Ухвала суду № 76224647, 27.08.2018, Апеляційний суд Івано-Франківської області

Справа № 348/1165/17

Провадження № 11-кп/779/167/2018

Категорія ч.1 ст. 125 КК України

Головуючий у 1 інстанції Грещук Р. П.

Суддя-доповідач Шкрібляк

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 серпня 2018 року м. Івано-Франківськ

Колегія суддів Судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області у складі:

головуючого судді Шкрібляка Ю.Д.,

суддів Гриновецького Б.М., Повзла В.В.,

секретаря с/з ОСОБА_1,

з участю прокурора Шутки І.І.,

обвинуваченого ОСОБА_2,

захисника ОСОБА_3,

потерпілої ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Івано-Франківську матеріали кримінального провадження за апеляційною скаргою (далі АС) обвинуваченого ОСОБА_2 та його захисника – адвоката ОСОБА_3, на вирок Надвірнянського районного суду від 19 березня 2018 року по кримінальному провадженні про його обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 1 ст. 125 Кримінального кодексу України (далі КК),- в с т а н о в и л а:

Вказаним вироком ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець та житель ІНФОРМАЦІЯ_2, одружений, на утриманні двоє неповнолітніх дітей, ІНФОРМАЦІЯ_3, продавець - консультант магазину побутової техніки «Плай», несудимий, громадянин України, -

визнаний винуватим та засуджений за ч.1 ст. 125 КК, та призначено йому покарання у виді штрафу в розмірі п'ятидесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить- 850 ( вісімсот п'ятдесят грн).

Цивільний позов ОСОБА_4 - задовольнено частково.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 - 3000 грн. спричинених моральних відшкодувань.

Питання щодо речових доказів вирішено відповідно до закону.

За вироком суду ОСОБА_2 засуджено за те, що він умисно спричинив легкі тілесні ушкодження потерпілій ОСОБА_4

Так, 19.04.2017 року приблизно о 18 год. 00 хв. обвинувачений ОСОБА_2, перебуваючи в м. Надвірна, по вул. Котляревського, 6, Івано-Франківської області, на вулиці зустрів свою сусідку ОСОБА_4, з якою протягом тривалого часу перебуває у неприязних відносинах.

Під час розмови обвинувачений ОСОБА_2 на грунті тривалих неприязних відносин, діючи умисно, тобто усвідомлюючи суспільно-небезпечний і протиправний характер своїх дій, передбачаючи їх шкідливі наслідки і свідомо бажаючи настання таких наслідків, схопив двома руками за ліву руку потерпілу ОСОБА_4 та стиснув пальцями рук, після чого відштовхнув останню від себе.

Внаслідок протиправних дій обвинуваченого ОСОБА_2, потерпіла ОСОБА_4 отримала тілесні ушкодження у вигляді садна в ділянці лівого ліктьового суглобу, лівого передпліччя, лівої кисті, синців в ділянці лівого передпліччя, що згідно висновку судово-медичного експерта № 244 від 16.05.2017 року, відносяться до легких тілесних ушкоджень.

У своїй АС обвинувачений ОСОБА_2 та його захисник – адвокат ОСОБА_3, вказуть, що вирок суду не відповідає фактичним обставинам справи, через неповноту судового розгляду, як наслідок цей вирок є незаконним і таким, який підлягає скасуванню.

Просять вирок суду скасувати, визнати ОСОБА_2 невинуватим, та виправдати у зв’язку з відсутністю в його діях складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 125 КК.

В запереченні на апеляційну скаргу потерпіла ОСОБА_4 вважає дану апеляційну скаргу безпідставною і необґрунтованою. Просить її залишити без задоволення, а вирок Надвірнянського районного суду від 19 березня 2018 року без змін.

Під час апеляційного розгляду обвинувачений ОСОБА_2 пояснив, що він дійсно чув 19.04.2017 року приблизно о 17 год. 50 хв., як ОСОБА_4 обзивала нецензурними словами ОСОБА_5 Побачивши його, вона почала обзивати і його, підходячи до нього все ближче і ближче, а потім замахнулась на нього рукою, щоб вдарити. Однак він ухилився від удару, схопив її рукою за рукав куртки і відразу відштовхнув від себе. В цей час патрульний поліцейський притримав ОСОБА_4 руками за плечі, а другий поліцейський став напроти нього. Однак ударів ОСОБА_4А не наносив.

В судове засідання 27.08.2018 року потерпіла ОСОБА_4 не з’явилася, хоча про дату та час розгляду справи була належним чином повідомлена, і від неї не надходило клопотань про відкладення розгляду справи.

Заслухавши доповідь судді Шкрібляка Ю.Д., пояснення обвинуваченого ОСОБА_2 та його захисника - адвоката ОСОБА_3, які підтримали подану АС, просять вирок суду скасувати та задовольнити апеляційні вимоги; пояснення прокурора Шутки І.І., який заперечив проти доводів АС, вважає вирок законним та обґрунтованим, просить його залишити без змін; пояснення потерпілої ОСОБА_4, яка заперечила проти доводів АС, вирок суду вважає законним та обґрунтованим; перевіривши матеріали кримінального провадження і додані документи та обговоривши доводи і мотиви АС, колегія суддів приходить до висновку, що подана АС підлягає до часткового задоволення, виходячи із наступного.

Відповідно до ст. 404 КПК, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах АС. Відповідно до ст. 370 КПК, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Таким є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом, на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу, з наведенням належних і достатніх мотивів та підстав його ухвалення. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення. Згідно ст. 94 КПК, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а в сукупності зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв’язку для прийняття відповідного процесуального рішення. Отже, суд у вироку повинен навести мотиви прийнятого рішення й точно сформулювати свої висновки, в тому числі викласти обвинувачення доведене судом. Таких вимог кримінального процесуального закону суд першої інстанції не дотримався. Згідно вимог ст. 337 КПК, судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, крім випадків, передбачених цією статтею. Як вбачається із змісту оскаржуваного вироку, суд першої інстанції поверхнево розглянув справу, дав неналежну оцінку окремим доказам. Згідно вимог ч.3 ст. 373 КПК, обвинувальний вирок не може ґрунтуватися на припущеннях і ухвалюється лише за умови доведення у ході судового розгляду винуватості особи у вчиненні кримінального правопорушення. Відповідно до ч. 3 ст. 374 КПК, у мотивувальній частині вироку у разі визнання особи винуватою, крім іншого, зазначаються формулювання обвинувачення визнаного судом доведеним, із зазначенням місця, часу, способу вчинення та наслідків кримінального правопорушення, форми вини і мотивів кримінального правопорушення статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, що передбачає відповідальність за кримінальні правопорушення, винним у вчинені якого визнається обвинувачений, мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухвалені вироку, положення закону, якими керувався суд. Однак, при ухваленні оскаржуваного вироку судом першої інстанції істотно порушені вказані вимоги кримінального процесуального закону. Так, як вбачається із матеріалів кримінального провадження, зокрема із перегляду під час апеляційного розгляду відеозапису, який міститься на диску, а також світлин зробленими з нього, які згідно постанови від 27.05.2017 року визнані речовими доказами (а.с.79 – 80), не видно початок конфлікту між ОСОБА_6О та потерпілою ОСОБА_4, а також не видно тих неправомірних дій, які інкримінуються обвинуваченому саме за ч.1 ст. 125 КК. Окрім цього, показання свідків та потерпілої ОСОБА_4 не узгоджуються із висновком експерта за № 244 від 16.05.2017 року, згідно якого у потерпілої ОСОБА_4 виявлені такі тілесні ушкодження: садна в ділянці лівого ліктьового суглоба, лівого передпліччя, лівої кисті, синці в ділянці правого плеча та лівого передпліччя, які утворилися від дії твердих предметів, могли утворитися як при нанесенні ударів тупими твердими предметами у вищевказані ділянки, так і при ударах цими ділянками до тупих твердих предметів, можуть відповідати терміну, вказаному в постанові і відносяться до легких тілесних ушкоджень. Колегія суддів зауважує, що такі зібрані докази органом досудового розслідування, в їх сукупності, судом слід було ретельно перевірити, а за відсутності їх прийняти відповідне рішення. Таким чином, незважаючи на вищевикладене, суд достовірно не дослідив докази, які містяться в кримінальному провадженні, постановив обвинувальний вирок, яким визнав винуватим ОСОБА_2 за ч.1 ст. 125 КК. Відповідно до вимог КПК, дослідженим обставинам має бути надана належна правова оцінка та забезпечено прийняття законного та неупередженого рішення. Колегія суддів вважає, що поверхове з’ясування судом першої інстанції обставин призвело до того, що його висновок не ґрунтується на повному, об’єктивному і всебічному дослідженні усіх доказів та не з’ясовано до кінця обставини, які містяться в обвинувальному акті.

