Рішення № 76225120, 29.08.2018, Чаплинський районний суд Херсонської області

набрало чинності "___"____20____р.

Справа № 665/1375/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" серпня 2018 р.

Чаплинський районний суд Херсонської області в складі:

головуючої судді Пилипенко І.О.,

за участю секретаря судового засідання Ткаченко Л.Г.,

представника позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача ОСОБА_2- ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Чаплинка Херсонської області справу за позовом ОСОБА_4 до Хрестівської сільської об'єднаної територіальної громади в Чаплинському районі, ОСОБА_2, третя особа - Чаплинська державна нотаріальна контора Херсонської області про встановлення факту родинних відносин та визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_4 звернулася до суду з позовом до Хрестівської сільської об'єднаної територіальної громади в Чаплинському районі, ОСОБА_2 в якому просить суд встановити факт родинних відносин між нею та ОСОБА_5, померлим ІНФОРМАЦІЯ_6 року як дочки та батька та визначити їй додатковий строк для прийняття спадщини, що відкрилася після смерті ОСОБА_5, терміном на один місяць з часу набрання рішенням законної сили.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_6 року помер її батько ОСОБА_5. Після його смерті відкрилася спадщина, до якої ввійшла належна померлому земельна ділянка, розташована на території Долинської сільської ради Чаплинського району Херсонської області. Звернувшись до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, нотаріусом Чаплинської державної нотаріальної контори Херсонської області було повідомлено позивача про те, що нею пропущено строк подання такої заяви, а також вказано на розбіжність у написанні прізвища померлого, яке у свідоцтві про народження позивача вказано як «ОСОБА_4», тоді як при реєстрації актового запису про смерть, прізвище померлого було зазначено як «ОСОБА_4». Вказані обставини перешкоджають позивачу скористатися своїм правом щодо прийняття спадщини, що залишилася після смерті її батька.

Просить суд встановити факт родинних відносин між нею та ОСОБА_5, померлим ІНФОРМАЦІЯ_6 року як дочки та батька та визначити їй додатковий строк для прийняття спадщини, що відкрилася після смерті ОСОБА_5, терміном на один місяць з часу набрання рішенням законної сили.

ОСОБА_2 у своїх запереченнях просив суд відмовити позивачу у задоволенні позову в частині визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини. Свої заперечення обґрунтовував тим, що позивачем не наведено поважності причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини в розумінні ст.. 1271 ЦК України. Її посилання, зазначені у позові, щодо причини пропуску такого строку не відповідають дійсним обставинам справи та не підтверджені жодними доказами. У свою чергу також вказував, що його батько за життя склав заповіт, яким на випадок своєї смерті заповідав йому всі майнові права та обов'язки.

В судовому засіданні позивач повністю підтримала позовні вимоги з підстав вказаних у позові. Просила суд позов задовольнити та встановити факт родинних відносин між нею та померлим батьком, а також визначити їй додатковий строк у один місяць з дня набрання рішенням законної сили, для подання заяви про прийняття спадщини.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, подав до суду заяву про визнання вимог позивача та розгляд справи за відсутності представника Хрестівської сільської об'єднаної територіальної громади в Чаплинському районі Херсонської області.

Відповідач ОСОБА_2 та його представник в судовому засіданні позовні вимоги визнали частково. Не заперечували проти встановлення факту родинних відносин між позивачем та померлим ОСОБА_5, однак заперечували проти визначення позивачу додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.

Додатково суду пояснив, що його батько проживав в с. Долинське Чаплинського району Херсонської області. Після смерті матері у 2012 році, захворів на онкологічне захворювання, через що забрав батька до себе в смт. Глеваха Васильківського району Київської області, де його доглядав та лікував. Батько перебував на амбулаторному лікуванні у Васильківській районній лікарні та перебував на обліку в онкологічному диспансері. Проживав разом з батьком протягом 7 місяців за місцем свого проживання. Сестра, яка є позивачкою по справі, батька утримувати не допомагала, останній помер за місцем проживання відповідача у 2014 році та він його привіз ховати в с. Хрестівка. Сестра проживала в м. Армянськ АР Крим та знала, що батько помер, оскільки він особисто її повідомляв. На похованні батька вона не була присутньою, однак її колишній чоловік з донькою приїздили.

Представник третьої особи Чаплинської державної нотаріальної контори Херсонської області в судове засідання не з'явився, хоча про день та час розгляду справи повідомлявся належним чином.

Суд, заслухавши пояснення сторін, свідків, дослідивши матеріали справи та надані докази, приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 129 Конституції України, ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Згідно роз'яснень Пленуму Верховного Суду України, які викладені в пункті 6постанови від 18 грудня 2009 року N 14 "Про судове рішення у цивільній справі", при ухваленні рішення суд відповідно до ст. 212 ЦПК України оцінює докази з урахуванням вимог ст. ст. 58 та 59 ЦПК України про їх належність і допустимість. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами

Відповідно до п. 7 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», суд вправі розглядати справи про встановлення родинних відносин, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки, наприклад, якщо підтвердження такого факту необхідне заявникові для одержання в органах, що вчиняють нотаріальні дії, свідоцтва про право на спадщину.

