Рішення № 76226293, 27.08.2018, Фастівський міськрайонний суд Київської області

ФАСТІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД

КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

08500, м. Фастів, вул. Івана Ступака, 25, тел. (04565) 6-17-89, факс (04565) 6-16-76, email: inbox@fs.ko.court.gov.ua

__________________

2/381/903/18

381/1923/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 серпня 2018 року Фастівський міськрайонний суд Київської області

в складі

головуючого судді: Осаулової Н.А.

за участю секретаря: Криворучко А.Є.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в місті Фастів в приміщенні суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Фастівського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області про зняття арешту з майна, -

В С Т А Н О В И В:

У червні 2018 року позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив суд зобов'язати відповідача зняти арешт накладений постановою відділу державної виконавчої служби м. Фастів без номеру від 07.02.2004 року. Свій позов мотивує тим, що під час оформлення спадщини на 2/3 частини будинку з відповідною частиною господарських будівель та споруд, що знаходиться по АДРЕСА_1 він дізнався, що на це майно накладений арешт на підставі постанови б/н від 07.02.2004 року відділом державної виконавчої служби м. Фастів. Позивач зазначає, що звернувся до Фастівського міськрайонного відділу державної виконавчої служби ГТУЮ у Київській області із проханням зняти арешт з усього майна, однак листом за № 152838/84-4 йому було рекомендовано звернутися до суду. Тому, він змушений звернутися до суду з даним позовом.

26 червня 2018 року, на виконання ухвали суду від 18 червня 2018 року про залишення позовної заяви без руху, через канцелярію суду позивачем було подано Заяву-супровід, в якій позивач просив суд ухвалити рішення, яким зобов'язати Фастівський міськрайонний відділ державної виконавчої служби ГТУЮ у Київській області зняти арешт з 2/3 частин будинку АДРЕСА_1, накладений постановою Відділу Державної виконавчої служби м. Фастів без номеру від 07.02.2004 року.

Ухвалою суду від 27 червня 2018 року у справі відкрито загальне позовне провадження та призначено підготовче судове засідання.

27 серпня 2018 року позивачем через канцелярії суду було подано заяву, в якій він просив суд прийняти уточнення до позовної заяви, а саме «зняти арешт з 2/3 частин будинку АДРЕСА_1 накладений постановою Відділу Державної виконавчої служби м. Фастів б/н від 07.02.2004 року».

Позивач в підготовче судове засідання не з'явився, направив до суду письмову заяву, в якій просив суд розглянути справу в підготовчому судовому засідання без його участі, зазначив, що позов підтримує в повному обсязі та просив суд його задовольнити.

Представник відповідача в підготовче судове засідання не з'явилася. Направила до суду письмову заяву в якій просила суд розглянути справу в підготовчому судовому засіданні без її участі зазначила, що проти позову не заперечує.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Дослідивши зібрані в справі письмові докази, враховуючи умови визначені ч. 3 ст. 200 ЦПК України, суд вважає за можливе винести рішення у цьому підготовчому судовому засіданні, задовольнивши позовні вимоги з огляду на наступне.

За правилами ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Перевіряючи обставини у справі судом встановлено, що ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, на праві власності належить 2/3 частин житлового будинку з відповідною частиною господарських будівель та споруд, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, що підтверджено Свідоцтвом про право на спадщину за законом від 23 лютого 2018 року, виданим державним нотаріусом Фастівської міської державної нотаріальної контори Київської області Бойко О.О., зареєстрованим в реєстрі за № 1-418 та Витягом про реєстрацію в Спадковому реєстрі № 51034241 від 23 лютого 2018 року.

Відповідно до наявної в матеріалах справи копії з Інформації з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна за реєстраційним номером обтяження 1263615, на все майно, невизначене майно ОСОБА_1 накладено арешт на підставі постанови б/н від 07.02.2004 року, Державної виконавчої служби міста Фастів, причиною є відсутність коду.

Між тим, позивач стверджує, що факт накладення арешту на майно порушує його право на розпорядження та користування власним майном, оскільки відсутні підстави за якими було накладено вказаний арешт.

Так, згідно наявного в матеріалах справи Листа Фастівського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області за № 15838/84-4 від 06 березня 2018 року, виконавчих проваджень станом на день відповіді де боржником є ОСОБА_1 на виконанні у Фастівському міськрайонному відділі ДВС ГТУЮ у Київській області не перебувають.

Статтею 41 Конституції України передбачено право кожного громадянина володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

Відповідно з ст. 1 Першого Протоколу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

Статтею 10 Загальної декларації прав людини визначено, що кожна людина має право володіти майном як одноособово, так і разом з іншими. Ніхто не може бути безпідставно позбавлений свого майна.

Відповідно до ст. ст. 316, 317, 319 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. Власник володіє, користується та розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Вимоги позивача, що ґрунтуються на його праві власності на арештоване майно, розглядаються за правилами, установленими для розгляду позовів про звільнення майна з-під арешту. Така позиція викладена в постанові Верховного Суду України №6-26цс13 від 15 травня 2013 року.

Відповідно до ч. ч. 1, 2, 3 ст. 59 ЗУ «Про виконавче провадження» особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту. У разі набрання законної сили судовим рішенням про зняття арешту з майна боржника арешт з такого майна знімається згідно з постановою виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини. У разі виявлення порушення порядку накладення арешту, встановленого цим Законом, арешт з майна боржника знімається згідно з постановою начальника відповідного відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець.

На сьогодні позивач має намір розпорядитися належним йому майном, проте через наявність арешту позбавлений можливості це зробити. Таким чином, арешт накладений на майно порушує право власності позивача.

Відповідно до ч. 1 ст. 386 ЦК України держава забезпечує рівний захист прав усіх суб»єктів права власності.

Відповідно до ст. ст. 12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до положень ч. 1, ч. 2 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановлено сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Даючи юридичну оцінку зібраним по справі доказам, суд приходить до висновку, що позивач довів ті обставини, на які посилався як на підставу своїх позовних вимог.

Таким чином, виходячи з вищевикладеного, з метою захисту порушеного права власності позивача, внаслідок чого він позбавлений змоги в повному обсязі користуватися та розпоряджатися своїм майном на власний розсуд, підстав для продовження обтяження на майно суд не вбачає, а тому позовна вимога про зняття арешту з належного ОСОБА_1 майна, підлягає до задоволення.

Керуючись ст. 41 Конституції України, ст. ст. 15, 316, 317, 319, 386 ЦК України, ст. ст. 10, 12, 13, 81, 89, 200, 258, 259, 265, 268, 273, 354 ЦПК України, Законом України «Про виконавче провадження», суд -

В И Р І Ш И В:

Позов - задовольнити повністю.

Зняти арешт з належних ОСОБА_1 2/3 (двох третіх) частин будинку АДРЕСА_1, накладений на підставі постанови б/н від 07 лютого 2004 року Відділом Державної виконавчої служби міста Фастів, зареєстрований в реєстрі 30 серпня 2004 року за № 1263615.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі оголошення лише вступної та резолютивної частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається до Апеляційного суду Київської області через суд першої інстанції.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Реквізити сторін:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, паспорт серія НОМЕР_2, виданий Фастівським РВ Управління ДМС України в Київській області 18 червня 2016 року, адреса проживання: АДРЕСА_2.

Фастівський міськрайонний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області, код ЄДРПОУ 34446916, місцезнаходження: вул. Суворова, буд. 1, м. Фастів, Київська область, 08500, тел. (04565) 6-59-55.

Повний текст рішення виготовлено 27.08.2018 року.

Суддя Н.А. Осаулова