Ухвала суду № 76212198, 04.09.2018, Добропільський міськрайонний суд Донецької області

04.09.2018

227/1113/18

1-кс/227/784/2018

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 вересня 2018 року м. Добропілля

Слідчий суддя Добропільського міськрайонного суду Донецької області Любчик В.М.

за участю секретаря судового засідання Сафронової К.М.,

прокурора Ленкевич В.І.,

представника потерпілого ОСОБА_1,

потерпілого ОСОБА_2,

розглянувши клопотання прокурора Добропільського відділу Костянтинівскої місцевої прокуратури юриста 2 класу ОСОБА_3 про встановлення строку для ознайомлення з матеріалами досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12017050230000395 від 15.03.2017 року, -

В С Т А Н О В И В:

30 серпня 2018 року до суду надійшло клопотання прокурора Добропільського відділу Костянтинівскої місцевої прокуратури юриста 2 класу ОСОБА_3 про встановлення строку для ознайомлення з матеріалами досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12017050230000395 від 15.03.2017 року.

В обґрунтування клопотання зазначено, що 15.03.2017 року, приблизно о 15 год. 30 хв. ОСОБА_4, знаходячись на вулиці біля запасного виходу з приміщення Добропільської міської ради, через який здійснюється вхід до приміщення їдальні, розташованого за адресою: Донецька область, м. Добропілля, вул. Першотравнева, 83, в ході сварки з ОСОБА_5, яка сталася на ґрунті раніше виниклих особистих неприязних відносин, умисно наніс останньому один удар кулаком правої руки в область обличчя зліва.

У результаті умисних протиправних дій ОСОБА_4 потерпілому ОСОБА_5 спричинено синець лоба зліва, струс головного мозку, які відносяться до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров’я.

Після цього того ж дня приблизно о 15 год. 45 хв. ОСОБА_4, знаходячись у вищезазначеному місці в результаті сварки з ОСОБА_2, яка сталася на ґрунті раніше виниклих особистих неприязних відносин, умисно наніс останньому два удари кулаком правої руки в область обличчя зліва.

У результаті умисних протиправних дій ОСОБА_4 потерпілому ОСОБА_2 спричинено 2 синця у зовнішнього кінця лівої брови, синці обох повік лівого ока, лоба зліва, струс головного мозку, які відносяться до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров’я.

Слідчим за погодженням з прокурором 23.03.2018 року ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, в присутності захисника ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України.

Того ж дня ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, вручено пам’ятку про права та обов’язки, роз’яснено право на захист, 03.04.2018 року залучено до кримінального провадження в якості його захисника адвоката ОСОБА_6, захисника ОСОБА_7, в присутності якого 12.05.2018 року ОСОБА_4 допитано в якості підозрюваного.

18.05.2018 року прокурором визнано зібрані в ході досудового розслідування докази достатніми для складання обвинувального акту, надано слідчому доручення на повідомлення сторін про завершення досудового розслідування та зобов’язано надати стороні захисту доступу до матеріалів досудового розслідування. На виконання даного доручення слідчим спрямовано відповідне повідомлення стороні захисту. Крім того, 31.05.2018 р. прокурором надано доручення про додаткове відкриття матеріалів, а саме: висновків судово-медичних експертиз №93, №94 та №95 від 31.05.2018 р.

Проте 20.06.2018 р. слідчим суддею Добропільського міськрайонного суду зобов’язано допитати в якості свідка ОСОБА_8 У зв’язку з цим 04.07.2018 р. постановою прокурора відкликано доручення про відкриття матеріалів досудового розслідування, зобов’язано слідчого відновити досудове розслідування та допитати в якості свідка ОСОБА_8 Того ж дня проведено допит вищевказаної особи та 05.07.2018 р. прокурором надано повторне доручення про відкриття матеріалів досудового розслідування.

