Постанова № 76219989, 28.08.2018, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 823/2593/18 Суддя (судді) першої інстанції: В.В. Гаращенко

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 серпня 2018 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

Судді-доповідача - Троян Н.М.,

суддів - Мєзєнцева Є.І., Файдюка В.В.,

за участю секретаря - Рейтаровської О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві (без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу) апеляційну скаргу ОСОБА_3 на ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 03 липня 2018 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Державного кадастрового реєстратора міськрайонного управління у Смілянському районі та м. Сміла Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області Мірошника Сергія Васильовича про визнання неправомірним рішення та зобов'язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И Л А:

У липні 2018 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив:

1) визнати неправомірним рішення за №РВ-7100578182018 від 27.04.2018 державного кадастрового реєстратора управління Держгеокадастру у Смілянському районі Мірошника Сергія Васильовича, про відмову у внесенні відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру;

2) зобов'язати державного кадастрового реєстратора міськрайонного управління у Смілянському районі та м. Сміла Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області Мірошника Сергія Васильовича провести державну реєстрацію земельної ділянки площею 18,7335 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва в адміністративних межах Ташлицької сільської ради.

Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 03 липня 2018 року позовну заяву повернуто позивачу.

В апеляційній скарзі, позивач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить суд скасувати ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 03 липня 2018 року, та прийняти нову, якою направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Зокрема, апелянт посилався на те, що 02 липня 2018 року ним дійсно подано до Черкаського окружного адміністративного суду 3 адміністративних позови до державного кадастрового реєстратора міськрайонного управління у Смілянському районі та м. Сміла Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області Мірошника С.В., яким шляхом автоматизованого розподілу призначено номера № 823/2591/18, № 823/2592/18 та № 823/2593/18.

Однак, в мотивувальних частинах цих позовів зазначено різні рішення відповідача про відмову у внесенні відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру, а саме: справа 823/2591/18 оскаржувалось рішення № РВ-7100578202018 від 27.04.2015, справа 823/2592/18 оскаржувалось рішення № РВ-7100578172018 від 27.04.2015, справа 823/2593/18 оскаржувалось рішення № РВ-7100578182018 від 27.04.2015.

До Київського апеляційного адміністративного суду відповідачем подано заперечення на позовну заяву, в якій зазначає, що формування земельних ділянок здійснюється за проектами землеустрою щодо відведення земельних ділянок, тому просить відмовити в задоволенні позовних вимог.

Згідно з частиною другою статті 313 КАС України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Оскільки учасники справи в судове засідання не з'явились, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, відповідно до частини четвертої статті 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалось.

Перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, у лютому 2018 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив:

1) визнати неправомірним рішення за №РВ-7100578182018 від 27.04.2018 державного кадастрового реєстратора управління Держгеокадастру у Смілянському районі Мірошника Сергія Васильовича, про відмову у внесенні відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру;

2) зобов'язати державного кадастрового реєстратора міськрайонного управління у Смілянському районі та м. Сміла Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області Мірошника Сергія Васильовича провести державну реєстрацію земельної ділянки площею 18,7335 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва в адміністративних межах Ташлицької сільської ради.

Повертаючи позовну заяву, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем до Черкаського окружного адміністративного суду подано кілька позовів до цього самого відповідача - державного кадастрового реєстратора міськрайонного управління у Смілянському районі та м. Сміла Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області Мірошника Сергія Васильовича з тим самим предметом та з однакових підстав.

При цьому, справи передані шляхом автоматичного розподілу, в тому числі судді Черкаського окружного адміністративного суду Кульчицькому С.О. та їй присвоєно №823/2592/18. Станом на час вирішення питання про відкриття провадження в даній справі не постановлена ухвала про відкриття або відмову у відкритті провадження у іншій справі, повернення позовної заяви або залишення позову без розгляду.

Відтак позовна заява підлягає поверненню позивачу разом з усіма доданими до неї матеріалами.

Колегія суддів не може погодитись з висновком суду першої інстанції, з огляду на наступні обставини.

Відповідно до частини першої ст. 171 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Згідно із частиною другою статті 171 КАС України, суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.

Пунктом п'ятим частиною четвертою ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що позовна заява повертається позивачеві, якщо позивачем подано до цього самого суду інший позов (позови) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з однакових підстав і щодо такого позову (позовів) на час вирішення питання про відкриття провадження у справі, що розглядається, не постановлена ухвала про відкриття або відмову у відкритті провадження у справі, повернення позовної заяви або залишення позову без розгляду.

Тобто, умовами застосування цієї підстави для повернення позовної заяви є: тотожність спору (підстави, предмет позову та сторони співпадають); та на час вирішення питання про відкриття провадження у справі, що розглядається, не постановлена ухвала про відкриття або відмову у відкритті провадження у тотожній справі.

Як вбачається із Єдиного державного реєстру судових рішень предметом спору у справі № 823/2592/18 є визнання неправомірним рішення державного кадастрового реєстратора Міськрайонного управління у Смілянському районі та м. Смілі Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області Мірошника С.В. за № РВ-7100578172018 від 27.04.2018 про відмову у внесенні відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру.

Тобто, спір у цій справі не є тотожним спору у справі № 823/2592/18, відтак ухвала Черкаського окружного адміністративного суду міста Києва від 03 липня 2018 року, є передчасною.

При цьому, суд апеляційної інстанції звертає увагу, що відповідно до вимог ст.8 Кодексу адміністративного судочинства України - суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Так, у справі «Bellet v. France», Європейський Суд з прав людини зазначив, що стаття 6 параграфу 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданих національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права.

У рішенні по справі «Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії» від 13 січня 2000 року та в рішенні по справі «Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії» від 28 жовтня 1998 року Європейський Суд з прав людини вказав, що надто суворе тлумачення внутрішніми судами процесуальної норми позбавило заявників права доступу до суду і завадило розгляду їхніх позовних вимог. Це визнане порушенням п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Таким чином, вказані обставини справи свідчать про необхідність надати позивачу можливість захистити своє право в суді. Інакший підхід був би виявом надмірного формалізму та міг би розцінюватись як обмеження особи в доступі до суду, яке захищається статтею 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Отже, висновок суду першої інстанції про повернення позовної заяви не відповідає правильному застосуванню норм процесуального права.

З урахуванням викладеного, після детального з'ясування обставин справи та аналізу законодавчих норм, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що суд першої інстанції, постановляючи оскаржувану ухвалу, порушив норми процесуального права, що є підставою для її скасування та направлення справи для продовження розгляду до Черкаського окружного адміністративного суду.

Згідно з частинами першою-третьою ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

За правилами статті 320 Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

Оскільки, судом першої інстанції порушено норми процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, в зв'язку з цим виникає необхідність у задоволенні апеляційної скарги та відповідно у скасуванні ухвали Черкаського окружного адміністративного суду міста Києва від 03 липня 2018 року й направленні справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Керуючись ст.ст. 229, 241, 242, 243, 308, 310, 312, 313, 320, 321, 322, 325 КАС України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 - задовольнити.

Ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 03 липня 2018 року - скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач: Н.М. Троян

Судді: Є.І. Мєзєнцев

В.В. Файдюк

Повний текст виготовлено: 03 вересня 2018 року.