Рішення № 76215918, 30.08.2018, Тернопільський окружний адміністративний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 1940/1489/18

30 серпня 2018 рокум.Тернопіль

Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі:

головуючої судді Мірінович У.А.

за участю:

секретаря судового засідання Хоменко Л.В.

представника позивача Гукалюка Н.П.

відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління ДФС у Тернопільській області до фізичної особи ОСОБА_2 про стягнення податкового боргу в розмірі 7152,96 грн, -

ВСТАНОВИВ:

Головне управління ДФС у Тернопільській області звернулось до Тернопільського окружного адміністративного суду з позовною заявою до фізичної особи ОСОБА_2 про стягнення податкового боргу в розмірі 7152,96 грн.

Ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду від 07.08.2018 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та призначено у справі судове засідання на 30.08.2018.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що відповідач несвоєчасно та не в повному обсязі сплачував узгоджені суми податкового зобов'язання, внаслідок чого у нього виникла заборгованість перед бюджетами та державними цільовими фондами з податку на доходи фізичних осіб, що сплачуються фізичними особами за результатами річного декларування на загальну суму 7152,96 грн., яка не сплачена добровільно, а тому дана сума заборгованості підлягає стягненню в судовому порядку.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі, з мотивів, викладених у позовній заяві, просив позов задовольнити.

Відповідач в судовому засіданні позовні вимоги визнав в повному обсязі, суду пояснив, що за ним станом на дату розгляду справи судом залишається не сплачена сума податкового боргу в розмірі 7152,96 грн., про що подав також суду письмову заяву від 30.08.2018.

Заслухавши у судовому засіданні пояснення сторін, дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 67 Конституції України та підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI (далі - ПК України) на відповідача покладений обов'язок сплачувати податки і збори в строки та у розмірах, встановлених законодавством.

Суд встановив та не заперечується сторонами у справі, що відповідач несвоєчасно та не в повному обсязі сплачував узгоджені суми податкового зобов'язання, внаслідок чого у нього виникла заборгованість перед бюджетами та державними цільовими фондами з податку на доходи фізичних осіб, що сплачуються фізичними особами за результатами річного декларування на загальну суму 7152,96 грн., з них: основний платіж на суму 5033,96 грн.; штрафна санкція на суму 1428,47 грн.; пеня на суму 690,62 грн.

Зазначена сума заборгованості підтверджується розрахунком суми позовних вимог (арк. справи 11), довідкою про наявність податкового боргу (арк. справи 12), світлокопією інтегрованої картки платника податків (арк. справи 25-27), розрахунком пені (арк. справи 14), розрахунком штрафних санкцій (арк. справи 17) та податковим повідомленням - рішенням від 04.09.2015 № 0098731702 (арк. справи 16).

Доказів оскарження чи скасування у встановленому порядку зазначеного податкового повідомлення - рішення відповідач не надав, а суд не здобув. Також відповідач не надав, а суд не здобув доказів, які б підтверджували самостійну сплату відповідачем визначеної у податковому повідомленні - рішенні суми податкового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачуються фізичними особами за результатами річного декларування.

Таким чином, податкове зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачуються фізичними особами за результатами річного декларування, нараховані контролюючим органом на підставі зазначеного податкового повідомлення - рішення є узгодженими у порядку і на умовах, визначених ПК України.

Відповідно до підпункту 14.1.156. пункту 14.1. статті 14 ПК України податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством.

Пунктом 57.3. статті 57 ПК України визначено, що у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом, визнається згідно з підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковим боргом.

Таким чином, заборгованість відповідача перед бюджетами та державними цільовими фондами з податку на доходи фізичних осіб, що сплачуються фізичними особами за результатами річного декларування на загальну суму 7152,96 грн. є податковим боргом.

Суд встановив, що у зв'язку з несплатою податкового боргу згідно статті 59 ПК України відповідачу було надіслано податкову вимогу форми "Ф" № 3435-17 від 23.01.2018 № 29783-23.

Як слідує з матеріалів справи, з дати отримання податкової вимоги, відповідач податковий борг не погашав у повному обсязі, а отже, відповідно до статті 60 ПК України зазначена податкова вимога не відкликалася.

На час розгляду справи судом, доказів погашення податкового боргу в сумі 7152,96 грн. відповідач не надав, а суд не здобув.

Водночас, факт заборгованості відповідача перед бюджетами та державними цільовими фондами з податку на доходи фізичних осіб, що сплачуються фізичними особами за результатами річного декларування на загальну суму 7152,96 грн. визнається і відповідачем у справі, про що подав до суду письмову заяву від 30.08.2018.

Відповідно до частини четвертої статті 189 КАС України у разі визнання позову відповідачем повністю або частково суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову повністю або у відповідній частині вимог.

Пунктом 41.2 статті 41 ПК України визначено, що органами стягнення є виключно контролюючі органи, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці у межах своїх повноважень.

Відповідно до пункту 87.11 статті 87 ПК України орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.

Враховуючи зазначене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до частини другої статті 139 КАС України судові витрати у даній справі стягненню з відповідача не підлягають, а також за відсутності понесених судових витрат, пов'язаних із залученням свідків та проведенням експертизи, такі судові витрати не належать стягненню з відповідача на користь суб'єкта владних повноважень.

Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Головного управління ДФС у Тернопільській області (місцезнаходження: вул. Білецька, 1, м. Тернопіль, 46003, код ЄДРПОУ 39403535) до ОСОБА_2 (місце проживання: АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_2) про стягнення податкового боргу, - задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з ОСОБА_2 в користь Державного бюджету податковий борг за платежем податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування на суму 7 152 (сім тисяч сто п'ятдесят дві) гривні 96 коп. на р/р 33115341019522, код банку одержувача 38038156, банк одержувача Казначейство України (ЕАП), МФО 899998, призначення платежу 11010500.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Львівського апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 04.09.2018.

Головуючий суддя Мірінович У.А.

копія вірна

Суддя Мірінович У.А.