Ухвала суду № 76213703, 31.08.2018, Вільнянський районний суд Запорізької області

Справа № 2-66/2006

Провадження № 4-с/314/9/2018

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.08.2018 м. Вільнянськ

Вільнянський районний суд Запорізької області в складі головуючого судді Мануйлової Н.Ю., секретар судового засідання Рясна А.В., за участю представника заявника ОСОБА_1 - адвоката ОСОБА_2, старшого державного виконавця Вільнянського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області ОСОБА_3, представника заінтересованої особи ОСОБА_4 – ОСОБА_5, розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу ОСОБА_1 на бездіяльність державного виконавця Вільнянського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області ОСОБА_3, заінтересована особа ОСОБА_4,

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2018 року представник заявника ОСОБА_1 – адвокат ОСОБА_2 звернулася до суду із скаргою на бездіяльність державного виконавця Вільнянського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області ОСОБА_3, заінтересована особа ОСОБА_4

У скарзі вказала, що на виконанні Вільнянського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області знаходиться виконавче провадження № 41154584 за виконавчим листом № 2-66/2006 від 04.12.2013 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_4 34035,04 грн., виданого Вільнянським районним судом Запорізької області.

При ознайомленні з матеріалами даного виконавчого провадження з'ясувалась, що його відкрито за заявою ОСОБА_4, яка 10.12.2013 подала до ВДВС дублікат виконавчого листа №2-66/2006 від 04.12.2013 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_4 34035,04 грн.

Вважає, що видача та пред'явлення до виконання зазначеного дублікату, суперечить чинному законодавству, оскільки він є таким, що не підлягає виконанню на підставі наступного.

Дублікат даного виконавчого листа двічі скасовувався апеляційним судом Запорізької області, а його видача та пред'явлення є незаконною.

Так, ухвалою Вільнянського районного суду Запорізької області від 02.12.2013 по справі №2-66/2006 (провадження №6/314/218/2013) вирішено видати дублікат виконавчого листа № 2-66 від 23.05.2007 р. у зв'язку з його втратою.

Ухвалою апеляційного суду Запорізької області від 07.05.2014 дане рішення скасовано із направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвалою Вільнянського районного суду Запорізької області від 26.11.2014 по справі №2-66/2006 (провадження №6/314/109/2014) заяву ОСОБА_4 про видачу дубліката виконавчого листа №2-66 від 23.05.2007 про стягнення з ОСОБА_1 34035,04 грн. залишено без розгляду.

ОСОБА_4 вдруге звернулась до суду із заявою про видачу дублікату цього ж виконавчого листа і 10.04.2015 Вільнянським районним судом Запорізької області ухвалено видати дублікат виконавчого листа.

Вдруге скасовано видачу дублікату виконавчого листа рішенням апеляційного суду Запорізької області від 10.12.2015 з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Остаточним рішенням у справі щодо видачі дублікату виконавчого листа є рішення Вільнянського районного суду Запорізької області від 04.04.2017 по справі № 2-66/06 (провадження №6/314/1/2017), яким встановлено, що 23 травня 2007 року Вільнянським районним судом Запорізької області був виданий виконавчий лист № 2-66/2006 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_4 боргу у розмірі 34035,04 грн. та судового збору у сумі 421,34 грн. Разом з цим, жодних доказів того, що виконавчий лист був втрачений, стягувачем суду не надано. Відсутні такі докази і в матеріалах справи. У задоволенні заяви ОСОБА_4 про видачу дубліката виконавчого листа відмовлено.

Таким чином, представник заявника вважає, що виконавче провадження №41154584 за дублікатом виконавчого листа, виданого за ухвалою суду від 02.12.2013, яку скасовано, підлягає закінченню із поверненням виконавчого листа стягувачу за аб. 5 п. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження», згідно якого виконавче провадження підлягає закінченню у разі скасування або визнання нечинним рішення, на підставі якого виданий виконавчий документ або визнання судом виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню.

Заявою від 23.02.2018 р. Вільнянський районний ВДВС Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області повідомлено про вищевикладені обставини із прохання закінчити виконавче провадження № 41154584.

