Постанова № 76220950, 03.09.2018, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 вересня 2018 рокуЛьвів№ 876/4496/18

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Пліша М.А.,

суддів Глушка І.В., Довгополова О.М.,

за участю секретаря судового засідання Федак С.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Любомльського районного суду Волинської області від 12 березня 2018 року (суддя Павлусь О.С., м. Любомль) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Волинської митниці Державної фіскальної служби України про визнання протиправною та скасування постанови,-

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернулася в суд першої інстанції з адміністративним позовом до Волинської митниці Державної фіскальної служби України в якому просила визнати протиправною та скасувати постанову відповідача №2020/20500/17 від 05 липня 2017 року.

Рішенням Любомльського районного суду Волинської області від 12 березня 2018 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції ОСОБА_1 оскаржила його в апеляційному порядку, просить таке скасувати та ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити, оскільки судом порушено норми матеріального та процесуального права.

В апеляційній скарзі зазначає, що у оскаржуваній постанові Волинська митниця ДФС зазначає про порушення позивачем ст. 485 Митного кодексу України при розмитненні автобусу марки «SСАNIА» моделі «ІRIZAR», бувший у використанні, календарний рік 2002, модельний рік виготовлення 2002, тип двигуна дизель, об'єм 8970 куб. см., потужність 310 кВт, номер кузову НОМЕР_3, стосовно якого надано пільгу щодо сплати митних платежів.

Зазначений транспортний засіб ввезено ПП «БЕСТ-СЕРВІС» (актуальна назва ПП «Флоріан Тревел Україна», Протокол №3 загальних зборів від 11 квітня 2015 року) за митною декларацією ІМ40ДЕ №205070000/20138/023471 з використанням відповідної пільги, передбаченої ч. 2 ст. 287 МК України, згідно якої товари (крім товарів для реалізації або використання з метою, безпосередньо не пов'язаною з провадженням підприємницької діяльності), що ввозяться на митну територію України на строк не менше трьох років іноземними інвесторами відповідно до Закону України «Про режим іноземного інвестування» з метою інвестування на підставі зареєстрованих договорів (контрактів) або як внесок іноземного інвестора до статутного капіталу підприємства з іноземними інвестиціями, звільняються від сплати ввізного мита. При відчуженні таких товарів раніше трьох років з часу зарахування їх на баланс ввізне мито сплачується на загальних підставах.

Відповідно до ч. 1 ст. 116 Господарського кодексу України, підприємство, створене відповідно до вимог цього Кодексу, в статутному капіталі якого не менш як десять відсотків становить іноземна інвестиція, визнається підприємством з іноземними інвестиціями.

ПП «Флоріан Тревел Україна» має статутний капітал у розмірі 410 000 гривень, з яких 100% належить іноземному засновнику, а саме FlorianTravelSp. zo.o, ul.Karmelicka32, lok. 3, 31-128 Krakow, Polska.

Зазначений транспортний засіб ввезено на митну територію України з метою використання його в профільній господарській діяльності зазначеного суб'єкта господарювання, а саме для перевезення туристів.

З метою виконання вимог ч. 2 ст. 287 МК України зазначений автобус включено до складу статутного капіталу підприємства (п. 3.1 ст. № статуту ПП «Флоріан Тревел Україна» від 18 травня 2015 року) та поставлено на баланс як основний засіб 5 групи.

З метою використання даного транспортного засобу для заявлених цілей підприємством отримано Ліцензію на внутрішні перевезення пасажирів автобусами, виданої Державною інспекцією України з безпеки на наземному транспорті, серія АЕ, №265725. Ліцензійна картка зазначеного документу свідчить про дозвіл на перевезення саме автобусом, який був об'єктом відповідного декларування.

При цьому апелянт зазначає, що даний транспортний засіб використовувався в цілях його придбання протягом 2 років та 7 місяців та пройшов за призначенням багато тисяч кілометрів. Письмові докази в вигляді відповідних договорів, дорожніх листів та заявок на бронювання знаходяться в матеріалах справи.

