Рішення № 76219233, 29.08.2018, Ананьївський районний суд Одеської області

Справа №491/1280/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 серпня 2018 року Ананьївський районний суд Одеської області в складі: головуючого Желяскова О. О.

за участю секретаря – Соловйова К.В.

з участю сторін:

позивача- Хижняк В.В.

представника позивача – ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Ананьєві справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 сільської ради Ананьївського району Одеської області про визначення додаткового строку для подачі заяви про прийняття спадщини, третя особа ОСОБА_4,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 звернулася до суду з уточненою позовною заявою, в якій зазначає, що 11 лютого 2010 року помер її родич – ОСОБА_5, який мешкав в с.Шелехове Ананьївського району Одеської області. Після його смерті відкрилась спадщина, в тому числі на земельну ділянку площею 7,20 га, яка знаходиться на території ОСОБА_3 сільської ради Ананьївського району Одеської області, призначену для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, посвідчену державним актом на право власності на земельну ділянку серії ОД №0211872, виданого Ананьївською районною державною адміністрацією Одеської області 20 грудня 2005 року після смерті ОСОБА_5 Заповітом від 06 червня 2002 року ОСОБА_5 все своє майно, де б воно не було і з чого б воно не складалося, в тому числі належний йому сертифікат на право на земельну частку (пай) серії ОД №0187695. Вказаний заповіт не скасовувався та був дійсний до дня його смерті.

Позивач, як спадкоємиця за заповітом звернулася до Ананьївської районної державної нотаріальної контори Одеської області з приводу належного прийняття спадщини, яка залишилась після смерті ОСОБА_5, але їй було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, у зв’язку з пропуском шестимісячного строку для подачі заяви про прийняття спадщини, тому рекомендовано звернутись до суду (а.с.12).

ОСОБА_2 вказує, що мешкаючи в с.Шелехове Ананьївського району Одеської області допомагала покійному ОСОБА_5 по господарству та його доглядала. Однак про складання ОСОБА_5 заповіту на її ім’я не знала, при цьому на день його смерті їй також не було відомо про існування вказаного заповіту. Крім того після смерті спадкодавця їй повідомили про те, що ОСОБА_4 успадкував належне майно покійного відповідно до заповіту, складеного на його ім’я. У вересні 2017 року їй стало відомо про те, що існує заповіт на її ім’я, тому в сільраді отримала копію вказаного заповіту та звернулася до нотаріальної контори, де їй і стало відомо про те, що ОСОБА_4 успадкував спадкове майно ОСОБА_5 на підставі заповіту від 22 грудня 2000 року, який є скасованим на підставі ст.1254 ЦК України, оскільки існує заповіт на її ім’я, який скасовує попередній, в зв’язку з чим звернулася до суду та просить задовольнити позовні вимоги.

Позивач в судовому засіданні під час розгляду справи доводи уточненої позовної заяви та пояснення свого представника підтримала в повному обсязі та пояснила, що не мала змоги вчасно звернутися до нотаріальної контори, оскільки їй взагалі не було відомо про наявність заповіту ОСОБА_5 на її ім’я. Лише у вересні 2017 року їй стало відомо про те, що існує заповіт на її ім’я зі слів приватного фермера, оскільки в його господарстві в оренді знаходилась земля покійного ОСОБА_5, яка не була оформлена на спадкоємців. В послідуючому позивач звернулася до сільської ради, де дізналася про наявність заповіту та отримала його копію, в зв’язку з чим просить визначити їй додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини, котра залишилась після смерті ОСОБА_5

Представник позивача, діюча на підставі ордеру (а.с.108), в судовому засіданні під час розгляду справи доводи уточненої позовної заяви підтримала в повному обсязі та зазначила, що заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті. Оскільки позивачу не було відомо про наявність заповіту, а необізнаність про існування заповіту не тотожна таким обставинам, як відсутність інформації про смерть спадкодавця або спадкову масу, що викладено у правових позиціях Верховного Суду України у постанові у справі №6-1320цс17 від 23 серпня 2017року. На підставі викладеного вважає, що є всі підстави для задоволення позовних вимог позивача в повному обсязі.

Представник відповідача ОСОБА_3 сільської ради Ананьївського району Одеської області в судове засідання на розгляд справи не з’явився, однак сільська рада надала на адресу суду заяву (а.с.107), в якій просить суд розглянути справу у його відсутність, позовні вимоги визнає в повному обсязі, не заперечує проти визначення позивачу додаткового строку для прийняття спадщини, яка залишилась після смерті ОСОБА_5

Третя особа – ОСОБА_4 в судове засідання на розгляд справи не з’явився, причину неявки не повідомив, хоча сповіщався належним чином про день, час та місце розгляду справи, відповідно до вимог ст.128 ЦПК України.

