Ухвала суду № 76219755, 03.09.2018, Південноукраїнський міський суд Миколаївської області (до 25.04.2025 - Южноукраїнський міський суд Миколаївської області)

Справа №: 486/1084/18 Провадження № 2-з/486/9/2018

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 вересня 2018 року Суддя Южноукраїнського міського суду Миколаївської області Волкова О.І., розглянувши заяву про забезпечення позову представника заявника ОСОБА_1, який діє на підставі довіреності посвідченої приватним нотаріусом Первомайського міського нотаріального округу Миколаївської області ОСОБА_2 про накладення арешту на квартиру АДРЕСА_1

В С Т А Н О В И В:

Представник позивача ОСОБА_3 - ОСОБА_1, який діє на підставі довіреності посвідченої приватним нотаріусом Первомайського міського нотаріального округу Миколаївської області ОСОБА_2, звернувся до суду з позовною заявою про визнання недійсним договору купівлі-продажу. Дану справу 16.08.2018 року розподілено у провадження судді Волковій О.І. На час ознайомлення з заявою про забезпечення позову судом не вирішено питання про відкриття провадження у справі за даним позовом.

23.08.2018 року до суду надійшла заява представника заявника про забезпечення позову, яка о 10-34 год 23.08.2018 року розподілена у провадження судді Волковій О.І.

Суддя Волкова О.І. з 20.08.2018 року по 23.08.2018 року перебувала в нарадчій кімнаті по справі № 486/1087/18 за клопотанням слідчого СВ Южноукраїнського ВП Первомайського ВП ГУ НП в Миколаївській області лейтенанта поліції ОСОБА_4 погодженого прокурором Южноукраїнського відділення Первомайської місцевої прокуратури ОСОБА_5 про проведення судово-медичної експертизи у кримінальному провадженні № 12018150120000750 від 14.08.2018 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України до 14 год 59 хв. та відповідно до журналу судове засідання було закрито о 15 год. 33 хв.

03 вересня 2018 року реєстром передачі справ заяву про забезпечення позову передано судді Волковій О.І., так як з 26 серпня 2018 по 01 вересня 2018 року суддя Волкова О.І. перебувала у відрядженні у зв'язку з прийняттям участі у кваліфікаційному оцінюванні суддів та засіданні Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя 31.08.2018 року за скаргою голови Южноукраїнського міського суду Миколаївської області ОСОБА_6 від 16.08.2017 року та працівників апарату Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 22.09.2017 року.

Відповідно до ч.1 статті 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про розгляд даної заяви без повідомлення учасників справи.

Судом встановлено, що заяву про забезпечення позову було розподілено судді Волковій О.І. в порушення вимог ЦПК України, Закону України "Про судоустрій та статус суддів" та положення про автоматизовану систему документообігу та Засад використання автоматизованої системи документообігу Южноукраїнського міського суду працівниками апарату суду.

Даний факт вказує на порушення вимог Закону працівником апарату суду, який уповноважений на розподіл даної справи з огляду на те, що адміністрації суду достеменно було відомо про проходження кваліфікаційного оцінюванні суддею Волковою О.І. та розгляд скарг ВРП та перебування судді на час розподілу заяви про забезпечення позову о 10-34 год 23.08.2018 рокуу нарадчій кімнаті.

З огляду на викладені факти суд вважає, що на час розгляду даної заяви про забезпечення позову, а саме станом на 03.09.2018 року, повернення заяви про забезпечення позову до апарату суду для повторного авторозподілу є не доцільним. Так як на даний час цивільна справа за позовом позивача ОСОБА_3 передана у провадження судді Волкової О.І., питання про відкриття провадження у ній на даний час не вирішено. Разом з тим, при повернені заяви до апарату суду для повторного авторозподілу заява про забезпечення позову буде відповідно до Засад використання автоматизованої системи документообігу Южноукраїнського міського суду розподілена судді Волковій О.І.

Судом встановлено порушення прав заявника, з вини працівників апарату суду, на розгляд його заяви про забезпечення позову в строк визначений законом та її розгляд судом встановленим законом з позиції практики ЄСПЛ та ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Свою заяву про забезпечення позову представник заявника обгрунтовує тим, що господарі спірної квартири змінювалися двічі у результаті її продажу.

Разом з тим, будь-яких належних та допустимих доказів на підтвердження своїх доводів забезпечення позову представником заявника не надано.

Суддя, вивчивши заяву представника заявника про забезпечення позову, дійшов наступного висновку.

Відповідно до положень ч.1, ч.2 ст.149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

На підставі ч.1 ст.150 ЦПК України позов забезпечується накладенням арешту на майно.

Згідно ч.ч. 5, 6 ст. 153 ЦПК України, залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

Частиною 3 ст. 150 ЦПК України передбачено, що заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Відповідно до п.4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 року №9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Підставою для забезпечення позову є обґрунтоване припущення, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Цивільний процесуальний закон не зобов'язує суд при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігає ситуації, при якій може бути утруднено виконання рішення при задоволенні позову.

Заходи забезпечення позову повинні застосовуватись лише у разі необхідності та бути співмірними із заявленими вимогами, оскільки безпідставне забезпечення позову може призвести до порушення прав та законних інтересів. При цьому ухвалою про забезпечення позову не може вирішуватися спір по суті.

Конституцією ст.41 та ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд учиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Відповідно до ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до роз'яснень викладених в абз. 2 п.9 Постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ «Про судову практику у справах про зняття арешту з майна» №5 від 03.06.2016 року при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги.

Захищаючи права позивача, шляхом забезпечення позову у вигляді накладення арешту на квартиру АДРЕСА_2 ум.Южноукраїнську Миколаївської област суд не може порушувати права інших власників.

Крім того, суд звертає увагу представника заявника на принцип юридичної визначеності, як елемент принципу верховенства права.

На підставі вищезазначеного та керуючись ст.ст. 149-153, 258, 260, 353, 354 ЦПК України, суддя,

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви про забезпечення позову представника заявника ОСОБА_1, який діє на підставі довіреності посвідченої приватним нотаріусом Первомайського міського нотаріального округу Миколаївської області ОСОБА_2 про накладення арешту на квартиру АДРЕСА_3 області-відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Апеляційного суду Миколаївської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів.

Суддя Южноукраїнського міського суду ОСОБА_7