Рішення № 76214694, 03.09.2018, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 815/1727/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 серпня 2018 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої судді Потоцької Н.В.

за участю секретаря Сердюк І.С.

сторін:

представника позивача Коротич О.Г.

представників відповідача Юрченко І.М., Редька В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в загальному позовному провадженні справу за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства «Машинобудівне виробниче об'єднання «Оріон» до Малиновського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі про визнання незаконними та скасування рішень №443 від 05.12.2017, № 444 від 05.12.2017, № 445 від 05.12.2017, № 446 від 05.12.2017, № 447 від 05.12.2017, № 448 від 05.12.2017 р.,-

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Одеського окружного адміністративного суду знаходиться справа за позовом Публічного акціонерного товариства «Машинобудівне виробниче об'єднання «Оріон» до Малиновського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі в якому позивач просить:

визнати незаконними та скасувати Рішення №443 від 05.12.2017, рішення №444 від 05.12.2017, рішення №445 від 05.12.2017, рішення №446 від 05.12.2017, рішення №447 від 05.12.2017, рішення №448 від 05.12.2017 про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або органом Пенсійного фонду.

Позовні вимоги обґрунтовані наступним.

По перше: товариство з 2015 року веде нормальну господарську діяльність і фактично погасило всі борги і фінансові санкції перед ПФУ, які нараховувались за минулі періоди старого керівника.

Згідно акту звірки №7 розрахунок боргу по страховим внескам, фінансовим санкціям та пені станом на 01.02.2017р. становив не погашених штрафних санкцій на суму 147 942, 93 грн.

Станом на 29.09.2017р. (згідно акту звірки від 29.09.2017р.) вся сума штрафних санкцій сплачена, фактична заборгованість становить лише 68 854,49 грн., будь-які фінансові санкції та пеня відсутні.

По друге. Розрахунки фінансових санкцій та пені, які додавались до Рішень є незаконні, так як зовсім не засвідченні в порядку, встановленим чинним законодавством, або уповноваженою особою ПФУ, це просто клаптик листа паперу формату А4 не маючи юридичної сили.

Більш того, відповідно до пункту 10.1 Інструкції № 21-1 передбачено, що документами, які є підставою для нарахування пені, є:

документи, що підтверджують суму страхових внесків, фінансових санкцій та строк їх сплати,

розрахунок суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування з позитивною сумою: звіт про суми нарахованої заробітної плати (грошового забезпечення, доходу) застрахованих осіб та суми нарахованих внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до органів Пенсійного фонду України з позитивною сумою; звіт про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованих внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до органів Пенсійного фонду України з позитивною сумою;

вимога про донараховані суми страхових внесків за актами перевірок та узгоджене рішення про застосовані фінансові санкції (штрафи);

рішення суду.

Відповідно до пункту 9.3.2 Інструкції № 21-1 передбачено, що розрахунок фінансових санкцій здійснюється на підставі даних картки особистого рахунку платника.

Таким чином, з норм законодавства вбачається, що розрахунки до Рішень не є документами, які є підставою для нарахування пені та фінансових санкцій відповідно до вимог пункту 10.1 та 9.3.2 Інструкції № 21-1.

По третє. стосовно стягнення за один і той самий період та зарахування сплачених виплат за минулі періоди, нарахування незаконних фінансових санкцій і т.д., хочемо зазначити, що в Рішеннях зазначенні періоди, за які фінансові санкції уже стягнуті та перераховані на рахунки ПФУ.

Так. наприклад, взяти декілька рішень Малиновського ПФУ в м. Одесі від 11.11.2014 №№2487. 2488, 2493, 2494 за якими уже фінансові санкції Товариством повністю перераховані на рахунки ПФУ, то вбачається, що штраф та пеня повністю застосовані за періоди з 22.01.2007 по 31.12.2010.

А згідно оскаржуваних Рішень від 05.12.2017 вбачається, що всі штрафи і пеня нараховуються з 2007 року, коли, як зазначено в Рішеннях від 2014 року штрафи та пеня розраховані до 31.12.2010 та сплаченні товариством, підтвердженням є Акт звірки від 29.09.2017 про відсутність заборгованості по фінансовим санкціям.

Ухвалою суду від 19.04.2018 року провадження по справі відкрито у спрощеному позовному провадженні.

Ухвалою суду від 14.06.2018 р. задоволено клопотання представника позивача та представника відповідача щодо продовження розгляду справи в загальному позовному провадженні.