Представник третьої особи, діючий на підставі довіреності (а.с.74), в судове засідання на розгляд справи не з’явився, однак в матеріалах справи міститься заперечення на позовну заяву позивача (а.с.90-92), відповідно до якого вважає, що позовні вимоги позивача задоволенню не підлягають, оскільки позивачем не надано доказів поважності причини пропуску строку для прийняття спадщини. Разом з цим зазначає, що ОСОБА_2 було відомо про наявність на її ім’я заповіту від імені ОСОБА_5, вона ніколи не проживала разом з ОСОБА_5, нічим йому не допомагала та не доглядала за ним, оскільки в той час фактично проживала в м.Одеса, а поховання спадкодавця було здійснено дружиною та родичами. Натомість ОСОБА_4 в установлений законом строк звернувся до Ананьївської районної державної нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини за заповітом, на підставі якої була заведена спадкова справа.

Суд, заслухавши позивача та представника позивача, взявши до уваги заяву представника відповідача, неявку третьої особи та представника третьої особи, вивчивши матеріали справи, приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що позивач – ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженка с.Шелехове Ананьївського району Одеської області, зареєстрована в ІНФОРМАЦІЯ_2, згідно копії паспорту (а.с.4).

Встановлено, що 14 липня 2014 року виконавчим комітетом Авангардівської селищної ради Овідіопольського району Одеської області було зареєстровано шлюб громадян ОСОБА_6 та ОСОБА_7, за актовим записом №56, що підтверджується копією свідоцтва про шлюб, внаслідок чого її прізвище змінено на «Хижняк» (а.с.5, який було розірвано, про що 27 жовтня 2016 року Біляївським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області складено відповідний актовий запис №62, та видано свідоцтво про розірвання шлюбу (а.с.6).

Згідно копії свідоцтва про смерть ОСОБА_5 помер 11 лютого 2010 року (а.с.7).

Відповідно до копії заповіту від 22 грудня 2000 року, посвідченого секретарем Кохівської сільської ради Ананьївського району Одеської області, ОСОБА_5 все своє майно, де б воно не було і з чого б воно не складалося, в тому числі належний йому сертифікат на право на земельну частку (пай) серії ОД №0187573 заповів ОСОБА_4 (а.с.9).

Відповідно до копії заповіту від 06 червня 2002 року, посвідченого секретарем Кохівської сільської ради Ананьївського району Одеської області, ОСОБА_5 все своє майно, де б воно не було і з чого б воно не складалося, в тому числі належний йому сертифікат на право на земельну частку (пай) серії ОД №0187695 заповів ОСОБА_7 вікторії Володимирівні (а.с.8).

Встановлено також, що відповідно до копії державного акту на право власності на земельну ділянку серії ОД №021872, що виданий 20 грудня 2005 року на підставі розпорядження Ананьївської районної державної адміністрації Одеської області від 18 травня 2004 року №162 на ім’я ОСОБА_5, який на праві власності має земельну ділянку, площею 7,20 га, розташовану на території ОСОБА_3 сільської ради Ананьївського району Одеської області для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (а.с.11).

Згідно акту про передачу та прийом земельної частки (паю) в натурі від 30 червня 2004 року ОСОБА_5, як власнику сертифікатів серій: ОД №0187573 та ОД №0187695 було передано земельну частку (пай) в натурі із земель колективної власності КСП «Більшовик», на підставі розпорядження Ананьївської районної державної адміністрації Одеської області від 18 травня 2004 року №162, в розмірі 7,20 га, розташовану на масиві №10 на землях колективної власності КСП «Більшовик» та складено відповідний план (а.с.10).

Також з’ясовано, що 09 липня 2010 року ОСОБА_4 звернувся до Ананьївської районної державної нотаріальної контори з заявою щодо прийняття спадщини після смерті ОСОБА_5, при цьому зазначив, що інших спадкоємців, передбачених чинним законодавством України, крім нього, немає (а.с.136).

Згідно витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі №24177106, 09 липня 2010 року була зареєстрована в Ананьївській районній державній нотаріальній конторі, спадкова справа на майно ОСОБА_5 за номером у нотаріуса 137/2010 (а.с.142).

З копій витягів зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) №24176127 від 09 липня 2010 року, №24533078 від 20 серпня 2010 року, вбачається, що 06 червня 2002 року ОСОБА_3 сільською радою Ананьївського району Одеської області був посвідчений заповіт ОСОБА_5, номер у реєстрі нотаріальних дій - 40 (а.с.143).

З копії витягу зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) №24533118 від 20 серпня 2010 року, вбачається, що 22 грудня 2000 року ОСОБА_3 сільською радою Ананьївського району Одеської області був посвідчений заповіт ОСОБА_5, номер у реєстрі нотаріальних дій - 339 (а.с.145).

