Ухвала суду № 762262, 25.06.2007, Севастопольський апеляційний господарський суд

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Ухвала

Іменем України

21 червня 2007 року

Справа № 2-24/16281-2006А

Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді ,

суддів ,

,

секретар судового засідання

за участю представників сторін:

позивача: не з'явився;

відповідача: не з'явився;

розглянувши апеляційні скарги Кримського республіканського підприємства "Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Керчі" та Державної податкової інспекції в місті Керч Автономної Республіки Крим на постанову господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Колосова Г.Г.) від 06.02.2007 по справі № 2-24/16281-2006А

за позовом Кримського республіканського підприємства "Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Керчі" (вул. Години, 2в, Керч, 98303)

до Державної податкової інспекції у місті Керчі Автономної Республіки Крим (вул. Борзенко, 40, Керч, 98300)

про скасування рішення

ВСТАНОВИВ:

За результатами виїзної планової документальної перевірки дотримання Кримським республіканським підприємством „Виробниче підприємство водопроводно-каналізаційного господарства міста Керчі” вимог податкового та валютного законодавства за період з 01.04.2003 по 31.12.2005 (акт перевірки № 762/23-1/19195199 від 12.05.2006) та у процедурі апеляційного узгодження податкового зобов’язання, податковим органом прийняті податкові повідомлення-рішення: № 0000721701/1 від 19.06.2006 та № 0000721701/2 від 06.09.2006 про донарахування податку з власників транспортних засобів у сумі 5581,76 грн, з яких 3654,0 грн. –основний платіж, та 1927,76 грн. –штрафні санкції.

Відповідно результатів перевірки, на думку податкового органу, позивачем, у порушення частини 1 статті 3 Закону України „Про податок з власників транспортних засобів і інших самохідних машин і механізмів” занижено податкове зобов’язання по податку з власників транспортних засобів у сумі 3654,0 грн. та порушені граничні терміни сплати зазначеного податкового зобов’язання.

Ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим від 14.11.2006 у даній справі закрите провадження у зв’язку з примиренням сторін у частині донарахування 3654,0 грн. податку з власників транспортних засобів.

Постановою господарського суду Автономної Республіки Крим від 06.02.2007 у справі № 2-24/16281-2006 А (суддя Колосова Г.Г.) позов про скасування зазначених податкових повідомлень-рішень у частині донарахування позивачу штрафних санкцій у сумі 1927,76 грн. задоволений частково: у частині застосування штрафних санкцій у сумі 1827,0 грн.

При прийнятті постанови суд першої інстанції виходив із змісту частини 4 статті 12 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” та дійшов висновку про те, що визначення податковим органом штрафної санкції у сумі 1827 грн. є неправомірним, оскільки у перевіряємий період діяв мораторій, а на період його дії не застосовуються штрафні санкції за невиконання та неналежне виконання зобов’язань щодо сплати податків і зборів (обов’язкових платежів).

Проте, на думку суду, штрафні санкції у розмірі 100,76 грн. (10 відсотків несвоєчасно сплаченої узгодженої суми податкового боргу) застосовані до позивача правомірно – на підставі підпункту 17.1.7 статті 17 Закону України „Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, оскільки станом на 01.10.2005, у період припинення дії мораторію, позивачем не виконано податкове зобов’язання по податку із власників транспортних засобів, у сумі 1007,55 грн..

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, сторони звернулись до Севастопольського апеляційного господарського суду із апеляційними скаргами, в яких просять постанову суду скасувати.

Так, позивач зазначає в апеляційній скарзі, що сума, на яку нараховані штрафні санкції, була призначена на сплату податку з власників транспортних засобів за друге півріччя 2005 року, а податковим органом було неправомірно змінено призначення вказаного платежу, у зв’язку з чим нараховано штраф за несвоєчасну сплату узгодженого податкового зобов’язання..

Відповідач оскаржує постанову суду та вважає, що штрафні санкції у сумі 1927,76 грн. застосовані правомірно, оскільки у період дії мораторію на задоволення вимог кредиторів пеня та штраф за порушення строків сплати узгоджених податкових зобов’язань не застосовуються, але інші штрафні санкції за порушення правил оподаткування у період дії мораторію застосовуються на загальних підставах.

Доводи сторін мотивовані також іншими обставинами, викладеними в апеляційній скарзі, не маючими значення для розгляду справи.

Судова колегія, розглянувши матеріали справи, апеляційні скарги визнає такими, що не підлягають задоволенню, виходячи із наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 09.06.2003 ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим було введено мораторій на задоволення вимог кредиторів відповідно до пункту 4 статті 12 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”. Відповідно до вказаного Закону, на протязі дії мораторію не нараховуються неустойка (штраф, пеня), не застосовуються санкції за неналежне виконання зобов’язань щодо сплати податків та зборів. Мораторій вводиться з моменту порушення справи про банкрутство та діє до припинення провадження по справі. Оскільки ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 27.09.2005 провадження по справі про банкрутство припинено, у даному випадку період дії мораторію: з 09.06.2003 по 27.09.2005.

Відповідно до пункту 7.8. статті 7 Закону України „Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” № 2181 від 21.12.2000, з моменту прийняття ухвали судом про порушення провадження у справі про банкрутство платника податків порядок сплати податкового зобов'язання або погашення податкового боргу такого платника податків, зазначених у заяві, яка подається до суду, визначається згідно з нормами Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", без застосування норм цього Закону.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Крім того, статтею 13 Закону України „Про державну податкову службу України” N 509-XII від 04.12.1990, передбачено, що посадові особи органів державної податкової служби зобов'язані дотримувати Конституції і законів України, інших нормативних актів, прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій, забезпечувати виконання покладених на органи державної податкової служби функцій та повною мірою використовувати надані їм права.

Таким чином, судова колегія погоджується із висновком суду першої інстанції про неправомірність нарахування штрафних санкцій у сумі 1827 грн.

Також слід зазначити, що судом першої інстанції правильно встановлено, що до позивача правомірно застосовано штраф у розмірі 100,76 грн. (10 відсотків від несвоєчасно сплаченої узгодженої на 01.10.2005 суми податкового боргу 1007,55 грн.), оскільки податок з власників наземних транспортних засобів сплачується і розраховується на перший день кварталу, в якому здійснюється сплата податку, а позивач здійснив оплату 07.10.2005.

За таких обставин, судова колегія не вбачає правових підстав для задоволення апеляційних скарг та скасування постанови суду першої інстанції.

Керуючись статтею 195, пунктом 1 частини 1 статті 198, статтею 200, пунктом 1 частини 1 статті 205, статтями 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу Кримського республіканського підприємства "Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Керчі" залишити без задоволення.

2. Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у місті Керчі Автономної Республіки Крим залишити без задоволення.

3. Постанову господарського суду Автономної Республіки Крим від 06.02.2007 у справі № 2-24/16281-2006 А залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту оголошення та може бути оскаржена протягом одного місяця безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя

Судді