На виконання даного доручення слідчим через старшого дільничного офіцера поліції ОСОБА_9 16.08.2018 р. вручено повістку про виклик 20.08.2018 р. о 10.00 (на четвертий день з дня вручення повістки) до слідчого в якості підозрюваного для ознайомлення з матеріалами кримінального провадження №12017050230000395 особисто ОСОБА_4 Захисникам ОСОБА_7 та ОСОБА_6 аналогічні повістки на 20.08.2018 р. слідчим направлені 17.08.2018 р. рекомендованим поштовим відправленням за адресами здійснення адвокатської діяльності.

Крім того, 18.08.2018 р. слідчим направлені повістки про виклик на 23.08.2018 року о 10.00 підозрюваному ОСОБА_4 та його захисникам ОСОБА_7 та ОСОБА_6 рекомендованими поштовими відправленнями, які отримані 22.08.2018 року, 20.08.2018 року та 21.08.2018 року відповідно.

Старшим дільничним офіцером поліції ОСОБА_9 21.08.2018 р. вручено повістку про виклик 27.08.2018 р. о 10.00 (на шостий день з дня вручення повістки) до слідчого в якості підозрюваного для ознайомлення з матеріалами кримінального провадження №12017050230000395 особисто ОСОБА_4

Відповідно до рапорту слідчого Овчинникової М.І., який надійшов до прокуратури 29.08.2018 р., ОСОБА_4 та його захисники за викликами 20.08.2018 р., 23.08.2018 р., 27.08.2018 р. не з’явилися та станом на 29.08.2018 р. не повідомили про причини своєї неявки.

Вивченням матеріалів кримінального провадження встановлено, що ОСОБА_4 викликався для ознайомлення з матеріалами кримінального провадження на 07.06.2018 р. (простим поштовим відправленням), 13.06.2018 р. (рекомендованим поштовим відправленням), 15.06.2018 р. (повістку отримано особисто), 18.06.2018 р. (повістку отримано особисто), 21.06.2018 р. (повістку отримано особисто), захисники ОСОБА_7 - на 07.06.2018 р. (простим поштовим відправленням), 13.06.2018 р. (рекомендованим поштовим відправленням), 15.06.2018 р. (шляхом передання телефонограми), ОСОБА_6 - на 07.06.2018 р. (простим поштовим відправленням), 13.06.2018 р. (рекомендованим поштовим відправленням), 18.06.2018 р. (повістку отримано особисто).

При цьому для ознайомлення з матеріалами кримінального провадження прибув лише захисник ОСОБА_6 13.06.2018 р. та в той же день заявив слідчому два клопотання:

1) щодо неповноти досудового розслідування, з якого вбачається, що даний захисник ознайомився з матеріалами кримінального провадження в достатній мірі аби зробити висновок про неповноту досудового розслідування;

2) інше – про відмову в ознайомленні з матеріалами досудового розслідування у зв’язку з тим, що матеріали не прошиті та пронумеровані та не містять назви представлених для ознайомлення матеріалів.

На думку сторони обвинувачення перше клопотання є підтвердженням того, що захисник ОСОБА_6 ознайомився з матеріалами кримінального провадження в повному обсязі.

