Рішення № 76211461, 03.09.2018, Мирноградський міський суд Донецької області (до 25.04.2025 - Димитровський міський суд Донецької області)

Справа № 226/1945/18

ЄУН 226/1945/18

Провадження № 2/226/742/2018

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

3 вересня 2018 року м. Мирноград

Димитровський міський суд Донецької області в складі:

головуючого – судді Рибкіна О.А.,

за участю секретаря Козлової Д.В.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін справу за позовом ОСОБА_1 до Десятого воєнізованого гірничорятувального загону, треті особи: Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області, Публічне акціонерне товариство «Шахтоуправління «Покровське», про відшкодування моральної шкоди у зв’язку з нещасним випадком на виробництві,

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернувся з позовом до Десятого воєнізованого гірничорятувального загону, треті особи: Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області, Публічне акціонерне товариство «Шахтоуправління «Покровське», про відшкодування моральної шкоди у зв’язку з нещасним випадком на виробництві.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що він перебував з відповідачем у трудових відносинах з 13.06.2008 року по 06.06.2018 року, працював забірником проб в шахті та респіраторником оперативного взводу на умовах контракту. 22.01.2018 року на ПАТ «Шахтоуправління «Покровське» сталася аварія в результаті вибуху метано-повітряної суміші у 12 південній «біс» лаві блоку 10. Аварійно-рятувальні роботи з ліквідації цієї аварії здійснював Десятий воєнізований гірничорятувальний загін. 29.01.2018 року під час виконання оперативного завдання на ПАТ «Шахтоуправління «Покровське» з ліквідації авар з ним стався нещасний випадок на виробництві, він впав у неогороджений вугільний бункер та отримав травму. Йому було встановлено діагноз: закрита виробнича сполучена краніовертебральна травма, забій головного мозку І ст. з двобічною пірамідною недостатністю, цефалгією, ВСД по гіпертонічному типу, забій, розтягнення зв’язок поперекового відділу хребта з нестабільністю та п/кр радикулопатією, забій грудної клітини. У зв’язку з травмою він тривалий час проходив лікування. 31.05.2018 року МСЕК йому було встановлено третя група інвалідності на строк з 24.05.2018 року до 01.06.2019 року та 30% стійкої втрати професійної працездатності. Внаслідок нещасного випадку на виробництві йому заподіяна моральна шкода, яка полягає у наступному. В нього погіршився стан його здоров’я, він відчував і відчуває фізичну біль і душевні страждання. Фізичний та моральний стан не дозволяє йому відчувати себе повноцінною людиною, тривале лікування позначилось на його загальному стані, оскільки існує можливість повністю не відносити стан його здоров’я, відносини в його родині погіршилися, оскільки він є інвалідом і позбавлений можливості повноцінно виконувати сімейні обов’язки, тривале та періодичне лікування, необхідність постійного перебування під наглядом лікарів вимагають значних матеріальних витрат і тому через травму, яку він отримав на виробництві, його родина відчуває недостатність коштів. Він втратив роботу та зараз обмежений у виборі роботи, оскільки за висновком МСЕК може працювати тільки на поверхні без важкої фізичної праці, тобто не може працювати за своєю професією. Заподіяну моральну шкоду він оцінює у розмірі 90000 грн. Просить суд стягнути з відповідача на його користь у відшкодування моральної шкоди 90000 грн.

Відповідач надав відзив на позов, де зазначив, що 22 січня 2018 року о 16 год. 22 хвил. на ПАТ «Шахтоуправління «Покровське» сталася аварія в результаті вибуху метано-повітряної суміші у 12 південній «біс» лаві блоку 10. Починаючи з 22.01.2018 року 10 ВГРЗ виконувались аварійно-рятувальні роботи з ліквідації цієї аварії та її наслідків. 29.01.2018 року ОСОБА_1 – респіраторника особового складу відділення № 5 оперативного взводу 10 ВГРЗ після виконання оперативного завдання на ПАТ «Шахтоуправління «Покровське» було травмовано – він впав в бункер. За результатами нещасного випадку було складено Акт проведення розслідування нещасного випадку, що стався 29.01.2018 року о 20.46 год. (форма Н-5) та Акт № 9 про нещасний випадок, пов’язаний з виробництвом від 28.02.2018 року (форма Н-1). Згідно з Актом № 9 встановлено порушення вимог законодавства про охорону праці ОСОБА_1, що призвело до його падіння у бункер, а саме порушення п.п. 3.2.1., 3.2.2. «Інструкції з охорони праці № 4 для респіраторника». На підставі протоколу засідання комісії з охорони праці Десятого воєнізованого гірничорятувального загону від 08.06.2018 було зменшено розмір одноразової допомоги ОСОБА_1 на 25% за порушенням ним вимог законодавства про охорону праці, що і було однією з причин його травмування. Ризик пошкодження здоров’я, який є складовою належного виконання працівником службових обов’язків, та отримання такого ушкодження при ліквідації аварійної ситуації не може бути підставою для відшкодування моральної шкоди на підставі ст.237-1 КЗпП України. Також зазначає, що відповідно до ст.9 Закону України «Про охорону праці» відшкодування шкоди, заподіяної працівникові внаслідок ушкодження його здоров’я або у разі смерті працівника, здійснюється Фондом соціального страхування України відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності». Роботодавець може за рахунок власних коштів здійснювати потерпілим та членам їх сімей додаткові виплати відповідно до колективного чи трудового договору. Тому просить відмовити в задоволенні позову в повному обсязі (а.с. 50-57).

