Постанова № 76212043, 04.09.2018, Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 200/8662/17 П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 листопада 2017 року Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська

в складі: головуючого - судді Шевцової Т.В.

при секретарі - Агашаріфовій В.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Дніпропетровська адміністративну справу за позовом Дочірнього підприємства Приватного торгівельно-комерційного підприємства «Веснянка» до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з вказаним адміністративним позовом, в якому просить визнати протиправною та скасувати постанову про накладання штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності № 40/1404 від 14.04.2017 р., якою Дочірнє підприємство приватного торгівельно-комерційного підприємства «Веснянка» визнано винним у вчинені правопорушення, передбаченого п.1 ч.6 ст.2 Закону України «Про відповідальність у сфері містобудівної діяльності», з накладенням адміністративного стягнення у вигляді штрафних санкцій у розмірі 16 000 грн., винесену начальником управління державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради Павлюковим А.М.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що Постановою №40/1404 від 14.04.2017 р. Дочірнє підприємство приватного торгівельно-комерційного підприємства «Веснянка» визнано винним у вчинені правопорушення, передбаченого п.1 ч.6 ст.2 Закону України «Про відповідальність у сфері містобудівної діяльності», з накладенням адміністративного стягнення у вигляді штрафних санкцій у розмірі 16 000 грн., а саме за невиконання припису про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності від 31.03.2017 р.

Однак пунктом 1 ч.6. ст.2 Закону України «Про відповідальність у сфері містобудівної діяльності» (в редакції Закону чинному на час винесення оскаржуваної Постанови (14.04.2017) визначено, що суб'єкти містобудування несуть відповідальність у вигляді штрафу за невиконання приписів центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю, щодо усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил - у розмірі десяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Оскільки Управління державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради не є центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю, а є структурним підрозділом органу місцевого самоврядування - Дніпровської міської ради, то у начальника управління державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради Павлюковим А.М. не було правових підстав для притягнення Позивача до адміністративної відповідальності за пунктом 1 ч.6. ст. 2 Закону України «Про відповідальність у сфері містобудівної діяльності» (в редакції Закону чинному на час винесення оскаржуваної Постанови (14.04.2017 р.), а тому оскаржувана постанова винесена з порушенням матеріального права, та підлягає скасуванню.

Крім того, Позивач зазначив, що посадові особи на об'єкт будівництва не приходили, з приводу проведення перевірки на зазначеному об'єкті до підприємства не звертались, а тому факт недопущення посадових осіб Відповідача є таким, що не відповідає дійсності. Чим порушено Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 р. № 553.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив задовольнити їх в повному обсязі.

Представник Відповідача надав до суду заперечення, в яких просила відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Заслухавши сторони та дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача є такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Заслухавши думку осіб, які приймали участь у розгляді справи, дослідивши матеріали справи, суд не знаходить підстав для задоволення позову, виходячи з наступного.

Відповідно до приписів ст. 6 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Як встановлено з матеріалів справи, 18.05.2017 року Дочірнім підприємством приватного торгівельно-комерційного підприємства «Веснянка» засобами поштового зв'язку було отримано два конверти. В одному конверті знаходилась постанова про накладання штрафу за правопорушення в сфері містобудівної діяльності № 40/1404 від 14.04.2017 р. В другому конверті знаходились акт про недопущення посадових осіб органу держаного архітектурно-будівельного контролю на об'єкти будівництва від 31.03.2017 р., Припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 31.03.2017 р., Протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 31.03.2017 р.

Постановою № 40/1404 від 14.04.2017 р. Дочірнє підприємство приватного торгівельно-комерційного підприємства «Веснянка» визнано винним у вчинені правопорушення, передбаченого п.1 ч.6 ст.2 Закону України «Про відповідальність у сфері містобудівної діяльності», з накладенням адміністративного стягнення у вигляді штрафних санкцій у розмірі 16 000 грн., а саме за невиконання припису про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності від 27.02.2017 р. (не допущення посадових осіб Управління державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради на об'єкт містобудування розташований за адресою: м. Дніпро, вул. Калинова, 80, 2б).

Згідно з вимогами ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративні правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, які використовуються при нагляді за виконанням правил, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, а також іншими документами.

Положеннями ч.1 ст.256 КУпАП передбачено, що у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи.

Також, за приписами ч.2 ст.33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.

Частиною першою ст. 268 КУпАП визначено права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, серед яких: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Відповідно до ст. 278 КУпАП орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання: 1) чи належить до його компетенції розгляд даної справи; 2) чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; 3) чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду; 4) чи витребувано необхідні додаткові матеріали; 5) чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.

В оскаржуваній постанові №40/1404 від 14 квітня 2017 року відсутні будь-які відомості щодо сповіщення правопорушника про день, час та місце розгляду справи, отже суд вважає, що позивач не був належним чином повідомлений про розгляд адміністративної справи 14.04.2017 року. Зазначено, що під час розгляду матеріалів був заслуханий начальник управління державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради Павлюков Андрій Миколайович. Відповідно до вказаного протоколу саме начальник управління державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради Павлюков Андрій Миколайович постановив визнати винним позивача у вчиненні правопорушення та наклав штраф у розмірі 16000 грн.

