Постанова № 76219738, 03.09.2018, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

03 вересня 2018 рокусправа № 808/1716/18

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії: суддя-доповідач: Шальєва В.А.

судді: Білак С.В., Юрко І.В.,

секретар судового засідання: Лащенко Р.В.

за участі позивача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судовому засідання Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у м. Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 13.06.2018 р. (суддя Лазаренко М.С.) в справі № 808/1716/18 за позовом ОСОБА_2 до Мелітопольського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду з позовом до Мелітопольського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі - Мелітопольське ОУПФУ) про визнання протиправними дій з неналежного проведення перерахунку пенсії, призначеної з 29.01.2014 р. відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»; зобов'язання виключити з періоду, за який враховується заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії, періоди: з 01.05.2002 по 31.12.2002; з 11.10.2004 по 21.11.2004; з 27.07.2011 по 21.04.2012 як час перебування на обліку в центрі зайнятості населення в місті Мелітополі та з 01.07.2000 по 31.07.2000 і з 01.10.2005 по 31.01.2011 як період з найменшим заробітком відповідно до вимог ч. 1 ст. 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»;

зобов'язання включити до розрахунку коефіцієнта заробітної плати позивачу суми, отримані в серпні 2004 року, в розмірі 345,90 гривень (види нарахувань Бонус 050 - 226,00 грн., Бонус 052 - 113,00 грн.), у вересні 2004 року - 1366,17 грн. (вид нарахувань - відпускні у поточному місяці) як заробітну плату, нараховану за період роботи в ГРП «Інструментальник»; зобов'язання провести індексацію пенсії з урахуванням фіксованої суми індексації, визначеної з базового місяця грудня 2013 року, та індексу споживчих цін за період з травня 2014 року, вимог Закону України від 3 липня 1991 року №1282-XII «Про індексацію грошових доходів населення» та Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078, починаючи нарахування та виплату фіксованої суми індексації пенсії із травня 2014 року; зобов'язання зробити повторний перерахунок пенсії та здійснити виплату недорахованих сум відповідно до вимог ч. 1 ст. 44, ч. 2 ст. 46 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 13.06.2018 р. позов задоволено частково, визнано протиправними дії Мелітопольського ОУПФУ щодо неналежного проведення перерахунку позивачу пенсії, призначеної з 29.01.2014, відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в частині не включення до розрахунку коефіцієнта заробітної плати позивачу суми, отримані в серпні 2004 року, 345,90 гривень (види нарахувань Бонус 050 - 226,00 грн., Бонус 052 - 113,00 грн.) як заробітну плату, нараховану за період роботи на ГРП «Інструментальник», відповідно до вимог Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»; зобов'язано Мелітопольське ОУПФУ включити до розрахунку коефіцієнта заробітної плати позивачу суми, отримані в серпні 2004 року 345,90 гривень (види нарахувань Бонус 050 - 226,00 грн., Бонус 052 - 113,00 грн.) як заробітну плату, нараховану за період роботи на ГРП «Інструментальник», відповідно до вимог Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»; зобов'язано відповідача зробити повторний перерахунок пенсії позивача та здійснити виплату недорахованих сум відповідно до вимог ч. 1 ст. 44, ч. 2 ст. 46 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням мотивувальної частини даного рішення.

У задоволенні позовних вимог про зобов'язання відповідача виключити з періоду, за який враховується заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії позивачу, періоди: з 01.05.2002 по 31.12.2002; з 11.10.2004 по 21.11.2004; з 27.07.2011 по 21.04.2012 як час перебування на обліку в центрі зайнятості населення в місті Мелітополі, та з 01.07.2000 по 31.07.2000 і з 01.10.2005 по 31.01.2011 як період з найменшим заробітком відповідно до вимог ч. 1 ст. 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та про зобов'язання провести індексацію пенсії з урахуванням фіксованої суми індексації, визначеної з базового місяця грудня 2013 року та індексу споживчих цін за період з травня 2014 року, вимог Закону України від 3 липня 1991 року №1282-XII «Про індексацію грошових доходів населення» та Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078, починаючи нарахування та виплату фіксованої суми індексації пенсії із травня 2014 року, відмовлено.

