Рішення № 76219374, 04.09.2018, Шевченківський районний суд м. Львова

Справа № 466/9995/17

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 серпня 2018 року Шевченківський районний суд м. Львова в складі:

головуючого судді Зими І.Є.

при секретарі Борис У.Я.

з участю представника позивача ОСОБА_1

представників відповідача ОСОБА_2, ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 «ІРОКС», третя особа ТзОВ «Галичбудмонтаж» про визнання майнових прав на квартиру, зобов’язання до вчинення дій ,-

у с т а н о в и в :

18.12.17 р. позивач звернулася до суду з позовом, в якому просила суд ухвалити рішення, яким визнати за нею майнові права на квартиру № 180 у будинку № 418 на вул. Шевченка у м. Львові, що знаходиться на 10-му поверсі десятиповерхового будинку ( 5 секція) , загальною площею 108, 2 кв.м та складається з трьох кімнат житловою площею 51 кв. м ( 21,7 кв.м, 12,2 кв.м та 17,1 кв.м ), кухні площею 12,3 кв.м, ванної кімнати 2,7 кв.м, 5,2 кв.м., вбиральні 2,1 кв.м., коридору пл.11,8 кв.м, 11,1 кв.м та балкону ( тераси, лоджії) пл. 3,9 кв.м, 3,9 кв.м, 9,4 кв.м, а також зобов’язання відповідача зареєструвати в державному реєстрі речових прав документи, необхідні для реєстрації права власності на вказане нерухоме майно за позивачем.

Свої вимоги мотивує тим, що 07.07.11 р. між нею та ЗАТ «Ірокс» було укладено договір № 031/5 та договір підряду будівництва № 31/5, за умовами яких відповідач зобов’язався передати їй квартиру № 180 на десятому поверсі будинку № 418 на вул. Шевченка у м. Львові загальною проектною площею 51 кв.м. та приміщення горища площею 39 кв.м., що розташоване над вказаною квартирою. Позивачем виконано всі умови договору та сплачено пайовий внесок у 100 % розмірі вартості об’єкту інвестування.

Позивач вважає, що обумовлені в договорі між сторонами приміщення фактично складають єдиний об’єкт нерухомого майна, загальною площею 108,2 кв.м, як це зазначено в технічному паспорті, виготовленому ОКП ЛОР «БТІ та ЕО» 17.07.13р. На підтвердження технічного складу і площі квартири позивач також надала довідку ОКП ЛОР «БТІ та ЕО» № 1/11598 від 16.08.16р. Стверджує, що нею повністю оплачено вартість об’єкту інвестування, 10.07.14р. інспекцією ДАБК зареєстровано декларацію про готовність об’єкта до експлуатації № 143141910418, однак на даний час відповідач оспорює її право на приміщення горища.

Також 20.01.16р. державний реєстратор ОСОБА_6П відмовив їй у державній реєстрації права власності на квартиру, оскільки відповідач ОСОБА_5 «Ірокс» в порушення умов договору, не зареєструвало в державному реєстрі речових прав документи, необхідні для реєстрації права власності на квартиру за позивачем.

Зважаючи на викладене, змушена звернутись до суду.

Ухвалою від 05.02.18р. відкрито провадження у справі в порядку спрощеного провадження після усунення

23.02.18р. гендиректором ОСОБА_5 «Ірокс» ОСОБА_7 подано відзив на позовну заяву, в якому вимоги позивача заперечує. Свою позицію мотивує тим, що права позивача жодним чином не порушенні. Вважає, що майнові права є відмінними від права власності, і позивач не вказала, які саме її майнові права порушенні (право володіння, розпорядження, користування). Також вважає, що в контексті ч.2 ст. 331 ЦК України, визнання майнових прав є можливим тільки до введення об’єкта в експлуатацію. Також зазначив, що об’єктом інвестування була лише квартира, загальною площею 54,5 кв.м., проте як мансарда об’єктом договорів не була. Тому відповідач і не мав наміру передавати таку у власність позивача. Більше того, 29.03.12р. ОСОБА_5 «Ірокс» уклало з ТзОВ «Галичбудмонтаж» договір підряду будівництва, об’єктом інвестування якого є квартира на мансардному поверсі за № 180А, загальною площею 53,7 кв.м., що знаходиться над квартирою позивача. 05.06.12р. вказане нерухоме майно передане ТзОВ «Галичбудмонтаж» у власність, що стверджується актом прийому-передачі.

