Рішення № 76219745, 31.08.2018, Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області

Справа № 500/2830/18

Провадження № 2/500/2221/18

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 серпня 2018 року Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області в складі:

головуючого – судді Пащенко Т.П.

при секретарі – Топтигіної О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Ізмаїл провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення суми боргу за договорами позики,-

ВСТАНОВИВ:

У травні 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення суми боргу за договором позики в розмірі 788115,00 грн. та судові витрати у розмірі 704,80 грн., обґрунтовуючи тим, що 25.05.2016 року, 09.07.2016 року та 05.12.2006 року вона надала в борг ОСОБА_2 грошові кошти у загальному розмірі 30 тис. дол. США для здійснення підприємницької діяльності, у зв’язку з чим ОСОБА_2 склав власноруч розписки від 25.05.2016 року, 09.07.2016 року та 05.12.2006 року, згідно яких зобов’язався повернути грошові кошти в розмірі 30 тис. дол. США, що еквівалентно 788 115,00 грн. Проте, на даний час сума боргу у повному обсязі не повернута. З урахуванням зазначеного позивачка просить стягнути з відповідача суму боргу за договорами позики у розмірі 788 115,00 грн., та судові витрати у розмірі 704,80 грн.

Позивачка в судове засідання не з’явилася, сповіщена належним чином, причини неявки суду не повідомила, надала суду заяву, якою позовні вимоги підтримала у повному обсязі, просила розглядати справу у її відсутність, не заперечує проти заочного розгляду справи.

Відповідач в судове засідання не з’явився, про час та місце розгляду справи був сповіщений належним чином, про причину неявки суд не повідомив, тому суд відповідно до ч.1 ст.280, ч.4 ст.223 ЦПК України ухвалює заочне рішення на підставі наявних у справі доказів у зв’язку з відсутністю заперечень проти такого вирішення справи позивача.

Вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Статтею 1046 ЦК України передбачено, що за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Відповідно до ст.1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (в т.ч. грошові кошти в такій самій сумі) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.

Статтею 1047 ч.2 ЦК України передбачено, що на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника. При цьому, письмова форма договору позики внаслідок його реального характеру є доказом не лише факту укладення договору, але й факту передачі грошової суми позичальнику.

В судовому засіданні встановлено, що 25.05.2016 року ОСОБА_2 отримав у ОСОБА_1 в позику грошові кошти в сумі 10 тис. дол. США під 2,5 % на місяць, які зобов’язався сплачувати кожного місяця, а суму боргу повернути до 25.05.2017 року у повному обсязі. В разі дострокового розірвання боргових зобов’язань зобов’язався попередити іншу сторону не менш, ніж за два місяці, що підтверджується розпискою від 25.05.2016 року (а.с.3).

Крім того, 09.07.2016 року ОСОБА_2 отримав у ОСОБА_1 в позику грошові кошти в сумі 10 тис. дол. США під 2,5 % на місяць, які зобов’язався сплачувати кожного місяця, а суму боргу повернути до 09.07.2017 року у повному обсязі. В разі дострокового розірвання боргових зобов’язань зобов’язався попередити іншу сторону не менш, ніж за два місяці, що підтверджується розпискою від 09.07.2016 року (а.с.4).

Також, 05.12.2016 року ОСОБА_2 отримав у ОСОБА_1 в позику грошові кошти в сумі 10 тис. дол. США під 2,5 % на місяць, які зобов’язався сплачувати кожного місяця, а суму боргу повернути до 05.06.2017 року у повному обсязі, що підтверджується розпискою від 05.12.2016 року (а.с.5).

Отже, відповідно до умов договорів позики ОСОБА_1 надала ОСОБА_2 грошові кошти в загальній сумі 30 тис. доларів США, що станом на 11.05.2018 року складає 788 115,00 грн.