Метою другого клопотання є затягування провадження, оскільки саме по собі є свідченням ігнорування стороною захисту своїх процесуальних обов’язків. Дійти до такого висновку можна виходячи з аналізу обґрунтування відмови в ознайомленні. Наказ МВС №296 від 14.04.2016 р., на порушення якого посилається захисник, регламентує порядок організації обліку та руху кримінальних проваджень в органах досудового розслідування Національної поліції України. Згідно даного нормативно-правового акту вимога щодо прошиття, нумерації та опису кримінального провадження стосується кримінальних проваджень, які надсилаються за межі органу досудового розслідування (п. 5 параграфу ІІ вищевказаного наказу), та закритих кримінальних проваджень, які передаються до архіву (п. 5 параграфу IV того ж наказу). З урахуванням того, що ознайомлення з матеріалами кримінального провадження здійснювалося в приміщенні слідчого відділення, то вимоги вказаного наказу у даному випадку до оформлення матеріалів не застосовуються. Положенням КПК України передбачено ряд вимог щодо змісту певного переліку процесуальних документів (як протоколи, клопотання, обвинувальний акт, реєстр та ін.), проте жодна з норм Кодексу не встановлює вимоги щодо оформлення матеріалів досудового розслідування або матеріалів кримінального провадження як скомпільованого об’єкту. Більш того, посилання на ч. 9 ст. 290 КПК України з точки зору того, що слідчий зобов’язаний надати протилежній стороні перелік матеріалів, які відкриваються, є перекручуванням вимог даної норми Закону, оскільки даною частиною статті передбачено, що сторони зобов’язані письмово підтвердити протилежній стороні факт надання їм доступу до матеріалів із зазначенням найменування таких матеріалів. Тобто саме на сторону захисту покладено обов’язок складання письмового переліку доказів, які їм відкриті. Але даний свій обов’язок сторона захисту з невстановлених мотивів намагається делегувати слідчому. Посилання на те, що матеріали мають бути прошиті, інакше певна частина документів може бути замінена, взагалі не має будь-якого об’єктивного обґрунтування, оскільки сторона захисту не позбавлена права скопіювати або відобразити будь-яким чином відкриті їм матеріали, тобто самостійно зафіксувати стан та зміст документів на момент їх відкриття.

Клопотання аналогічне вищеописаному захисник ОСОБА_6 направив до СВ поштою 14.06.2018 р.

Захисник ОСОБА_7 (в свою чергу) не з’являючись для ознайомлення з матеріалами кримінального провадження після їх відкриття, 14.05.2018 р. звертається до слідчого, а 08.06.2018 р. до слідчого судді (провадження 1-кс/227/442/2018) з аналогічними за змістом клопотаннями та скаргою, в яких викладає свою позицію відносно того, в чому полягає неповнота зібраних органом досудового розслідування матеріалів, що свідчить про те, що захисник ознайомлений з матеріалами кримінального провадження в тій мірі, аби мати визначену позиції щодо повноти зібраної доказової бази, її достатності та законності.

Відповідно до п. 21 ч. 1 ст. 7 КПК України однією з засад кримінального провадження є розумність строків.

Відповідно до ч. 1 ст. 28 КПК України під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Розумними вважаються строки, що є об’єктивно необхідними для виконання процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень. Розумні строки не можуть перевищувати передбачені цим Кодексом строки виконання окремих процесуальних дій або прийняття окремих процесуальних рішень.

ч. 1 ст. 114 КПК України передбачає, що для забезпечення виконання сторонами кримінального провадження вимог розумного строку слідчий суддя, суд має право встановлювати процесуальні строки у межах граничного строку, передбаченого цим Кодексом, з урахуванням обставин, встановлених під час відповідного кримінального провадження. Згідно частини другої тієї самої статті будь-які строки, що встановлюються прокурором, слідчим суддею або судом, не можуть перевищувати меж граничного строку, передбаченого цим Кодексом, та мають бути такими, що дають достатньо часу для вчинення відповідних процесуальних дій або прийняття процесуальних рішень та не перешкоджають реалізації права на захист.

Відповідно до п. 63 Рішення ЄСПЛ «Гавриляк проти України» від 18.06.2009 р. (заява №39447/03) розумність тривалості провадження у цій справі слід оцінювати у світлі обставин справи та з урахуванням критеріїв, які Суд визначив у своїй практиці, зокрема з урахуванням складності справи, поведінки заявника та відповідних органів.