Від представника третьої особи Публічного акціонерного товариства «Шахтоуправління «Покровське» до суду надійшли пояснення на позов, але суд не приймає їх до відома, оскільки вони не підписані представником (а.с. 40-43).

Третьою особою Управлінням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області надано суду пояснення на позов, в яких зазначено, що 31.05.2018 року міжрайонною МСЕК м.Покровськ позивачу встановлено 30% втрати працездатності з датою переогляду 31.05.2019 року. 21.06.2018 року Мирноградським відділенням Управління ВДФСС України в Донецькій області винесено постанови про призначення страхових виплат позивачу, а саме: про виплату одноразової допомоги у разі стійкої втрати працездатності в розмірі 6739,55 грн. та про виплату щомісячної грошової суми в розмірі часткової чи повної втрати професійної працездатності в розмірі 819,12 грн. Управління вважає позовні вимоги обґрунтованими, надані докази по справі підтверджують ушкодження здоров’я позивача та наявність у нього душевних, фізичних страждань у зв’язку з отриманими травмами на виробництві, але заявлена сума позивачем на думку Управління завищена (а.с. 44).

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню.

Судом встановлено, що позивач перебував в трудових відносинах з Десятим воєнізованим гірничорятувальним загоном з 13.06.2006 року по 06.06.2018 року, де працював забірником проб в шахті та респіраторником оперативного взводу на умовах контракту. Був звільнений 06.06.2018 за п.2 ч.1 ст.40 КЗпП України через виявлену невідповідність виконуваній роботі за станом здоров'я (а.с. 10-15).

29.01.2018 року з позивачем під час виконання ним трудових обов’язків, а саме ліквідації аварії на ПАТ «Шахтоуправління «Покровське», стався нещасний випадок на виробництві, внаслідок якого позивач отримав травму та йому був встановлений наступний діагноз: множинні забої, садна грудної клітини з обох сторін, поперекової ділянки, передньої черевної стінки, що підтверджується актом № 9 від 28.02.2018 форми Н-1 про нещасний випадок, пов’язаний з виробництвом, а також актом від 28.02.20182 форми Н-5 розслідування нещасного випадку на виробництві. Особою, яка допустила порушення вимог законодавства про охорону праці, зазначений сам постраждалий ОСОБА_1 (а.с.17-30).

Позивач у зв’язку з травмою, отриманою на виробництві, знаходився на стаціонарному лікуванні в Мирноградській центральній міській лікарні з діагнозом: закрита виробнича сполучена краніовертебральна травма, забій головного мозку І ст. з двобічною пірамідною недостатністю, цефалгією, ВСД по гіпертонічному типу, забій, розтягнення зв’язок поперекового відділу хребта з нестабільністю та п/кр радикулопатією, забій грудної клітини (а.с. 32-35).

31.05.2018 року МСЕК позивачу у зв’язку з нещасним випадком на виробництві первинно була встановлена 3 група інвалідності та 30% втрати професійної працездатності на строк до 01.06.2019 року йому рекомендоване медикаментозне та санаторно-курортне лікування за наслідками травми, стаціонарне лікування, спостереження та лікування у невролога, встановлена можливість праці на поверхні без важкого фізичного труда, нешкідливих чинників виробництва (а.с. 31).

Згідно протоколу засідання комісії з охорони праці Десятого воєнізованого гірничорятувального загону від 08.06.2018, комісією було вирішено зменшити розмір одноразової допомоги ОСОБА_1 на 25% у зв’язку з порушенням ним вимог законодавства про охорону праці, що і було однією з причин його травмування (а.с. 150-154).

Відповідно до ст.2371 КЗпП України, відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Моральна шкода відповідно до ст. 23 Цивільного кодексу України полягає, зокрема, у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв’язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров’я, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв’язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім’ї чи близьких родичів.

