперечення та відповідні докази на їх підтвердження, чим порушені процесуальні права відповідача.

З матеріалів справи вбачається, що 21.10.2013 між Харківським національним університетом внутрішніх справ та ОСОБА_1 укладений договір № 18/13 про підготовку аспіранта заочної форми навчання. На підтвердження зазначеного , позивач надає копію договору №18/13 від 21.10. 2013 року (а.с.5).

Згідно п. 1.1. договору Університет зобов'язується надавати Замовнику послуги з підготовки аспіранта, що працює над дисертацією навчаючись в аспірантурі Університету, а Замовник зобов'язується виконувати свої обов'язки за цим Договором та сплатити послуги за ціною, встановленою Договором.

Згідно п. 3.2 договору Замовник зобов'язаний сплачувати освітню послугу кожного семестру у сумі 2 191,51 грн. протягом 10 днів з початку кожного семестру.

Відповідно до п.7.3 Договору всі суперечки, що виникають у зв'язку із цим Договором , вирішуються у відповідності до чинного законодавства в судовому порядку , при цьому сторони домовились , що відповідно до статті 259 ЦК України позовна давність встановлюється тривалістю у шість років.

Зазначена , що копія договору засвідчена згідно з оригіналом, відділом юридичного забезпечення 16.03.2018 року.

Також вбачається, що наказом від 10.12.2014 року № 640 відповідач відрахований у зв'язку з несплатою за навчання згідно з Положенням про підготовку науково - педагогічних та наукових кадрів, затвердженим постановою КМУ від 01 березня 1999 року № 309 (а.с.6).

На підтвердження заборгованості позивач надав Довідку-розрахунок сплати за надання освітніх послуг від 14.03.2018 року № 4/384д загальна сума заборгованості на день звільнення відповідача становить 2 556,76 грн. (а.с.7).

Відповідачу направлено Претензію від 15.08.2016 року № 7/189 про необхідність здійснення сплати, що підтверджується реєстром на відправку кореспонденції № 180 від 19.08.2016 року (а.с. 8-9).

В апеляційній скарзі відповідач зазначив, що дійсно у жовтні 2013 року між ним та позивачем був укладений договір про підготовку аспіранта заочної форми навчання і ним була здійснена сплата за навчання, однак другий примірник договору йому так і не був вручений.

Копія договору №18/13 від 21.10.2013 року, яка надана позивачем по справі, містить підпис, який не відповідає за всіма ознаками його підпису, відповідно зазначений договір є підроблений.

Відповідач зазначив, що звертався, до позивача з проханням надати належну копію договору , однак отримав відповідь від 27.06.2018 року №1/7 -1482 з якої вбачається , що на момент звернення із заявою, документи навчальної справи аспіранта ОСОБА_1 знищені у зв'язку з чим не можуть бути надані. Надати завірену копію витягу з «журналу реєстрації договорів аспірантів заочної форми навчання Харківського національного університету внутрішніх справ» неможливо, оскільки такого журналу немає.

13.07.2018 р. №1/7-1613 на адресу відповідача першим проректором навчального закладу була направлена копія витягу з акту про відібрання на знищення і знищення документів докторантури та ад'юнктури Харківського національного університету внутрішніх справ від 05.03.2015 №12/21 вн.

З зазначеного Акту вбачається, що , що комісія відібрала для знищення та знищила копії документі ад'юнктів, аспірантів та здобувачів, які були відраховані, в тому числі і копії документів ОСОБА_1 .

Приймаючи до уваги встановлені обставини суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що копія договору надана позивачем на підтвердження позовних вимог не може бути визнана належним доказом, оскільки не завірена належним чином.

З матеріалів справи вбачається, що ні позивач ні відповідач не можуть надати оригінал договору відповідно до якого Університет зобов'язується надавати Замовнику послуги з підготовки аспіранта, що працює над дисертацією навчаючись в аспірантурі Університету, а Замовник зобов'язується виконувати свої обов'язки за цим Договором та сплачувати освітню послугу кожного семестру у сумі 2 191,51 грн. протягом 10 днів з початку кожного семестру.

Позивач надав копію договору, засвідчену 16.03.2018 р. в той час, як відповідно до акту знищення документів всі документи відносно позивача знищенні 05.03.2015, що свідчить проте , що копія виготовлена після знищення оригіналу документів при непідтверджених обставинах.

Встановлене свідчить, що копія договору надана позивачем не може бути визнана належним доказом на підтвердження позову.

Під час розгляду апеляційної скарги позивач заявив клопотання про призначення почеркознавчої експертизи, мотивуючи клопотання тим , що підпис на договорі №18/13 від 21.10.2013 року виконаний не ним, однак відмовився від зазначеного клопотання, оскільки він не може надати оригінал договору , а позивачем знищений екземпляр договору, який знаходився у навчальному закладі.

Крім того, позивач на підтвердження позову надав довідку рахунок сплати наданих освітніх послуг ОСОБА_1 який навчався в Харківському національному університеті внутрішніх справ з 21.10.2013-10.12.2014рр.

Зазначена довідка не містить інформації та доказів того, коли розпочинався перший семестр навчання у 2013 році, дату коли було здійснено сплату відповідачем за перший семестр , а також термін з якого часу повинен був відраховуватись термін у 10 днів для сплати освітньої послуги у сумі 2191, 51 грн. відповідно до п.3.1 копії Договору №18/13 від 21.10.2013 року .

Також в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження того , що відповідач отримував від позивача освітні послуги за період з 21.10.2013-10.12.2014рр.

Таким чином в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження позову, що є підставою для відмови у задоволені позову.

Суд апеляційної інстанції, приймаючи до уваги встановлені обставини дійшов висновку, що суд першої інстанції при розгляді справи допустив порушення норм процесуального права , зокрема не встановив дійсні обставини по справі і як наслідок ухвалив судове рішення яке не ґрунтується на доказах .

Оскільки суд першої інстанції при розгляді справи допустив порушення норм процесуального права, відповідно п.п 1,2,4 ч. 1 ст.376 ЦПК України зазначені обставини є підставами для скасування рішення суду першої інстанції з ухваленням нового судового рішення , яким у задоволенні позову відмовити у зв'язку з недоведеністю позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 367, 374, 376, 382, 383, 384 ЦПК України, Апеляційний суд Кіровоградської області,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.

Рішення Ленінського районного суду м. Кіровограда від 14.05.2018 року - скасувати. Ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову Харківського національного університету внутрішніх справ до ОСОБА_1 про стягнення коштів - відмовити.

Текст постанови складено 04.09.2018року.

Постанова суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів у випадках передбачених ст..389 ЦПК України.

Головуючий:

Судді: