Рішення № 76222935, 04.09.2018, Болехівський міський суд Івано-Франківської області

Справа №339/211/18

49

2/339/141/18

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 вересня 2018 року м. Болехів

Болехівський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючої - судді Головенко О. С.

секретаря судового засідання Ганчар Т.І.

з участю позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у загальному позовному провадженні справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про збільшення розміру аліментів, -

ВСТАНОВИВ:

20.06.2018 року ОСОБА_1 звернулася до ОСОБА_2 з позовною заявою, в якій просить змінити розмір аліментів, які стягуються з відповідача на її користь на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 та визначити їх у розмірі 2000 грн.

Позовні вимоги обгрунтовує тим, що визначений в 2006 року розмір аліментів в сумі 400 грн. з врахуванням віку та потреб дитини є недостатнім та суперечить мінімальному розміру аліментів.

Визначаючи розмір аліментів в сумі 2000 грн., врахувала те, що син виріс, потребує затрат на навчання, зокрема, на придбання канцелярських товарів, участі у гуртках, повноцінне харчування та лікування. Вказує, що зароблених коштів не вистачає на його утримання, в той час як відповідач, проживаючи окремо, працює неофіційно в м.Київ і має дохід.

Відповідач в судове засідання не з'явився повторно та не подав відзив на позов, про дату, час і місце цього засідання був повідомлений у встановленому законом порядку (а.с.39,44).

Згідно ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов:

- відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання;

- відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин;

- відповідач не подав відзив;

- позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

При таких обставинах, враховуючи згоду позивача, суд, керуючись вимогами ст.280 ЦПК України, ухвалив про проведення заочного рішення на підставі наявних у справі доказів .

Суд, повно та всебічно з"ясувавши обставини, на які позивач посилається як на підставу своїх вимог, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, прийшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.

Так, враховуючи положення ч. 1 ст. 3 Конвенції про права дитини, ч. 7, 8 ст. 7 СК України під час вирішення будь-яких питань щодо дітей, суд повинен виходити з якнайкращого забезпечення, максимально можливого урахування інтересів дитини.

Згідно із ч. 1 ст. 8 Закону України " Про охорону дитинства" кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Сім'я є природним середовищем для фізичного, духовного, інтелектуального, культурного, соціального розвитку дитини, її матеріального забезпечення і несе відповідальність за створення належних умов для цього.

Кожна дитина має право на проживання в сім'ї разом з батьками або в сім'ї одного з них та на піклування батьків. Батько і мати мають рівні права та обов'язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов'язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини. Виховання в сім'ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини.

Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Таким чином, системний аналіз норм законодавства, дає підстави стверджувати, що як матір, так і батько зобов'язані неухильно дотримуватися свого обов'язку щодо утримання та виховання дитини.

Встановлено, що за рішенням Болехівського міського суду від 16.11.2006 року відповідач, як батько сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, зобов"язаний сплачувати на користь позивача ( з якою проживає дитина) аліменти у розмірі ? частки (а.с.5-6).

Як вказано у ст. 192 СК розмір аліментів, визначений за рішенням суду, може бути зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них.

Згідно правової позиції, яка викладена у справі №143цс13 від 05.02.2014 року, судова палата у цивільних справах Верховного Суду України постановила, що при розгляді позовів, заявлених з зазначених підстав, застосуванню підлягає не тільки ст. 192 СК України, але й низка інших норм, присвячених обов'язку батьків утримувати своїх дітей (ст.182 "Обставини, які враховуються судом при визначенні розміру аліментів", ст.183 "Визначення розміру аліментів у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини", ст.184 "Визначення розміру аліментів у твердій грошовій сумі").

Враховуючи зміст ст.181,192 СК України, розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Отже, за наявності відповідних обставин, матір дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів.

Виходячи з положень вищезазначеної норми, підставою для збільшення розміру аліментів є саме зміна матеріального або сімейного стану платника або одержувача аліментів, погіршення здоров'я.

Звертаючись до суду з позовом про збільшення розміру аліментів, позивач посилалась на те, що відбулися зміни матеріального стану як відповідача, так і дитини : син хвріє, став студентом вузу, а відповідач припинив офіційно прапювати.

Згідно вимог ч.ч. 1, 2, 3 ст. 12 ЦПК УКраїни цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ст.89 ЦПК УКраїни суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

На підтвердження заявлених вимог позивач надала довідку, із змісту якої вбачається, що її син ОСОБА_3 з 01.09.2018 року навчається в Івано-Франківському музичному училищі ім. Дениса Січинського, в зв"язку з чим потребує більших затрат на навчання, проїзду до місця навчання (оскільки не забезпечений гуртожитком) , повноцінне харчування, придбання інструментів, виходячи із специфіки навчання ( музичне мистецтво), що тягне і відповідну зміну матеріального становища матері, так як дитина і надалі продавжує проживати з нею. (а.с.33).