Правова позиція представника відповідача обґрунтована наступним.

Страхувальник зобов'язаний нараховувати і сплачувати страхові внески в установлені строки та в повному обсязі (п. 6 ч. 2 ст. 17 Закону № 1058 в редакції чинній до 01.01.2011 року).

Страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків (ч. 12 ст. 20 Закону № 1058).

Платники, які використовують працю фізичних осіб, сплачують страхові внески щомісячно до 20 числа місяця, наступного за звітним.

Відповідно до ч. 2 ст. 106 Закону № 1058 (в редакції чинній до 01.01.2011 року) суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у встановлені строки вважаються простроченою заборгованістю зі сплати страхових внесків і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.

Згідно п. 2 ч. 9 ст. 106 Закону № 1058 (в редакції чинній до 01.01.2011 року) за несплату або несвоєчасну сплату страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або територіальними органами Пенсійного фонду, накладається штраф у розмірі 10 % своєчасно не сплачених сум.

Одночасно на суми своєчасно не сплачених страхових внесків і фінансових санкцій нараховується пеня у розмірі 0,1 % зазначених сум коштів, розрахована за кожний день простроченого платежу.

Згідно п. 9.3.2. Розділу 9 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої Постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 року № 21-1, за несплату або несвоєчасну сплату страхувальниками страхових внесків, органами Пенсійного фонду, накладається штраф у розмірі 10% своєчасно не сплачених сум. При цьому складається рішення за формою згідно з додатком 14.

Розрахунок фінансової санкції здійснюється на підставі даних картки особового рахунку платника.

Щодо різниці сум боргу, вказаних у Акті звірки №3 станом на 01.02.2018 року та рішеннях № 443, № 444, № 445, № 446, № 447, № 448 від 05.12.2017 року, сума боргу за вищевказаними рішеннями становить 755 477 грн. 14 коп. (разом із сумою нарахованої пені). Позивач не погодився із вказаними сумами, і на даний час вказані рішення перебувають на оскарженні (тобто є неузгодженими), а тому суми боргу разом з нарахованими сумами пені не могли бути включені до Акту звірки №3 станом на 01.02.2018 року, що проводилася, між позивачем та відповідачем, у зв'язку із чим наявна різниця у сумах.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

05 грудня 2017 року відповідачем прийняті рішення про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або органом Пенсійного фонду №443, №444, №445, №446, №447, №448, якими на підставі пункту 2 частини дев'ятої статті 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» вирішено застосувати до позивача штрафні санкції та пеню у розмірі 755477,14 грн. за період з 22 жовтня 2007 року по 11 січня 2017 року.

14 грудня 2017 року позивач звернувся зі скаргою на вказані рішення до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області.

28.12.2017 року рішенням про результати розгляду скарги Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області скарга залишена без задоволення, а рішення без змін.

16.01.2018 року позивач звернувся до Пенсійного Фонду України.

16.02.2018 року на адресу позивача надійшло рішення Пенсійного Фонду України від 08.02.2018р., яким скарга товариства залишається без задоволення, а рішення Малиновського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одеса від 05.12.2017р. №№ 443-448 про застосування санкцій та нарахування пені та рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 28.12.2017 року - залишаються без змін.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й ВИСНОВКИ СУДУ.

Згідно ч.2 ст. 19 Конституції України, ограни державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування регулюються Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (Закон № 1058). Згідно підпункту «е» та «й» пункту 12 частини 11 Розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 року № 2464 (Закон № 2464), який вступив в дію 01.01.2011 року, статті 17 - 19 та частини 1-9 статті 106 Закону виключено.

Поряд з цим, відповідно до частини 7 Розділу VIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 2464, на період до повного стягнення заборгованості із сплати страхових внесків та відповідних штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі нарахованих внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, та відповідних штрафних санкцій за фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування зберігаються повноваження щодо контролю за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій, якими вони були наділені до набрання чинності цим Законом.

Конституційний суд України у рішенні від 09.02.1999 року № 1-рп у справі за конституційним зверненням Національного банку України щодо офіційного тлумачення положення частини першої ст. 58 Конституції України (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів) зазначив, що за загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у частині першій статті 58 Конституції України, за якою дію нормативно - правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

Згідно пункту 1 статті 14 та частини 1 статті 15 Закону № 1058 підприємства, організації, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, є страхувальниками та платниками страхових внесків.