В апеляційній скарзі позивач просить скасувати рішення в частині відмови у задоволенні позовних вимог, ухвалити нове рішення про задоволення позову в повному обсязі. Вказує на неповне з'ясування обставин, що мають значення справи, неправильне застосування норм матеріального права. Апелянт зазначає, що судом першої інстанції неправильно визнано розмір страхового стажу 457 місяців, оскільки розмір страхового стажу складає 457,5 місяців. Також зазначає, що періоди з 01.05.2002 по 31.12.2002; з 11.10.2004 по 21.11.2004; з 27.07.2011 по 21.04.2012 як час перебування на обліку в центрі зайнятості населення в місті Мелітополі та з 01.07.2000 по 31.07.2000 і з 01.10.2005 по 31.01.2011 як період з найменшим заробітком відповідно до вимог ч. 1 ст. 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» повинні бути виключені з періоду, за який враховується заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії позивачу. При цьому висновок суду, що автоматичною системою обробки пенсійної документації вибрано найбільш вигідний період заробітної плати підряд, є неправильним, оскільки при проведенні оптимізації страхового стажу відповідач повинен був врахувати не тільки автоматичний вибір, а й бажання пенсіонера. Судом першої інстанції не розглянуто позовні вимоги про зобов'язання включити до розрахунку коефіцієнта заробітної плати позивачу суми, отримані у вересні 2004 року в розмірі 1366,17 грн. (вид нарахувань - відпускні у поточному місяці) як заробітну плату, нараховану за період роботи на ГРП «Інструментальник». Також є необґрунтованим судове рішення в частині відмови у задоволенні позову про зобов'язання провести індексацію пенсії з урахуванням фіксованої суми індексації, визначеної з базового місяця грудня 2013 року та індексу споживчих цін за період з травня 2014 року, вимог Закону України від 3 липня 1991 року №1282-XII «Про індексацію грошових доходів населення» та Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078, починаючи нарахування та виплату фіксованої суми індексації пенсії із травня 2014 року.

У відзиві на апеляційну скаргу відповідач просить відмовити у її задоволенні, залишивши рішення в цій частині без змін.

В судовому засіданні позивач апеляційну скаргу підтримав та просив її задовольнити.

Представник відповідача до судового засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, зв'язку з чим суд визнав за можливе здійснити апеляційний перегляд справи за відсутності представника відповідача.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення позивача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що з 29.01.2014 позивачу призначено пенсію по інвалідності ІІІ групи в розмірі пенсії за віком, обчислену відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV (далі Закон № 1058-IV).

Позивач протягом 2015-2017 років звертався до відповідача із заявами про перерахунок пенсії.

Відповідачем, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Запорізькій області, Департаментом пенсійного забезпечення Пенсійного фонду України повідомлялось позивачу про відсутність підстав для задоволення його заяв, оскільки розмір пенсії обчислено відповідно до вимог Закону № 1058-IV, пенсію проіндексовано з травня 2014 року відповідно до Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 р. № 1078.

Страховий стаж позивача становить 38 років 1 місяць 15 днів (457 місяців). Автоматизована система обробки пенсійної документації автоматично вибрала найбільш вигідний період заробітної плати підряд відповідно до вимог ст. 40 Закону № 1058-IV, а саме з 01.10.1989 по 30.09.1994 та за період після 01.07.2000 по 21.04.2012.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог в частині зобов'язання відповідача виключити з періоду, за який враховується заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії позивачу, періоди з 01.05.2002 по 31.12.2002; з 11.10.2004 по 21.11.2004; з 27.07.2011 по 21.04.2012 як час перебування на обліку в центрі зайнятості населення в місті Мелітополі, та з 01.07.2000 по 31.07.2000 і з 01.10.2005 по 31.01.2011 як період з найменшим заробітком відповідно до вимог ч. 1 ст. 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», суд першої інстанції виходив з того, що вибірково оптимізувати бажаний позивачем період, зокрема, з 01.07.2000 по 31.07.2000 є неможливим, так як на обліку у центрі зайнятості у цей час позивач не перебував, вказані періоди йдуть не підряд, що суперечить статті 40 Закону № 1058-IV.

Відмовляючи у задоволенні позову в частині зобов'язання відповідача включити до розрахунку коефіцієнта заробітної плати позивачу суму, отриману у вересні 2004 року у розмірі 1366,17 грн., суд першої інстанції зазначив, що відповідно до наданих документів, дана сума виплачена як «відпускні у поточному місяці», доказів що вказана сума є недоплаченою сумою заробітку за липень 2004 року у матеріалах справи не міститься, у вересні 2004 року позивач вже не перебував у трудових відносинах з підприємством.

Разом з тим, надавши правову оцінку цим вимог, суд першої інстанції не зазначив про відмову у задоволенні позову в резолютивній частині рішення.

Вирішуючи позовні вимоги про зобов'язання відповідача провести індексацію пенсії з урахуванням фіксованої суми індексації, визначеної з базового місяця грудня 2013 року та індексу споживчих цін за період з травня 2014 року, починаючи нарахування та виплату фіксованої суми індексації пенсії із травня 2014 року, суд першої інстанції встановив, що для розрахунку сум індексації пенсії позивача визначено базовий місяць грудень 2013 року. Станом на 31 серпня 2015 року сума індексації пенсії складала 179,36 грн. З 01 вересня 2015 року проведено індивідуально-масовий перерахунок пенсії, внаслідок чого базовим місяцем встановлено вересень 2015 року, сума індексації зафіксована в розмірі 131,86 грн. Позивачу виплачувалась індексація в наступних розмірах: травень 2014 року - 28,47 грн., червень 2014 року - 60,74 грн., липень 2014 року - 98,70 грн., серпень 2014 року - 98,70 грн., вересень 2014 року - 113,88 грн., жовтень 2014 року - 113,88 грн., листопад 2014 року - 152,79 грн., грудень 2014 року - 179,36 грн.

У період з січня по грудень 2015 року застосовувались коефіцієнти індексації та розмірі прожиткових мінімумів для проведення індексації пенсій, які встановлені у грудні 2014 року у розмірі 179,36 грн. У зв'язку зі збільшенням з 01.09.2015 прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність (мінімальної пенсії) з 949 грн. до 1074 грн., проводився перерахунок розміру виплат, які залежали від прожиткового мінімуму: мінімальної пенсії за віком, відповідних підвищень, доплат і надбавок до пенсій.

Зважаючи на зазначені обставини, суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідач при виплаті вищевказаних сум індексації діяв у межах та у спосіб, передбачений чинним законодавством.

Задовольняючи позовні вимоги в частині зобов'язання відповідача включити до розрахунку коефіцієнта заробітної плати позивачу суми, отримані в серпні 2004 року 345,90 грн. (види нарахувань Бонус 050 - 226,00 грн., Бонус 052 - 113,00 грн.) як заробітну плату, нараховану за період роботи на ГРП «Інструментальник», суд першої інстанції встановив, що з 01.10.2003 по 26.07.2004 позивач перебував у трудових відносинах з ГРП «Інструментальник». В день звільнення відповідно до положень 116 КЗпП України, підприємство мало провести повний розрахунок з позивачем.

Згідно з Положенням «Про нарахування бонусів робітникам підрозділів ЗАО «ЗАЗ» за основні результати господарської діяльності» МС.07.004-03 та Протоколу засідання госпрозрахункової комісії від 27.08.2004 позивачу нараховано та виплачено бонуси у розмірі «бонус 050» - 226,00 грн., «бонус 052» - 113 грн. у серпні 2004 року за результатами господарської діяльності підприємства за липень 2004 року, що підтверджено довідкою ПрАТ «Запорізький автомобілебудівний завод» (правонаступник ГРП «Інструментальник»).

Оскільки вказані суми відповідно до наданих документів включаються до заробітку за липень 2004 року, коли позивач ще перебував у трудових відносинах з ГРП «Інструментальник», суд першої інстанції дійшов висновку, що такі суми повинні бути включені до розрахунку коефіцієнта заробітної плати, яка враховується для призначення пенсії.

Предметом апеляційного перегляду є судове рішення в частині відмови у задоволенні позову.

Рішення суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог не оскаржується.

Здійснюючи апеляційний перегляд справи в межах вимог та доводів апеляційної скарги, суд погоджує висновок суду першої інстанції про часткове задоволення позову, але підлягає зміні резолютивна частина судового рішення.

Судом встановлено, що 29.01.2014 р. позивачу призначено пенсію по інвалідності ІІІ групи в розмірі пенсії за віком, обчисленої відповідно до Закону № 1058-IV.

Страховий стаж позивача становить 38 років 1 місяць 15 днів (457 місяців), що підтверджено розпорядженням 828572 від 03.12.2014 р. (а.с. 34), відповідно, доводи позивача про неправильне зазначення судом першої інстанції розміру страхового стажу, який, на думку позивача, повинен складати 457,5 місяців є необґрунтованими.

Позивач протягом 2015-2017 років звертався до відповідача із заявами про перерахунок пенсії, в який ставив питання про неправильне здійснення оптимізації страхового стажу, неправильне обчислення індексації пенсійних виплат тощо.

Відповідачем, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Запорізькій області, Департаментом пенсійного забезпечення Пенсійного фонду України повідомлялось позивачу про відсутність підстав для задоволення його заяв, оскільки розмір пенсії обчислено відповідно до вимог Закону № 1058-IV, пенсію проіндексовано з травня 2014 року відповідно до Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 р. № 1078.

Також судом встановлено, що при визначенні доцільнішого варіанту заробітку для обчислення розміру пенсії відповідачем за допомогою функції «Вибір оптимального заробітку» автоматизованої системи (програми) обробки пенсійної документації (АСОПД/КОМТЕХ-W) до системи введено відомості про усі заробітки позивача за період до 01.07.2000 р. на підставі наданих довідок про заробітну плати для обчислення пенсії, а також відомості по заробітну плату за період з 01.07.2000 р. по 21.04.2012 р. за даними персоніфікованого обліку.

Періоди з 01.05.2002 р. по 31.12.2002 р., з 01.10.2004 р. по 21.11.2004 р., з 01.10.2005 р. по 31.01.2011 р., з 27.07.2011 р. по 21.04.2012 р. виключені відповідачем із підрахунку заробітної плати для обчислення розміру пенсії як періоди із найменшим заробітком (оптимізовані).

Органом Пенсійного фонду автоматично вибрано найбільш вигідний період заробітної плати підряд відповідно до вимог ст. 40 Закону № 1058-IV, а саме з 01.10.1989 р. по 30.09.1994 р. та за період після 01.07.2000 р. по 21.04.2012 р.

Тобто, фактично спірним є період, який на думку позивача, підлягає виключенню з періоду, за який враховується заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії, з 01.07.2000 р. по 31.07.2000 р., коли позивач працював заступником головного технолога технічного відділу 69 в ВАТ «Мелітопольський завод тракторних гідроагрегатів».

За приписами частини 1 статті 24 Закону № 1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Період, протягом якого особа, яка підлягала загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню на випадок безробіття, отримувала допомогу по безробіттю (крім одноразової її виплати для організації безробітним підприємницької діяльності) та матеріальну допомогу у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації, включається до страхового стажу.

Відповідно до ч. 2 ст. 24 Закону № 1058-IV страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Згідно ч. 3 ст. 24 Закону № 1058-IV страховий стаж обчислюється в місяцях. Неповний місяць роботи, якщо застрахована особа підлягала загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню або брала добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, зараховується до страхового стажу як повний місяць за умови, що сума сплачених за цей місяць страхових внесків є не меншою, ніж мінімальний страховий внесок.

