Ухвала суду № 76222239, 04.09.2018, Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 522/11504/18

Провадження № 1-кс/522/16127/18

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 вересня 2018 року місто Одеса

Слідчий суддя Приморського районного суду м. Одеси Дерус А.В., при секретарі Радецькій Г.Д., за участю прокурора Савельєва Ю.В., адвоката ОСОБА_1, підозрюваного ОСОБА_2, розглянувши у судовому засіданні клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_3, погоджене прокурором відділу прокуратури Одеської області ОСОБА_4, про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_2, українки, громадянки України, безробітної, проживаючої за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 307 ч. 2 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

Досудовим розслідування встановлено, що ОСОБА_2, маючи умисел направлений на незаконне придбання, зберігання особливо небезпечного наркотичного засобу, обіг якого заборонено, з метою збуту, а також незаконний збут особливо небезпечного наркотичного засобу, обіг якого заборонено, у невстановлений час, у невстановленому місці, у невстановленої особи, при невстановлених обставинах придбала невстановлену кількість особливо небезпечного наркотичного засобу, який стала незаконно зберігати з метою подальшого збуту наркозалежним особам.

Після цього, ОСОБА_2, реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на незаконний збут особливо небезпечного наркотичного засобу, обіг якого заборонено, 12.06.2018 знаходячись на подвір’ї будинку, розташованому за адресою: Одеська обл., Білгород-Дністровський р-н, с. Шабо, прову. Троїцький, буд. № 4, за місцем свого мешкання, зустрілась з ОСОБА_5, який проводив санкціоновану оперативну закупку, та збула останньому речовину рослинного походження, яка знаходилась в двох паперових згортках, отримавши взамін грошові кошти в сумі 200 гривень.

Згідно висновку судової експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів № 1171-Х від 19.06.2018 – надана на дослідження речовина рослинного походження, сіро-зеленого кольору, яку ОСОБА_2, незаконно збула ОСОБА_5, є особливо небезпечним наркотичним засобом, обіг якого заборонено – канабісом, масою у висушеному стані 1,64 г та 1,73 г.

27.06.2018 складено повідомлення про підозру ОСОБА_2 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307 КК України.

Слідчим суддею Приморського районного суду м. Одеси, 04.07.2018 надано дозвіл на затримання ОСОБА_2, з метою її приводу для участі у розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

На підставі ухвали слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси, 09.07.2018 затримано ОСОБА_2, з метою її приводу для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Слідчим СУ ГУНП в Одеській області, 09.07.2018 ОСОБА_2 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307 КК України.

Слідчим суддею Приморського районного суду м. Одеси 10.07.2018 відносно ОСОБА_2 обрано запобіжні заходи у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб та визначено розмір застави, як запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання підозрюваною обов’язків, передбачених КПК України, у розмірі 40 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 70480 гривень – для ОСОБА_2

Для закінчення досудового розслідування у кримінальному провадженні необхідно виконати ще ряд процесуальних дій, які є необхідними для прийняття кінцевого рішення, а саме: отримати висновок судової експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів; прийняти рішення по матеріалам проведення в ході досудового розслідування негласних слідчих (розшукових) дій; повідомити ОСОБА_2 про зміну підозри; повідомити ОСОБА_6 про зміну підозри; об’єднати матеріали кримінальних проваджень; прийняти рішення про виділення з матеріалів кримінального провадження матеріалів відносно невстановленої особи, яка збула ОСОБА_2 та ОСОБА_6 особливо небезпечний наркотичний засіб; виконати інші слідчі (розшукові) дії необхідність в проведенні яких, виникне в ході досудового розслідування кримінального правопорушення; виконати вимоги ст. 290 КПК України; скласти обвинувальний акт та реєстр матеріалів досудового розслідування.

Прокурор в судовому засіданні просить задовольнити клопотання.

Підозрювана та її захисник заперечували проти задоволення клопотання та просили відмовити у продовженні строку тримання під вартою, посилаючись на те, що слідчим незаконно проведено слідчі дії, ризики нічим необґрунтовано.

Слідчий суддя, вислухавши позиції сторін, дослідивши матеріали справи, надходить до наступних висновків.

ОСОБА_2 є підозрюваною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.

Слідчий суддя надходить до висновку, що матеріалами, зібраними в ході досудового розслідування у кримінальному провадженні та долученими до клопотання підтверджується на даній стадії слідства обґрунтованість повідомленої ОСОБА_2, підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.

Проте, слідчий в своєму клопотанні та прокурор в судовому засіданні не довели наявність обставин, передбачених пунктом 3 частини 1 ст. 194 КПК України, які свідчать про недостатність застосування більш м’яких запобіжних заходів для запобігання ризиків, зазначених у клопотанні.

