Рішення № 76218589, 04.09.2018, Сколівський районний суд Львівської області

Справа № 453/908/18

№ провадження 2-о/453/32/18

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

04 вересня 2018 року Сколівський районний суд Львівської області у складі: головуючого – судді Микитина В.Я.,

секретаря судових засідань ОСОБА_1,

без учасників справи

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у місті Сколе Львівської області за правилами окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_2, з участю заінтересованої особи – Козівської сільської ради Сколівського району Львівської області про встановлення факту належності особі правовстановлюючого документа,-

в с т а н о в и в:

Заявник ОСОБА_2 26.07.2018 року звернулася у суд із заявою у порядку окремого провадження, в якій просить встановити факт належності їй свідоцтва про право особистої власності на житловий будинок, виданого виконавчим комітетом Сколівської районної Ради народних депутатів Львівської області 15.05.1990 року та зареєстрованого Стрийським міжрайонним бюро технічної інвентаризації 21.05.1990 року за реєстровим № 142, на прізвище ОСОБА_3.

Ухвалою судді від 13.08.2018 року вказану заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу призначено до розгляду за правилами окремого провадження із визначенням дати судового засідання.

Розгляд справи відбувся 04.09.2018 року, без учасників справи.

Заяву обґрунтовано тим, що ОСОБА_2 на праві власності належить житловий будинок, розташований у с. Козьова Сколівського району Львівської області по вул. Польова, буд. 17. Однак, у правовстановлюючому документі на вказаний житловий будинок, а саме свідоцтві про право особистої власності на жилий будинок, виданого виконавчим комітетом Сколівської районної Ради народних депутатів Львівської області 15.05.1990 року та зареєстрованого Стрийським міжрайонним бюро технічної інвентаризації 21.05.1990 року за реєстровим № 142, допущена помилка у її прізвищі, зокрема замість прізвища «Будчак» зазначено прізвище «Бутчак», що не відповідає дійсності. На даний час заявник не може розпорядитися своїм будинком, оскільки у свідоцтві про право особистої власності на жилий будинок допущено помилку. За таких обставин заявник за захистом своїх прав була змушена звертатися до суду.

Заявник ОСОБА_2 у судове засідання не з’явилися, однак подала до суду заяву вх. № 4150 від 04.09.2018 року, в якій просила розгляд справи проводити без її участі, вимоги заяви підтримала повністю, просила їх задовольнити.

Заінтересована особа Козівська сільська рада Сколівського району Львівської області явку належно уповноваженого представника у судове засідання не забезпечила, однак подала суду заяву вх. № 4151 від 04.09.2018 року, в якій просила проводити розгляд справи без участі такого представника, проти задоволення заяви не заперечує.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки у судове засідання усіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відтак, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу у даній цивільній справі не здійснювалося.

Розглянувши матеріали справи, давши належну оцінку доказам по справі, суд вважає, що заявлені вимоги підлягають до задоволення, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка є невід’ємною частиною національного законодавства, кожна людина при визначенні її громадянських прав і обов’язків має право на справедливий судовий розгляд.

В силу ч. ч. 1, 2 ст. 294 ЦПК України під час розгляду справ окремого провадження суд зобов’язаний сприяти у здійсненні та охороні гарантованих Конституцією і законами України прав, свобод чи інтересів фізичних або юридичних осіб, вживати заходів щодо всебічного, повного і об’єктивного з’ясування обставин справи. З метою з’ясування обставин справи суд може за власною ініціативою витребувати необхідні докази.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об’єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв’язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Пленум Верховного Суду України у пункті 11 постанови «Про судове рішення у цивільній справі» від 18 грудня 2009 року № 11 роз’яснив, що у мотивувальній частині рішення слід наводити дані про встановлені судом обставини, котрі мають значення для справи, їх юридичну оцінку та визначені відповідно до них правовідносини, а також оцінку усіх доказів.

Виходячи із наведених вище процесуальних норм, практики та роз’яснень, суд встановив наступні обставини справи та відповідні їм правовідносини.

Заявникові на праві власності належить житловий будинок, розташований у с. Козьова Сколівського району Львівської області по вул. Польова, буд. 17, де вона і проживає. Однак, у правовстановлюючому документі на вказаний житловий будинок, а саме свідоцтві про право особистої власності на жилий будинок, виданому виконавчим комітетом Сколівської районної Ради народних депутатів Львівської області 15.05.1990 року та зареєстрованому Стрийським міжрайонним бюро технічної інвентаризації 21.05.1990 року за реєстровим № 142, прізвище власника зазначено «Бутчак» замість прізвища «Будчак».