Якщо сума сплачених за відповідний місяць страхових внесків є меншою, ніж мінімальний страховий внесок, цей період зараховується до страхового стажу як повний місяць за умови здійснення в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду, відповідної доплати до суми страхових внесків таким чином, щоб загальна сума сплачених коштів за відповідний місяць була не меншою, ніж мінімальний страховий внесок.

Частиною 4 статті 24 Закону № 1058-IV встановлено, що періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

За приписами ч. 1 ст. 40 Закону № 1058-IV для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.

У разі якщо страховий стаж становить менший період, ніж передбачено абзацом першим цієї частини, враховується заробітна плата (дохід) за фактичний страховий стаж.

За вибором особи, яка звернулася за призначенням пенсії, з періоду, за який враховується заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії, виключаються періоди до 60 календарних місяців страхового стажу, з урахуванням будь-яких періодів незалежно від перерв, що включаються до страхового стажу згідно з абзацом третім частини першої статті 24 цього Закону, та будь-якого періоду страхового стажу підряд за умови, що зазначені періоди в сумі складають не більш як 10 відсотків тривалості страхового стажу, врахованого в одинарному розмірі. Додатково за бажанням особи можуть бути виключені періоди строкової військової служби, навчання, догляду за інвалідом I групи або дитиною-інвалідом віком до 16 років, за пенсіонером, який за висновком медичного закладу потребує постійного стороннього догляду, догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, за період з 1 липня 2000 року до 1 січня 2005 року, а також періоди, коли особа підлягала загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню відповідно до пунктів 8, 13 і 14 статті 11 цього Закону. У всіх випадках, крім випадку, передбаченого абзацом другим цієї частини, період, за який враховується заробітна плата, не може бути меншим, ніж 60 календарних місяців.

Оскільки періоди з 01.05.2002 р. по 31.12.2002 р., з 01.10.2004 р. по 21.11.2004 р., з 01.10.2005 р. по 31.01.2011 р., з 27.07.2011 р. по 21.04.2012 р. виключені відповідачем із підрахунку заробітної плати для обчислення розміру пенсії як періоди із найменшим заробітком (оптимізовані), відсутні правові підстави для задоволення позову в частині виключення таких саме періодів з підрахунку заробітної плати на обчислення розміру пенсії.

Щодо періоду з 01.07.2000 р. по 31.07.2000 р. суд зазначає наступне.

Для розрахунку середньомісячного заробітку для обчислення розміру пенсії відповідачем враховано 156 місяців, тобто відповідно до ч. 1 ст. 40 Закону № 1058-IV оптимізації підлягало не більше 10% наявного страхового стажу, що склало 45 місяців підряд з найменшим коефіцієнтом заробітку.

У зв'язку з тим, що позивач має 98 днів (5 місяців), в яких відпрацьовано менше календарного місяця, відповідачем остаточно визначено кількість місяців, які враховуються при обчисленні пенсії, як 109,26667, відповідно, коефіцієнт заробітної плати склав 1,49441, тому відповідач дійшов обґрунтованого висновку, що найвигіднішим періодом, за які враховується заробітна плата, є період з 01.10.1989 р. по 30.09.1994 р. та після з 01.07.2000 р. по 21.04.2012 р. з індивідуальним коефіцієнтом заробітку 1,49441.

Щодо позовних вимог про зобов'язання відповідача провести індексацію пенсії з урахуванням фіксованої суми індексації, визначеної з базового місяця грудня 2013 року та індексу споживчих цін за період з травня 2014 року, вимог Закону України від 3 липня 1991 року №1282-XII «Про індексацію грошових доходів населення» та Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078, починаючи нарахування та виплату фіксованої суми індексації пенсії із травня 2014 року, суд вказує на наступне.

Судом встановлено, що для розрахунку сум індексації пенсії позивача визначено базовий місяць - грудень 2013 р.

Станом на 31.08.2015 р. сума індексації пенсії складала 179,36 грн.