Відповідно до копії дублікату, що має силу оригіналу, заповіту від 22 грудня 2000 року, складеного секретарем Кохівської сільської ради Ананьївського району Одеської області, ОСОБА_5 все своє майно, де б воно не було і з чого б воно не складалося, в тому числі належне йому право на земельну частку (пай), посвідчене сертифікатом серії ОД №0187573, виданим Ананьївською районною державною адміністрацією Одеської області, заповів ОСОБА_4 (а.с.146). Вказаний дублікат заповіту зареєстровано 08 жовтня 2010 року Ананьївською районною державною нотаріальною конторою Одеської області, про що свідчить копія Витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі №24960091 від 08 жовтня 2010 року (а.с.147).

Згідно копії дублікату, що має силу оригіналу, заповіту від 06 червня 2002 року, складеного секретарем Кохівської сільської ради Ананьївського району Одеської області, ОСОБА_5 все своє майно, де б воно не було і з чого б воно не складалося, в тому числі належне йому право на земельну частку (пай), посвідчене сертифікатом серії ОД №0187695, виданим Ананьївською районною державною адміністрацією Одеської області, заповів ОСОБА_7 (а.с.148). Вказаний дублікат заповіту зареєстровано 08 жовтня 2010 року Ананьївською районною державною нотаріальною конторою Одеської області, про що свідчить копія Витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі №24960032 від 08 жовтня 2010 року (а.с.149).

Судом встановлено, що заявник є спадкоємцем за заповітом. Заява про прийняття спадщини в установлений ст.1270 ЦК України строк не була подана спадкоємцями.

У статті 1233 ЦК України зазначено, що заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.

Згідно статті 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.

За загальними положеннями про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (статті 1220, 1222, 1270 ЦК України).

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини (частина перша статті 1269 ЦК України).

Таким чином, право на спадщину виникає з моменту її відкриття, і закон зобов'язує спадкоємця, який постійно не проживав зі спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Правила частини третьої 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними.

Відповідно до статті 63 Закону України «Про нотаріат» (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) державний нотаріус, який одержав від спадкоємців повідомлення про відкриття спадщини, зобов'язаний повідомити про це тих спадкоємців, місце проживання або роботи яких йому відоме. Державний нотаріус може також зробити виклик спадкоємців шляхом публічного оголошення або повідомлення про це у пресі.

Згідно пункту 209 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 3 березня 2004 року №20/5 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 3 березня 2004 року за №283/8882, яка була чинною на час виникнення спірних правовідносин, при підготовці до видачі свідоцтва про право на спадщину за законом або заповітом нотаріус за даними Спадкового реєстру перевіряє наявність спадкової справи, спадкового договору, заповіту.

З матеріалів спадкової справи вбачається, що державний нотаріус після встановлення ним наявності заповіту спадкодавця, жодних дій для повідомлення спадкоємця про відкриття спадщини не здійснив, виклик спадкоємця за заповітом, в тому числі шляхом публічного оголошення або повідомлення про це у пресі також не здійснювалось. В зв’язку з чим, спадкоємиця ОСОБА_2 не була повідомлена належним чином про наявність заповіту, складеного ОСОБА_5 в ОСОБА_3 сільській раді Ананьївського району Одеської області на її ім’я.

При вирішенні питання про поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини суд враховує свободу заповіту як фундаментальний принцип спадкового права, а також ту обставину, що необізнаність про існування заповіту не тотожна таким обставинам, як відсутність інформації про смерть спадкодавця або спадкову масу. Така ж правова позиція міститься в постанові ВСУ №6-1320цс17 від 23 серпня 2017 року.

Таким чином, зібрані у справі докази та їх належна оцінка вказують на наявність підстав для задоволення позову ОСОБА_2 про визначення додаткового строку для подачі заяви про прийняття спадщини, що передбачено п.3 ст.1272 ЦК України.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 19, 76, 81, 133, 141, 263, 264, 265, 268 ЦПК України, суд-

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_3 сільської ради Ананьївського району Одеської області про визначення додаткового строку для подачі заяви про прийняття спадщини, третя особа ОСОБА_4 - задовольнити.

Визнати причину пропуску строку вагомою і визначити ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженкі ІНФОРМАЦІЯ_3, зареєстрованої в ІНФОРМАЦІЯ_4 та мешканці м.Одеса, вул.Тираспольське шосе, 18/1, паспорт серії КМ №912815, виданий 20 серпня 2014 року Біляївським РВ ГУДМС України в Одеській області, ідентифікаційний номер – НОМЕР_1, додатковий трьохмісячний строк для подання нею заяви про прийняття спадщини за заповітом, що відкрилась після смерті ОСОБА_8, який мешкав в с.Шелехове, Ананьївського району Одеської області і помер 11 лютого 2010 року, з моменту вступу рішення в законну силу.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до апеляційного суду Одеської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

У відповідності до п.п. 15.5 п. 1 Розділу ХІІІ Перехідних Положень ЦПК України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, тобто в даному випадку через Ананьївський районний суд Одеської області.

Повний текст рішення складено 04 вересня 2018 року.

Суддя: ОСОБА_9

Рішення набуло законної сили "___"_____ року