
КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 823/1013/18 Суддя (судді) першої інстанції: В.П. Тимошенко
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
28 серпня 2018 року м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
Судді-доповідача - Троян Н.М.,
суддів - Мєзєнцева Є.І., Файдюка В.В.,
за участю секретаря - Рейтаровської О.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві апеляційну скаргу Департаменту архітектури та містобудування Черкаської міської ради на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 09 червня 2018 року у справі за адміністративним позовом Департаменту архітектури та містобудування Черкаської міської ради до Головного інспектора будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю уповноважених органів з питань архітектури та містобудування управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Черкаській області Ільченко Ірини Сергіївни, Державної архітектурно-будівельної інспекції України, третя особа: Приватне підприємство «Майстер -3» про скасування рішення,-
В С Т А Н О В И Л А:
У березні 2018 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив: скасувати рішення головного інспектора будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю уповноважених органів з питань архітектури та містобудування управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Черкаській області Ільченко І.С. від 01.12.2017 №1553.
На обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що відповідач протиправно, за відсутності на те підстав, в порушення вимог норм Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», Порядку надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, їх склад та зміст, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства за №109 від 07.07.2011 скасував дію містобудівних умов і обмежень забудови земельної ділянки (додаток до наказу департаменту архітектури, містобудування та інспектування Черкаської міської ради від 08.06.2017 №169).
Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 09 червня 2018 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.
В апеляційній скарзі, позивач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить суд скасувати рішення та прийняти нове, яким адміністративний позов задовольнити.
Зокрема, апелянт посилався, що єдиною підставою для відмови у видачі містобудівних умов та обмежень є невідповідність намірів забудови земельної ділянки положенням містобувної документації на місцевому рівні, однак наміри розміщення в зоні Г-5 нежитлових будівель повністю відповідають плану занування території міста Черкаси.
Крім того, містобувні умови та обмеження містять усі складові та відповідають змісту розділу III Порядку та п.5 статті 29 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».
Також, зазначає, що головний інспектор будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю уповноважених органів з питань архітектури та містобудування управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Черкаській області Ільченко І.С. не надав докази результатів розрахункових методів, на підставі яких проектант встановлює відступи до сусідніх об'єктів, та не міг їх надати, оскільки такі розрахункові методи на стадії отримання містобудівних умов та обмежень не проводяться.
Так позивачем повністю враховав план червоних ліній, затверджений у складі плану зонування території міста Черкаси, про що було відображено у спірних містобудівних умовах та обмеженнях.
У відзиві на апеляційну скаргу головним інспектором будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю уповноважених органів з питань архітектури та містобудування управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Черкаській області Ільченко І.С. зазначено, що ПП «Майстер-3» для отримання містобудівних умов та обмежень подано пакет документів, в тому числі містобудівний розрахунок, у якому викладені наміри третьої особи щодо будівництва.
Однак, зазначені наміри забудови не відповідають положенням державних будівельних норм.
При цьому, площа земельної ділянки по вул. Добровольського, 5/1 в м. Черкаси складає 0,107 га, що менше від визначеної ДБН величини. Таким чином, містобудівний розрахунок містить порушення державних будівельних норм.
Крім того, зазначає, що розташування двох магазинів на червоних лініях являється також порушенням державних будівельних норм при видачі містобудівних норм та обмежень №169.
Перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як встановлено судом першої інстанції, земельна ділянки по вул Добровольського, 5/1, що належить на праві приватної власності ПП «Майстер-3» у відповідності до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 01.06.2017 мають цільове призначення - землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення житлової та громадської забудови (а.с.21 Том I).
Право власності земельної ділянки виникло на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯМ №024711 (а.с.24 Том I).
07 червня 2017 року представник ПП «Майстер-3» звернувся до Центру надання адміністративних послуг із заявою на видачу містобудівних умов та обмежень до якої додав документи згідно з описом (а.с.19 Том I).
08 червня 2017 року Департамент архітектури та містобудування Черкаської міської ради наказом №169 «Про надання ПП «Майстер-3» містобудівних умов і обмежень забудови земельної ділянки по вул. Добровольського, 5/1», надав ПП «Майстер-3» містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки по вул. Добровольського, 5/1 для будівництва нежитлових будівель (магазинів) (додаються) (а.с.14-18 Том I).