03.04.18р. позивач подала відповідь на відзив, в якому наголошувала на тому, що мансарди за №180А як окремого об’єкта нерухомості не існує взагалі. Вважає нікчемним договір №068/5 від 29.03.2012, що укладений між ОСОБА_5 «Ірокс» та ТзОВ «Галичбудмонтаж», оскільки ОСОБА_5 «Ірокс» не є власником майна в силу того, що об’єкт не пройшов державної реєстрації. Стверджує, що спірне приміщення горища разом із її квартирою становить єдиний цілісний об’єкт нерухомого майна, як це зазначено в технічному паспорті на квартиру, висновку будівельно-технічної експертизи та довідці ОКП «БТІ та ЕО» №1/11598 від 16.08.2016 р.

14.06.18р. ТзОВ «Галичбудмонтаж» подало відзив на позовну заяву, в якому зазначило, що ОСОБА_5 «ІРОКС» здійснило передачу мансарди № 180А у власність ТзОВ «Галичбудмонтаж», як оплату за виконані товариством будівельно-монтажні роботи на об’єкті будівництва за адресою: вул. Шевченка, 418, Львів у 5-ій секції. А відсутність державної реєстрації даної квартири зумовлено тим, що терміну такої реєстрації не передбачено жодним законодавчим актом.

У поданому відповідачем запереченні на відповідь на відзив, ОСОБА_5 «Ірокс» надало пояснення, аналогічні викладеним у відзиві на позовну заяву, вважає таку безпідставною.

Заслухавши пояснення учасників процесу, оглянувши матеріали справи, з’ясувавши дійсні обставини справи, права та обов’язки сторін, дослідивши зібрані по справі докази, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що 07.07.11 р. між позивачем та відповідачем було укладено договір № 031/5 та цього ж дня укладено договір підряду будівництва № 31/5, за умовами яких відповідач зобов’язувався передати на праві приватної власності позивачу квартиру № 180 у 5-ій секції, десятого поверху будинку № 418 на вул. Шевченка в м. Львові. Загальна проектна площа складає 51,0 кв.м.

Умовами договору (п.2.1) передбачено, що вартість будівельно-монтажних робіт за взаємною згодою сторін становить 203 490 грн., в тому числі ПДВ 20%, що обчислюється з розрахунку вартості 5 700 грн. за 1 кв.м та відповідає 35,7 кв.м.

На виконання даного договору, позивачем сплачено пайовий внесок в розмірі 290 700 грн., що становить 100% вартості об’єкту інвестування, а саме квартиру № 180 у будинку № 418 на вулиці Шевченка у м. Львові, загальною проектною площею 51 кв.м, про що 03.08.11р. відповідач видав довідку № 408.

Так, 03.08.11р. відповідач передав позивачу у власність згідно експертного висновку ДП Містопроект незавершене будівництво вартістю 87 210 грн., що відповідає загальній проектній площі 15,3 кв.м, що стверджується актом приймання-передачі незавершеного будівництва від 03.08.11.р.

Згідно акту прийому-передачі завершеного будівництва від 03.02.11р., відповідачем ЗАТ «Ірокс» передано позивачу завершене будівництво вартістю 313 450 грн., що відповідає загальній проектній площі 54,5 кв.м в десятиповерховому будинку, 10 поверх, 5 секція, за адресою: АДРЕСА_1.

Частино 1 ст. 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно ч.1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом, що врегульовано ч.3 ст. 12 ЦПК України.

В своїх вимогах позивач просить визнати за нею майнові права на квартиру № 180 у будинку № 418 на вул. Шевченка у м. Львові, що знаходиться на 10-му поверсі десятиповерхового будинку ( 5 секція) , загальною площею 108,2 кв.м.