Однак, листом від 07.03.2018, вих. №16.15-38/7807 у задоволенні заяви відмовлено із посиланням на ст.39 вказаного Закону. Тобто, у відмові виконавець послався на норму закону, якою передбачено закінчення виконавчого провадження у зв'язку з скасування рішення, на підставі якого видано дублікат виконавчого листа, однак, в супереч зазначеного, відмовив у його закінченні.

У зв’язку з викладеним просить суд: визнати бездіяльність та відмову старшого державного виконавця Вільнянського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції Запорізькій області ОСОБА_3, у закінченні виконавчого провадженні № 41154584, яке відкрито за виконавчим листом від 04.12.2013 № 2-66/2006 неправомірною; зобов'язати старшого державного виконавця Вільнянського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області ОСОБА_3 вжити дії, а саме, винести постанову про закінчення виконавчого провадження №41154584, яке відкрито за виконавчим листом від 04.12.2013 № 2- 66/2006; судові витрати покласти на орган державної виконавчої служби - Вільнянський районний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції Запорізькій області, які полягають у витратах на професійну правничу допомогу в розмірі 2000,00грн.

Також, разом зі скаргою представником заявника було подано клопотання про винесення окремої ухвали щодо перевірки наявності ознак злочину та дисциплінарного проступку в діях відповідальних осіб за здійснення вищевказаного виконавчого провадження.

Дане клопотання обґрунтувала тим, що в діях державного виконавця містяться ознаки злочину, відповідальність за який передбачена ст.358, 366 КК України.

Подана скарга ухвалою від 26.04.2018 була залишена без руху, надано строк для усунення недоліків.

Ухвалою від 05.06.2018 скарга прийнята до розгляду та відкрито провадження.

07.08.2018 на адресу суду надійшла доповнена скарга, згідно із якою представник заявника, в доповнення до первісних вимог, просить суд зобов’язати начальника Вільнянського РВ ДВС ГТУЮ у Запорізькій області скасувати постанову державного виконавця органу державної виконавчої служби Вільнянського управління юстиції ОСОБА_6 від 10.12.2013 №41154584 як таку, що суперечить Закону.

Таке доповнення представник заявника пояснила тим, що 17.05.2018 ВДВС винесено постанову про закінчення виконавчого провадження №41154584 у зв’язку із скасуванням ухвали Вільнянського районного суду Запорізької області від 02.12.2013, якої було задоволено заяву стягувача про видачу дублікату виконавчого листа.

Також, збільшено витрати на правничу допомогу в розмірі 4000,00грн.

У судовому засіданні суд, з урахуванням думки представника стягувача ОСОБА_4 - ОСОБА_5 та старшого державного виконавця Діденко-Грецької К.В., які заперечували проти прийняття до розгляду доповнень скарги, відмовив у прийнятті до розгляду вказаного доповнення щодо зобов’язання начальника Вільнянського РВ ДВС ГТУЮ у Запорізькій області скасувати постанову державного виконавця органу державної виконавчої служби Вільнянського управління юстиції ОСОБА_6 від 10.12.2013 №41154584 як таку, що суперечить Закону, виходячи з наступного.

Відповідно до роз’яснень, наданих в п.13 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07.02.2014 №6 (далі – Постанова), уразі відсутності спеціальної норми щодо вирішення певних питань, що виникають при розгляді скарг на рішення, дії або бездіяльність посадових осіб державної виконавчої служби, при розгляді таких скарг мають застосовуватися положення ЦПК, якими врегульовано аналогічні питання, а саме: стаття 122 ЦПК - про відкриття провадження у справі; статті 26, 27, 45 ЦПК - щодо кола осіб, які беруть участь у справі, їхніх прав та обов'язків; статті 74 - 77 ЦПК- про судові виклики та повідомлення; глави 4 розділу III ЦПК - про судовий розгляд; глав 1, 2 розділу V ЦПК - щодо апеляційного та касаційного оскарження судових рішень тощо.

Відповідно до нової редакції ЦПК України 2017 року права та обов’язки осіб, які беруть участь у справі, передбачені ст.49 ЦПК України.

Відповідно до ч.3 ст.49 ЦПК до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п’ять днів до початку першого судового засідання у справі.