Одна лише тяжкість кримінального правопорушення не може являтися підставою для застосування найсуворішого запобіжного заходу у вигляді тримання особи під вартою.

При обґрунтуванні рішення про продовження строків тримання під вартою слід враховувати вимоги ст. 199 КПК України, статей 5, 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі Конвенція) та положень, встановлених у рішеннях Європейського суду з прав людини щодо необхідності дотримання розумних строків тримання особи під вартою.

Відповідно до ст. 199 КПК України, розглядаючи клопотання про продовження строків тримання під вартою слідчий суддя повинен з'ясувати конкретні причинили тривалого тримання особи під вартою, чи недопущеного безпідставного тривалого розслідування, інші обставини, що свідчать про невиправдано тривале тримання під вартою, чи не з'явилися причини, що дозволяють скасувати тримання під вартою та застосувати альтернативний запобіжний захід.

У цьому контексті необхідно зазначити, що підхід Європейського суду з прав людини до розгляду доцільності продовження строків тримання особи під вартою впродовж досудового розслідування ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи зменшуються ризики, які стали підставою для взяття особи під варту на початковій стадії розслідування.

Відповідно, кожне наступне клопотання про продовження строку тримання під вартою має містити детальне обґрунтування ризиків, що залишаються, та їх аналіз як підстави подальшого втручання у право особи на свободу.

У справі «Гавули проти України» Європейський суд з прав людини висловив думку, що хоча спочатку взяття заявника під варту могло бути виправдано серйозністю висунутих проти нього обвинувачень, а також ймовірністю його втечі і перешкоджанні розслідуванню, «з плином певного часу суди зобов'язані були дати більш чіткі причини триваючого тримання під вартою», «в дійсності ...вони неодноразово покладалися на ті ж самі підстави, без надання конкретних деталей і без аналізу того, чи були зміни у ситуації заявника».

У справі «Самойлович проти України» Європейський суд з прав людини висловив позицію щодо обґрунтування тривалого попереднього ув'язнення заявника, який не мав судимостей в минулому і обвинувачувався у вчиненні одного епізоду пограбування: «у випадку особливої тривалості тримання під вартою заявника підстави для цього мали б бути виключно серйозними» і визнав недостатність підстав для виправдання утримання заявника під вартою.

При цьому, у клопотанні слідчий не навів обґрунтування того, що ризики, які існували на момент затримання підозрюваної, не зменшилися та існують на даний час, а послався виключно на первісні підстави взяття підозрюваного під варту.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

Згідно ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

При цьому, в судовому засіданні, прокурором підтверджень того, що ОСОБА_2 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення, впливати на свідків в даному кримінальному провадженні, надано не було. Однак, слідчий суддя вважає доведеними в ході розгляду клопотання наявність ризику, передбачених ст. 177 КПК України, зокрема існує ризик знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення тобто ризик, передбачений п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України, оскільки місце знаходження предмету за допомогою якого було вчинено злочин, на даній стадії кримінального провадження не встановлено.

Разом з цим, з огляду на особу підозрюваної, яка має постійне місце проживання та реєстрації, раніше не притягувалась до кримінальної відповідальності, має захворювання, позитивно характеризується за місцем проживання, слідчий суддя вважає недоведеним, що застосування більш м'якого запобіжного заходу буде недостатнім для запобігання встановленим ризикам та не зможе забезпечити належної процесуальної поведінки підозрюваної, а тому вважає відсутніми підстави для застосування до підозрюваної такого запобіжного заходу, як тримання під вартою.

Виходячи з доведеності обґрунтованості підозри на даній стадії слідства та наявності існування ризику, передбаченого ст. 177 КПК України, вважаю наявними всі підстави для застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту з покладенням на підозрюваного передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України зобов’язань.

На підставі та керуючись ст. 29 Конституції України, ст.ст. 176-178, 182-184, 193, 194, 196, 197, 205, 309, 376, 532, 534 КПК України, слідчий суддя,-

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України – відмовити.

Застосувати запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, із застосуванням електронних засобів контролю, до підозрюваної ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 на строк досудового розслідування, а саме до 27.10.2018 року.

Накласти на ОСОБА_2 обов’язок прибувати за викликом до слідчого, процесуального керівника, в проваджені якого знаходиться кримінальне провадження; не відлучатись з місця проживання в якому вона проживає без дозволу слідчого, прокурора; повідомляти слідчого, прокурора про зміну свого місця проживання та місця роботи; цілодобово не відлучатися з місця постійного проживання за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, без дозволу слідчого, прокурора; здати на зберігання слідчому свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в’їзд в Україну.

Виконання ухвали покласти на слідчого та прокурора.

Ухвала слідчого судді щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Апеляційна скарга, на ухвалу слідчого судді, може бути подана протягом п’яти днів з дня її оголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.

Подання апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.

Слідчий суддя: А.В. Дерус

04.09.2018