Страхувальник зобов'язаний нараховувати і сплачувати страхові внески в установлені строки та в повному обсязі (пункту 6 частини 2 статті 17 Закону № 1058 в редакції чинній до 01.01.2011 року).

Страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків (частина 12 статті 20 Закону № 1058).

Платники, які використовують працю фізичних осіб, сплачують страхові внески щомісячно до 20 числа місяця, наступного за звітним.

Відповідно до частини2 статті 106 Закону № 1058 (в редакції чинній до 01.01.2011 року) суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у встановлені строки вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (недоїмкою) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.

Згідно пункту 2 частини 9 статті 106 Закону № 1058 (в редакції чинній до 01.01.2011 року) за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або територіальними органами Пенсійного фонду, накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум.

Одночасно на суми своєчасно не сплачених (не перерахованих) страхових внесків і фінансових санкцій нараховується пеня в розмірі 0,1 відсотка зазначених сум коштів, розрахована за кожний день прострочення платежу.

Згідно пункту 9.3.2. Розділу 9 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 року № 21-1 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 року за №64/8663 (далі - Інструкція) за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, органами Пенсійного фонду, накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум. При цьому складається рішення за формою згідно з додатком 14.

Розрахунок цієї фінансової санкції здійснюється на підставі даних картки особового рахунку платника.

Рішення виноситься після сплати (погашення) у повному обсязі недоїмки.

Пунктом 9.5 Інструкції визначено, що рішення про застосування штрафу за наслідками розгляду матеріалів про порушення приймає начальник управління Пенсійного фонду України в районі, місті, районі у місті або його заступник. Рішення приймаються за встановленою формою у двох примірниках.

Перший примірник рішення, протягом трьох робочих днів із дня його винесення, вручається під підпис керівнику або головному бухгалтеру страхувальника, банку чи фізичній особі - суб'єкту підприємницької діяльності або надсилається листом з повідомленням про вручення. Порядок надання розрахунку сум штрафів і пені та його форму законодавством не встановлено.

Суми фінансових санкцій, застосованих за порушення порядку та строків обчислення, нарахування та сплати страхових внесків, стягуються в тому самому порядку, що й недоїмка із сплати страхових внесків. Строки давності щодо стягнення штрафів не застосовуються (пункти 9.10., 9.11. Інструкції).

Згідно картки особового рахунку ПАТ МВО «Оріон», зобов'язання зі сплати страхових внесків, нарахованих на фонд оплати праці найманим працівникам на протязі 2004-2010 років, сплачувались з порушенням встановлених строків.

Порушення законодавства платником було допущено в період дії статей 17-19 та частин 1-9 статті 106 Закону № 1058 до ПАТ МВО «Оріон» застосовано нарахування фінансових санкцій та пені.

Відповідно до ч.4 ст.14 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" страхувальниками відповідно до цього Закону є підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру, - для осіб, зазначених у п.п.1, 10, 15 ст.11 цього Закону.

Згідно з ч.6 ст.20 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.

Базовим звітним періодом є для страхувальників, зазначених у п.п.1, 2, 4 ст.14 цього Закону, - календарний місяць.

Відповідно до п.9.1 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року №21-1, до страхувальників за порушення норм законодавства про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування застосовуються фінансові санкції відповідно до повноважень, якими органи Пенсійного фонду були наділені до 1 січня 2011 року.

Згідно п.9.3.2 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або територіальними органами Пенсійного фонду, накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум.

При застосуванні штрафів, зазначених у цьому підпункті, приймається одне рішення після сплати (погашення) у повному обсязі недоїмки окремо за кожний базовий звітний період незалежно від кількості випадків сплати за вказаний період.

Пунктом 9.6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України визначено, що суми штрафів, передбачених п.п. 9.3 та п.п. 9.4 цієї Інструкції, підлягають сплаті страхувальником чи банком, протягом десяти робочих днів з дня одержання відповідного рішення, або можуть бути оскаржені у цей самий строк до вищого органу Пенсійного фонду або в судовому порядку з одночасним обов'язковим письмовим повідомленням про це відповідного органу Пенсійного фонду, посадовими особами якого прийнято це рішення.

Відповідно до п.10.1 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України на суми простроченої заборгованості зі сплати страхових внесків (недоїмки) та своєчасно не сплачені (не перераховані) фінансові санкції нараховується пеня в розмірі 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу. У разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків страхувальники зобов'язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку та розмірах, визначених цим пунктом. Нарахування пені починається з першого календарного дня, що настає за днем настання строку сплати відповідного платежу, до дня його фактичної сплати страхувальником включно.

