Постанова № 76220887, 29.08.2018, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 826/14496/17 Суддя (судді) першої інстанції: Аверкова В.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 серпня 2018 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Судді-доповідача: Кобаля М.І.,

Суддів: Карпушової О.В., Степанюка А.Г.,

при секретарі: Кривді В.І.

за участю:

представника позивача: Чернюк М.П.

представника відповідача: Вовк Л.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 травня 2018 року у справі за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства «Українська біржа» до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку про визнання протиправною та скасування постанови від 18.10.2017, -

В С Т А Н О В И В :

Публічне акціонерне товариство «Українська біржа» (далі по тексту - Позивач, ПАТ «Українська біржа») звернулося до суду із адміністративним позовом до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (далі - Відповідач, Комісія) в якому просило визнати протиправною та скасувати постанову від 18 жовтня 2017 року №500-ЦА-УП-ФБ про накладення санкції за правопорушення на ринку цінних паперів.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 травня 2018 року зазначений адміністративний позов задоволено повністю.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Заслухавши представників сторін, які прибули у судове засідання, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін, виходячи з наступного.

Згідно із ч. 1 ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, постановою Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 08 вересня 2017 року порушено справу про правопорушення на ринку цінних паперів у відношенні ПАТ «Українська біржа» та запропоновано керівнику або уповноваженому представнику товариства з'явитися для підписання акту про правопорушення на ринку цінних паперів та надати пояснення - 18 вересня 2017 року 14:10 год. за адресою: м. Київ, вул. Московська, 8, корп. 30, кім. 413.

Вказаною постановою встановлено порушення ПАТ «Українська біржа» вимог абзацу 5 п. 18 розділу ІІ Ліцензійних умов провадження професійної діяльності на фондовому ринку (ринку цінних паперів) - діяльності з організації торгівлі на фондовому ринку, затверджених рішенням Комісії від 14 травня 2013 року №818, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 01 червня 2013 року за №856/23388 (із змінами) (далі - Ліцензійні умови), в частині не надання протягом п'яти робочих днів після оприлюднення річної фінансової звітності разом з аудиторським висновком ліцензіатом письмового у довільній формі повідомлення про це Комісію із зазначенням веб-сторінки або веб-сайту, періодичного або неперіодичного видання (за наявності такої публікації), де було оприлюднено зазначену інформацію.

Листом від 03.07.2017 року № 5333/01/17 (вх. Комісії №19785 від 04 липня 2017) ПАТ «Українська біржа» повідомило про оприлюднення річної фінансової звітності разом з аудиторським висновком за 2016 рік шляхом розміщення 25.04.2017 року на сайті ПАТ «Українська біржа» та опублікування у друкованому виданні Газета «Фондовий ринок. Київ» №17-4ч.2(399) від 28 квітня 2017 року.

Таким чином, ПАТ «Українська біржа» порушило вимоги абз.5 п. 18 розділу ІІ Ліцензійних умов, в частині не надання протягом п'яти робочих днів після оприлюднення річної фінансової звітності разом з аудиторським висновком ліцензіатом письмового у довільній формі повідомлення про це Комісію із зазначенням веб-сторінки або веб-сайту, періодичного або неперіодичного видання (за наявності такої публікації), де було оприлюднено зазначену інформацію».

15.09.2017 року ПАТ «Українська біржа» подало до Комісії пояснення (по справі про правопорушення на ринку цінних паперів) вх. №5382/01/17, яким повідомило, що на виконання вимог п. 18 розділу ІІ та пункту 10 розділу ІІІ Ліцензійних умов своєчасно оприлюднило річну фінансову звітність за 2016 рік разом з аудиторським висновком шляхом розміщення 25 квітня 2017 року на сайті ПАТ «Українська біржа» та опублікування у друкованому виданні Газета «Фондовий ринок. Київ» №17-4ч.2 (399) від 28.04.2017 року, однак не повідомило про це Комісію протягом п'яти робочих днів після оприлюднення.

