Постанова № 76222641, 28.08.2018, Апеляційний суд Житомирської області

УКРАЇНА

Апеляційний суд Житомирської області

Справа №272/314/18 Головуючий у 1-й інст. Чуб І. А.

Категорія 19 Доповідач Талько О. Б.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 серпня 2018 року Апеляційний суд Житомирської області у складі:

головуючої - судді Талько О.Б.,

суддів: Галацевич О.М., Григорусь Н.Й.,

за участю секретаря Кравчук Л.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу №272/314/18 за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області, ОСОБА_3, Відділу Держгеокадастру в Андрушівському районі про визнання незаконними та скасування наказів, державної реєстрації земельних ділянок, визнання нікчемними та скасування реєстрації договорів купівлі-продажу земельних ділянок, поновлення державної реєстрації договору оренди, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Андрушівського районного суду Житомирської області від 15 травня 2018 року, постановлену під головуванням суді Чуб І. А.,-

ВСТАНОВИВ:

У березні 2018 року позивачі звернулись до суду із позовом, в якому зазначили, що 20 вересня 2007 року між Андрушівською районною державною адміністрацією та ОСОБА_5 укладений договір оренди земельних ділянок (кадастрові номери НОМЕР_1 та НОМЕР_2), загальною площею 50 га, які розташовані на території Іванківської сільської ради Андрушівського району Житомирської області, та призначені для ведення фермерського господарства, строком на 15 років.

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 також зазначають, що ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер. Будучи спадкоємцями за законом першої черги, вони у встановленому законом порядку прийняли спадщину та продовжували користуватись вказаними земельними ділянками, обробляли їх, засіяли сільськогосподарськими культурами . Окрім того, вони є членами фермерського господарства « ОСОБА_5» та мають право на користування зазначеними земельними ділянками, які були передані в оренду.

Однак, 15 лютого 208 року з інформації, яка міститься на Публічній кадастровій карті України, їм стало відомо про те, що вказані земельні ділянки були розподілені на 18 ділянок та передані у приватну власність фізичним особам. В подальшому, протягом жовтня-листопада 2017 року, дані земельні ділянки були придбані ОСОБА_3 на підставі договорів купівлі-продажу.

Оскільки зазначене свідчить про порушення їхніх прав, просили визнати незаконними накази ГУ Держгеокадастру у Житомирській області від 14 червня 2017 року за №№ 6-3565/14-17-СГ; 6-3579/14-17-СГ; 6-3580/14-17-СГ; 6-3553/14-17-СГ; 6-3557/14-17-СГ та наказ від 20 вересня 2017 року за № 6-5907/14-17-СГ, а також визнати незаконною державну реєстрацію земельних ділянок за кадастровими номерами: НОМЕР_3, НОМЕР_4, НОМЕР_5, НОМЕР_6, НОМЕР_7, НОМЕР_8, НОМЕР_9, НОМЕР_10, НОМЕР_11, НОМЕР_12, НОМЕР_13, НОМЕР_14, НОМЕР_15, НОМЕР_16, НОМЕР_17, НОМЕР_18, НОМЕР_19, НОМЕР_20, НОМЕР_21, НОМЕР_22, НОМЕР_23, НОМЕР_24, НОМЕР_25, НОМЕР_26, НОМЕР_27, НОМЕР_28.

Окрім того, просили визнати нікчемними договори купівлі-продажу вказаних земельних ділянок, на підставі яких ОСОБА_3 набув право власності на них, та поновити реєстрацію договору оренди № 20 від 20 вересня 2007 року.

Позивачі також подали до суду заяву, в якій просили вжити заходи забезпечення позову шляхом заборони ОСОБА_3 або іншим особам вчиняти будь-які дії на зазначених земельних ділянках ( відчужувати, надавати нові кадастрові номери).

Окрім того, просили заборонити ОСОБА_3 або іншим особам, окрім позивачів, вчиняти будь-які дії на цих земельних ділянках: збирати урожай, переорувати тощо.

Ухвалою Андрушівського районного суду Житомирської області від 15 травня 2018 рок витребувано докази у справі та відмовлено у задоволенні заяви про забезпечення позову.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати ухвалу суду першої інстанції з підстав порушення вимог процесуального права.

Зокрема, зазначає, що відповідач ОСОБА_3 вчиняє недобросовісні дії щодо спірних земельних ділянок з метою зробити неможливим виконання рішення суду у разі задоволення позову. Крім того, існує реальна небезпека порушення законного користування членами фермерського господарства орендованими земельними ділянками і збереження посіяного останніми врожаю та його збору.

В судовому засіданні ОСОБА_1 підтримала апеляційну скаргу.

ОСОБА_2 вважає апеляційну скаргу обгрунтованою.

На думку представника Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області, підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення осіб, які з'явились в судове засідання, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

За правилами ч.2 ст.149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно з п.2 ч.1 ст.150 ЦПК України позов забезпечується, зокрема, забороною вчиняти певні дії.

Відповідно до роз'яснень, які містяться у п.4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року №9 "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову", розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд ( суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

При зверненні до суду з даним позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не надали докази на підтвердження тієї обставини, що вказані земельні ділянки перейшли у власність ОСОБА_3, у зв'язку з чим суд постановив ухвалу про витребування письмових доказів.

Відсутність доказів на обгрунтування позовних вимог на даний час позбавляє суд можливості пересвідчитися в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову.

Вжиття заходів забезпечення позову у обраний заявником спосіб, за відсутності належних та допустимих доказів на обгрунтування позовних вимог, може призвести до негативних наслідків, оскільки в даному випадку спір виник щодо земельних ділянок сільськогосподарського призначення.

Враховуючи вищезазначене, відсутні підстави для скасування ухвали в частині відмови у задоволенні заяви про забезпечення позову.

Керуючись ст. ст. 259,268,367,368,374,375,381-384 ЦПК України суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Андрушівського районного суду Житомирської області від 15 травня 2018 року в частині відмови у забезпеченні позову,- без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає оскарженню в касаційному порядку.

Головуюча : Судді: