Постанова № 76217760, 31.08.2018, Хортицький районний суд м. Запоріжжя

Справа № 337/2496/18

Провадження № 3/337/625/2018

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 серпня 2018 року суддя Хортицького районного суду м. Запоріжжя Гнатик Галина Євгенівна, за участю адвоката ОСОБА_1,розглянувши матеріали по протоколу БД № 405145, що надійшли з УПП в Запорізькій області ДПП відносно Дерев’ягінаОлексія Сергійовича, 15.07.1984року народження, який проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1 бригади, 40-а, кв. 71за ст. 130 ч.1КУпАП,

в с т а н о в и л а :

Відносно ОСОБА_2 складено протокол про те, що він 05.06.2018 року, о 17 годині 35 хвилин, рухаючись по вул.В.Сергієнка, 48у м.Запоріжжі, керував автомобілем «MERCEDES-BENSVITO», державний реєстраційний номерний знак АР 2029 СS, з ознаками алкогольного сп’яніння ( запах алкоголю з порожнини рота, різка зміна кольору обличчя, поведінки, що не відповідає обстановці), від огляду на стан сп’яніння у встановленому законом порядку із застосуванням вимірювальної техніки «Драгер» або медичному закладі відмовився у присутності двох свідків: ОСОБА_3, ОСОБА_4, чим порушив п. 2.5 ПДР України, вчинив правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.

У судовому засіданні ОСОБА_2 вину не визнав. Суду пояснив, що 05.06.2018 року він виїхав з бази де працює неофіційно водієм, зустрів знайомогоСапетко М.І., з яким поїхали відпочити. По дорозі зупинилися на зупинці «Пошта» придбали продукти та поїхали в напрямку магазину «Сільпо» по вул.Задніпровськой у м.Запоріжжі. По тротуару він бачив, як йшли двоє хлопців, коли дошли до пішохідного переходу, один різко побіг, а другий зупинився. Він вимушений був різко загальмувати, хлопці перейшли дорогу, після чого він проїхав ще приблизно метрів 20 та зупинив автомобіль у «кармані». Він вийшов з автомобіля, у знайомого в руках була пляшка горілки і оскільки він був у стані шоку, взяв цю пляшку та випив частину горілки, пляшку викинув. Після чого до них під’їхали працівники поліції. В розмові про те що сталося він зазначив, що випив горілку після того, як зупинив автомобіль, оскільки він випив приблизно половину чекушки, на медичний огляд не поїхав. Коли під’їхали працівники поліції, автомобіль був припаркований на стоянці напроти «Сільпо», він не рухався.

У судове засідання, призначене на 31.08.2018 року ОСОБА_2 не з’явився, надавши суду заяву про відкладення розгляду справи, оскільки він хворіє та необхідності надання ним пояснень по справ.

Пояснення по справі ОСОБА_2 надав суду 08.08.2018 року.

Будучи обізнаним про те, що строк притягнення його до адміністративної відповідальності спливає 04.09.2018 року, подав заяву про відкладення розгляду справи.

У судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_2 надав суду пояснення по обставинам подій 05.06.2018 року, не повідомив суд про будь-які нові обставини, які мають значення для справи у заяві від 30.08.2018 року, у судовому засіданні 31.08.2018 року був присутній адвокат ОСОБА_1, а тому права ОСОБА_2 ніяким чином порушені не були, тому, суд вважає за можливе прийняти рішення по справі за відсутності ОСОБА_2 але за участю його адвоката ОСОБА_1

Допитаний у судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_5 суду пояснив, що 05.06.2018 року він знаходився на переїзді з с.Бабурка, біля рибацького магазину, коли побачив, що їде його знайомий ОСОБА_2, він його зупинив. Вони вирішили відмітити зустріч. Разом автомобілем їхали по вул.Задніпровській у м.Запоріжжі, коли на пішохідний перехід вибігли два підлітка. Швидкість водій перед перехрестям не знижував, а тому різко загальмував, до хлопців було приблизно метрів 5-7, ОСОБА_2 почав лаятися бо дуже злякався. Автомобіль зупинили в кармані, ОСОБА_2 вийшов з автомобіля. В машині була горілка, він її випив, після чого пляшку викинув. Приблизно через 2-3 хвилини під’їхали поліцейські, в цей час двигун в автомобілі не працював, вони з ОСОБА_2 стояли на вулиці на тротуарі. Поліцейські стверджували, що ОСОБА_2 був за кермом у нетверезому стані. Він особисто пояснював поліцейським обставин, але його пояснення до уваги не взяли. Він не чув, щоб ОСОБА_2 пропонували пройти огляд на стан сп’яніння за допомогою приладу «Драгер» або у медичному закладі. ОСОБА_2 казав, що залишить автомобіль там де припаркував і їхати на ньому він не збирався.