Письмове повідомлення Комісії про оприлюднення річної фінансової звітності разом з аудиторським висновком було здійснено листом від 03.07.2017 вих. № 5333/01/17 та отримано Комісією 04.07.2017 року вх. №19785.

Таким чином, ПАТ «Українська біржа» до порушення справи та винесення постанови від 08.09.2017 самостійно виявило та усунуло порушення норм абз. 5 п. 18 розділу ІІ Ліцензійних умов.

18.09.2017 року уповноваженою особою Комісії складено Акт № 486-ЦА-УП-ФБ про правопорушення на ринку цінних паперів, в якому встановлені ознаки порушення ПАТ «Українська біржа» вимог абз.5 п. 18 розділу ІІ Ліцензійних умов в частині ненадання протягом п'яти робочих днів після оприлюднення річної фінансової звітності разом з аудиторським висновком письмового у довільній формі повідомлення про це Комісії із зазначенням веб-сторінки або веб-сайту, періодичного або неперіодичного видання (за наявності такої публікації), де було оприлюднено зазначену інформацію.

03.10.2017 року Уповноваженою особою Комісії винесено постанову про розгляд справи про правопорушення на ринку цінних паперів.

18 жовтня 2017 року Уповноваженою особою Комісії винесено постанову №500-ЦА-УП-ФБ про накладення санкції за правопорушення на ринку цінних паперів, згідно якої на підставі п. 7 ч.1 ст. 11 Закону України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні» та п. 1 розділу XVII Правил розгляду справ про порушення вимог законодавства на ринку цінних паперів та застосування санкцій, затверджених рішенням Комісії від 16 жовтня 2012 року №1470, до ПАТ «Українська біржа» за неподання інформації до Комісії застосовано санкцію у вигляді штрафу у розмірі 1 700,00 грн. (далі по тексту - оскаржувана постанова).

Позивач, вважаючи оскаржувану постанову протиправною, звернувся до суду з даним позовом за захистом своїх прав та законних інтересів.

Приймаючи рішення про задоволення адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що оскаржуваною постановою застосовано штраф не за несвоєчасне подання інформації, а за неподання інформації та не в повному обсязі.

Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з таким висновком суду першої інстанції, оскільки він знайшов своє підтвердження під час апеляційного розгляду справи.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Правові засади здійснення державного регулювання ринку цінних паперів та державного контролю за випуском і обігом цінних паперів та їх похідних в Україні визначені Законом України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні» (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до ч.1 ст. 5 Закону України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні» державне регулювання ринку цінних паперів здійснює Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку. Інші державні органи здійснюють контроль за діяльністю учасників ринку цінних паперів у межах своїх повноважень, визначених чинним законодавством.

Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку здійснює повноваження через центральний апарат і свої територіальні органи (ч. 4 ст. 6 Закону).

Згідно із ч.1 ст. 7 Закону України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні» основними завданнями Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку є: здійснення державного регулювання та контролю за випуском і обігом цінних паперів та їх похідних на території України, а також у сфері спільного інвестування; захист прав інвесторів шляхом застосування заходів щодо запобігання і припинення порушень законодавства на ринку цінних паперів, застосування санкцій за порушення законодавства у межах своїх повноважень.

Пунктом 14 ст. 8 Закону України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні» регламентовано, що Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку має право: накладати адміністративні стягнення, штрафні та інші санкції за порушення чинного законодавства на юридичних осіб та їх співробітників, аж до анулювання ліцензій на здійснення професійної діяльності на ринку цінних паперів.

Як вбачається з оскаржуваної постанови, відповідач застосував до ПАТ «Українська біржа» санкцію у вигляді штрафу, яка передбачена п. 7 ч.1 ст. 11 Закону України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні».

