Вирок № 76225976, 04.09.2018, Києво-Святошинський районний суд Київської області

Справа № 369/8806/18

Провадження № 1-кп/369/849/18

В И Р О К

іменем України

04.09.18 року м. Київ

Києво-Святошинський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді Бурбели Ю.С.,

за участю секретаря Солдатенко В.С.,

за участю прокурора Островської Х.І.,

захисника Кононець О.М.,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Буча Київської області, який має неповну вищу освіту, одружений, працює на посаді слюсара-електрика в КП «Київський метрополітен», зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимий, у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 246 КК України, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_2 вчинив незаконну порубку дерев у лісах, що заподіяло істотну шкоду, за наступних обставин.

Відповідно до розділу № 8 пункту 5 прикінцевих положень Лісового кодексу України до одержання в установленому порядку державними лісогосподарськими підприємствами державних актів на право постійного користування земельними лісовими ділянками, документами, що підтверджують це право на раніше надані землі, є матеріали лісовпорядкування. Відповідно до наданих Виробничим об'єднанням «Укрдержліспроект» планово-картографічних матеріалів квартал № 47, відділ №43 є частиною лісового фонду Ірпінського лісництва Державного підприємства «Київський лісове господарство».

Відповідно до ст. 69 Лісового кодексу України, п. 3 Порядку видачі спеціальних дозволів на використання лісових ресурсів», що затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 761 від 23.05.2007, спеціальне використання лісових ресурсів на виділеній лісовій ділянці проводиться за спеціальним дозволом - лісорубний квиток або лісовий квиток, що видається безоплатно. Спеціальний дозвіл на заготівлю деревини в порядку рубок головного користування видається органом виконавчої влади з питань лісового господарства Автономної Республіки Крим, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового господарства.

В порушення вказаних вимог закону, 31.03.2018 (точний час досудовим розслідуванням не встановлено) ОСОБА_2, перебуваючи в м. Буча Київська область, з метою здійснення незаконної порубки лісу, задля поліпшення свого матеріального стану, прибув на автомобілі марки «Мерседес Бенз Спрінтер», д.н.з. НОМЕР_1, що згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2, належить ТОВ «АВМ Логістік Групп» (код ЄДРПОУ 37143937) на територію кварталу № 47 Ірпінського лісництва, де 31.03.2018 у вечірній час доби (точний час досудовим розслідуванням не встановлено) у межах відділу № 43, де ОСОБА_2, використовуючи заздалегідь підготовлений інструмент - ланцюгову бензинову пилку марки «Stihl MS 180» помаранчевого кольору та ланцюгову бензинову пилку марки «Foresta» червоного кольору, діючи умисно, з метою поліпшення свого майнового становища, не маючи спеціального дозволу (лісорубного квитка чи ордеру), шляхом спилювання до повного відокремлення від кореня, заволодів 6-ма деревами типу сосна звичайна.

В подальшому, ОСОБА_2 розпиляв 6 дерев типу сосна на колоди, зібрав та склав вже порубані частини дерев у автомобіль марки «Мерседес Бенз Спрінтер», д.н.з. НОМЕР_1.

Таким чином, незаконними діями ОСОБА_2 згідно розрахунку збитків, державному підприємству «Київське лісове господарство», заподіяно істотну шкоду в розмірі 13838 (тринадцять тисяч вісімсот тридцять вісім) гривень 57 (п'ятдесят сім) копійок та погіршено породний склад насадження та його повноту і знищені 6 дерев сосни звичайної в лісах ІІ категорії захищеності, чим знижено основні виконувані ними функції.

Обвинувальний акт надійшов до суду разом з угодою про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим ОСОБА_2, яка укладена 20.07.2018.

Згідно даної угоди, де зазначені її сторони, формулювання обвинувачення, обвинувачений, захисник та прокурор дійшли згоди щодо правової кваліфікації дій обвинуваченого за ч. 1 ст. 246 КК України, істотних для відповідного кримінального провадження обставин, беззастережного визнання обвинуваченим своєї винуватості у вчиненні кримінального правопорушення, а також узгоджене покарання, яке повинен понести ОСОБА_2, за ч.1 ст. 246 КК України у виді штрафу у розмірі 300 (трьохсот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а саме в сумі 5100 (п'ять тисяч сто) гривень.

В угоді передбачені наслідки укладення та затвердження угоди, встановлені ст. 473 КПК України, та наслідки її невиконання.

Вивчивши обвинувальний акт, вивчивши матеріали кримінального провадження, надані прокурором, вивчивши угоду, вислухавши обвинуваченого та його захисника, які просили суд затвердити угоду про визнання винуватості та винести вирок на підставі даної угоди, вислухавши думку прокурора, який вважає, що угода відповідає вимогам КПК України та КК України і вважав за можливе задовольнити клопотання про затвердження даної угоди та винести вирок на підставі угоди, суд дійшов до висновку, що угода про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим ОСОБА_2, яка укладена в даному кримінальному провадженні, підлягає до затвердження з наступних підстав.

Відповідно ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим.

Згідно з п.3 ч. 4 ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена щодо кримінальних проступків, злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні щодо уповноваженої особи юридичної особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, у зв'язку з яким здійснюється провадження щодо юридичної особи, а також у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, внаслідок яких шкода завдана державним чи суспільним інтересам або правам та інтересам окремих осіб, у яких беруть участь потерпілий або потерпілі, не допускається, крім випадків надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладення ними угоди.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_2 обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 246 КК України, який згідно ст. 12 КК України, є злочином середньої тяжкості.

Судом з'ясовано, що обвинувачений розуміє права, визначені ч. 5 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, які передбачені ч. 1 ст. 473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.

Суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним і не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Судом встановлено, що умови даної угоди відповідають вимогам Кримінального процесуального Кодексу України та Кримінального Кодексу України.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про можливість затвердження угоди про визнання винуватості, укладеної між прокурором та обвинуваченим ОСОБА_2 і призначення обвинуваченому узгодженого сторонами виду та розміру покарання.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 373, 374, 472, 474, 475 КПК України, суд, -

З А С У Д И В :

Затвердити угоду від 20 липня 2018 року про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим ОСОБА_2.

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 246 КК України і призначити йому узгоджене сторонами покарання у виді штрафу у розмірі 300 (трьохсот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а саме в сумі 5100 (п'ять тисяч сто) гривень в дохід держави.

Речовий доказ: автомобіль марки «Мерседес Бенз Спрінтер», д.н.з. НОМЕР_1, який повернутий на відповідальне зберігання ОСОБА_6 - залишити у її користуванні.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Київської області через Києво-Святошинський районний суд Київської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя Ю.С. Бурбела