Рішення № 76211249, 27.08.2018, Покровський міськрайонний суд Донецької області (до 25.04.2025 - Красноармійський міськрайонний суд Донецької області)

Провадження №2/235/1476/18

Справа №235/3378/18

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 серпня 2018 року м.Покровськ

Красноармійський міськрайонний суд Донецької області

в складі: головуючого судді Хмельової С.М.

за участю секретаря судового засідання Соловйової М.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду №7 м.Покровськ цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3 міської ради про встановлення факту належності документів та визнання прав забудовника за спадкоємцями, -

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Красноармійського міськрайонного суду звернулись ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з позовною заявою до ОСОБА_3 міської ради про встановлення факту належності документів та визнання прав забудовника за спадкоємцями. В обґрунтування заявлених вимог позивачі зазначили, що 11 лютого 2014 року помер їх батько – ОСОБА_4, який був зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1 (колишній Красноармійськ), вулиця Дейнеги, будинок 29. Після його смерті залишилося спадкове майно, що складається з житлового будинку з відповідними господарчими спорудами та побудовами, розташованого за адресою: Донецька область, місто Покровськ (колишній Красноармійськ), вулиця Дейнеги, будинок 29.

Спадкоємцями першої черги після смерті батька ОСОБА_4 були: ОСОБА_5 – дружина спадкодавця, ОСОБА_1 і ОСОБА_2 (до шлюбу ОСОБА_1) ОСОБА_6 – діти спадкодавця.

Спадщину після померлого 11.02.2014 року ОСОБА_4 шляхом подачі письмової заяви до нотаріальної контори у встановлений шестимісячний строк ніхто не приймав і не оформляв. Але їх мати ОСОБА_5 – дружина спадкодавця була зареєстрована та фактично проживала зі своїм чоловіком за адресою: Донецька область, місто Красноармійськ, вул. Дейнеги, 29, про що свідчить довідка і відповідний запис у домовій книзі, тому у відповідності до ч.3 ст.1268 ЦК України у редакції 2003 року вона вважається такою, що прийняла спадщину після свого чоловіка, оскільки не заявила про відмову від неї протягом строку встановленого статтею 1270 ЦК України.

Мати позивачів – ОСОБА_5, померла 06 лютого 2017 року. Спадкоємцями першої черги після її смерті ї позивачі по справі: син ОСОБА_1 і дочка ОСОБА_2. Інших спадкоємців першої черги не має.

Спадщину після померлої 06.02.2017 року матері ОСОБА_5, позивачі прийняли шляхом подання заяви про прийняття спадщини до приватного нотаріуса ОСОБА_3 міського нотаріального округу ОСОБА_7 у встановлений законом шестимісячний строк.

Отримати свідоцтво про право на спадщину за законом на жилий будинок за адресою: Донецька область, місто Покровськ (колишній Красноармійськ), вулиця Дейнеги, буд.29, позивачі не мають можливості, тому, що збудований у 1969 році будинок не зареєстрований.

02.03.2018 року за №312/02-31 та №313/02-31 приватним нотаріусом ОСОБА_3 міського нотаріального округу Донецької області ОСОБА_7 їм видано постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії, в яких вказано, що видача свідоцтва про право на спадщину на майно, яке підлягає реєстрації проводиться нотаріусом після подання правовстановлюючих документів щодо належності цього майна спадкодавцеві та перевірки відсутності заборони або арешту цього майна. Тому відсутність документів про підтвердження реєстрації в реєстрі права власності на нерухоме майно є причиною відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом у нотаріальній конторі.

Житловий будинок був куплений батьком позивачів ОСОБА_4. Договір купівлі – продажу посвідчений нотаріусом Красноармійської державної нотаріальної контори 02 лютого 1968 року по реєстру №490 та зареєстрований в Красноармійському бюро технічної інвентаризації 09 лютого 1968 року в реєстрову книгу за №7197.

13 березня 1968 року рішенням виконавчого комітету Красноармійської міської ради Донецької області ОСОБА_4 надано дозвіл на будівництво жилого будинку на своїй земельній ділянці зі зносом старого будинку по вулиці Дейнеги, 29.

Відповідно до Акту про відведення земельної ділянки 20 квітня 1968 року земельна ділянка по типовому проекту №181-1 передана при відведенні для будівництва забудовнику ОСОБА_4

15 травня 1968 року батькові позивачів ОСОБА_4 відділом комунального господарства виконкому Красноармійської міської ради наданий Дозвіл на виробництво робіт, проект будинку, проект планіровки і забудови.

Житловий будинок за адресою: Донецька область, місто Покровськ, вул. Дейнеги, 29, збудований в 1969 році, що підтверджується технічним паспортом виготовленим станом на 05 грудня 2017 року Комунальним підприємством бюро технічної інвентаризації.