Відповідно до п. 7 ст. 11 Закону України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні», Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку застосовує до юридичних осіб фінансові санкції за неподання, подання не в повному обсязі інформації та/або подання недостовірної інформації до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку.

З наведених правових норм вбачається, що Комісія має право застосувати до юридичних осіб фінансові санкції, зокрема:

1) за неподання інформації;

2) подання не в повному обсязі інформації;

3) та/або подання недостовірної інформації.

Тобто, зазначений в п. 7 ст. 11 Закону України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні» перелік є вичерпним.

Пунктом 18 розділу ІІ Ліцензійних умов провадження професійної діяльності на фондовому ринку цінних паперів - діяльності з організації торгівлі на фондовому ринку, затверджених рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 14 травня 2013 року №818, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 01 червня 2013 року за №856/23388, встановлено, що ліцензіат зобов'язаний не пізніше ніж до 30 квітня, що настає за звітним періодом, оприлюднити річну фінансову звітність та річну консолідовану фінансову звітність, засвідчені заявником (крім товариств, у яких звітний період (рік) з дати створення не настав), разом з аудиторським висновком на власній веб-сторінці або веб-сайті (у повному обсязі) з опублікуванням у періодичному або неперіодичному виданні.

Абзацом 5 п. 18 розділу ІІ Ліцензійних умов визначено що протягом п'яти робочих днів після оприлюднення річної фінансової звітності та річної консолідованої фінансової звітності разом з аудиторським висновком ліцензіат письмово у довільній формі повідомляє про це Комісію із зазначенням веб-сторінки або веб-сайту, періодичного або неперіодичного видання (за наявності такої публікації), де було оприлюднено зазначену інформацію.

Фінансова звітність ліцензіата повинна відповідати вимогам Міжнародних стандартів фінансової звітності, які є її концептуальною основою.

Річна фінансова звітність ліцензіата має бути підтверджена аудитором (аудиторською фірмою).

Аудиторський висновок, який оприлюднюється ліцензіатом, має відповідати вимогам, встановленим рішенням Комісії від 12 лютого 2013 року № 160 «Про затвердження Вимог до аудиторського висновку, що подається до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку при отриманні ліцензії на здійснення професійної діяльності на ринку цінних паперів», зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 11 березня 2013 року за №386/22918 (із змінами).

Аудиторський висновок (звіт незалежного аудитора) можуть надавати тільки аудиторські фірми, включені, у тому числі на період проведення аудиторської перевірки, до реєстру аудиторських фірм, які можуть проводити аудиторські перевірки професійних учасників ринку цінних паперів, що ведеться Комісією.

Зазначена інформація повинна бути оприлюднена у вигляді PDF-файлів у вільному доступі у цілодобовому режимі на власній веб-сторінці або веб-сайті за кожний звітний період та перебувати на такій веб-сторінці або веб-сайті протягом п'яти років з дати її оприлюднення.

Протягом п'яти робочих днів після оприлюднення річної фінансової звітності та річної консолідованої фінансової звітності разом з аудиторським висновком ліцензіат письмово у довільній формі повідомляє про це Комісію із зазначенням веб-сторінки або веб-сайту, періодичного або неперіодичного видання (за наявності такої публікації), де було оприлюднено зазначену інформацію.

Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується відповідачем, 25.04.2017 року ПАТ «Українська біржа» оприлюднило річну фінансову звітність разом з аудиторським висновком за 2016 рік шляхом розміщення на своєму сайті та опублікуванням у друкованому виданні Газета «Фондовий ринок. Київ» №17-4ч.2(399) від 28 квітня 2017 року.

Також, 04.04.2017 року Комісія отримала від ПАТ «Українська біржа» письмове повідомлення про оприлюднення річної фінансової звітності разом з аудиторським висновком у вигляді листа від 03.07.2017 року вих. №5333/01/17 (вх. Комісії № 19785).