22 листопада 2017 року уповноваженими особами Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Черкаській області відповідно до наказу Державної архітектурно- будівельної інспекції України від 22.09.2017 №1480 та від 08.11.2017 №1693 та направлення від 09.11.2017 №49/1 проведено планову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил Управління планування та архітектури Департаменту архітектури та містобудування Черкаської міської ради, за результатами якої складено Акт від 22.11.2017 (а.с.40-45 Том I).
01 грудня 2017 року на підставі Акту перевірки від 22.11.2017 головним інспектором будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю уповноважених органів з питань архітектури та містобудування управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Черкаській області Ільченко І.С. прийнято рішення №1553 про скасування дії містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки (додаток до наказу Департаменту архітектури та містобудування від 08.06.2017 №169) (а.с.13 Том I).
Згідно вказаного рішення містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки (додаток до наказу Департаменту архітектури та містобудування від 08.06.2017 №169) прийнятті з порушенням вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, а саме п. 2.2, п. 2.4 розділу ІІ, п. 3.6 розділу ІІІ, додаток «Поряду надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, їх склад та зміст», затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 07.07.2011 №109, п. 8 частини першої ст. 1, частиною другою ст. 24, частини шостої ст. 26 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», п. 5.2 ДБН В.2.2-23:2009, п. 1* додатку 3.1. ДБН 360-92**, п. 1.3. ДБН В.2.3-5-2001.
Вважаючи порушенням своїх прав з боку відповідача та з метою їх відновлення позивач звернувся за захистом до суду.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що за відсутності затвердження змін до генерального плану (його актуалізації) містобудівні умови (додаток до наказу департаменту архітектури та містобудування Черкаської міської ради від 08.06.2017 №169) є такими, що суперечать діючій містобудівній документації, тому є протиправними.
Відтак, вказане свідчить про правомірність винесення оскаржуваного рішення, оскільки відповідачі діяли на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
На думку колегії суддів позиція суду першої інстанції є вірною з огляду на наступне.
Правові та організаційні основи містобудівної діяльності визначаються Законом України від 17.02.2011 №3038-VI «Про регулювання містобудівної діяльності» (далі - Закон №3038-VI).
Відповідно до статтті 6 Закону №3038-VI управління у сфері містобудівної діяльності здійснюється Верховною Радою України, Кабінетом Міністрів України, Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, центральним органом виконавчої влади з питань будівництва, містобудування та архітектури, іншими спеціально уповноваженими органами містобудування та архітектури, місцевими державними адміністраціями, органами місцевого самоврядування.
Згідно із частиною першою ст.41 Закону №3038-VI державний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.
Механізм здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду визначений Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду №698, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України №698 від 19.08.2015 (далі - Порядок №698).
Пунктом 2 Порядку №698 визначено, що нагляд здійснюється Держархбудінспекцією через головних інспекторів будівельного нагляду в областях шляхом проведення планових, позапланових, документальних і камеральних перевірок.
Відповідно до п.3 Порядку №698 основними завданнями нагляду є: 1) виявлення, припинення та запобігання порушенню уповноваженими органами містобудування та архітектури, визначеними відповідно до статті 13 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», органами державного архітектурно-будівельного контролю, визначеними відповідно до статті 6 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», іншими органами, що здійснюють контроль у сфері містобудівної діяльності (далі - об'єкти нагляду), вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час провадження ними містобудівної діяльності; 2) скасування чи зупинення дії рішень, прийнятих з порушенням вимог містобудівного законодавства об'єктами нагляду, зокрема щодо документів, які дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування або анулювання зазначених документів; 3) притягнення посадових осіб об'єктів нагляду до відповідальності відповідно до закону.
Пунктами 4, 5 Порядку №698 передбачено, що з метою здійснення нагляду головні інспектори будівельного нагляду: 1) перевіряють законність рішень у сфері містобудівної діяльності, прийнятих об'єктами нагляду; 2) витребовують від органів державної влади, фізичних та юридичних осіб документи і матеріали щодо предмета нагляду, одержують інформацію з автоматизованих інформаційних і довідкових систем, реєстрів та баз даних, створених органами державної влади; 3) мають право безперешкодного доступу до місць будівництва об'єктів, приміщень об'єктів нагляду та об'єктів будівництва, документів та матеріалів, необхідних для здійснення нагляду; 4) вимагають від органів державного архітектурно-будівельного контролю проведення перевірок у разі наявності ознак порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил; 5) залучають у разі потреби до здійснення нагляду фахівців підприємств, установ, організацій, контрольних і фінансових органів.