Таким чином, нормами діючого законодавства не допускається одночасна зміна предмету та підстав позову, а отже, і скарги учасника виконавчого провадження.

Як вбачається із доповненої представником заявника скарги, предметом оскарження є також постанова державного виконавця органу державної виконавчої служби Вільнянського управління юстиції ОСОБА_6 від 10.12.2013, підставами – дії виконавця щодо її винесення.

За таких обставин суд відмовив у прийнятті до розгляду вказаного доповнення.

У судовому засіданні представник заявника підтримала вимоги скарги з підстав, в ній зазачених, уточнивши, що просить суд зобов'язати старшого державного виконавця Вільнянського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області ОСОБА_3 вжити дії, а саме, повернути виконавчий лист від 04.12.2013 № 2- 66/2006 за п.4 ст.4 ЗУ «Про виконавче провадження» та винести постанову про закінчення виконавчого провадження №41154584, яке відкрито за виконавчим листом від 04.12.2013. Також, стягнути витрати на правову допомогу у розмірі 7000,00грн. та винести окрему ухвалу щодо перевірки наявності ознак злочину та дисциплінарного проступку в діях відповідальних осіб за здійснення вищевказаного виконавчого провадження.

Старший державний виконавець Діденко-Грецька К.В. в судовому засіданні просила суд відмовити у задоволенні скарги, оскільки вважає свої дії такими, що відповідають вимогам законодавства.

Також, пояснила суду, що 17.05.2018 нею була винесена постанова про закінчення виконавчого провадження на підставі п.5 ч.1 ст.39, ст.40 Закону України «Про виконавче провадження» відповідно до ухвали апеляційного суду Запорізької області від 07.05.2014, якою скасовано ухвалу Вільнянського районного суду Запорізької області від 02.12.2013 про видачу дублікату виконавчого листа № 2-66 від 23.05.2007.

Таким чином, на теперішній час нею задоволена заява представника заявника щодо закінчення виконавчого провадження, яке здійснювалося на підставі дубліката виконавчого листа, предмет скарги відсутній.

Також, старшим державним виконавцем Діденко-Грецькою К.В. було подано клопотання щодо звільнення Вільнянського РВ ДВС ГТУЮ у Запорізькій області від витрат на професійну правничу допомогу, оскільки її дії відповідають вимогам чинного законодавства.

Представник стягувача ОСОБА_4 – ОСОБА_5 просила суд закрити провадження по даній скарзі у зв’язку з відсутністю на момент її розгляду предмета оскарження.

Також, зазначила, що дії старшого державного виконавця Діденко-Грецької К.В. жодним чином не порушили права та інтереси боржника ОСОБА_1, який за 15 років не сплатив її довірительниці жодної копійки боргу, стягнутого за рішенням суду.

Суд, вислухавши пояснення осіб, які беруть участь у розгляді скарги, дослідивши матеріали справи, приходить до наступних висновків.

Згідно ст.447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, 23.05.2007 Вільнянським районним судом Запорізької області був виданий виконавчий лист №2-66/06 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_4 боргу у розмірі 34035,04грн. (Т.3 арк.с.136).

На підставі вказаного виконавчого листа головним державним виконавцем Лавриненко Ю.В. було винесено постанову від 20.06.2007 про відкриття виконавчого провадження (Т.3 арк.с.136).

У листопаді 2013 року начальник ВДВС Вільнянського РУЮ звернувся до суду з поданням про видачу дубліката виконавчого листа №2-66/06, виданого 23.05.2007 Вільнянським районним судом Запорізької області по вказаній справі.

Ухвалою Вільнянського районного суду від 02.12.2013 вказане подання задоволено, 04.12.2013 видано дублікат виконавчого листа №2-66, виданий 23.05.2007 Вільнянським районним судом Запорізької області про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_4 боргу у розмірі 34035,04грн.

На підставі виданого дубліката виконавчого листа 10.12.2013 державним виконавцем Грецькою К.В. було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження (Т.3 арк.с.44).