Відповідно до п.2 ч.9 ст.106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" виконавчі органи Пенсійного фонду застосовують до страхувальників такі фінансові санкції, зокрема за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або територіальними органами Пенсійного фонду, накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум. Одночасно на суми своєчасно не сплачених (не перерахованих) страхових внесків і фінансових санкцій нараховується пеня в розмірі 0,1 відсотка зазначених сум коштів, розрахована за кожний день прострочення платежу.

Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування"наведена вище норма скасована.

Водночас, абз.5 п. 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" передбачено, що стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій. Погашення заборгованості з використанням коштів, що надходять у рахунок сплати єдиного внеску, забороняється.

Абзацом 6 п.7 Прикінцевих та Перехідних положень передбачено, за фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування збережено повноваження щодо контролю за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій, якими вони були наділені до набрання чинності цим Законом, на період до повного стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі нарахованих внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, та відповідних штрафних санкцій.

Вказана норма передбачає вчинення органами Пенсійного фонду стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків та штрафних санкцій відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення.

Аналіз наведених норма права дає підстави для висновку, що після набрання чинності законом №2464 за органами УПФУ збережено повноваження щодо застосування фінансових санкцій за несплату заборгованості по страхових внесках, яка виникла до 01.01.2011.

Таким чином, оскільки позивачем було порушено строки сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за 2009-2015 роки, то, відповідно, відповідачем правомірно прийняті рішення №443 від 05.12.2017, №444 від 05.12.2017, №445 від 05.12.2017, №446 від 05.12.2017, №447 від 05.12.2017, №448 від 05.12.2017 р. про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несвоєчасну сплату страхувальниками страхових внесків до Пенсійного фонду України.

При цьому, суд вважає необгрунтованим посилання представника позивача на акт звірки від 29.09.2017р., яким встановлено, що вся сума штрафних санкцій сплачена, фактична заборгованість становить лише 68 854,49 грн., будь-які фінансові санкції та пеня відсутні з огляду на наступне.

Оскаржувані рішення прийняті 05.12.2017 року, а тому вказані суми не могли бути включені до акту звірки, оскільки ще не існували.

Навіть на час розгляду справи вказані рішення є неузгодженими, оскільки перебувають на оскарженні.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного суду України від 12.05.2015 у справі №21-370а15.

Відповідно до частини першої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частинами першою та другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на вищезазначені висновки суду відповідач, як суб'єкт владних повноважень, довів правомірність свого рішення, що є підставою для відмови у задоволенні позову.

Згідно з усталеною практикою ЄСПЛ, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент.

Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія А, № 303А, п. 29). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті.

Згідно зі ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Процесуальні гарантії статті 6 § 1 застосовуються до усіх сторін процесу, а не лише до тих осіб, які не виграли справи у національних судах (Philis v. Greece (Філіпс проти Греції) (No. 2), § 45).

Керуючись ст. ст. 139, 242, 246, 250, 251, 255, 295 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні адміністративного позову Публічного акціонерного товариства «Машинобудівне виробниче об'єднання «Оріон» до Малиновського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі про визнання незаконними та скасування рішень № 443 від 05.12.2017, № 444 від 05.12.2017, № 445 від 05.12.2017, № 446 від 05.12.2017, № 447 від 05.12.2017, № 448 від 05.12.2017 р.- відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та у строки, встановлені ст. ст. 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Пунктом 15.5 розділу VII "Перехідні положення" КАС України від 03 жовтня 2017 року визначено, що до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи зберігаються порядок подачі апеляційних скарг та направлення їх до суду апеляційної інстанції, встановлені Кодексом адміністративного судочинства України від 06 липня 2005 року.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Публічне акціонерне товариство «Машинобудівне виробниче об'єднання «Оріон» - адреса: вул. Ак. Гаркавого, буд. 6, м. Одеса, 65098, телефон: (048) 759 48 24, E-mail: orion-ur@ukr.net, код ЄДРПОУ 14309913

Малиновське об'єднане управління Пенсійного фонду України в м. Одесі - адреса: 65007, м. Одеса, вул. Прохоровська, 3, тел. (048) 760 17 47, e-mail: maln_f@od.pfu.gov.ua, код ЄДРПОУ 41249156.

Головуючий суддя Потоцька Н.В.

.