Зазначене свідчить про використання даного основного засобу в цілях його придбання та заперечує проти аргументів відповідача щодо порушення ст. 485 Митного кодексу України.

При цьому апелянт покликається на позицію Вищого адміністративного суду України, викладену в ухвалі від 02 червня 2016 року у справі №607/15960/15-а (провадження К/800/54221/15), а саме на те, що «Диспозиція статті 485 Митного кодексу України передбачає спеціальну протиправну мету дій декларанта щодо заявлення неправдивих відомостей - неправомірне звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру. Наявність спеціальної протиправної мети вказує на те, що правопорушення може бути вчинене виключно з умисною формою вини та лише декларантом або уповноваженою ним особою, оскільки на момент подачі декларації декларант (уповноважена ним особа) повинен усвідомлювати факт заявлення неправдивих відомостей та умисно бажати, щоб заявлені ним неправдиві відомості вплинули на розмір митних платежів, які необхідно сплатити за митне оформлення задекларованого ним товару. Конкретизація диспозицією зазначеної статті спеціальної мети впливає й на конкретизацію спеціального суб'єкта вказаного адміністративного правопорушення, яким в даному випадку, з урахуванням вимог пункту 8 частини 1 статті 4 та частини 8 статті 264 Митного кодексу України, може бути лише декларант або уповноважена ним особа».

Враховуючи викладене, апелянт зазначає, що позивач до такої категорії осіб не належить, оскільки, як вбачається з поданих для декларування документів, автобус SCANIA IRIZAR, 2008 року випуску, номер кузова НОМЕР_1, ввозився на митну територію України ПП «БЕСТ - СЕРВІС» (тепер ПП «Флоріан Тревел Україна») та декларувався вказаним підприємством згідно з митною декларацією ІМ40ДЕ №205070000/20138/02347 через особу уповноважену на декларування - ТзОВ «Глорія-Імпекс Плюс», а позивач є лише співробітником одержувача.

Зазначене свідчить про те, що ОСОБА_1 не декларувала зазначений транспортний засіб при ввезенні його на митну територію України, не займалась його розмитненням, а відповідно і не є суб'єктом адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 485 МК України та не може нести відповідальність.

Крім того, рішення щодо продажу транспортного засобу прийнято засновником підприємства. Це вказано у відповідному протоколі загальних зборів учасників товариства перед продажем авто. Цей факт встановлено в ході розгляду справи по суті в суді першої інстанції та не заперечується відповідачем.

Суд першої інстанції не дав жодної оцінки щодо необхідності доведення відповідачем існування мети ухилення позивача від сплати митних платежів на момент декларування відповідного транспортного засобу.

В зв'язку з вищезазначеним, вважає, що судом порушено норми матеріального та процесуального права.

Відповідач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Сторони в судове засідання не з'явились, хоча про день, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, а тому згідно ч. 4 ст. 229 КАС України фіксування судового засідання не здійснюється.

Заслухавши суддю доповідача, вивчивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних міркувань.

Судом першої інстанції встановлено, що 25.04.2013 посадовою особою м/п «Луцьк» Волинської митниці ДФС за митною декларацією типу ІМ40ДЕ № 205070000/2013/023471 здійснено митне оформлення товару «автобус марки «SCANIA» моделі «IRIZAR», бувший у використанні, календарний рік виготовлення 2002, модельний рік виготовлення 2002, тип двигуна дизельний, об'єм 8970 см3, потужність 310 кВт, номер кузова НОМЕР_1, призначення - для перевезення пасажирів по дорогах загального користування, категорія ТЗ-МЗ, тип автобус пасажирський, повна маса 18000 кг., номер двигуна невизначений, кількість місць для сидіння 51, колісна формула - 4х2, виробник «SCANIA- ВUSSAR AB» SE., торгівельна марка «SCANIA», який відповідно до рахунку-проформи (proforma invoice) від 08.04.2013 № 965/FT слідував з компанії «Florian Travel Sp.zo.o.», ul.Bratyslawska 2,31-201 Krakow, Polska в якості інвестиції до статутного фонду в адресу ПП «БЕСТ-СЕРВІС», 43000, Волинська область, Луцьк, проспект Волі, 62.