Ухвалою апеляційного суду Запорізької області від 07.05.2014 ухвалу Вільнянського районного суду Запорізької області від 02.12.2013 було скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвалою Вільнянського районного суду Запорізької області від 26.11.2014 заяву начальника ВДВС Вільнянського РУЮ про видачу дубліката виконавчого листа №2-66 від 23.05.2007 залишено без розгляду (Т.3 арк.с.17-19).

Таким чином, рішення про видачу дубліката виконавчого листа скасовано, проте постанова про відкриття виконавчого провадження, винесена у зв’язку з видачею 04.12.2013 вказаного дубліката, скасована не була, виконавче провадження не закінчено, дублікат виконавчого листа не повернуто.

15.06.2017 було відновлено виконавче провадження за оригіналом виконавчого листа №2-66 від 23.05.2007, що підтверджується наданою старшим державним виконавцем Діденко-Грецькою К.В., оглянутою та дослідженою в судовому засіданні відповідною постановою.

З досліджених матеріалів вбачається, що виконавче провадження щодо примусового стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_4 боргу у розмірі 34035,04грн. здійснювалося як на підставі оригінала виконавчого листа №2-66 від 23.05.2007, так і на підставі виданого 04.12.2013 дубліката, рішення про видачу якого було скасовано.

27.02.2018 на адресу Вільнянського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області надійшла заява представника боржника ОСОБА_1 – адвоката ОСОБА_2, в якій вона просила, зокрема, закінчити виконавче провадження № 41154584, що здійснюється на підставі дубліката виконавчого листа №2-66/2006 від 04.12.2013 (Т.3 арк.с. 39-40).

Листом від 07.03.2018 № 16.15-38/7807 старший державний виконавець Діденко-Грецька К.В. повідомила представника ОСОБА_1 про те, що завершення виконавчого провадження з підстав, зазначених у її зверненні, згідно виконавчого листа №2-66/06, виданого 23.05.2007 Вільнянським районним судом Запорізької області, Законом України «Про виконавче провадження» не передбачено (Т.3 арк.с. 41).

У зв’язку з отриманням 10.04.2018 вказаного повідомлення, представник заявника ОСОБА_1 – адвокат ОСОБА_2 у встановлений ст.449 ЦПК України десятиденний строк звернулася до Вільнянського районного суду Запорізької області із вказаною скаргою на бездіяльність державного виконавця.

У судовому засіданні про факт звернення до суду з даною скаргою в межах строку передбаченого ч.1 ст.449 ЦПК України, державний виконавець та представник стягувача не заперечували. Вказане також підтверджується матеріалами справи (Т.3 арк.с.27,42).

Також судом встановлено, що 17.05.2018 старшим державним виконавцем Діденко-Грецькою К.В. було винесено постанову про закінчення виконавчого провадження про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_4 боргу у розмірі 34035,04грн. у зв’язку з винесенням апеляційним судом Запорізької області ухвали від 07.05.2014, якою скасовано ухвалу Вільнянського районного суду Запорізької області від 02.12.2013 (Т.3 арк.с.98).

Таким чином, на момент проведення першого судового засідання 15.06.2018 за скаргою представника ОСОБА_1 – адвоката ОСОБА_2, старший державний виконавець Діденко-Грецька К.В. задовольнила по суті заяву адвоката ОСОБА_2 від 23.02.2018, вимоги скарги виконані самим державним виконавцем, а отже, предмет спору відсутній.

Керуючись роз’ясненнями, наданими в п.13 Постанови, суд застосовує п.2 ч.1 ст.255 ЦПК України і закриває провадження по даній скарзі у зв’язку з відсутністю спору.

Відповідно до ст.452 ЦПК України судові витрати, пов’язані з розглядом скарги, покладаються судом на заявника, якщо було постановлено рішення про відмову в задоволенні його скарги, або на орган державної виконавчої служби чи приватного виконавця, якщо було постановлено ухвалу про задоволення скарги заявника.

Відповідно до ч.3 ст.142 ЦПК України у разі відмови позивача від позову понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються з позивача. Однак якщо позивач не підтримує своїх вимог унаслідок задоволення їх відповідачем після пред’явлення позову, суд за заявою позивача присуджує стягнення понесених ним у справі витрат з відповідача.