У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, вчинених об'єктами нагляду, головні інспектори будівельного нагляду мають право: 1) видавати обов'язкові до виконання об'єктами нагляду приписи про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності; 2) притягати посадових осіб об'єктів нагляду до відповідальності за вчинені правопорушення відповідно до закону; 3) письмово ініціювати притягнення посадових осіб об'єктів нагляду до дисциплінарної відповідальності; 4) вносити письмове подання про звільнення посадової особи об'єкта нагляду до органу, який здійснив її призначення; 5) вносити письмове подання про позбавлення посадової особи об'єкта нагляду права виконувати певні види робіт до органу, яким таке право надавалося; 6) скасовувати чи зупиняти дію прийнятих об'єктами нагляду відповідно до визначених Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності» повноважень рішень, які порушують вимоги законодавства у сфері містобудівної діяльності, з подальшим оприлюдненням такої інформації на офіційному веб-сайті Держархбудінспекції.
Згідно п. 23 Порядку № 698 за результатами планової або позапланової перевірки головний інспектор будівельного нагляду, який проводив перевірку, складає акт перевірки.
З матеріалів справи вбачається, що 22.11.2017 уповноваженими особами Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Черкаській області відповідно до наказу Державної архітектурно - будівельної інспекції України від 22.09.2017 №1480 та від 08.11.2017 №1693 та направлення від 09.11.2017 №49/1 проведено планову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил Управління планування та архітектури Департаменту архітектури та містобудування Черкаської міської ради та складено акт від 22.11.2017.
01 грудня 2017 року на підставі акту перевірки від 22.11.2017 головним інспектором будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю уповноважених органів з питань архітектури та містобудування управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Черкаській області Ільченко І.С. прийнято рішення №1553 про скасування дії містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки (додаток до наказу Департаменту архітектури та містобудування від 08.06.2017 №169) (а.с. 13 Том I).
Відповідно до статті 1 Закону №3038-VI містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки - документ, що містить комплекс планувальних та архітектурних вимог до проектування і будівництва щодо поверховості та щільності забудови земельної ділянки, відступів будинків і споруд від червоних ліній, меж земельної ділянки, її благоустрою та озеленення, інші вимоги до об'єктів будівництва, встановлені законодавством та містобудівною документацією.
Цією ж статтею передбачено, що містобудівна документація це затверджені текстові та графічні матеріали з питань регулювання планування, забудови та іншого використання територій.
У силу положень частини першої статті 2 Закону №3038-VI, планування і забудова територій діяльність державних органів, органів місцевого самоврядування, юридичних та фізичних осіб, яка передбачає: прогнозування розвитку територій; забезпечення раціонального розселення і визначення напрямів сталого розвитку територій; обґрунтування розподілу земель за цільовим призначенням; взаємоузгодження державних, громадських та приватних інтересів під час планування і забудови територій; визначення і раціональне взаємне розташування зон житлової та громадської забудови, виробничих, рекреаційних, природоохоронних, оздоровчих, історико-культурних та інших зон і об'єктів; встановлення режиму забудови територій, на яких передбачено провадження містобудівної діяльності; розроблення містобудівної та проектної документації, будівництво об'єктів; реконструкцію існуючої забудови та територій; збереження, створення та відновлення рекреаційних, природоохоронних, оздоровчих територій та об'єктів, ландшафтів, лісів, парків, скверів, окремих зелених насаджень; створення та розвиток інженерно-транспортної інфраструктури; створення безперешкодного життєвого середовища для осіб з обмеженими фізичними можливостями та інших маломобільних груп населення; Відповідно до частини другої статті 2 Закону №3038-VI, інструментом державного регулювання планування територій є містобудівна документація, яка поділяється на документацію державного, регіонального та місцевого рівнів. 11) проведення моніторингу забудови; ведення містобудівного кадастру; здійснення контролю у сфері містобудування.