Таким чином, позивач вважає, що обумовлені в договорі між сторонами приміщення (п.4.1.7), а саме квартира, площею 51 кв.м. та приміщення на горищі площею 39 кв.м. фактично складають єдиний об’єкт нерухомого майна, а саме квартиру № 180, загальною площею 108,2 кв.м., як це зазначено в технічному паспорті, виготовленому ОКП ЛОР «БТІ та ЕО» 17.07.13р.

Так, як вбачається з тексту договору № 031/5 від 07.07.11 р., укладеного між сторонами, приміщення мансарди не було предметом угоди. Будь-які усні домовленості про можливість подальшої передачі у приватну власність приміщень над квартирою № 180 позивачці не породжують прав на користування такими.

Статтею 875 ЦК України визначено поняття договору будівельного підряду. Відповідно до ч. 4 ст. 879 ЦК України передбачено оплату робіт по договору.

Відповідальність підрядника врегульована ст. 883 ЦК України, замовника – ст. 886 ЦК України.

29.03.12 р. між відповідачем та ТзОВ «Галичбудмонтаж» було укладено договір підряду будівництва, згідно умов якого по акту прийому передачі від 05.06.12 р. мансарду № 180А на вул. Шевченка, 418, площею 51 кв.м було передано у власність ТзОВ «Галичбудмонтаж».

Відтак, на даний час не існує приміщення горища , яке на думку позивача входить до площі квартири № 180, та складає один цілий об’єкт нерухомого майна площею 108,2 кв.м. Незважаючи на те, що в даному випадку фактично відсутній предмет спору, оскільки майнові права на мансарду № 180А належать ТзОВ «Галичбудмонтаж», позивач наполягає на заявлених нею вимогах.

Більше того, відповідно до ч. 1 ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. ОСОБА_5 власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації, що передбачено ч.2 ст. 331 ЦК України.

До матеріалів справи долучено копію Декларації про готовність об’єкта до експлуатації - багатоквартирного будинку на вул. Шевченка, 418 у м. Львові, що зареєстровано інспекцією ДАБК у Львівській області № 143141910418.

Відповідно до вимог ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

В даному випадку відповідач не заперечує право позивача на квартиру АДРЕСА_2. Відтак, у визначений договором та законом спосіб позивач не позбавлена можливості отримати правовстановлюючі документи, що стверджують її право власності на вказане майно.

Враховуючи наведене, оскільки в силу дії ст. 81 ЦПК України, позивач не подав суду доказів на підтвердження своїх вимог, суд приходить до висновку, що в задоволенні позову слід відмовити за безпідставністю.

Керуючись ст. 4, 12, 13, 81, 141, 259, 263-265 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в :

В задоволенні позову ОСОБА_4 до ОСОБА_5 « ІРОКС», третя особа ТзОВ» Галичбудмонтаж» про визнання майнових прав на квартиру № 180 у будинку № 418 на вул. Шевченка у м. Львові, що знаходиться на 10-му поверсі десятиповерхового будинку ( 5 секція) , загальною площею 108, 2 кв.м та складається з трьох кімнат житловою площею 51 кв. м ( 21,7 кв.м, 12,2 кв.м та 17,1 кв.м ), кухні площею 12,3 кв.м, ванної кімнати 2,7 кв.м, 5,2 кв.м., вбиральні 2,1 кв.м., коридору пл.11,8 кв.м, 11,1 кв.м та балкону ( тераси, лоджії) пл. 3,9 кв.м, 3,9 кв.м, 9,4 кв.м; зобов»язання відповідача зареєструвати в державному реєстрі речових прав документи, необхідні для реєстрації права власності на вказане нерухоме майно за позивачем відмовити за безпідставністю.

Позивач: ОСОБА_4 , ІПН НОМЕР_1, прож. ІНФОРМАЦІЯ_1.

Відповідач: ОСОБА_5 « Ірокс» , м. Львів вул. Буйка , 17 ОСОБА_8 ЄДРПОУ 23958651.

Третя особа ТзОВ» Галичбудмонтаж» , м. Львів вул.. Буйка, 7. ОСОБА_8 ЄДРПОУ 31291285.

Сторони мають право оскаржити рішення в загальному порядку, шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з дня виготовлення повного його тексту , безпосередньо до Апеляційного суду Львівської області.

Суддя ОСОБА_9