Свідок ОСОБА_6 у судовому засіданні пояснив, що протокол відносно ОСОБА_2 складала інспектор УПП ОСОБА_7, він був з нею у складі екіпажу. Вони патрулювали вул.Задніпровську,пр.Ювілейний, їхали в напрямку «Пожежної частини» з боку «Сільпо». Доїхали до другого пішохідного переходу по руху їх автомобіля, де побачили, що назустріч їде автомобіль «MERCEDES-BENSVITO», водій не побачив пішоходів, які намагалися перейти дорогу та різко загальмував, один з пішоходівледве встиг відскочити з пішохідного переходу. Після цього автомобіль заїхав в карман напроти транспортної зупинки біля магазину «Сільпо». Вони розвернули патрульний автомобіль і поїхали за авто, з автомобіля «Мерседес» вийшов водій та пасажир. З того часу як автомобіль «Мерседес» проїхав пішохідний перехід та вони під’їхали до нього, пройшло 15-20 секунд. Від пішохідного перехрестя до карману де зупинився Мерседес, метрів 7-8. Коли вони під’їхали в руках у ОСОБА_2не було ніякої пляшки горілки, він казав, що викинув пляшку у сміттєвий бак, але і там також пляшки з під горілки не було.

Відповідно до п. 2.5 Правил дорожнього руху України, водій повинен на вимогу працівника міліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.

Згідно ч. 27 Постанови Пленуму Верховного Суду України №14 від 23.12.2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», відповідальність за ст. 130 КУпАП несуть особи, які керують транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Стан сп’яніння встановлюють шляхом огляду правопорушника, який проводять згідно з Інструкцією про порядок направлення громадян для огляду на стан сп’яніння в заклади охорони здоров’я та проведення огляду з використанням технічних засобів. Якщо водій ухилявся від огляду, то відповідні його дії та ознаки сп’яніння необхідно зафіксувати в протоколі про адміністративне правопорушення, складеному у присутності двох свідків, що є підставою для притягнення до адміністративної відповідальності.

Керування транспортним засобом слід розуміти як виконання функцій водія під час руху такого засобу або інструктора-водія під час навчання учнів-водіїв, незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування. Для притягнення до відповідальності за ст. 130 КУпАП не має значення, протягом якого часу особа, яка перебуває у стані сп’яніння чи під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, керувала транспортним засобом. Правопорушення вважають закінченим з того моменту, коли він почав рухатись.

Згідно ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права та свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ч. 1 ст. 130 КУпАП, керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, - тягнуть за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Порядок проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, зазначений у ст. 266 КУпАП, реалізований Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою Наказом МВС України № 1452/735 від 09.11.2015 року.

Згідно з п. 12 зазначеної Інструкції, у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров'я.

При цьому у відповідності до п. 9 Інструкції, з метою забезпечення достовірності результатів огляду водіїв транспортних засобів, які мають бути оглянуті в закладах охорони здоров'я, поліцейський забезпечує доставку цих осіб до найближчого закладу охорони здоров'я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для його проведення.

Відповідно до ст. 251 КУПАП доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до вимог ст. 252 КУпАП України орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Адміністративні стягнення має на меті покарання порушника, запобігання скоєнню нових правопорушень. Про те покарання не є самоціллю, воно виступає необхідним засобом виховання правопорушника і запобігання правопорушенням.

У статті 17 Закону України від 23.02.2006 року «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що «При розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Суду як джерело права».