Згідно довідки Болехівської ЦМЛ №489 від 04.07.2018 року ОСОБА_3 знаходиться на диспансерному обліку (Ангіотрофоневроз. Хронічний компенсований тонзиліт. Сколіотична постава. Плоскостопість 1 ступеня) (а.с.26).

Окрім того, після винесення рішення про стягнення аліментів, змінилося і матеріальне становище відповідача, який припинив працювати офіційно.

Таким чином, є підстави, передбачені ст. 192 СК УКраїни для збільшення розміру аліментів.

Стаття 182 Сімейного кодексу України передбачено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів.

Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

При визначенні нового розміру аліментів суд враховує те, що відповідач, будучи фізично здоровою особою працездатного віку, офіційно не працює та немає постійного заробітку, рухомого та нерухомого майна, не має інших осіб на утриманні, яких зобов'язаний утримувати, а також враховує і той факт, що син, на користь якого стягуються аліменти, не отримує щомісячну стипендію в зв"язку з навчанням.

Виходячи зі змісту вищезазначених правових норм, та обставин, встановлених під час розгляду справи, суд приходить до висновку про необхідність збільшення розміру аліментів до 1500 грн. щомісячно на утримання сина, оскільки такий розмір не є надмірним, і є необхідним для забезпечення гармонійного розвитку і розумних потреб дитини.

На думку суду, стягнення аліментів у зазначеному розмірі є справедливим та достатнім з урахуванням наведеного вище, рівності прав та обов"язків батьків щодо дитини ( ст. 141 СК України) та фактичного приділення позивачкою більше сил та засобів на виховання та розвиток дитини через проживання останньої з нею.

Позивач, як на підставу своїх вимог про стягнення аліментів в розмірі 2000 грн. посилалася на те, що відповідач неофіційно працює та має дохід.

Однак на підтвердження таких доводів позивач не представила суду будь-яких доказів щодо отриманого доходу відповідачем, з приводу наявності у нього рухомого чи нерухомого майна, що б давало підстави вважати про величину його доходів.

Виходячи зі змісту вищезазначених правових норм, та обставин, встановлених під час розгляду справи, суд приходить до висновку про необхідність збільшення розміру аліментів до 1500 грн. щомісячно, оскільки такий розмір не є надмірним, і є необхідним для забезпечення гармонійного розвитку і розумних потреб дитини і відповідатиме інтересам сторін, а що саме головне інтересам дитини.

Згідно п.23 Постанови Пленуму ВСУ від 15.05.2006 N 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» у новому розмірі аліменти сплачуються з дня набрання рішенням законної сили.

Позивач звільнена від сплати судового збору, тому з відповідача у відповідності до ч.6 ст. 141 ЦПК слід стягнути судовий збір в дохід держави.

Що ж стосується інших вимог позивача про відкликання виконавчого листа про стягнення аліментів, то такі не підлягають до задоволення, так як не стосується предмету спору, а пов'язані з виконанням судового рішення після набрання ним чинності щодо стягнення аліментів в новому розмірі.

На підставі наведеного, ст.180-184, 192 Сімейного кодексу України, керуючись ст.258-259, 263-265, ст.280-281 ЦПК України, суд,

ухвалив:

Позов задоволити частково.

Змінити розмір аліментів, утримуваних з ОСОБА_2 за рішенням Болехівського міського суду від 16.11.2001 року на користь ОСОБА_1 на утримання сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, визначивши розмір аліментів в твердій грошовій сумі - 1500 ( одна тисяча п'ятсот ) грн. щомісячно.

В решті позовних відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 судовий збір в дохід держави в сумі 704 ( сімсот чотири) грн.80 коп. на розрахунковий рахунок за реквізитами: отримувач коштів: ГУК у м.Києві /м.Київ/ 22030106, код за ЄДРПОУ:37993783, банк отримувача: Головне управління Державної казначейської служби України у м.Києві, код банку отримувача: 820019, рахунок отримувача:31215256700001, код класифікації доходів бюджету: 22030106.

Стягнення аліментів в розмірі 1500 ( одна тисяча п'ятсот ) грн. проводити з часу набрання рішення законної сили до досягнення дитиною повноліття.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Апеляційного суду Івано-Франківської області через Болехівський міський суд.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Найменування та ім'я сторін, їх місцезнаходження та проживання :

ОСОБА_1 - реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, місце проживання АДРЕСА_1.

ОСОБА_2 - місце проживання АДРЕСА_2.

Дата складання повного тексту рішення - 04 вересня 2018 року.

Суддя О.С. Головенко