Частиною першою статті 8 Закону №3038-VI встановлено, що планування територій здійснюється на державному, регіональному та місцевому рівнях відповідними органами виконавчої влади, Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим та органами місцевого самоврядування.
Згідно частини другої та третьої вказаної статті планування та забудова земельних ділянок здійснюється їх власниками чи користувачами в установленому законодавством порядку.
Рішення з питань планування та забудови територій приймаються сільськими, селищними, міськими радами та їх виконавчими органами, районними, обласними радами, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями в межах визначених законом повноважень з урахуванням вимог містобудівної документації.
Відповідно до частини першої статті 16 Закону №3038-VI, планування територій на місцевому рівні здійснюється шляхом розроблення та затвердження генеральних планів населених пунктів, планів зонування територій і детальних планів території, їх оновлення та внесення змін до них.
Приписами частини першої статті 17 Закону №3038-VI встановлено, що генеральний план населеного пункту є основним видом містобудівної документації на місцевому рівні, призначеної для обґрунтування довгострокової стратегії планування та забудови території населеного пункту. У складі генерального плану населеного пункту може розроблятися план зонування території цього населеного пункту. План зонування території може розроблятися і як окрема містобудівна документація після затвердження генерального плану.
Частиною першою статті 18 Закону №3038-VI встановлено, що план зонування території розробляється на основі генерального плану населеного пункту (у його складі або як окремий документ) з метою визначення умов та обмежень використання території для містобудівних потреб у межах визначених зон. План зонування території розробляється з метою створення сприятливих умов для життєдіяльності людини, забезпечення захисту територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру, запобігання надмірній концентрації населення і об'єктів виробництва, зниження рівня забруднення навколишнього природного середовища, охорони та використання територій з особливим статусом, у тому числі ландшафтів, об'єктів історико-культурної спадщини, а також земель сільськогосподарського призначення і лісів.
Таким чином, основним видом містобудівної документації на місцевому рівні є генеральний план населеного пункту на основі якого (у його складі або як окремий документ), з метою визначення умов та обмежень використання території для містобудівних потреб у межах визначених зон, може розроблятися план зонування території відповідного населеного пункту.
Відповідно до абзацу 2 частини другої статті 24 Закону №3038-VI, забудова земельної ділянки здійснюється в межах її цільового призначення, встановленого відповідно до законодавства.
У відповідності до частин першої та другої статті 26 Закону №3038-VI, забудова територій здійснюється шляхом розміщення об'єктів будівництва.
Суб'єкти містобудування зобов'язані додержуватися містобудівних умов та обмежень під час проектування і будівництва об'єктів.
Згідно частини четвертої статті 26 Закону №3038-VI право на забудову земельної ділянки реалізується її власником або користувачем за умови використання земельної ділянки відповідно до вимог містобудівної документації.
Частиною п'ятою статті 26 Закону №3038-VI визначено, що проектування та будівництво об'єктів здійснюється власниками або користувачами земельних ділянок у такому порядку: 1) отримання замовником або проектувальником вихідних даних; 2) розроблення проектної документації та проведення у випадках, передбачених статтею 31 цього Закону, її експертизи; 3) затвердження проектної документації; 4) виконання підготовчих та будівельних робіт; 5) прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів; 6) реєстрація права власності на об'єкт містобудування.
У відповідності до частин першої та другої статті 29 Закону №3038-VI однією зі складових частин вихідних даних на проектування є містобудівні умови та обмеження.
Фізична або юридична особа, яка подала виконавчому органові сільської, селищної, міської ради або у разі розміщення земельної ділянки за межами населених пунктів - районній державній адміністрації заяву про намір щодо забудови земельної ділянки, що перебуває у власності або користуванні такої особи, повинна одержати містобудівні умови та обмеження для проектування об'єкта будівництва.
Спеціально уповноважений орган містобудування та архітектури визначає відповідність намірів щодо забудови земельної ділянки вимогам містобудівної документації на місцевому рівні (частина четверта ст. 29 Закону №3038-VI).
Згідно частиною п'ятою статті 29 Закону №3038-VI, розгляд заяви і надання містобудівних умов та обмежень або прийняття рішення про відмову у їх наданні здійснюються спеціально уповноваженим органом містобудування та архітектури протягом семи робочих днів з дня реєстрації заяви. Рішення про відмову у наданні містобудівних умов та обмежень приймається у разі невідповідності намірів щодо забудови земельної ділянки вимогам містобудівної документації на місцевому рівні.