З 01.09.2015 р. проведено індивідуально-масовий перерахунок пенсії, внаслідок чого базовим місяцем встановлено вересень 2015 р., сума індексації зафіксована в розмірі 131,86 грн.

Позивачу виплачувалась індексація в наступних розмірах: травень 2014 р. - 28,47 грн., червень 2014 р. - 60,74 грн., липень 2014 р. - 98,70 грн., серпень 2014 р. - 98,70 грн., вересень 2014 р. - 113,88 грн., жовтень 2014 р. - 113,88 грн., листопад 2014 р. - 152,79 грн., грудень 2014 р. - 179,36 грн.

У період з січня по грудень 2015 року застосовувались коефіцієнти індексації та розмірі прожиткових мінімумів для проведення індексації пенсій, які встановлені у грудні 2014 р. у розмірі 179,36 грн.

У зв'язку зі збільшенням з 01.09.2015 р. прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність (мінімальної пенсії), з 949 грн. до 1074 грн., органами Пенсійного фонду проводився перерахунок розміру виплат, які залежали від прожиткового мінімуму: мінімальної пенсії за віком, відповідних підвищень, доплат і надбавок до пенсій.

Згідно з ч. 1 ст. 42 Закону № 1058-IV пенсії, призначені за цим Законом, індексуються відповідно до законодавства про індексацію грошових доходів населення.

Статтею 1 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» від 03.07.1991 р. № 1282-ХІІ (далі - Закон № 1282-XII) встановлено, що індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодувати подорожчання споживчих товарів та послуг, а поріг індексації - величина індексу споживчих цін, яка надає підстави для проведення індексації грошових доходів населення.

За приписами статті 2 Закону № 1282-XII індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, в тому числі пенсії (з урахуванням надбавок, доплат, підвищень до пенсії, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги на прожиття, державної допомоги та компенсаційних виплат).

Відповідно до ст. 4 Закону № 1282-XII індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 101 відсотка.

Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону.

Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті.

Підвищення грошових доходів населення у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін.

Відповідно до статті 5 Закону № 1282-ХІІ проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування на відповідний рік.

Згідно зі ст. 6 Закону № 1282-ХІІ порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України.

Порядок проведення індексації грошових доходів населення, яким визначені правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078 (далі - Порядок № 1078), пунктом 1-1 якого встановлено, що підвищення грошових доходів громадян у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін. Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 103 відсотка. Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях. Обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком починаючи з березня 2003 р. - місяця опублікування Закону України від 6 лютого 2003 р. № 491-IV "Про внесення змін до Закону України "Про індексацію грошових доходів населення". Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений в абзаці другому цього пункту.

Відповідно до п. 4 Порядку № 1078 індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення. У межах прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, індексуються пенсії (з урахуванням надбавок, доплат, підвищень до пенсії, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги на прожиття, державної допомоги та компенсаційних виплат).

Абзацами 1 та 2 пункту 5 цього Порядку № визначено, що в разі підвищення розмірів мінімальної заробітної плати, пенсії, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, стипендій, а також у разі зростання грошових доходів населення без перегляду їх мінімальних розмірів, місяць, в якому відбулося підвищення, вважається базовим при обчисленні індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення.

З наступного місяця здійснюється обчислення наростаючим підсумком індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації. В разі ж, коли підвищення розмірів мінімальних соціальних гарантій, зазначених в абзаці 1 цього пункту, не супроводжується зростанням грошових доходів громадян, передбачених п. 2 Порядку № 1078, грошові доходи індексуються на загальних підставах відповідно до п. п. 1-1,4 Порядку № 1078.

Відповідно до п. 10-1 Порядку № 1078 обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації пенсій особам, які набули право на її призначення, здійснюється починаючи з місяця, в якому їх призначено.

Як зазначено вище, для розрахунку сум індексації пенсії позивача визначено базовий місяць - грудень 2013 року.

Законом № 76-VIII від 28.12.2014 р. до Закону N 1282-XII внесено зміни, зокрема доповнено статтю 5 частиною 6 такого змісту: «Проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування на відповідний рік.».