Рішенням від 12.06.2008 р. у справі «Луговий проти України» (Заява N 25821/02) Європейський суд з прав людини визнав, що поведінка заявника, яка виразилася у заявленні клопотань про відкладення засідань та у поданні касаційної скарги майже через шість місяців (п. 34). Аналогічну позицію ЄСПЛ виклав у рішенні "Антоненков та інші проти України" (Заява N 14183/02) від 22.11.2005 р. про те, що відсутність заявників у декількох судових засіданнях спричинило затримки у провадженні (п. 43).

Тобто одним з критеріїв розумності строків Європейський суд з прав людини є поведінка учасників кримінального провадження. Цей критерій охоплює випадки, коли ні слідчий, ні прокурор або суддя не відповідають безпосередньо за дотримання розумних строків. Вони можуть здійснювати вплив на поведінку учасників кримінального провадження шляхом застосування заходів забезпечення кримінального провадження, заходів примусового характеру або інших заходів, проте безпосередньо сама особа відповідає за свою поведінку.

При цьому як у вищезазначених справах, так і у справі "Меріт проти України" (заява N 66561/01) у рішенні від 30 березня 2004 року (п. 74) ЄСПЛ оцінює, наскільки поведінка учасників провадження впливає на загальний строк провадження.

При цьому у кримінальних справах "розумний строк", передбачений статтею 6 параграфа 1 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, починається з того часу, коли особі було пред'явлено обвинувачення: це може статись як до моменту розгляду справи в суді (справа Deweer v. Belgium, judgemnt, p. 22, параграф 42), так і з дня арешту, дня, коли відповідна особа була офіційно повідомлена, що проти неї висунуте обвинувачення у справі, або з дня, коли було розпочато попереднє слідство (рішення у справі "Вемгофф проти Німеччини" від 27 червня 1968 року, Series A N 7, сс. 26-27, параграф 19; рішення у справі "Ноймайстер проти Австрії" від 27 червня 1968 року, Series А N 13, с. 45, параграф 110).

Відповідно до абз. 2, 3 п. 1 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №11 від 17.10.2014 «Про деякі питання дотримання розумних строків розгляду судами цивільних, кримінальних справ і справ про адміністративні правопорушення» Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, визначаючи межі перебігу таких строків, слід виходити з такого. У кримінальному провадженні враховується як період досудового розслідування, так і період судового розгляду і апеляційного провадження. При цьому перебіг строків у кримінальному провадженні починається з часу, коли особі повідомлено про підозру, або з моменту затримання особи за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, а закінчується у момент, коли вирок набрав законної сили або кримінальне провадження закрито в цілому чи щодо конкретної особи.

Тобто у даному кримінальному провадженні перебіг строків розпочався 23.03.2018 року, тобто більше п’яти місяців тому. При цьому основний масив слідчих дій виконаний до 18.05.2018 року, тобто менш ніж за два місяці з моменту початку перебігу строків провадження відносно особи.

Відповідно до абз. 3 п. 4 вищевказаної постанови Пленуму оцінюючи поведінку учасників кримінального провадження, слід враховувати належне виконання ними своїх процесуальних обов'язків (зокрема, щодо явки за викликом слідчого, прокурора, судовим викликом; дотримання умов обраного запобіжного заходу; надання у передбачених законом випадках доказів тощо); існування випадків зловживання процесуальними правами тощо. При цьому слід враховувати, що використання процесуальних прав, зокрема, заявлення клопотань, скарг, не може розцінюватися як перешкоджання здійсненню провадження, за винятком випадків, коли йдеться про зловживання правом.

У рішенні Європейського Суду з прав людини від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» наголошено на тому, що особа в розумні інтервали часу має вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їй судового провадження.

Прокурор вважає, що підозрюваний ОСОБА_4 та його захисники ОСОБА_7 та ОСОБА_6 будучи неодноразово (ОСОБА_4 не менше 8, захисник – не менше 5) разів повідомлені про виклик для ознайомлення з матеріалами досудового розслідування, здійснили ряд дій (неявки, необґрунтована відмова в ознайомленні з матеріалами), які мають розцінюватися як зловживання правом. Така поведінка сторони захисту призводить до необґрунтованого затягування кримінального провадження та порушення розумних строків (строк, протягом якого сторона захисту не може ознайомитися з матеріалами досудового розслідування складає дві третини від загального строку провадження з моменту повідомлення про підозру).