Однак новозбудований житловий будинок не був зареєстрований.

Як передбачено ст.1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов’язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Дотепер правовстановлюючий документ на новозбудований будинок відсутній, про що свідчить постанова нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальної дії, у зв’язку з чим позивачі вимушені звернутися за захистом своїх прав до суду.

Крім того, в дозвільних документах на право побудови нового будинку допущені помилки в написані прізвища їх батька – ОСОБА_4, а саме:

- в дозволі на виробництво робіт ( Разрешение на производство работ) від 15 травня 1968 року виданого відділом комунального господарства Красноармійської міської ради прізвища батька вказано «Сумарков» (пропущена літера «о») правильно «Сумароков»;

- в проекті планіровки і забудови земельної ділянки (Додаток 1) вказано прізвище батька «Сумаркову», правильно (мовою оригіналу) «Сумарокову Владимиру Ивановичу»;

- в Акті про відведення земельної ділянки від 20-го квітня 1968 року прізвище батька вказано «Сумарков» правильно «Сумароков»;

- в Довідці від 24 січня 1969 року про відведення земельної ділянки прізвище батька вказано «Сумаркову» правильно «Сумарокову».

Тому на даний час виникла необхідність встановлення факту належності Дозволу на виробництво робіт (Разрешение на производство работ) від 15 травня 1968 року, виданого відділом комунального господарства Красноармійської міської ради; Проекту планіровки і забудови земельної ділянки (Додаток 1); Акту про відведення земельної ділянки від 20-го квітня 1968 року; Довідки від 24 січня 1969 року про відведення земельної ділянки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, який помер 11 лютого 2014 року.

Враховуючи викладене, позивачі просять встановити факт належності правовстановлюючих документів, а саме: Дозволу на виробництво робіт (Разрешение на производство работ) від 15 травня 1968 року, виданого відділом комунального господарства Красноармійської міської ради; Проекту планіровки і забудови земельної ділянки (Додаток 1); Акту про відведення земельної ділянки від 20-го квітня 1968 року; Довідки від 24 січня 1969 року про відведення земельної ділянки – ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, який помер 11 лютого 2014 року; та визнати за ними в рівних частинах права забудовника на збудований у 1969 році житловий будинок з відповідними господарчими спорудами та побудовами за адресою: місто ОСОБА_3 (в минулому Красноармійськ) Донецької області, вулиця Дейнеги, будинок №29 з правом зареєструвати житловий будинок з господарчими спорудами та побудовами за вищевказаною адресою в органах, які здійснюють державну реєстрацію нерухомого майна – які належали їх батькові ОСОБА_4, який помер 11 лютого 2014 року.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з’явився, надав суду заяву про розгляд справи без його участі, наполягає на задоволенні позовних вимог.

Позивач ОСОБА_2 в судове засідання не з’явилася, надала суду заяву про розгляд справи без її участі, наполягає на задоволенні позовних вимог.

Представник відповідача ОСОБА_3 міської ради в судове засідання не прибув, надав суду заяву про розгляд справи без участі представника, справу просили розглянути на розсуд суду.

Суд, дослідивши матеріали цивільної справи, з'ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, що мають значення для вирішення справи по суті, встановивши фактичні дані та зміст спірних правовідносини,

ВСТАНОВИВ:

11 лютого 2014 року помер батько позивачів – ОСОБА_4, свідоцтво про смерть якого видано відділом державної реєстрації актів цивільного стану по місту Красноармійську реєстраційної служби Красноармійського міськрайонного управління юстиції у Донецькій області 11 лютого 2014 року, актовий запис № 129 (а.с.8).

Після його смерті залишилося спадкове майно, що складається із житлового будинку з відповідними господарчими спорудами та побудовами, розташованого за адресою: Донецька область, місто Покровськ (колишній Красноармійськ), вулиця Дейнеги, будинок 29.

Спадкоємцями першої черги після смерті ОСОБА_4 були: ОСОБА_5 – дружина спадкодавця, ОСОБА_1 і ОСОБА_2 (до шлюбу ОСОБА_1) ОСОБА_6 – діти спадкодавця.

Письмової заяви про прийняття спадщини до нотаріальної контори у встановлений шестимісячний строк спадкоємці не подавали.

Мати позивачів та дружина спадкодавця – ОСОБА_5 була зареєстрована та фактично проживала зі своїм чоловіком за адресою: Донецька область, місто Покровськ (колишній Красноармійськ), вулиця Дейнеги, будинок 29, що підтверджується довідкою та записом у домовій книзі, заяви про відмови від спадщини протягом встановленого строку не подавала, а тому у відповідності до ч.3 ст.1268 ЦК України вважається такою, що прийняла спадщину після свого чоловіка.