Отже, відповідач, при розгляді справи і винесенні постанови про притягнення позивача до адміністративної відповідальності, не намагався оцінити докази, які б могли або підтвердити, або спростувати заперечення позивача, оскільки протокол розглядався без присутності особи порушника, тому вказана постанова прийнята з порушенням прав позивача, вимог ст. 268 КУпАП, є незаконною.

Крім того, статтею 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності визначається, що Державний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку ( 553-2011-п ), встановленому Кабінетом Міністрів України. Крім того, цією статтею визначені повноваження посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки.

Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 р. № 553 (Далі по тексту -Порядок).

Належних та допустимих доказів факту того, що посадові особи Відповідача звертались з приводу проведення перевірки та факту недопущення на об'єкт перевірки Відповідач до суду не надав.

Посадовими особами Управління порушений порядок оформлення результатів державного архітектурно-будівельного контролю, а саме п.п. 17-19 Порядку.

У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається протокол разом з приписом усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил або приписом про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт (далі - припис).

Акт перевірки складається у двох примірниках. Один примірник надається суб'єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, а другий залишається в органі державного архітектурно-будівельного контролю.

Акт перевірки підписується посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, яка провела перевірку та суб'єктом містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль.

Припис складається у двох примірниках. Один примірник припису залишається в органі державного архітектурно-будівельного контролю, а інший надається суб'єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль.

В документах, а саме Акті, протоколі та припису від 31.03.2017 р. відсутній підпис директора. Доказів того, що зазначені документи посадовими особами Відповідача надавались Позивачу - до суду не надано.

Таким чином, ці документи були складені без присутності директора або уповноваженої на те особи, що унеможливило дати пояснення, заперечення, незгоду з висновками, а про їх існування стало відомо лише 18.05.2017 р. після отримання їх засобами поштового зв'язку.

Таким чином, факти викладені в актах, протоколах, приписах є такими, що не відповідають дійсності.

Порядком №553 визначені повноваження (п.13) суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль.

Суб'єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, має право: вимагати від посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю дотримання вимог законодавства; перевіряти наявність у посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю службових посвідчень; бути присутнім під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю; за результатами перевірки отримувати та ознайомлюватись з актом перевірки, складеним органом державного архітектурно-будівельного контролю; подавати в письмовій формі свої пояснення, зауваження або заперечення до акта перевірки, складеного органом державного архітектурно-будівельного контролю за результатами перевірки.

Таким чином, дані документи складені без присутності директора чи уповноваженої на те особи, що призвело до порушення пункту 13 Порядку та порушені права підприємства, які полягають у тому, що позбавило права надати пояснення до Протоколу (в Протоколі є графа «Пояснення і зауваження до Протоколу …)., зробити запис у графі «Зауваження до здійснення перевірки» в Акті.

Згідно зі ст.19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 ст.69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь - які фактичні дані, на підставах яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

У відповідності до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Разом з цим, відповідачем будь-яких доказів того, що постанова про притягнення

позивача винесена з дотриманням процедури розгляду справ про адміністративні правопорушення, окрім письмових заперечень, суду не надано.

Відповідно до ст.288 КУпАП постанову в справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено в суд, у порядку, визначеному КАС України, з особливостями, встановленими цим Кодексом. Частиною 2 ст.162 КАС України адміністративному суду надано повноваження щодо прийняття іншої постанови (не передбаченої переліком), яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод людини і громадянина у сфері публічно - правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

За змістом ст.293 КУпАП під час розгляду позову перевіряється законність і обґрунтованість винесеної постанови і приймається одне з таких рішень: залишення постанови без зміни; скасування постанови і надсилання справи на новий розгляд; скасування постанови і закриття справи; зміна заходу стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Приймаючи до уваги викладене, суд приходить до висновку, що постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності підлягає скасуванню.

Відповідно до ч.1 ст.98 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує питання щодо судових витрат у постанові суду або ухвалою.

Приймаючи до уваги, що рішення у справі ухвалене на користь позивача, який не є суб'єктом владних повноважень, суд вважає за необхідне присудити всі здійснені ним судові витрати, а саме судовий збір, за рахунок Управління державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради.

На підставі викладеного, керуючись ст.293 Кодексу України про адміністративні порушення, ст.ст.11,71,122,159,161-163 КАС України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Дочірнього підприємства Приватного торгівельно-комерційного підприємства «Веснянка» до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності - задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати Постанову про накладання штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності № 40/1404 від 14.04.2017 р., якою Дочірнє підприємство приватного торгівельно-комерційного підприємства «Веснянка» визнано винним у вчинені правопорушення, передбаченого п.1 ч.6 ст.2 Закону України «Про відповідальність у сфері містобудівної діяльності», з накладенням адміністративного стягнення у вигляді штрафних санкцій у розмірі 16 000 грн., винесену начальником управління державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради Павлюковим А.М.

Стягнути на користь Дочірнього підприємства Приватного торгівельно-комерційного підприємства «Веснянка» судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1600 грн. з Управління державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради (ІК 40498190).

Постанову може бути оскаржено протягом 10 днів з дня її проголошення на підставі Рішення Конституційного суду України від 08 квітня 2015 року №3-рп/2015.

Апеляційна скарга подається до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Бабушкінський районний суд м.Дніпропетровська. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя Т.В.Шевцова