Вказане митне оформлення транспортного засобу було проведено відповідно до ст. 251 МК України, Закону України «Про режим іноземного інвестування» зі звільненням від сплати ввізного мита. Так, в графі 36 - митної декларації від 25.04.2013 №205070000/2013/023471, згідно вимог ст. 281 МК України зазначено код тарифної пільги (тарифної преференції) - « 152000000», що означає відповідно до наказу Міністерства фінансів України від 20.09.2012 №1011 - товари (крім товарів для реалізації або використання з метою, безпосередньо не пов'язаною з провадженням підприємницької діяльності), що ввозяться на митну територію України на строк не менше трьох років іноземними інвесторами відповідно до Закону України «Про режим іноземного інвестування» з метою інвестування на підставі зареєстрованих договорів (контрактів) або як внесок іноземного інвестора до статутного капіталу підприємства з іноземними інвестиціями.

Крім того, судом встановлено, що приватне підприємство «Бест-Сервіс» зареєстровано 22.02.2010 виконавчим комітетом Луцької міської ради, свідоцтво про державну реєстрацію від 22.02.2010 за №11981020000005459. Згідно даних єдиного державного реєстру підприємство 23.06.2015 змінило назву ПП «Бест-Сервіс» на ПП «Флоріан Тревел Україна». 31 березня 2017 року ГУ ДФС у Волинській області проведено документальну невиїзну перевірку дотримання ПП «Флоріан Тревел Україна» вимог законодавства України з питань правильності використання пільг при ввезенні на територію України товару за окремою митною декларацією від 25.04.2013 №205070000/2013/023471, про що складено відповідний акт «Про результати документальної невиїзної перевірки ПП «Флоріан Тревел Україна» (код ЄДРПОУ 36959741).

В процесі проведеної перевірки встановлено, що дійсно 25 квітня 2013 року, згідно митної декларації від 25.04.2013 №205070000/2013/023471, ввезено товар - автобус марки «SCANIA» моделі «IRIZAR», код УКТ ЗЕД 87021019900, ставка ввізного мита - 20%, як інвестиція до статутного фонду, внесок в статутний фонд у формі майна, сума коштів не сплачена до бюджету складає 71139,12 грн. ПП «Бест-Сервіс» (в подальшому ПП «Флоріан Тревел Україна») набуло статус підприємства з іноземними інвестиціями з дня врахування іноземної інвестиції на його баланс. Інвестиція до статутного фонду зареєстрована в облдержадміністрації, реєстраційний номер №1307-3/1-2-7 від 20.08.2013 на загальну суму - 28513,05 євро. Ввезений транспортний засіб за даними бухгалтерського обліку відображено 25.04.2013 бухгалтерськими проведеннями Д-т 105 «Транспортні засоби», К-т 46 «Неоплачений капітал». Листом Регіонального сервісного центру МВС у Волинській області №31/3-582 стверджується, що транспортний засіб - автобус SCANIA IRIZAR 8970 був зареєстрований за ПП «Бест-Сервіс» (ПП «Флоріан Тревел Україна») 03.05.2013.