Судом встановлено, що ОСОБА_4 народилася ІНФОРМАЦІЯ_7 року, що підтверджується свідоцтвом про народження, серії НОМЕР_3. Відповідно до вказаного свідоцтва, батьками заявника вказано: батько «ОСОБА_5», матір «ОСОБА_10».

З паспорту громадянина України, серії НОМЕР_1, виданого 16.10.2007 року Чаплинським РВ УМВС України в Херсонській області вбачається, що 16 жовтня 2007 року ОСОБА_4 отримала паспорт громадянина України. Відповідно до зазначеного паспорта прізвище особи, якій його було видано, зазначено «ОСОБА_4».

З витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про смерть №00018667199 від 12.09.2017 року вбачається, що ІНФОРМАЦІЯ_6 року помер ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3.

З Державного акту на право приватної власності на землю, серії НОМЕР_2 вбачається, що ОСОБА_5 на праві приватної власності належала земельна ділянка, розміром 5.8751 га., розташована на території Долинської сільської ради Чаплинського району Херсонської області.

Позивачка, будучи спадкоємцем першої черги за законом, звернулася до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, однак нотаріусом було виявлено розбіжність у написанні прізвища померлого вказаного у свідоцтва про його смерть, та у свідоцтві про народження позивача, а саме виявлено розбіжність у написанні літери «а» та «е» у їх спільному прізвищі, що перешкоджає заявнику підтвердити факт споріднення між нею та батьком. В позасудовому порядку вирішити дане питання не має можливості.

В судовому засіданні факт родинних відносин між заявником та померлим ІНФОРМАЦІЯ_6 року ОСОБА_5 підтверджено наступними доказами: свідоцтвом про народження ОСОБА_4, вказані у якому дані, зокрема ім'я, по-батькові та прізвище батька співзвучне та співпадає з іменем та по-батькові померлого вказаними у свідоцтві про смерть; також даними вказаними у витязі з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про шлюб №00018693413 від 15.09.2017 року, вказані у якому дані підтверджують факт укладання шлюбу між особами, що зазначені батьками позивача.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_6 пояснила, що перебуває у цивільному шлюбі з відповідачем. Проживає з ним понад 16 років. Після смерті матері відповідача, його сестра, тобто позивачка по справі деякий час проживала з батьком. Однак пізніше їм зателефонували сусіди та повідомили, що батько захворів та потребує допомоги, а сестра покинула батьком і за ним не доглядає. Приїхавши до батька дізналися, що останній захворів на онкологічне захворювання, тому вирішили забрати його до себе в Київську область, де він проживав та лікувався протягом семи місяців. Після смерті батька її чоловік перевіз його до с. Хрестівка де і здійснив поховання. В її присутності ОСОБА_2 телефонував позивачці та повідомляв про смерть батька, на що остання повідомила, що перебуває в м. Армянськ та приїхати на поховання не має можливості.

Свідок ОСОБА_7 в судовому засіданні пояснила, що позивач та відповідач є її племінниками, оскільки її чоловік та їх матір були рідними братом та сестрою. ОСОБА_2 після того як батько захворів забрав його до себе в Київську область де і здійснював за ним догляд. Після його смерті здійснив його поховання. Позивачки на похороні не було, хоча вона знала про те, що батько помер, оскільки всі родичі між собою спілкувалися та знали про його смерть. За життя вона взагалі батьку не допомагала, а приїздила до нього лише за допомогою.

Свідок ОСОБА_8 в судовому засіданні пояснив, що є односельчанином померлого. Він знає, що померлого ОСОБА_5 забрав доглядати син; після смерті останнього, відповідач привіз його до с. Хрестівка на поховання. Позивачка після смерті матері за батьком не доглядала та після його смерті на похорони також не приїздила. Протягом останнього часу проживає в АР Крим та веде шахрайський спосіб життя, оскільки у багатьох людей взяла в борг грошові кошти та в нього особисто, але не повернула.

Таким чином враховуючи пояснення заявника, викладені у заяві та беручи до уваги, що ст. 315 ЦПК України суду надано право встановлення факту родинних відносин між фізичними особами, суд вважає, що вимоги в цій частині є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Що стосується вимоги ОСОБА_4, щодо визначення їй додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, то в цій частині суд вважає необхідним зазначити наступне.

Частиною першою ст. 1268 ЦК України передбачено, що спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Відповідно до ч. 1 ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Пунктом 3.11.3 Положення про порядок вчинення нотаріальних дій в дипломатичних представництвах та консульських установах України, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України від 27 грудня 2004 року № 1649/10248, передбачено, що спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати консулу заяву про прийняття спадщини.

Згідно з ч. 1 ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ч. 3 ст. 1727 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є ті, які пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Отже, правила ч. 3 ст. 1272 ЦК України можуть бути застосовані, якщо: у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; ці обставини визнані судом поважними.

Якщо ж у спадкоємця перешкод для подання заяви не було, а він не скористався правом на прийняття спадщини через перебування за межами України, правові підстави для визначення додаткового строку для прийняття спадщини відсутні.