Частиною сьомою статті 29 Закону №3038-VI визначено, що склад, зміст, порядок надання містобудівних умов та обмежень визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері будівництва, містобудування та архітектури.
Відповідно до абзацу 1 частини першої статті 31 Закону №3038-VI, проектна документація на будівництво об'єктів розробляється у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, з урахуванням вимог містобудівної документації та вихідних даних і дотриманням вимог законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил та затверджується замовником.
При цьому, процедуру надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, їх склад та зміст визначає Порядок надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, їх склад та зміст, затверджений Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 07.07.2011 №109, зареєстрований у Міністерстві юстиції України 22.07.2011 за №912/19650 (далі - Порядок № 109, у редакції, чинній на момент видачі спірних містобудівних умов та обмежень).
Пунктом 2.1 Порядку №109 визначено, що містобудівні умови та обмеження є основною складовою вихідних даних. Містобудівні умови та обмеження надаються відповідними уповноваженими органами містобудування та архітектури на безоплатній основі протягом семи робочих днів з дня реєстрації відповідної заяви разом із документами, передбаченими пунктом 2.2 цього розділу, у порядку, встановленому Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності».
Згідно п. 2.2 Порядку №109, для отримання містобудівних умов та обмежень до заяви замовником додаються: засвідчена в установленому порядку копія документа про право власності (користування) земельною ділянкою; ситуаційний план (схема) щодо місцезнаходження земельної ділянки (у довільній формі); викопіювання з топографо-геодезичного плану М 1:2000; кадастрова довідка з містобудівного кадастру (у разі наявності); черговий кадастровий план (витяг із земельного кадастру - за умови відсутності містобудівного кадастру); фотофіксація земельної ділянки (з оточенням); містобудівний розрахунок з техніко-економічними показниками запланованого об'єкта будівництва.
Відповідно до п. 2.4 Порядку №109, розгляд заяви, надання містобудівних умов та обмежень або прийняття рішення про відмову у їх видачі здійснюються спеціально уповноваженим органом містобудування та архітектури у порядку, встановленому Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності».
Підставою для відмови у видачі містобудівних умов та обмежень є невідповідність намірів забудови земельної ділянки положенням відповідної містобудівної документації на місцевому рівні.
Таким чином, єдиною підставою для відмови у видачі містобудівних умов та обмежень згідно Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та Порядку №109 є невідповідність намірів забудови земельної ділянки положенням відповідної містобудівної документації на місцевому рівні.
З матеріалів справи вбачається, що станом на час видачі містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки по вул. Добровольського, 5/1 в м. Черкаси, виданих заступником начальника Управління планування та архітектури департаменту архітектури та містобудування Черкаської міської ради Єпік Р.В. (додаток до наказу департаменту архітектури та містобудування Черкаської міської ради від 08.06.2017 №169) на будівництво нежитлових будівель (магазинів) наміри забудови земельної ділянки не відповідали положенням плану зонування території, затвердженого рішенням сесії Черкаської міської ради від 04.12.2014 № 2-513, а саме:
- згідно п.4 розділу 2.2 Пояснювальної записки Плану зонування території, до дозволених та допустимих видів забудови та використання земельних ділянок в межах окремих зон відносяться: види забудови та використання земельних ділянок, що за умов дотримання будівельних норм та стандартів, інших обов'язкових вимог не забороняються (переважні види використання);
- згідно п.1 розділу 5.1 Пояснювальної записки Плану зонування території, зональне погодження встановлює факт відповідності намірів власника або користувача земельної ділянки містобудівним та іншим умовам, що встановлені Планом зонування території (зонінгом) для відповідних територіальних зон, коли заявник має намір підтвердити відповідність своїх будівельних намірів містобудівним та іншим умовам та вимогам.
Результатом загального зонального погодження є висновок про відповідність намірів забудовника Зонінгу та отримання заявником містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки.