Тобто, на час складення постанови про порушення справи про правопорушення на ринку цінних паперів від 08.09.2017 року, акту №486-ЦА-УП-ФБ про правопорушення на ринку цінних паперів від 18.09.2017 року, постанови про розгляд справи про правопорушення на ринку цінних паперів від 03.10.2017 року та постанови №500-ЦА-УП-ФБ від 18.10.2017 про накладення санкції за правопорушення на ринку цінних паперів, письмове повідомлення про оприлюднення річної фінансової звітності разом з аудиторським висновком було наявне у Комісії (отримано 04.07.2017 року).

Отже, з наведеного вбачається, що ПАТ «Українська біржа» фактично було надано Комісії повідомлення про оприлюднення річної фінансової звітності разом з аудиторським висновком.

Відтак, на час притягнення позивача до відповідальності, порушення вимог п. 7 ст. 11 Закону України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні» у вигляді ненадання повідомлення про оприлюднення річної фінансової звітності разом з аудиторським висновком відсутнє, а зміст вищенаведеної норми права встановлює відповідальність за неподання інформації, а не за порушення строку її надання.

Разом з тим, доказів того, що ПАТ «Українська біржа» було надано інформацію не в повному обсязі та/або недостовірну Комісією не надано ані суду першої інстанції, ані суду апеляційної інстанції.

Аналіз наведених правових положень та вищезазначених обставин справи дає підстави колегії суддів апеляційної інстанції для висновку, що оскаржувана постанова є протиправною, а тому підлягає скасуванню.

Верховенство права є найважливішим принципом правової держави. Змістом цього принципу є пріоритет (тобто верховенство) людини, її прав та свобод, які визнаються найвищою соціальною цінністю в Україні. Цей принцип закріплено у ст. 3 Конституції України.

Як зазначено в п. 4.1 Рішення Конституційного суду України від 02.11.2004 р. N 15-рп/2004 суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує захист гарантованих Конституцією та законами України прав і свобод людини і громадянина, прав і законних інтересів юридичних осіб, інтересів суспільства і держави.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях визначив окремі ознаки принципу верховенства права у розбудові національних систем правосуддя та здійсненні судочинства, яких мають дотримуватись держави - члени Ради Європи, що підписали Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Також, колегія суддів апеляційної інстанції бере до уваги правову позицію Європейського суду з прав людини, яка викладена в справі «Пономарьов проти України» (пункт 40 мотивувальної частини рішення від 3 квітня 2008 року), в якому Суд наголосив, що «право на справедливий судовий розгляд», яке гарантовано п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, має розумітися у світлі преамбули Конвенції, у відповідній частині якої зазначено, що верховенство права є спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з фундаментальних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, який передбачає повагу до принципу res judicata - принципу остаточності рішень суду.

У справі «Сокуренко і Стригун проти України» Європейський суд з прав людини зазначив, що «стаття 6 Конвенції не зобов'язує держав - учасників Конвенції створювати апеляційні чи касаційні суди. Однак там, де такі суди існують, необхідно дотримуватись гарантій, визначених у статті 6» (пункт 22 мотивувальної частини рішення від 20 липня 2006 року).

Колегія суддів апеляційної інстанції приходить до висновку, що інші доводи апелянта не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду, а тому судом до уваги не приймаються.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

В даному випадку, відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, не доведено правомірність своїх дій та не надано обґрунтованих доводів прийняття оскаржуваної постанови, відповідно до норм чинного законодавства.

Отже, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що судом першої інстанції було вірно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам, прийнято законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права.

Обставини, викладені в апеляційній скарзі, до уваги не приймаються, оскільки є необґрунтованими та не є підставами для скасування рішення суду першої інстанції.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 243, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку - залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 травня 2018 року - без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття.

Касаційну скаргу може бути подано безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до ст. 329 цього Кодексу - з дня складення постанови в повному обсязі.

Суддя-доповідач: М.І. Кобаль

Судді: О.В. Карпушова

А.Г. Степанюк