Ухвала суду № 76220839, 03.09.2018, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 810/1232/18

УХВАЛА

03 вересня 2018 року м. Київ

Суддя Київського апеляційного адміністративного суду Губська О.А., перевіривши апеляційну скаргу Київської обласної державної адміністрації на рішення Київського окружного адміністративного суду від 01 червня 2018 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Київської обласної державної адміністрації, Васильківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В

Позивач звернувся до суду з позовом до Київської обласної державної адміністрації, Васильківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області, у якому просив:

- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Київської обласної державної адміністрації по вирішенню спірних питань щодо визначення статусу осіб, які брали участь у проведенні робіт з евакуації людей і майна із зони відчуження, а також евакуйованих із зони відчуження у 1986 році, яке оформлене протоколом №192 засідання комісії від 15.11.2017, щодо відмови ОСОБА_1 у підтвердженні статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та визнання посвідчення категорії 2 серії НОМЕР_1 від 26.10.2004 виданим необґрунтовано;

- зобов'язати Васильківське об'єднане управління Пенсійного фонду України Київської області скасувати розпорядження начальника управління від 13.12.2017 та поновити ОСОБА_1 нарахування та виплату пенсії відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з 01.12.2017.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 01 червня 2018 року позов задоволено.

Не погодившись з таким рішенням Київська обласна державна адміністрація подала апеляційну скаргу.

Зазначена апеляційна скарга підлягає залишенню без руху з таких підстав.

За правилами п. 1 ч. 5 ст. 296 Кодексу адміністративного судочинства України (далі за текстом - КАС) у редакції на час подання скарги, до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання апеляційної скарги на рішення суду судовий збір сплачується у розмірі 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Положеннями цієї ж статті у редакції на час подання позовної зави передбачено, що за подання фізичною особою до адміністративного суду позову немайнового характеру ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ч.3 ст.6 Закону України «Про судовий збір» у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

За правилами ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Положеннями Закону України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 1 січня 2018 року встановлено на рівні 1762 грн.

Як вбачається з адміністративного позову позивачем заявлено дві вимог немайнового характеру, у зв'язку з чим за подачу апеляційної скарги відповідач мав сплатити судовий збір у розмірі 2114, 40 грн. (704,8 х 2) х 150 %).

Втім, в порушення вказаних правових норм апелянтом не надано доказів сплати судового збору у розмірі 2114, 40 грн.

Реквізити для сплати судового збору за подачу апеляційних скарг:

Отримувач коштів: УК у Печер.р-ні/Печерс.р-н; Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38004897; Банк отримувача - Казначейство України (ЕАП); Код банку отримувача (МФО) 899998; Рахунок отримувача 34312206081055; Код класифікації доходів бюджету 22030101.

Крім того, відповідно до ч.3 ст.298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку. Відповідно до п.4 ч. 1 ст. 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження, якщо скаржником у строк , визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційного оскарження визнані судом неповажними.

Згідно з ч.1 ст.295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Відповідно до п.1 ч.2 ст. 195 КАС України учасник справи, якому повне рішення не було вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Як вбачається з матеріалів справи, оскаржуване рішення було прийнято 01 червня 2018 року. Водночас, апеляційна скарга відповідачем подана лише 16 серпня 2018 року, тобто з порушенням встановленого процесуальним законом строку для її подачі.

Відомості щодо отримання копії оскаржуваного рішення апелянтом в матеріалах справи відсутні, а тому апелянту необхідно надати оригінал супровідного листа та конверту, в якому надійшло судове рішення або зазначити інші підстави для поновлення строку апеляційного оскарження, з наданням належних доказів, що їх підтверджують.

Також, відповідно до частини першої статті 55 КАС України сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.

Згідно із частиною третьою статті 55 КАС України юридична особа, суб'єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, бере участь у справі через свого керівника або члена виконавчого органу, уповноваженого діяти від її (його) імені відповідно до закону, статуту, положення (самопредставництво юридичної особи), або через представника.

Пунктом 1 частини першої статті 59 КАС України передбачено, що повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені довіреністю фізичної або юридичної особи.