Така правова позиція міститься у постанові Верховного суду України від 14 вересня 2016 року № 6-1215цс16, згідно якої за загальними положеннями про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини, а спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою і для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (статті 1220, 1222, 1270 ЦК України).

Як встановлено в судовому засіданні, ІНФОРМАЦІЯ_6 року помер ОСОБА_5. Внаслідок його смерті відкрилася спадщина, до якої ввійшла належна померлому земельна ділянка, розташована на території Долинської сільської ради Чаплинського району та належала померлому на підставі Державного акту на право приватної власності на землю, серії НОМЕР_2.

З листа нотаріуса Чаплинської державної нотаріальної контори №808/01-16 від 07.09.2017 року вбачається, що позивач звернулася до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини поза строком визначеним ст.. 1270 ЦК України, через що їй було рекомендовано звернутися до суду із заявою про визначення додаткового строку для подання спадщини.

З копії спадкової справи №128/2014, яка заведена після смерті ОСОБА_5, померлого ІНФОРМАЦІЯ_6 року слідує, що 22 травня 2014 року до Чаплинської державної нотаріальної контори Херсонської області надійшла заява про прийняття спадщини від сина спадкодавця ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4. Згідно спадкового реєстру наявна інформація щодо посвідчення заповітів від імені померлого: Долинською сільською радою Чаплинського району Херсонської області від 01 серпня 2007 року, згідно якого спадкодавець ОСОБА_5 на випадок своєї смерті здійснив заповітне розпорядження, яким належну йому земельну ділянку, згідно державного акту на право власності на земельну ділянку, згідно державного акту №036891, належний йому будинок в АДРЕСА_1 заповів ОСОБА_2 та Чаплинською державною нотаріальною конторою Херсонської області від 17 травня 2012 року, реєстр №576, згідно якого спадкодавець ОСОБА_9 заповів земельну ділянку площею 5,8751 га., яка розташована на території Долинської сільської ради та земельну ділянку, площею 5,61 га, яка розташована на території Хрестівської сільської ради сину - ОСОБА_2

З матеріалів справи та пояснень позивача наданих в судовому засіданні вбачається, що причиною поважності пропуску такого строку, остання вважає перебування її за кордоном та незнання у зв'язку з цим про смерть батька. На підтвердження своїх доводів, позивачем надано довідку від 19.01.2015 року №18, видану суб'єктом підприємницької діяльності «Москалев» відповідно до якої вона в період з 28.02.2012 року по 31.12.2014 року перебувала у трудових відносинах з СПД «Москалев» та працювала на посаді бухгалтера. Також надано акт про проживання від 01.04.2015 року відповідно до якого ОСОБА_4 проживала в м. Армянськ на протязі 9 місяців до дня видачі цієї довідки. Крім того, позивачем надано паспорт громадянина України для виїзду за кордон, серії НОМЕР_4, який має відмітки про перетин пунктів пропуску в ТОТ АР Крим на протязі 2015 року та 2017 року та свідчать про її виїзд до Російської Федерації, а в подальшому і до ТОТ АР Крим.

Що стосується наданих позивачем доказів, в якості підтвердження поважності причин пропуску строку, визначеного ст. 1270 ЦК України, то суд вважає за необхідне зазначити, що надані ОСОБА_4 довідка та акт, видані неповноважними органами ТОТ АР Крим, оскільки відповідно до ч. 2 ст. 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» від 15 квітня 2014 року № 1207-У11 будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом. Частиною 3 даної статті Закону передбачено, що будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків. З огляду на викладене, надані позивачем докази не підтверджують поважності пропуску нею строку для подання заяви про прийняття спадщини. Крім того суд зазначає, що територія ТОТ АР Крим є частиною території України. Надані позивачем відомості щодо перетину пунктів пропуску на цій території та її поїздки як до Російської Федерації, так і до Єгипту, свідчить лише про наявність реальної можливості перетину адміністративної межі між ТОТ АР Крим та Херсонською областю, а також можливість приїздити до території України.

Таким чином, досліджені у судовому засіданні докази свідчать про відсутність обґрунтованих підстав, вважати, що позивачем пропущено строк подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, оскільки в судовому засіданні достовірно встановлено, що позивачка була обізнана про смерть батька та відповідно до закордонного паспорту перебувала на території України до 01 квітня 2015 року, перетнувши межу АР Крим «Перекоп». Постійне проживання позивачки на території АР Крим не є поважною причиною пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини, а тому вимоги в цій частині задоволенню не підлягають, оскільки позивачем не наведено обставин, які б свідчили про існування об'єктивних непереборних істотних труднощів на вчинення дій щодо прийняття спадщини.

Керуючись ст.ст. 4, 5, 12, 77, 78, 89, 259, 263-265 ЦПК України, ст.ст.1269,1270,1272 ЦК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_4 - задовольнити частково.

Встановити факт родинних відносин між ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_5 та ОСОБА_5, померлим ІНФОРМАЦІЯ_6 року як дочки та батька.

В іншій частині в задоволенні позову - відмовити.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга, яка подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У відповідності до п.п. 15.5 Перехідних Положень ЦПК України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Чаплинський районний суд.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя І.О. Пилипенко