Суду заявником надана копія її паспорта, копія довідки про присвоєння їй ідентифікаційного номера, а також копія свідоцтва про укладення шлюбу, де її прізвище значиться як «Будчак».

Відтак, у згаданому вище правовстановлюючому документі на об’єкт нерухомого майна допущена помилка у прізвищі власника, а саме «Бутчак» замість «Будчак».

В силу п. 6 ч. 1 ст. 315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім’я, по-батькові, місце і час народження якої, що зазначені у документі, не збігаються з прізвищем, ім’ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або у паспорті.

Як роз’яснюється у пункті 12 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року за № 5 «Про судову практику у справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», при розгляді справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по-батькові, місце і час народження якої, зазначені у документі, не збігаються з ім'ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, вказаними у свідоцтві про народження або у паспорті, у тому числі, факту належності правовстановлюючого документа, в якому допущені помилки у прізвищі, імені, по-батькові або замість імені чи по-батькові зазначені ініціали, суд повинен запропонувати заявникові подати докази про те, що правовстановлюючий документ належить йому і що організація, яка видала документ, не має можливості внести до нього відповідні виправлення. Разом з тим, цей порядок не застосовується, якщо виправлення у таких документах належним чином не застережені або ж їх реквізити нечітко виражені внаслідок тривалого використання, неналежного зберігання, тощо. Це є підставою для вирішення питання про встановлення факту, про який йдеться у документі, відповідно до чинного законодавства.

Судом беззаперечно встановлено, що організація, котра свого часу видала правовстановлюючий документ ОСОБА_2 на належний їй житловий будинок у с. Козьова Сколівського району Львівської області по вул. Польова, буд. 17, не має можливості внести до нього відповідні виправлення у прізвищі власника.

У свою чергу, заявник не може розпорядитися своїм нерухомим майном, а саме житловим будинком, так як у вищевказаному правовстановлюючому документі, допущено помилку.

Відтак, факт належності особі правовстановлюючого документа може бути встановлений у порядку окремого провадження. У цей-же час, згідно роз’ясненнями, котрі містяться у пункті 18 вказаної вище Постанови Пленуму Верховного суду України, рішення суду про встановлення факту, що має юридичне значення, не змінює собою документів, котрі видають уповноважені на те органи, а є лише підставою для їх одержання.

В силу ст. 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для усіх органів державної влади і місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на усій території України.

За таких обставин, виходячи з інтересів особищодо захисту її прав, суд вважає за необхідне задовольнити подану заяву, зокрема встановити факт належності свідоцтва про право особистої власності на жилий будинок, виданого виконавчим комітетом Сколівської районної Ради народних депутатів Львівської області 15.05.1990 року та зареєстрованого Стрийським міжрайонним бюро технічної інвентаризації 21.05.1990 року за реєстровим № 142, - ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, а ухвалене рішення суду про встановлення зазначеного факту має наслідком виникнення, зміну чи припинення цивільних прав та обов’язків заявника, зокрема буде служити підставою для реалізації заявником свого права на розпорядження нерухомим майному спосіб, встановлений законом.

Керуючись ст. ст. 5, 12-13, 89-90, 95, 141, 247, 258-259, 264-265, 268, 293-294, 315 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в:

Заяву ОСОБА_2, з участю заінтересованої особи – Козівської сільської ради Сколівського району Львівської області про встановлення факту належності особі правовстановлюючого документа, - задовольнити.

Встановити факт належності свідоцтва про право особистої власності на жилий будинок, виданого виконавчим комітетом Сколівської районної Ради народних депутатів Львівської області 15.05.1990 року та зареєстрованого Стрийським міжрайонним бюро технічної інвентаризації 21.05.1990 року за реєстровим № 121, - ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до апеляційного суду Львівської області. До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи через Сколівський районний суд Львівської області.

Повне найменування заявника та інших учасників справи:

Заявник: ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1; місце проживання: 82631, Львівська область, Сколівський район, с. Козьова, вул. Польова, буд. 17; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1.

Заінтересована особа: Козівська сільська рада Сколівського району Львівської області; місцезнаходження: 82631, Львівська область, Сколівський район, с. Козьова, вул. Європейська, буд. 46; ідентифікаційний код у Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 04370455.

Суддя В.Я. Микитин