Згідно інформації, отриманої від управління податків і зборів з юридичних осіб від 08.02.2017 №69/03-20-12-02-20, щодо проведеного аналізу податкової та фінансової звітності за 2016 рік ПП «Флоріан Тревел Україна» (код ЄДРПОУ 36959741), за 2016 рік відбулося зменшення основних засобів підприємства на 275,4 тис. грн. З податкової накладної №10 від 20.01.2016 вбачається, що ПП «Флоріан Тревел Україна» реалізовано ТОВ «Стрійське АТП» (код ЄДРПОУ 34921454) транспортний засіб - автобус SCANIA IRIZAR, вартістю 280000 грн., в т. ч. ПДВ-46666,67 грн. Вказана обставина підтверджується і договором купівлі-продажу транспортного засобу від 20.01.2016 №169/464, згідно якого ПП «Флоріан Тревел Україна» («Продавець») в особі ОСОБА_4 з однієї сторони, ТзОВ «Стрійське АТП» («Покупець») в особі директора ОСОБА_5 передає у власність автобус SCANIA, 2002 року випуску, номер кузова НОМЕР_1, реєстраційний номер НОМЕР_2, зареєстрований за продавцем 03.05.2013 Луцьким ВРЕР УДАІ ГВС у Волинській області. Згідно видаткової накладної від 20.01.2016 № 21 автобус передано ТзОВ «Стрійське АТП» за ціною 280000 грн., в т.ч. ПДВ - 46666,67 грн.

Розглядаючи спір, суд першої інстанції вірно зазначив, що відповідно до ч.2 ст.287 МК України товари (крім товарів для реалізації або використання з метою, безпосередньо не пов'язаною з провадженням підприємницької діяльності), що ввозяться на митну територію України на строк не менше трьох років іноземними інвесторами відповідно до Закону України «Про режим іноземного інвестування» з метою інвестування на підставі зареєстрованих договорів (контрактів) або як внесок іноземного інвестора до статутного капіталу підприємства з іноземними інвестиціями, звільняються від сплати ввізного мита. При відчуженні таких товарів раніше трьох років з часу зарахування їх на баланс ввізне мито сплачується на загальних підставах.

Оскільки згаданою документальною невиїзною перевіркою було встановлено порушення ПП «Флоріан Тревел Україна» ст.13 Закону України «Про режим іноземного інвестування», п. 5 ч .1. ст. 276, ч. 2 ст. 287, ст. 272 Митного кодексу України, пункту 190.1 статті 190 Податкового кодексу України, п.2 Прикінцевих положень Закону України від 07.12.2000 №2134-111 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо регулювання ринку автомобілів в Україні», то відповідно підприємству донараховано податкові зобов'язання па загальну суму 71139,12 грн, в тому числі: ввізне мито 59282,6 грн, податок на додану вартість із ввезених на митну територію України товарів - 11856,52 грн при митному оформленні товару за митною декларацією від 25.04.2013 №205070000/2013/023471.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що саме ОСОБА_1, як директор ПП «Бест-Сервіс» (в подальшому перейменоване на ПП «Флоріан Тревел Україна»), відповідно до п. 5.8 Статуту приватного підприємства «Флоріан Тревел Україна» несе відповідальність у встановленому порядку за майно та устаткування, що знаходиться в розпорядженні Підприємства, а згідно п. 5.9 даного Статуту директор діє та укладає угоди без довіреності від імені підприємства, та вирішує всі питання оперативно-господарської діяльності підприємства, у тому числі, розпоряджається майном підприємства. Крім того, відчуження даного автобуса власником підприємства «Флоріан Тревел», ОСОБА_4, було здійснено в інтересах підприємства, згідно доручення виданого та засвідченого особисто позивачем.

З огляду на це, суд першої інстанції вважав, що позивач вчинила протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів в сумі 71139 гривень 12 копійок, відчуживши товар, а саме «автобус марки «SCANIA» моделі «IRIZAR», стосовно якого було надано пільги щодо сплати митних платежів, до спливу 3 років з часу його зарахування на баланс, а тому в задоволенні позову слід відмовити.

Проте, суд апеляційної інстанції з такими доводами суду першої інстанції не погоджується з наступних міркувань.