Європейський суд з прав людини поширює стандарти, які встановлює Конвенція для кримінального провадження, на провадження у справах про адміністративні правопорушення (справа «Надточий проти України від 15 травня 2008 року»). ЄСПЛ зазначив, що український уряд визнав кримінально-правовий характер Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Європейський Суд з прав людини у рішенні «Шмауцер (Schmautzer) проти Австрії» від 23.10.1995 року зазначив, що дорожньо-транспортні правопорушення, за які може бути накладено стягнення у виді штрафу чи обмеження у користуванні водійськими правами, підпадають під визначення «кримінального обвинувачення». Позбавлення прав на управління транспортним засобом також розглядається Європейським Судом кримінально-правовою санкцією, оскільки «право керувати автомобілем є дуже корисним в щоденному житті і для здійснення діяльності» (рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Маліге проти Франції» від 23 вересня 1998 року).

Європейський суд з прав людини у справі «Скоппола проти Італії» від 17.09.2009 року (заява № 10249/03) зазначив, що складовим елементом принципу верховенства права є очікування від суду застосування до кожного злочинця такого покарання, яке законодавець вважає пропорційним.

У справі «Ізмайлов проти Росії» (п. 38 рішення від 16 жовтня 2008 року), Європейський Суд вказав, що при призначенні покарання «для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистий надмірний тягар для особи»». Також, як у справі «Бакланов проти Росії» (рішення від 9 червня 2005 року), так і в справі «Фрізен проти Росії» (рішення від 24 березня 2005 року) Європейський Суд з прав людини зазначив, що «досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значним, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу законності і воно не було свавільним».

Частина 2 ст. 61 Конституції України передбачає, що юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Системний аналіз та юридичний зміст положень ч.2ст. 61 Конституції України свідчить про те, що в основу притягнення до юридичної відповідальності має бути покладений конкретний склад правопорушення, яке скоїла особа.

Відповідно до ст. 68 Конституції України, кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.

Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.

Судом встановлено, що відносно ОСОБА_2 складено протокол про те, що він 05.06.2018 року, о 17 годині 35 хвилин, рухаючись по вул.В.Сергієнка, 48 у м.Запоріжжі, керував автомобілем «MERCEDES-BENSVITO», державний реєстраційний номерний знак АР 2029 СS, з ознаками алкогольного сп’яніння( запах алкоголю з порожнини рота, різка зміна кольору обличчя, поведінки, що не відповідає обстановці), від огляду на стан сп’яніння у встановленому законом порядку із застосуванням вимірювальної техніки «Драгер», або медичному закладі відмовився у присутності двох свідків

Як вбачається з письмових пояснень свідків: ОСОБА_3, ОСОБА_4 вони були запрошені працівниками поліції у якості свідків, в їх присутності ОСОБА_2 відмовився від проходження огляду на стан сп’яніння.

Провина ОСОБА_2С.М. у скоєнні правопорушення підтверджена сукупністю доказів, які знаходяться в матеріалах справи, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення, письмовими поясненнями свідків ОСОБА_3, ОСОБА_4 в присутності яких ОСОБА_2 відмовився від огляду на стан сп’яніння, які долучені до матеріалів справи. Також поясненнями самого ОСОБА_2, згідно яких йому було запропоновано пройти огляд на стан сп’яніння, але він відмовився, повідомив що дійсно випив горілку, але це було після того, як він ледь не збив пішохода, який раптово вибіг на дорогу, а саме на пішохідний перехід, він отримав шок та випив горілку вже після того, як зупинив автомобіль.

Пояснення у судовому засіданні ОСОБА_2 про те, що він відмовився від проходження огляду на стан сп’яніння, бо випив вже після зупинки транспортного засобу, спростовується відеозаписом подій від 05.06.2018 року, з якого вбачається, що від того моменту, як автомобіль «Мерседес» під керуванням ОСОБА_2 рухався по вул. Задніпровській в напрямку пр.. Ювілейного у м.Запоріжжі та майже на пішохідному переході ледь не збив пішохода, при цьому різко загальмувавши, що вбачається відеозапису подій з відеореєстратора працівників УПП, до того часу як працівники УПП під’їхали до припаркованого ОСОБА_2 автомобіля, пройшло 15 секунд. ОСОБА_2 за цей час лише встиг вийти з автомобіля та знаходився поряд з ним, як пояснив свідок ОСОБА_8, він стояв на тротуарі та заспокоював ОСОБА_2

При цьому доводи ОСОБА_2 про те, що він викинув плішку з під горілки у сміттєвий бак, нічим не підтверджені, а допитаний у якості свідка інспектор УПП ОСОБА_9 пояснив, що ніякої пляшки з під горілки у сміттєвому баку не було.