Про наявність права на відшкодування моральної шкоди потерпілій особі внаслідок нещасного випадку на виробництві зазначено в рішенні Конституційного Суду України від 8 жовтня 2008 року № 20-рп/2008 у справі за конституційним поданням Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень підпункту „б“ підпункту 4 пункту 3 статті 7 Закону України «Про страхові тарифи на загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», пункту 1, абзацу третього пункту 5, пункту 9, абзаців другого, третього пункту 10, пункту 11 розділу І Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» (справа про страхові виплати), де в абзаці 9 пункту 5 мотивувальної частини зазначено, що: «положеннями пункту 1, абзацу третього пункту 5, пункту 9, абзацу третього пункту 10, пункту 11 розділу I Закону N 717-V скасовано право застрахованих громадян, що потерпіли на виробництві від нещасного випадку або професійного захворювання, на відшкодування моральної шкоди за рахунок Фонду, яке вони мали відповідно до приписів первинної редакції Закону N 1105-XIV. Проте Конституційний Суд України вважає, що саме право цих громадян на відшкодування моральної шкоди не порушено, оскільки статтею 1167 Цивільного кодексу України та статтею 237-1 Кодексу законів про працю України їм надано право відшкодовувати моральну шкоду за рахунок власника або уповноваженого ним органу (роботодавця)».

Суд не приймає доводи відповідача щодо підстави для відмови у позові наявності вини позивача у настанні з ним нещасного випадку на виробництві, оскільки згідно чинного законодавства ця обставина не може бути підставою для відмови у позові про відшкодування шкоди, завданої нещасним випадком на виробництві, а має бути врахована при визначенні розміру відшкодування заподіяної шкоди. Також суд не приймає дововоди відповідача щодо того, що відповідно до ст.9 Закону України «Про охорону праці» відшкодування шкоди позивачу має здійснюватися Фондом соціального страхування України відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», оскільки чинний на даний час Закон України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» не передбачає відшкодування Фондом соціального страхування України моральної шкоди застрахованим особам, заподіяної внаслідок нещасного випадку на виробництві.

Враховуючи надані суду докази, суд вважає, що внаслідок нещасного випадку на виробництві позивачеві заподіяна моральна шкода, яка полягає у фізичному болю та стражданнях, яких позивач зазнав у зв’язку з каліцтвом, внаслідок якого його визнано інвалідом 3 групи та встановлено 30% втрати професійної працездатності, у душевних стражданнях, пов’язаних з наслідками цього каліцтва, у зміні звичного перебігу життя, зокрема необхідності тривалий час лікуватися, у суттєвому обмеженні його фізичних можливостей. Але сума, в яку позивач оцінив заподіяну моральну шкоду і яка за його оцінкою становить 90000 гривень, є завищеною і не відповідає отриманим ним моральним стражданням. При визначенні суми відшкодування заподіяної позивачеві моральної шкоди суд враховує наявність встановленої вини позивача у нещасному випадку. З урахуванням вини позивача у нещасному випадку, виходячи з засад розумності, виваженості та справедливості, суд вважає необхідним у відшкодування позивачеві заподіяної йому моральної шкоди внаслідок нещасного випадку на виробництві стягнути з відповідача на користь позивача 15000 гривень.

Крім цього, відповідно до ст.141 ЦПК України, враховуючи, що заявлено позов немайнового характеру, суд вважає необхідним стягнути з відповідача в доход держави судовий збір в сумі 704,80 грн., оскільки позивач на підставі ст.5 Закону України «Про судовий збір» звільнений від вказаних витрат при подачі позову до суду.

На підставі ст.2371 КЗпП України, керуючись ст.ст.4, 12, 13, 76, 81, 141, 259, 263-265, 268, 273, 315-317, 352, 354, 355 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1, який мешкає за адресою: 85321, АДРЕСА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, до Десятого воєнізованого гірничорятувального загону, місцезнаходження: 85323, м.Мирноград Донецької області, пров.Робочий, буд.1, код ЄДРПОУ 00159462; треті особи: Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області, місцезнаходження: 84122, м.Слов’янськ, вул.Свободи, буд.5, код ЄДРПОУ 41325231; Публічне акціонерне товариство «Шахтоуправління «Покровське», місцезнаходження: 85300, м.Покровськ Донецької області, пл.Шибанкова, буд.1 а, код ЄДРПОУ 13498562, про відшкодування моральної шкоди у зв’язку з нещасним випадком на виробництві задовольнити частково.

Стягнути з Десятого воєнізованого гірничорятувального загону на користь ОСОБА_1 у відшкодування моральної шкоди 15000 (п’ятнадцять тисяч) грн.

В задоволенні інших позовних вимог відмовити.

Стягнути з Десятого воєнізованого гірничорятувального загону на користь держави судовий збір у сумі 704 (сімсот чотири) грн. 80 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку. Апеляційна скарга на рішення суду подається до Апеляційного суду Донецької області протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складене 03.09.2018 року.

Суддя О.А. Рибкін