Рішення № 76219616, 03.09.2018, Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області

Справа № 500/2874/18

Провадження № 2-а/500/83/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 вересня 2018 року Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області в складі:

головуючого судді – Присакар О.Я.,

за участю: секретаря судового засідання – Щербак І.П.,

позивача – ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Ізмаїлі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до поліцейського 1 роти 1 батальйону Управління патрульної поліції Миколаївської області рядового поліції ОСОБА_2, поліцейського 1 роти 2 батальйону Управління патрульної поліції Миколаївської області інспектора Суперсон Вячеслава Вячеславовича про скасування постанови,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до поліцейського 1 роти 1 батальйону Управління патрульної поліції Миколаївської області рядового поліції ОСОБА_2, поліцейського 1 роти 2 батальйону Управління патрульної поліції Миколаївської області інспектора Суперсон Вячеслава Вячеславовича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення в сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії АР № 238290 від 06.05.2018 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП, мотивуючи тим, що 06.05.2018 року він на автомобілі ГАЗ 3302, державний номер НОМЕР_1 о 9 год. 40 хв. рухався по вул. Покровській в м. Ізмаїлі в напрямок просп. Суворова, проїхав перехрестя просп. Суворова – вул. Покровська на зелений сигнал світлофора. Після проїзду перехрестя, позивач побачив у дзеркалі заднього виду автомобіль схожий на поліцейський, який їхав з увімкненими світловими спеціальними сигналами, виконуючи вимогу поліцейського автомобіля він здійснив вимушену зупинку в забороненому місці біля магазину, при цьому його автомобіль створював перешкоди іншим учасникам дорожнього руху. Після зупинки, до нього підійшло два поліцейських, які не представилися, не пред’явили посвідчень та звинуватили його в проїзді світлофора на червоний сигнал, що є порушенням ч. 2 ст. 122 КУпАП. На вимогу позивача пред’явити йому докази вчинення ним порушення, ОСОБА_2 повідомив, що відеозапис направлять на експертизу, а потім покажуть йому. ОСОБА_2 наказав позивачу залишатися в автомобілі, а сам пішов складати постанову, позивач відмовився підписувати постанову і інспектор зачитав її, при цьому інспектор не роз’яснив позивачу його прав. Крім цього розгляд інспектором справи про адміністративне правопорушення та винесення постанови у справі про адміністративне правопорушення на місці вчинення правопорушення суперечить вимогам діючого законодавства.

В судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги та просив задовольнити позов.

В судове засідання відповідачі не з’явилися, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином про причини неявки не сповістили.

Суд не приймає до уваги відзив на адміністративний позов та інші заяви, які підписані ОСОБА_3, в зв’язку з тим, що суду не були наданні документи на підтвердження повноважень ОСОБА_3 представляти інтереси відповідачів.

Перевіривши матеріали справи, вислухавши пояснення позивача, суд приходить до наступного висновку.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Судом встановлено, що 06 травня 2018 року поліцейським 1 роти 2 батальйону Управління патрульної поліції Миколаївської області рядовим поліції ОСОБА_2 в м. Ізмаїлі по вул. Комсомольській, 42 відносно ОСОБА_1 була складена постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії АР № 238290 від 06.05.2018, яким на підставі ч. 2 ст. 122 КУпАП застосовано до позивача адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 425 грн.

З вищезазначеної постанови від 06 травня 2018 року вбачається, що ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом ГАРЗІ -1 на шасі ГАЗ 3302, номерний знак НОМЕР_1, проїжджаючи перехрестя вул. пр. Суворова – вул. Покровська проїхав на заборонений сигнал світлофора (червоний) чим порушив пп. 8.7.3. «е» ПДР України.

Частина 2 ст. 122 КУпАП передбачає відповідальність за порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз’їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами зв’язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди.

Згідно ст. 283 КУпАП розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова виконавчого органу сільської, селищної, міської ради по справі про адміністративне правопорушення приймається у формі рішення.

Постанова повинна містити:

найменування органу (прізвище, ім’я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову;

дату розгляду справи;

відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім’я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування;

опис обставин, установлених під час розгляду справи;

зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення;

прийняте у справі рішення.

Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про:

дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення;

транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак);

технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис;

розмір штрафу та порядок його сплати;

правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження;

відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.

З постанови відповідача від 06.05.2018 року вбачається, що в постанові не був зазначений технічний засіб, яким здійснено відеозапис.

Відповідно до п.8.7.3 «е» Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306 (із змінами) сигнали світлофора мають такі значення: червоний сигнал, у тому числі миготливий, або два червоних миготливих сигнали забороняють рух.