Оскільки в судовому засіданні представник заявника просив стягнути судові витрати, пов`язані з розглядом скарги, та враховуючи те, що державним виконавцем виконані вимоги скаржника після пред`явлення їх до суду, судові витрати в розмірі 2000,00 грн. необхідно стягнути з Вільнянського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області.

Так в матеріалів справи є копії: договору №26/10/2017 про надання правової допомоги від 26.10.2017 року, укладений між ОСОБА_1 та адвокатським об’єднанням «Юрлюкссервіс», ордера на надання правової допомоги від 30.10.2017, розрахунку витрат на правничу допомогу, акта виконаних робіт від 16.04.2018 та квитанції до прибуткового касового ордера від 16.04.2018 на суму 2000,00 грн. (Т.3 арк.с. 22-25).

Відповідно до ч.ч.3,4,5 ст.137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

З наведеного вбачається, що розмір витрат на оплату послуг адвоката ОСОБА_2 є співмірний із виконаними адвокатом роботами (наданими послугами), часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт та обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт.

Разом з тим, суд відмовляє у стягненні на користь заявника 5000,00 грн. , сплачені в рахунок правової допомоги, оскільки вони були пов’зані із участю представника заявника у судових засіданнях, починаючи з 25.06.2018, тобто після того, як державний виконавець усунула вимоги скарги та задовольнила по суті заяву представника заявника від 23.02.2018.

Щодо клопотання представника заявника про постановлення окремої ухвали щодо перевірки наявності ознак злочину та дисциплінарного проступку в діях відповідальних осіб за здійснення виконавчого провадження, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 262 ЦПК України, суд, виявивши при вирішенні спору порушення законодавства або недоліки в діяльності юридичної особи, державних чи інших органів, інших осіб постановляє окрему ухвалу, незалежно від того, чи є вони учасниками судового процесу. Суд може постановити окрему ухвалу щодо державного виконавця, іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця та направити її органам, до повноважень яких належить притягнення таких осіб до дисциплінарної відповідальності, або органу досудового розслідування, якщо суд дійде висновку про наявність в діях (бездіяльності) таких осіб ознак кримінального правопорушення.

Окрема ухвала суду - це ухвала, якою суд реагує на виявлені під час розгляду справи порушення закону і причини та умови, що сприяли вчиненню порушення. Отже, підставою для постановлення окремої ухвали є виявлення порушення закону і встановлення причин та умов, що сприяли вчиненню порушення. Відтак, окрема ухвала може бути постановлена лише у разі, якщо під час судового розгляду встановлено склад правопорушення. Якщо суд не встановив такого порушення, підстав для окремої ухвали немає.

Під час розгляду справи судом не встановлено складу правопорушення, не виявлено ознак кримінального правопорушення в діях державного виконавця, а тому клопотання представника заявника про постановлення окремої ухвали задоволенню не підлягає.

Окрім цього, суд звертає увагу, що статтею 262 ЦПК України не встановлено прямого обов’язку суду постановляти окрему ухвалу. Постановлення окремої ухвали є правом суду у разі встановлення судом підстав для окремої ухвали.

Суд роз’яснює, що у разі, якщо боржник вбачає у діяннях осіб, відповідальних за здійснення виконавчого провадження, склад правопорушення, то він не позбавлений можливості самостійно звернутися до відповідних органів.

На підставі вище викладеного та керуючись ст.ст. 447-453, 259, 260, 262, 142, 137, 139, 133, 354, ЦПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Провадження за скаргою ОСОБА_1 на бездіяльність державного виконавця Вільнянського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області ОСОБА_3, заінтересована особа ОСОБА_4 – закрити.

Стягнути з Вільнянського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області (місцезнаходження: Запорізька область, м.Вільнянськ, вул. Бочарова, 4, код ЄДРПОУ 35045946) на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_1, витрати на правничу допомогу в розмірі 2000,00 грн.

У задоволенні клопотання про винесення окремої ухвали – відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Запорізької області через Вільнянський районний суд Запорізької області шляхом подачі в 15-денний строк з дня її проголошення апеляційної скарги.

Учасник справи, якому повне рішення суду або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду – якщо апеляційна скарга подана протягом п’ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя : Н. Ю. Мануйлова

31.08.2018