Відповідно до розписок від 25.05.2016 року, 09.07.2016 року, 05.12.2016 року ОСОБА_2 отримала у борг грошові кошти в загальній сумі 30 тис. доларів США, які зобов’язався повернути до 25.05.2017 року, 09.07.2017 року, 05.12.2017 року відповідно.

Зазначені договори відповідають вимогам ст.1047 ЦК України, оскільки укладені в письмовій формі.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог щодо Кодексу. Із ст. 545 ЦК України, яка регулює підтвердження виконання зобов'язання, вбачається, що якщо боржник видав кредиторові борговий документ, кредитор, приймаючи виконання зобов'язання, повинен повернути його боржникові. У разі неможливості повернення боргового документа кредитор повинен вказати про це в розписці, яку він видає. Наявність боргового документа у боржника підтверджує виконання ним свого обов'язку. У разі відмови кредитора повернути борговий документ або видати розписку боржник має право затримати виконання зобов’язання. У цьому разі настає прострочення кредитора.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння заміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 ЦК України).

У зв’язку з наявністю розписок у ОСОБА_1 про надання позики, суд також приходить до висновку щодо невиконання зобов’язань за вказаними договорами позики в повному обсязі та наявності заборгованості в сумі 30 тис. доларів США.

Грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях. Якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом (ч.ч.1,2 ст.533 ЦК України).

Отже, оскільки відповідач свої грошові зобов'язання перед позивачкою не виконав, з останнього на користь позивачки підлягає стягненню 30 тис. доларів США, що в еквіваленті по курсу НБУ станом на 11.05.2018 року складає 788 115,00 гривні.

Відповідно до вимог ст.ст.12,13,77,78,79,80,81,82 ЦПК України суд розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях, обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або достовірності їх визнання.

За таких обставин, суд приходить до висновку, щодо задоволення позову ОСОБА_1 та стягнення на її користь з ОСОБА_2 суми грошових коштів за договорами позики в розмірі 788 115,00 грн., що еквівалентно 30 тис. доларів США.

За правилами ст.141 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 76-81, 83, 95, 141, 258, 259, 263 - 265, 268, 272, 273, 280-282, 354, 355 ЦПК України, ст. ст. 525, 526, 545, 1046, 1047, 1049 ЦК України, суд,-

ВИРІШИВ :

Позов ОСОБА_1, яка зареєстрована за адресою: провул.Нижньосадовий,буд.18, м.Ізмаїл Одеської області, до ОСОБА_2, який зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1, про стягнення боргу за договором позики – задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, паспорт громадянина України серії СМ №757197, виданий Ізмаїльським РВ УМВС України в Одеській області 15 листопада 2005 року, індивідуальний ідентифікаційний номер – «НОМЕР_1», на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, паспорт громадянина України серії КЕ №166851, виданий Ізмаїльським МВ УМВС України в Одеській області 19 червня 1996 року, індивідуальний ідентифікаційний номер – «НОМЕР_2», суму боргу в розмірі 788 115,00 (сімсот вісімдесят вісім тисяч гривень сто п'ятнадцять гривень нуль копійок) грн., що еквівалентно 30 000,00 (тридцять тисяч доларів США) дол. США.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, паспорт громадянина України серії СМ №757197, виданий Ізмаїльським РВ УМВС України в Одеській області 15 листопада 2005 року, індивідуальний ідентифікаційний номер – «НОМЕР_1», на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, паспорт громадянина України серії КЕ №166851, виданий Ізмаїльським МВ УМВС України в Одеській області 19 червня 1996 року, індивідуальний ідентифікаційний номер – «НОМЕР_2», судові витрати у розмірі 704,80 (сімсот чотири гривні вісімдесят копійок) грн.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в апеляційному порядку до апеляційного суду Одеської області через Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області. Повторне заочне рішення позивач та відповідач можуть оскаржити в апеляційному порядку до апеляційного суду Одеської області через Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повний текст рішення виготовлено 03 вересня 2018 року.

Суддя: ОСОБА_3