- згідно п.4 розділу 5.1 Пояснювальної записки Плану зонування території, загальне зональне погодження здійснюється виключно при відповідності будівельних намірів заявника Зонінгу, обов'язковим нормативам та стандартам;
- згідно п.3 розділу 5.7 Пояснювальної записки Плану зонування території, у разі, якщо наміри заявника щодо будівництва не відповідають вимогам законодавства, державним будівельним нормам, містобудівній документації, використанню території, визначеному планом зонування території (зонінгом), заявнику надається відповідь за цією невідповідністю та рекомендації щодо можливої зміни намірів будівництва (а.с. 220-225 Том I).
Пунктом 5.2 ДБН В.2.2-23-2009 встановлено, що площі земельних ділянок приймаються згідно з ДБН 360-92, виходячи з величини підприємств торгівлі. Для магазинів - із розрахунку від 0,02 га до 0,08 га (для сільської місцевості до 0,12 га) на 100 м їх торговельної площі.
Посилання апелянта на те, що згідно п. 10 текстової частини містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки по вул. Добровольського, 5/1 визначено, що площа забудови до 1000 кв., тобто не встановлена конкретна площа, колегія суддів не приймає до уваги, з огляду на таке.
З матеріалів справи вбачається, що відповідно до намірів будівництва торгова площа магазинів складає 628,48 кв. м. (а.с. 86 Том I).
Відповідно, необхідна площа земельної ділянки для обслуговування магазинів мала становити від 0,126 га до 0,5 га.
Згідно додатку В ДБН В.2.2-23-2009, необхідна площа земельної ділянки для обслуговування магазинів мала б бути не менше 0,252 га.
Натомість площа земельної ділянки складає 0,107 га, що менше від визначеної ДБН величини (а.с. 86 Том I).
Доводи апелянта про передчасне застосування судом першої інстанції норми ДБН 1.1.7-2002, колегія суддів вважає безпідставними, зважаючи на наступне.
Так, Додатком ДБН В. 1.1.7-2002 встановлено, що до будівель І, II ступеню вогнестійкості відносяться будівлі з несучими та огороджувальними конструкціями з природних та штучних кам'яних матеріалів, бетону, залізобетону з застосуванням листових та плитних негорючих матеріалів.
Згідно наявних містобудівних умов та обмежень, будівництво магазинів з зазначеного переліку матеріалів не проводиться.
Вітак, такі магазини можуть бути віднесені мінімум до III ступеню вогнестійкості.
У відповідності з таблицею І Додатку 3.1 ДБН 360-92** мінімальний протипожежний розрив для III ступеню вогнестійкості - 8 м.
При цьому, згідно постанови у справі про адміністративне правопорушення №12 від 11.12.2017 відстань між запроектованими магазинами та громадською будівлею складає 7,3 м (а.с. 161 зворот Том I).
Вказана постанова на момент розгляду цієї справи є чинною та в апеляційному порядку не оскаржувалась.
Таким чином, позивачем в частині визначення протипожежних розривів до сусідніх будівель містобудіних умов та обмежень наявні порушення державних будівельних норм.
Твердження апелянта про те, що земельна ділянка, на якій третя особа планує будівництво, розміщена поза червоними лініями, тобто не підпадає в її межі, спростовуєься наступним.
Згідно п.1.3 ДБН В.2.3-5-2001, розміщення і будівництво наземних об'єктів житлово-цивільного, промислового призначення та інших капітальних споруд, крім об'єктів транспорту та інженерних мереж, в межах червоних ліній вулиць і доріг забороняється.
У відповідності до частини дургої статті 18 Закону України «Про автомобільні дороги» межі вулиці за її шириною визначаються «червоними лініями». Розташування будь-яких об'єктів, будівель, споруд або їх частин у межах «червоних ліній» вулиці не допускається.
Відповідно до п.7.26* ДБН 360-92**, територія вулиць і доріг всіх категорій, відокремлюються від інших функціональних територій поселень геодезично за фіксованими границями - червоними лініями.
Розділом 1.1 Пояснювальної записки Плану зонування передбачено, що червоні лінії - визначені в містобудівній документації відносно пунктів геодезичної мережі лінії, які відмежовують елементи транспортної інфраструктури (вулиці, проїзди, площі) від елементів планувальної структури (кварталів, мікрорайонів та інше).
Відповідно до зазначеного, в межах червоних ліній знаходяться вулиці, проїзди, площі. Розміщення і будівництво наземних об'єктів житлово - цивільного, промислового призначення та інших капітальних споруд в межах червоних ліній заборонено.