Крім того, відеозапис подій від 05.06.2018 року повністю спростовує доводи свідка ОСОБА_8 про те, що з часу ситуації, яка виникла майже на пішохідному переході та до того часу коли до них під’їхали працівники УПП пройшло 2-3 хвилини, протягом яких ОСОБА_2 вжив горілку, оскільки з часу подій та до того моменту як працівники УПП під’їхали до припаркованогоДерев’ягіним О.С. автомобіля, пройшло 15 секунд.

Доводи ОСОБА_2 у цій частині, суд вважає способом захисту, з метою уникнення відповідальності за скоєне адміністративне правопорушення.

Пояснення свідка ОСОБА_5 у судовому засіданні про те, що він не чув щоб ОСОБА_2 працівники УППпропонували пройти огляд на стан сп’яніння за допомогою технічного засобу «Драгер» або у медичному закладі, спростовуються відеозаписом подій від 05.06.2018 року, з якого вбачається, що інспектором УПП було запропоновано ОСОБА_2 пройти огляд на стан сп’яніння, але він відмовився оскільки сам повідомив, що перебуває у стані алкогольного сп’яніння.

Крім того, з відеозапису подій, які сталися 05.06.2018 року, який оглянуто у судовому засіданні, вбачається, що ОСОБА_2 визнає, що вживав алкогольні напої, що підтвердив і у судовому засіданні.

Доводи ОСОБА_2 щодо часу вживання спиртних напоїв, спростовуються записом подій від 05.06.2018 року та обставинами, встановленими у судовому засіданні, оскільки вживання алкоголю- горілки після подій перед пішохідним переходом, нічим не підтверджено, а навпаки спростовано вищевказаними доказами .

Суд дії ОСОБА_2 кваліфікує за ст. 130 ч.1 КпАП України, кваліфікує як відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до ст.. 23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

З огляду на ступінь суспільної небезпеки вчиненого правопорушення, особу правопорушника, інші обставини справи, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_2 адміністративне покарання у вигляді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами в межах санкції частини 1 статті 130 КУпАП.

Крім того, відповідно ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Таким чином, з ОСОБА_2 підлягає стягненню судовий збір в розмірі 352 грн. 40 коп.

Керуючись ст. ст. 33, 40-1, 130 ч.1, 283, 284, 294 КУпАП, Законом України «Про судовий збір», -

П О С Т А Н О В И Л А:

Визнати ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, ІПН НОМЕР_1 винним у скоєні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 ч.1 КпАП України та призначити йому адміністративне покарання у вигляді штрафу в розмірі 600 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 10200 (десять тисяч двісті) гривень Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); Код банку (МФО): 899998; Отримувач: ГУК у Зап.обл./Зап.обл./21081300; Код ЕДРПОУ отримувача: 37941997; Номер рахунку отримувача: 31119149008001.) з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.

Стягнути з ОСОБА_2 судовий збір у дохід держави (стягувач Державна судова адміністрація України, 01601, м.Київ, вул.Липська, 18/5, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); Код банку (МФО): 899998; Отримувач: ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106; Код ЕДРПОУ отримувача: 37993783; Номер рахунку отримувача: 31211256026001, Код класифікації доходів бюджету: 22030106) судовий збір в розмірі 352 грн. 40 коп.

У разі несплати у встановлений законом п’ятнадцятиденний строк, з дня отримання постанови, штрафу, на підставі ст. 308 КпАП України стягнути у примусовому порядку з правопорушника подвійний розмір штрафу.

Постанова може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги або протесту прокурора через Хортицький райсуд м. Запоріжжя на протязі 10 днів з дня її оголошення.

Суддя: Гнатик Г.Є.

31.08.2018