Матеріали кримінального провадження №12017050230000395 від 15.03.2017 р. складають 2 томи: перший том на 251 аркуші, другий том на 178 аркушах (загалом 429 аркушів). При цьому матеріали складаються з 242 документів, з яких тільки 48 документів на 158 аркушах стосуються безпосередньо обґрунтування обвинувачення, яке планується висунути ОСОБА_4

23.03.2018 р. адвоката ОСОБА_6 залучено до кримінального провадження в якості захисника. Того ж дня захисником заявлено клопотання про ознайомлення з матеріалами кримінального провадження. При цьому на клопотанні, долученому до матеріалів кримінального провадження, міститься рукописне зауваження, засвідчене підписом, про те, що ОСОБА_6 ознайомився з матеріалами в обсязі, наданому слідчим (т. 1 арк. 170). Тобто протягом одного дня захисник ознайомився приблизно зі 160 аркушами даного провадження.

З урахуванням такого сторона обвинувачення вважає, що строк у два дні є достатнім для ознайомлення з матеріалами даного кримінального провадження. З урахуванням того, що ознайомитися мають підозрюваний та двоє захисників термін – 6 робочих днів є достатнім для виконання стороною захисту даної процесуальної дії.

Прокурор в судовому засіданні підтримав клопотання.

Потерпілий, представник потерпілого просили задовольнити клопотання.

Відповідно до ч. 10 ст. 290 КПК України, сторонам кримінального провадження, потерпілому, представнику юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, надається достатній час для ознайомлення з матеріалами, до яких їм надано доступ. У разі зволікання при ознайомленні з матеріалами, до яких надано доступ, слідчий суддя за клопотанням сторони кримінального провадження з урахуванням обсягу, складності матеріалів та умов доступу до них зобов’язаний встановити строк для ознайомлення з матеріалами, після спливу якого сторона кримінального провадження або потерпілий, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, вважаються такими, що реалізували своє право на доступ до матеріалів. Клопотання розглядається слідчим суддею місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, не пізніше пяти днів з дня його надходження до суду з повідомленням сторін кримінального провадження. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про місце та час проведення судового засідання, не перешкоджає розглядові клопотання.

Заслухавши прокурора, вивчивши матеріалами справи, слідчий суддя вважає, що викладені в клопотанні доводи про необхідність встановлення строку для ознайомлення з матеріалами досудового розслідування є обґрунтованими та підлягають задоволенню, оскільки ОСОБА_4, як встановлено в судовому засіданні, намагається затягнути процес ознайомлення з матеріалами кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017050230000395 від 15.03.2017 року.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 290, 372 КПК України, слідчий суддя-

УХВАЛИВ:

Клопотання прокурора Добропільського відділу Костянтинівскої місцевої прокуратури юриста 2 класу ОСОБА_3 про встановлення строку для ознайомлення з матеріалами досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12017050230000395 від 15.03.2017 року – задовольнити.

Встановити підозрюваному ОСОБА_4, 28.11.1980 р.н, його захисникам ОСОБА_6, ОСОБА_7 строк на ознайомлення з матеріалами досудового розслідування у кримінальному провадженні №12017050230000395 від 15.03.2017 року, за ч. 2 ст. 125 КК України протягом 10 робочих днів з дня отримання копії ухвали про встановлення строку на ознайомлення з матеріалами кримінального провадження.

Копію ухвали направити для виконання, відома, захиснику ОСОБА_6, ОСОБА_7 ОСОБА_4, прокурору Добропільського відділу Костянтинівскої місцевої прокуратури ОСОБА_3, до Добропільського ВП Покровського ВП ГУНП в Донецькій області.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя В.М. Любчик