На думку колегії суддів, судовий розгляд було проведено однобічно та неповно, оскільки не встановлені обставини, що входять в предмет доказування, зокрема щодо обставин спричинення тілесних ушкоджень потерпілій.

Неухильне дотримання, передбачених законних вимог є неодмінною умовою повного, всебічного й об'єктивного дослідження обставин справи, встановлення істини в справі й прийняття правильного рішення. Відповідно до ст. ст. 409, 410 КПК, підставою для скасування або зміни судового рішення судом апеляційної інстанції є, зокрема, неповнота судового розгляду, що полягає у нез'ясуванні або неналежному з'ясуванні всіх істотних обставин справи, а також у поверховому дослідженні доказів. Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 410 КПК, також неповним визнається судовий розгляд, під час якого залишилися недослідженими обставини, з'ясування яких може мати істотне значення для ухвалення законного, обґрунтованого та справедливого судового рішення, зокрема, у разі якщо судом були відхилені клопотання учасників судового провадження про допит певних осіб, дослідження доказів або вчинення інших процесуальних дій для підтвердження чи спростування обставин, з'ясування яких може мати істотне значення для ухвалення законного, обґрунтованого та справедливого судового рішення.

Такими, що мають істотне значення, визнаються такі обставини, встановлення яких безпосередньо впливає на ухвалення законного, обґрунтованого та справедливого судового рішення. «Істотне значення» належить до оціночних понять, тому його застосування в кожному конкретному випадку визначається судом індивідуально, виходячи із внутрішнього переконання судді та фактичних обставин справи.

Проте, суд першої інстанції при розгляді зазначеної кримінального провадження знехтував цими вимогами закону та допустив істотні порушення КПК, які перешкодили йому повно і всебічно розглянути справу, встановити істину в справі і винести законний, обґрунтований і справедливий вирок. Оцінюючи характер виявлених порушень і виходячи із встановлених судом першої інстанції обставин, суд апеляційної інстанції позбавлений можливості прийняти обґрунтоване рішення саме по суті пред'явленого обвинувачення. Суд апеляційної інстанції також не може усунути допущену судом першої інстанції неповноту судового розгляду. Враховуючи наведене вище, колегія суддів дійшла до висновку, що вирок суду підлягає скасуванню з призначенням нового розгляду в суді першої інстанції. При цьому, призначаючи новий розгляд в суді першої інстанції, суд апеляційної інстанції не має права вирішувати наперед питання про доведеність чи недоведеність обвинувачення, достовірність чи недостовірність доказів, переваги одних доказів над іншими, застосування судом першої інстанції того чи іншого закону України про кримінальну відповідальність. А тому, при новому розгляді місцевому суду належить з`ясувати всі фактичні обставини справи у порядку, визначеному кримінальним процесуальним законом, допитати належним чином потерпілу та вказаних свідків з врахуванням висновку СМЕ №244, при необхідності дати доручення органу досудового розслідування для проведення необхідних слідчих дій, для встановлення доказів події, яка мала місце біля будинку №6 по вул. Котляревського, в м. Надвірна та прийняти законне, обґрунтоване і вмотивоване рішення, з урахуванням доводів апелянтів. За таких обставин АС обвинуваченого ОСОБА_2 та його захисника – адвоката ОСОБА_3 підлягає до часткового задоволення.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 415, 418, 419 КПК колегія суддів, -

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_2 та його захисника – адвоката ОСОБА_3 задовольнити частково. Вирок Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 19 березня 2018 року щодо обвинуваченого ОСОБА_2 скасувати, та призначити новий розгляд в суді першої інстанції.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий Ю.Д. Шкрібляк

Судді В.В. Повзло

ОСОБА_7