Пунктом 9 Прикінцевих положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2015 рік» встановлено, що Кабінетом Міністрів України затверджується особливий порядок проведення індексації грошових доходів населення у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування на 2015 рік, а норми і положення Закону № 1282-XII застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування на 2015 рік.

Тобто, є правильним зазначення судом першої інстанції, що з 1 січня 2015 року проведення індексації наростаючим підсумком та виплата фактично нарахованих сум проводиться виключно у межах бюджетних асигнувань на вказані цілі, встановлених Кабінетом Міністрів України, а тому, враховуючи, що приписи пункту 9 Прикінцевих положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2015 рік» не визнані неконституційними, діючі на сьогоднішній час обмеження на проведення нарахування та виплату індексації мають застосовуватися у чіткій відповідності із розмірами бюджетних асигнувань.

Відтак, є обґрунтованим висновок суду першої інстанції, що відповідач при виплаті вищевказаних сум індексації позивачу діяв у межах та у спосіб, передбачений чинним законодавством, а тому позов в цій частині правильно залишено без задоволення.

Посилання апелянта про неврахування правової позиції Верховного Суду, висловленій в рішенні від 15.02.2018 р. у зразковій справі № 820/6514/17 (провадження № Пз9901/8/18), відповідно до якої посилання на відсутність коштів при проведення виплати пенсії в перерахованому розмірі порушує право особи мирно володіти своїм майном, гарантоване статтею 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, є необґрунтованим, оскільки така правова позиція стосується невиплати нарахованих сум пенсії.

Стосовно позовних вимог про зобов'язання відповідача включити до розрахунку коефіцієнта заробітної плати позивачу суму, отриману у вересні 2004 року у розмірі 1366,17 грн., суд вказує на таке.

01.10.2003 р. по 26.07.2004 р. позивач перебував у трудових відносинах з ГРП «Інструментальник». Сума в розмірі 1366,17 грн. нарахована позивачу у вересні 2004 р. як «відпускні у поточному місяці».

В матеріалах справи відсутні докази, що вказана сума є недоплаченою сумою заробітку за липень 2004 року, відповідно, суд дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення позову в цій частині.

Як вказано вище, надавши правову оцінку цим вимогам та дослідивши докази, судом першої інстанції не ухвалено рішення щодо цієї вимоги, відповідно, підлягає зміні резолютивна частина рішення суду першої інстанції.

Доводи апелянта не спростовують висновків суду першої інстанції в цій частині.

З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що судом першої інстанції порушено норми процесуального права, що є підставою для зміни судового рішення.

Оскільки предметом позову в цій справі є дії (рішення) суб'єкта владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, тобто ця справа є справою незначної складності у розумінні п. 3 ч. 6 ст. 12 КАС України в редакції, яка діє з 15.12.2017 р. та підлягає застосуванню судом апеляційної інстанції відповідно до ч. 3 ст. 3 КАС України, судове рішення суду апеляційної інстанції згідно з п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України не підлягає оскарженню в касаційному порядку.

Керуючись ст. ст. 6, 7, 8, 9, 242, 243, 308, 315, 317, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 13.06.2018 р. в справі № 808/1716/18 залишити без задоволення.

Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 13.06.2018 р. в справі № 808/1716/18 за позовом ОСОБА_2 до Мелітопольського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії змінити.

Доповнити резолютивну частину рішення після абзацу п'ятого абзацом наступного змісту: «Відмовити у задоволенні позову ОСОБА_2 до Мелітопольського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Запорізької області про зобов'язання відповідача включити до розрахунку коефіцієнта заробітної плати суму, отриману у вересні 2004 року у розмірі 1366,17 грн.».

В іншій частині рішення залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати її прийняття 03.09.2018 р. та відповідно п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України касаційному оскарженню не підлягає.

Повне судове рішення складено 04.09.2018 р.

Суддя-доповідач: В.А. Шальєва

Суддя: С.В. Білак

Суддя: І.В. Юрко