Натомість, як вірно встановлено судом першої інстанції, згідно намірів будівництва з 12 магазинів, 2 розміщені в межах червоних ліній (а.с.89 Том I).
Крім того, факт розташування об'єктів будівництва на червоних лініях підтверджується фрагментом плану зонування території міста Черкаси, а саме земельної ділянки №71101364000:02:015:0082, за адресою вул. Добровольського, 5/1, в масштабі 1:500 (а.с.12 Том II) та фрагментом плану зонування території міста Черкаси, а саме земельної ділянки №71101364000:02:015:0082, за адресою вул. Добровольського, 5/1, в масштабі 1:2000 (а.с.13 Том II).
У суді першої інстанції було встановлено, що на фрагменті плану зонування території міста Черкаси, а саме земельної ділянки №71101364000:02:015:0082, за адресою вул. Добровольського, 5/1, в масштабі 1:2000 (а.с.13 том №2), червону лінію було домальовано ручкою червоного кольору, що не заперечувалось учасниками справи в судовому засіданні. Даний фрагмент в даному масштабі надано на вимогу суду представником позивача.
При цьому, згідно висновків Верховного Суду, викладених в постанові від 08.05.2018 у справі №521/4789/17, містобудівні умови та обмеження видаються на підставі містобудівної документації (в даному випадку місцевого рівня); забудова здійснюється у нерозривному взаємозв'язку територій у місті з врахуванням оточуючих об'єктів і безумовно повинна відповідати містобудівній документації.
За правилами частин п'ятої та восьмої статті 18 Закону України №3038-VІ внесення змін до плану зонування території допускається за умови їх відповідності генеральному плану населеного пункту. План зонування території затверджується на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради протягом 30 днів з дня його подання.
Однак, під час розгляду даної справи в суді у матеріалах справи відсутні будь-які рішення про внесення змін до містобудівної документації.
Тобто, розташування двох магазинів на червоних лініях являється порушенням державних будівельних норм.
Відтак, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що за відсутності затвердження змін до генерального плану (його актуалізації) містобудівні умови (додаток до наказу департаменту архітектури та містобудування Черкаської міської ради від 08.06.2017 №169) є такими, що суперечать діючій містобудівній документації, тому є протиправними.
При цьому, наявність інших порушень, які виявлені проведеною перевіркою не є окремою підставою для скасування оскаржуваного рішення.
Відповідно до приписів частини четвертої ст. 29 №3038-VІ спеціально уповноважений орган містобудування та архітектури визначає відповідність намірів щодо забудови земельної ділянки вимогам містобудівної документації на місцевому рівні.
Таким чином, до повноважень органу містобудування та архітектури при видачі містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки віднесено виключно перевірку намірів забудови земельної ділянки містобудівній документації, а не цільовому призначенню земельної ділянки чи іншим законодавчим категоріям.
Отже, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про правомірність винесення оскаржуваного рішення, оскільки відповідачі діяли на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
З огляду на викладені обставини, за результатами розгляду апеляційної скарги, з урахуванням наведених норм права, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що рішення суду першої інстанцій є законним та обгрунтованим, оскільки суд, всебічно перевіривши обставини справи, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин; в ньому повно відображені обставини, що мають значення для справи, висновки суду щодо встановлених обставин і правові наслідки є правильними.
Згідно з частинами першою-третьою ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, суд апеляційної інстанції підстав для його скасування не вбачає.
За правилами частини першої статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
У відповідності до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі вищенаведеного, приймаючи до уваги, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, рішення суду ґрунтується на засадах верховенства права, є законним і обґрунтованим, висновки суду першої інстанції доводами апелянта не спростовані, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для його зміни або скасування.
Керуючись ст.ст. 241, 242, 243, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів,-
П О С Т А Н О В И Л А :
Апеляційну скаргу Департаменту архітектури та містобудування Черкаської міської ради - залишити без задоволення, а рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 09 червня 2018 року - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду у строк визначений ст. 329 КАС України.
Суддя-доповідач: Н.М. Троян
Судді: Є.І. Мєзєнцев
В.В. Файдюк
Повний текст виготовлено: 03 вересня 2018 року.
Судове рішення № 76220552, Київський апеляційний адміністративний суд було прийнято 28.08.2018. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 823/1013/18. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: