Ухвала суду № 76219806, 27.08.2018, Київський районний суд м. Одеси

_____________________

Справа № 520/12512/17

Провадження № 6-а/520/24/18

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

27.08.2018

Суддя Київського районного суду м. Одеси Бескровний Я.В., перевіривши матеріали заяви Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області про встановлення чи зміну способу і порядку виконання рішення суду у справі №520/12512/17, -

ВСТАНОВИВ:

До Київського районного суду м. Одеси надійшла заява Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області, відповідно до якої просить встановити чи змінити спосіб і порядок виконання по виконавчому провадженню №56667353 з виконання виконавчого листа №520/12512/17, виданого Київським районним судом м. Одеси від 14.06.2018 про зобов’язання Центральне об’єднане Управління Пенсійного фонду України в м. Одесі нарахувати та виплатити ОСОБА_1 суму компенсації втрати частини доходів за період з 24.02.2005 по 31.07.2017, у зв’язку з порушенням строків виплати суми недоотриманої пенсії на стягнення з Центрального об’єднаного управління Пенсійного фонду України у м. Одесі (код ЄДРПОУ 41248812, м. Одеса, вул. Ільфа і Петрова, 4-А) на користь ОСОБА_1 суми у розмірі 234687,82 грн.

Вирішуючи питання про прийняття скарги до розгляду та призначення судового засідання, встановлено, що вона не відповідає загальним нормам КАС України та повинна бути залишена без руху виходячи з наступного.

Згідно з частиною першою статті 378 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.

Заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду (частина друга статті 378 КАС України).

Статтею 378 КАС України не врегульовані вимоги щодо форми та змісту заяви про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення та питання щодо залишення без руху вказаних заяв.

Відповідно до частини шостої статті 7 КАС України у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), а за відсутності такого закону суд виходить із конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права). Аналогія закону та аналогія права не застосовується для визначення підстав, меж повноважень та способу дій органів державної влади та місцевого самоврядування.

Оскільки дії суду в разі надходження заяви про відстрочення і розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення КАС України окремо не врегульовано, суд вважає за можливе на підставі частини шостої статті 7 КАС України застосувати до вказаних правовідносин за аналогією закону положення статті 160, 161, 167, 169, 171 КАС України.

За приписами пункту 3 та 6 частини першої статті 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з’ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу, чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі (частина друга статті 171 КАС України).

Загальні вимоги до форми та змісту письмової заяви, клопотання, заперечення встановлені статтею 167 КАС України.

До заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону (частина третя статті 161 КАС України).

Згідно з частиною десятою статті 169 КАС України заяви, скарги, клопотання, визначені цим Кодексом, за подання яких передбачено сплату судового збору, залишаються судом без руху також у випадку, якщо на момент відкриття провадження за відповідною заявою, скаргою, клопотанням суд виявить, що відповідна сума судового збору не зарахована до спеціального фонду Державного бюджету України. Правила цієї частини не застосовуються до заяв про забезпечення доказів або позову.

Відповідно до частини другої статті 132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України від 08 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір» (далі - Закон № 3674-VI).

Згідно з частиною першою статті 3 Закону № 3674-VI судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Частиною першою статті 4 Закону № 3674-VI встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно з підпунктом 6 пункту 3 частини другої статті 4 Закону № 3674-VI (в редакції, чинній з 25 липня 2018 року) за подання до адміністративного суду заяви про зміну чи встановлення способу, порядку і строку виконання судового рішення сплачується судовий збір у розмірі 0,3 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

При цьому необхідно звернути увагу на те, що норма підпункту 6 пункту 3 частини другої статті 4 Закону № 3674-VI має більш нову редакцію, ніж норма пункту 3 частини другої статті 3 Закону № 3674-VI, на підставі якої судовий збір не справляється за подання заяви про заміну чи встановлення способу, порядку і строку виконання судового рішення.

Станом на 01 січня 2018 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 1762,00 грн. Тобто, за подання заяви про зміну чи встановлення способу, порядку і строку виконання судового рішення має бути сплачений судовий збір у розмірі 528,60 грн.

Заявником судовий збір за подання до адміністративного суду заяви про відстрочення виконання судового рішення не сплачений. Жодних доказів, які б надавали пільги щодо сплати судового збору за заяву про відстрочення виконання судового рішення, не надано. Крім того, Законом № 3674-VI передбачено вичерпний перелік осіб, які мають пільги щодо сплати судового збору.

Зазначений недолік заяви може бути усунений шляхом подання оригіналу документа про сплату судового збору у розмірі 528,60 грн. за реквізитами : отримувач: УК у м. Одесі (Київський р-н), код отримувача 38016923, Банк отримувача – Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача 899998, рахунок № 31212206015005, Код класифікації доходів бюджету 22030101.

Також, згідно ч. 3, ч. 4 ст. 378 КАС України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, розстрочення чи відстрочення виконання рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Вирішуючи питання про відстрочення або розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує:

1) Ступінь вини відповідача у виникненні спору;

2) Щодо фізичної особи тяжке захворювання самої особи або членів її сімї, її матеріальне становище;

3) Стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Але, аналізуючи норми діючого законодавства, заявником, у розумінні вимог ст.378 КАС України, не надано доказів які можуть істотно ускладнити або зробити неможливим виконання прийнятого судом рішення.

Згідно з частинами першою, другою статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п’яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

З огляду на викладене, враховуючи неврегульованість питання щодо залишення без руху заяви про відстрочення виконання судового рішення (стаття 378 КАС України), беручи до уваги приписи частини сьомої статті 7 КАС України, суд дійшов висновку про необхідність застосування у даному випадку положень статті 169 КАС України щодо залишення без руху заяви Центрального об’єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі про відстрочення виконання судового рішення та надати заявнику строк для усунення вказаних вище недоліків.

Керуючись статтями 7, 160, 161, 169, 378 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -

УХВАЛИВ:

Заяву Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області про встановлення чи зміну способу і порядку виконання рішення суду у справі №520/12512/17 - залишити без руху.

Запропонувати заявнику впродовж 10-ти днів з моменту отримання даної ухвали, усунути зазначені недоліки адміністративного позову в ухвалі суду.

Якщо недоліки заяви не будуть усунуті заявником у строк, встановлений судом, заява буде повернута особі, яка її подала, та вважатиметься неподаною.

Копію ухвали про залишення заяви без руху невідкладно надіслати заявнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання суддею та оскарженню в апеляційному порядку окремо від рішення суду не підлягає. Заперечення на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Бескровний Я. В.