Згідно із частиною третьою статті 59 КАС України довіреність від імені юридичної особи видається за підписом (електронним цифровим підписом) посадової особи, уповноваженої на це законом, установчими документами.

Відповідно до частини шостої статті 59 КАС України оригінали документів, зазначених у цій статті, копії з них, засвідчені суддею, або копії з них, засвідчені у визначеному законом порядку, приєднуються до матеріалів справи.

У відповідності до частини восьмої статті 59 КАС України у разі подання представником до суду заяви, скарги, клопотання він додає довіреність або інший документ, що посвідчує його повноваження, якщо в справі немає підтвердження такого повноваження на момент подання відповідної заяви, скарги, клопотання.

Враховуючи викладене, сторона у справі має право на звернення до суду самостійно або через представника лише на підставі документу, що посвідчує його повноваження у визначеному законом порядку.

Відповідно до підпункту 1 пункту 1 Розділу ІІ Правил організації діловодства та архівного зберігання документів у державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях, затверджених наказом Міністерства юстиції України № 1000/5 від 18 червня 2015 року та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 22 червня 2015 року за № 736/27181, право на створення, підписання, погодження, затвердження документів визначається актами законодавства, положеннями (статутами) установ, положеннями про структурні підрозділи і посадовими інструкціями.

Згідно підпункту 7 пункту 3 Розділу ІІ цих Правил у посадових інструкціях визначаються повноваження щодо засвідчення документів та їх копій.

Пунктом 10 Розділу ІІ названих Правил передбачено, що порядок виготовлення, засвідчення та видавання копій документів визначається інструкцією з діловодства установи. Установа має право засвідчувати копії документів, що створюються в ній, за винятком копій документів, які відповідно до законодавства потребують засвідчення в нотаріальному порядку. Копія набуває юридичної сили лише в разі її засвідчення в установленому порядку. Напис про засвідчення копії складається зі слів «Згідно з оригіналом», назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів (ініціалу імені) та прізвища, дати засвідчення копії. Напис про засвідчення копії скріплюється відбитком печатки відповідного структурного підрозділу установи або печатки «Для копій». У випадках, визначених законодавством, копії документів засвідчуються відбитком печатки установи. На лицьовому боці у верхньому правому куті першого аркуша документа проставляється відмітка «Копія».

Апеляційна скарга від імені Київської обласної державної адміністрації підписана ОСОБА_2, як представником, на підтвердження чого додано копію довіреності від 02.08.2018 №11-к.

Водночас, копію доданої до апеляційної скарги довіреності Головою Київської обласної державної адміністрації не засвідчено, а засвідчено виконуючою обов'язки начальника управління персоналом облдержадміністрації ОСОБА_3 Проте, в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження повноважень ОСОБА_3 на засвідчення копії довіреності.

Таким чином, додана до апеляційної скарги копія довіреності не є документом, що посвідчує повноваження ОСОБА_2, отже, ОСОБА_2 в розумінні статей 55, 59 КАС України є неналежним представником у даній справі.

Відповідно до ч. 2 ст. 298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу, згідно з якою вказана апеляційна скарга підлягає залишенню без руху, а апелянту встановлюється строк для усунення недоліків.

Вказані недоліки можуть бути усунуті шляхом подання до суду апеляційної інстанції документа про сплату судового збору у розмірі 2114, 40 грн. , належним чином засвідченого документу, який підтверджує повноваження представника Київської обласної державної адміністрації на підписання, подання апеляційної скарги та ведення справи в суді та заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції із зазначенням поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження, оригіналу супровідного листа та конверту, в якому надійшло судове рішення.

Пунктом 4 частини 1 ст. 299 КАС України встановлено, що, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження.

Керуючись статтями 298, 299 КАС суддя, -

У Х В А Л И В

Апеляційну скаргу Київської обласної державної адміністрації на рішення Київського окружного адміністративного суду від 01 червня 2018 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Київської обласної державної адміністрації, Васильківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити дії - залишити без руху.

Надати скаржникові строк на усунення недоліків протягом десяти днів з моменту отримання копії ухвали.

У разі неусунення недоліків у вищезазначений строк, до апеляційної скарги будуть застосовані наслідки, визначені п. 4 ч. 1 ст. 299 КАС України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя О.А. Губська