06 лютого 2017 року ОСОБА_5 померла, свідоцтво про її смерть видано ОСОБА_3 міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Донецькій області 06 лютого 2017 року, актовий запис № 120 (а.с.9).

Спадкоємцями першої черги після смерті ОСОБА_5 є її діти – ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (до шлюбу – ОСОБА_1) ОСОБА_6, які у встановлений шестимісячний строк подали заяви про прийняття спадщини до приватного нотаріуса ОСОБА_3 міського нотаріального округу ОСОБА_7

02.03.2018 року постановами про відмову у вчиненні нотаріальної дій за №312/02-31 та №313/02-31 ОСОБА_2 та ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_5 було відмовлено у зв’язку з ненаданням усіх необхідних документів, а саме: відсутністю документів про реєстрацію збудованого у 1969 році житлового будинку з надвірними спорудами та побудовами (а.с.41,42).

Житловий будинок з надвірними побудовами, розташований за адресою: Донецька область, місто Красноармійськ (нині ОСОБА_3), вулиця Дейнеги №29 належав ОСОБА_4 на підставі договору купівлі – продажу від 02 лютого 1968 року, посвідченого нотаріусом Красноармійської державної нотаріальної контори за реєстром №490 та зареєстрованого в Красноармійському бюро технічної інвентаризації 09 лютого 1968 року в реєстрову книгу за №7197 (а.с.30-31).

13 березня 1968 року рішенням виконавчого комітету Красноармійської міської ради Донецької області ОСОБА_4 надано дозвіл на будівництво жилого будинку на своїй земельній ділянці зі зносом старого будинку по вулиці Дейнеги, 29 (а.с.33).

На підставі вказаного рішення 15 травня 1968 року відділом комунального господарства Красноармійської міської ради надано дозвіл на виробництво робіт (Разрешение на производство работ) (а.с.32). Однак у вказаному дозволі прізвище батька позивачів помилково вказано як «Сумарков».

В проекті планіровки і забудови земельної ділянки по вул. Дейнеги, 29 в місті Красноармійськ (нині ОСОБА_3) (Додаток 1) прізвище батька помилково вказано як «Сумарков» (а.с.34).

Відповідно до Акту про відведення земельної ділянки 20 квітня 1968 року земельна ділянка по типовому проекту №181-1 передана при відведенні для будівництва забудовнику ОСОБА_4 (а.с.35). Однак у вказаному актів прізвище батька позивачів помилково вказано як «Сумарков».

В Довідці від 24 січня 1969 року про відведення земельної ділянки прізвище батька помилково вказано «Сумаркову» замість правильного «Сумарокову».

У відповідності з п.6 ч.1 ст.315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення фактів належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім’я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з ім'ям, по-батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що Дозвіл на виробництво робіт (Разрешение на производство работ) від 15 травня 1968 року, виданий відділом комунального господарства Красноармійської міської ради; Проект планіровки і забудови земельної ділянки (Додаток 1); Акт про відведення земельної ділянки від 20-го квітня 1968 року; Довідка від 24 січня 1969 року про відведення земельної ділянки, видані на ім’я «Сумаркова Володимира Івановича» належать ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, який помер 11 лютого 2014 року.

Житловий будинок загальною площею 64,7кв.м, житловою площею 46,7кв.м., за адресою: Донецька область, місто Покровськ, вул. Дейнеги, 29, збудований в 1969 році, що підтверджується технічним паспортом виготовленим станом на 05 грудня 2017 року Комунальним підприємством бюро технічної інвентаризації (а.с.26-29).

У відповіді КП «БТІ м. Покровськ» зазначається, що до 1 січня 2013 року збудований житловий будинок №28 по вул. Дейнеги м. Покровськ в КП «БТІ» не зареєстрований. Загальна площа 64,7кв.м, житлова площа 46,7кв.м. Витяг з реєстру прав власності не надавався (а.с.37).