У відповідності до вимог ч.1 ст. 458 МК України порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред'явлення їх органам доходів і зборів для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на органи доходів і зборів цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.

Відповідальність за ч. 1 ст. 485 МК України (чинної на час виникнення спірних правовідносин) настає згідно диспозиції цієї статті за заявлення в митній декларації з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту), ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача товару, неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості, та/або надання з цією ж метою органу доходів і зборів документів, що містять такі відомості, або несплата митних платежів у строк, встановлений законом, або інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів, а так само використання товарів, стосовно яких надано пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у зв'язку з якими було надано такі пільги. Тобто диспозиція вказаної статті передбачає спеціальну протиправну мету дій декларанта щодо заявлення неправдивих відомостей - неправомірне звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру. Наявність спеціальної протиправної мети вказує на те, що правопорушення може бути вчинене виключно з умисною формою вини та лише декларантом або уповноваженою ним особою, оскільки на момент подачі декларації декларант (уповноважена ним особа) повинен усвідомлювати факт заявлення неправдивих відомостей та умисно бажати, щоб заявлені ним неправдиві відомості вплинули на розмір митних платежів, які необхідно сплатити за митне оформлення задекларованого ним товару. Конкретизація диспозицією зазначеної статті спеціальної мети впливає й на конкретизацію спеціального суб'єкта вказаного адміністративного правопорушення, яким в даному випадку, з урахуванням вимог пункту 8 частини 1 статті 4 та частини 8 статті 264 Митного кодексу України, може бути лише декларант або уповноважена ним особа.

Зібраними у справі доказами підтверджено, що ввезений 25.04.2013, як іноземна інвестиція, автобус марки «SCANIA» моделі «IRIZAR» ПП «Флоріан Тревел Україна» використовувався у діяльності підприємства та був проданий згідно договору купівлі-продажу 20.01.2016 ТзОВ «Стрійське АТП».

Продажу вказаного транспортного засобу передувало прийняття рішення загальних зборів учасників товариства від 11.04.2015 (а.с. 38-40) де засновники вирішили дати згоду на продаж вказаного автобуса з метою поповнення обігових коштів враховуючи його зношеність та зменшення кількості замовлень на перевезення.

Поза увагою суду першої інстанції залишено ту обставину, що згідно п.5.7 Статуту ПП «Флоріан Тревел Україна» позивач, як директор підприємства, організовує чітке та безумовне виконання розпоряджень засновника. Більше того, згаданий вище договір купівлі-продажу автобуса було укладено самим засновником ОСОБА_4

Крім того, як вбачається з поданих для декларування документів, автобус SCANIA IRIZAR, ввозився на митну територію України ПП «БЕСТ- СЕРВІС» (тепер ПП «Флоріан Тревел Україна») та декларувався вказаним підприємством згідно з митною декларацією ІМ40ДЕ №205070000/20138/02347 через особу уповноважену на декларування - ТзОВ «Глорія-Імпекс Плюс», а позивач, є лише директором підприємства-одержувача.

Також слід врахувати і ту обставину, що за недотримання положень ч. 2 ст. 287 МК України підприємством сплачено всі платежі.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного проступку передбаченого ч. 1 ст. 485 МК України, а відтак апеляційну скаргу слід задовольнити, бо рішення суду не відповідає обставинам справи та прийняте з порушенням норм матеріального права, а позовні вимоги - задовольнити.

Керуючись ст. 272, ст. 286, ст. 308, ст. 310, п. 2 ч. 1 ст. 315, ст. 317, ст. 321, ст. 322, ст. 325 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити, скасувати рішення Любомльського районного суду Волинської області від 12 березня 2018 року по справі № 163/2138/17

Прийняти постанову, якою позов ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову в справі про порушення митних правил № 2020/20500/17 від 05 липня 2017 року.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення і не може бути оскаржена.

Головуючий суддя М.А. Пліш

Судді І.В. Глушко

О.М. Довгополов