Відповідно до приписів ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Згідно статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною 1 ст. 75 КАС України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Статтею 76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За таких обставин, на відповідача ОСОБА_2, як на суб'єкта владних повноважень покладається обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, в основу якого було покладено, доведений на його думку факт проїзду позивачем перехрестя вул. пр. Суворова – вул. Покровська на заборонений сигнал світлофора (червоний).

В судовому засіданні позивач заперечував той факт, що 06.05.2018 року проїжджаючи перехрестя вул. пр. Суворова – вул. Покровська він проїхав на заборонений сигнал світлофора (червоний).

Дослідивши запис з нагрудної відеокамери (відео реєстратора) відповідача, суд зазначає, що вказаний запис не містить даних на підтвердження факту проїзду позивачем перехрестя вул. пр. Суворова – вул. Покровська на заборонений сигнал світлофора (червоний). На відеозапису зафіксовані події, які відбувалися після зупинення автомобіля під керуванням позивача, крім цього з відеозапису вбачається, що ОСОБА_4 під час розгляду справи про адміністративне правопорушення не роз’яснив позивачу його права і обов’язки, що є порушенням ч. 2 ст. 279 КУпАП.

З матеріалів справи вбачається, що доказами винності позивача у вчиненні правопорушення передбаченого ч.2 ст.122 КУпАП є лише постанова у справі про адміністративне правопорушення. В той час, як відповідачем – ОСОБА_2 не залучено жодного свідка або іншого учасника дорожнього руху, не надано відеозапису, на якому було б відображено момент вчинення позивачем адміністративного правопорушення, чи будь-яких інших доказів передбачених ст.251 КУпАП.

Одна тільки постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності не є беззаперечним доказом вчинення ним правопорушення, оскільки саме по собі описання адміністративного правопорушення не може бути належним доказом вчинення особою такого порушення. Така постанова по своїй правовій природі є рішенням суб'єкта владних повноважень щодо наслідків розгляду зафіксованого правопорушення, якому передує фіксування цього правопорушення.

Відповідна позиція викладена в постанові Верховного суду від 26.04.2018 року у справі № 338/1/17, № рішення 73700340, головуючий – Стрелець Т.Г.

Розгляд справ про адміністративне правопорушення, визначених ч.2 ст. 122 належить до компетенції Національної поліції, що, у відповідності до абзацу 2 ст. 258 КУпАП та п. 4 Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2015 р. №1395 виключає необхідність складення протоколу про адміністративне правопорушення.

Законом України від 14 липня 2015 року № 596-VII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення регулювання відносин у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху» внесено зміни до ст.258 КУпАП, зі змісту яких вбачається, що у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до ст. 283 КУпАП.

Частиною 5 ст. 258 КУпАП також передбачено, якщо під час складання постанови у справі про адміністративне правопорушення особа оспорить допущене порушення і адміністративне стягнення, що на неї накладається, то уповноважена посадова особа зобов'язана скласти протокол про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 256 цього Кодексу, крім випадків притягнення особи до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 185-3 цього Кодексу, та правопорушень у сфері забезпечення дорожнього руху, у тому числі зафіксованих в автоматичному режимі.

Таким чином, співробітник патрульної поліції має право не складати протокол про адміністративне правопорушення і виносити постанову про притягнення до адміністративної відповідальності на місці вчинення правопорушення.

Наведене узгоджується з правовою позицією, викладеною в постанові Верховного Суду від 14.03.2018 у справі №760/2846/17.

Як було встановлено в судовому засіданні другий відповідач - поліцейський 1 роти 2 батальйону Управління патрульної поліції Миколаївської області інспектор Суперсон Вячеслав Вячеславович не складав постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення в сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії АР № 238290 від 06.05.2018 року, тому позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню в частині вимог до поліцейського 1 роти 1 батальйону Управління патрульної поліції Миколаївської області рядового поліції ОСОБА_2.

Враховуючи, що відповідачем – ОСОБА_2 не було надано жодного допустимого, достовірного та достатнього доказу, який міг би підтвердити правомірність оскаржуваного позивачем рішення, суд вважає за необхідне частково задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1 та скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії АР № 238290 від 06.05.2018 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Керуючись ст.ст. 241, 268, 269, 286 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до поліцейського 1 роти 1 батальйону Управління патрульної поліції Миколаївської області рядового поліції ОСОБА_2, поліцейського 1 роти 2 батальйону Управління патрульної поліції Миколаївської області інспектора Суперсон Вячеслава Вячеславовича про скасування постанови – задовольнити частково.

Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії АР № 238290 від 06.05.2018 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП і закрити справу про адміністративне правопорушення.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, протягом десяти днів з дня його проголошення.

Повний текст рішення складено та підписано 03 вересня 2018 року.

Суддя: ОСОБА_5