Згідно відповіді приватного нотаріуса ОСОБА_3 міського нотаріального округу Донецької області ОСОБА_7 від 22.06.2018 року, станом на 22 червня 2018 року, після смерті 11.02.2014 року ОСОБА_4, спадкова справа – не заводилась. 16.06.2017 року заведена спадкова справа №66/2017 після смерті 06.02.2017 року ОСОБА_5 23.12.1937р.н., яка була спадкоємцем після смерті чоловіка – ОСОБА_4, який помер 11.02.2014 року, яка спадщину прийняла, але не оформила своїх спадкових прав. 16 червня 2017 року заяви про прийняття спадщини за законом подали діти спадкодавця – ОСОБА_2, 31.01.1967р.н. і ОСОБА_1, 02.08.1958р.н., інших заяв по цій спадковій справі – не надходило. Спадщина складається із житлового будинку, з надвірними спорудами та побудовами за адресою: місто ОСОБА_3 (колишній Красноармійськ) Донецької області, вулиця Дейнеги, будинок №29, який належав ОСОБА_4, який помер 11.02.2014 року, спадкоємцем якого була його дружина ОСОБА_5, яка прийняла спадщину, але не оформила своїх спадкових прав. 02 березня 2018 року ОСОБА_2 і ОСОБА_1 подали заяву про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом на житловий будинок за адресою: місто ОСОБА_3 (колишній Красноармійськ) Донецької області, вулиця Дейнеги, будинок №29, надавши договір купівлі – продажу житлового будинку, посвідчений нотаріусом Красноармійської держнотконтори 02 лютого 1968 року за реєстровим №490. Згідно технічного паспорту, виданого 05.12.2017 року КП «БТІ» м.Покровська Донецької області, житловий будинок за вищевказаною адресою – побудований у 1969 році, тому ОСОБА_2 і ОСОБА_1 були видані постанови про відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом, у зв’язку з відсутністю документів про реєстрацію збудованого у 1969 році житлового будинку з надвірними спорудами та побудовами.

Частиною першою ст.182 ЦК України передбачено, що право власності на нерухомі речі підлягають державній реєстрації.

Згідно за ст.331 ЦК України право власності на нерухоме майно виникає в особи з моменту його державної реєстрації.

Відповідно до ч.2 ст.5 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» якщо законодавством передбачено прийняття в експлуатацію об’єкта нерухомого майна, державна реєстрація прав на такий об’єкт проводиться після прийняття його в експлуатацію в установленому законодавством порядку.

Відповідно до статей 1216,1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов’язків від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців); до складу спадщини входять усі права та обов’язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно за ст.ст.177,190 ЦК України об’єктами цивільних прав є речі, інше майно, результати робіт, послуги, майнові права, тощо.

За приписами ч.1 статті 178 ЦК України об’єкти цивільних прав можуть вільно відчужуватись або переходити від однієї особи до іншої в порядку правонаступництва чи спадкування або іншим чином, якщо вони не вилучені з цивільного обороту, або не обмежені в обороті, або не є невід’ємними від фізичної чи юридичної особи.

Відповідно до п.8 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування», у разі здійснення будівництва згідно із законом та смерті забудовника, всі його права та обов’язки як забудовника, входять до складу спадщини.

Згідно за п.1 ч.2ст.16 ЦК України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є визнання права.

Судом встановлено, що померлим батьком позивачів було збудовано житловий будинок за адресою: Донецька область, місто Покровськ (в минулому Красноармійськ), вулиця Дейнеги, будинок №29, який не було прийнято в експлуатацію. Отже у нього, як у забудовника, виникло право на введення завершеного будівництва в експлуатацію, отримання свідоцтва про право власності і державну реєстрацію права власності на будинок, що не було ним зроблено за життя.

Таким чином позовні вимоги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.16, 177, 178, 190, 182, 328, 331, 1216, 1218, 1261, 1296 ЦК України, ст.ст. 4, 5, 10, 12, 81, 263, 265 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3 міської ради про встановлення факту належності документів та визнання прав забудовника за спадкоємцями задовольнити.

Встановити факт належності правовстановлюючих документів, а саме: Дозволу на виробництво робіт (Разрешение на производство работ) від 15 травня 1968 року, виданого відділом комунального господарства Красноармійської міської ради; Проекту планіровки і забудови земельної ділянки (Додаток 1); Акту про відведення земельної ділянки від 20-го квітня 1968 року; Довідки від 24 січня 1969 року про відведення земельної ділянки – ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, який помер 11 лютого 2014 року.

Визнати за ОСОБА_1, ОСОБА_2 в рівних частинах права забудовника на збудований у 1969 році житловий будинок з відповідними господарчими спорудами та побудовами за адресою: місто ОСОБА_3 (в минулому Красноармійськ) Донецької області, вулиця Дейнеги, будинок №29 з правом зареєструвати житловий будинок з господарчими спорудами та побудовами за вищевказаною адресою в органах, які здійснюють державну реєстрацію нерухомого майна – які належали їх батькові ОСОБА_4, який помер 11 лютого 2014 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На рішення суду може бути подано апеляційну скаргу до Апеляційного суду Донецької області через Красноармійський міськрайонний суд Донецької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Позивач: ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, адреса: Донецька область, м.Мирноград, квартал 40АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1.

Позивач: ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, адреса: АДРЕСА_2, РНОКПП НОМЕР_2.

Відповідач: ОСОБА_3 міська рада, адреса: Донецька область, м. Покровськ, пл. Шибанкова, 11, код ЄДРПОУ 04052933.

В судовому засіданні 27.08.2018р. проголошено вступну та резолютивну частини рішення, повний текст рішення виготовлено 04.09.2018р.

Суддя С.М.Хмельова