Рішення № 76208041, 03.09.2018, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" вересня 2018 р. м. Київ Справа № 911/1464/18

Господарський суд Київської області у складі судді Горбасенка П.В., розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення та виклику сторін матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФРЕГАТ-ТРЕЙД»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «ОСОБА_1 К»

про стягнення 21 223,04 грн

Обставини справи:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ФРЕГАТ-ТРЕЙД» (далі – позивач) звернулося з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ОСОБА_1 К» (далі – відповідач) про стягнення 21 223,04 грн заборгованості, з яких: 18 900 грн основного боргу за договором про надання послуг з організації транспортування вантажним автотранспортом № 17-024 від 03.04.2017, 1 802,74 грн пені, 360,76 грн інфляційних втрат та 159,54 грн 3 % річних.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов’язань за договором про надання послуг з організації транспортування вантажним автотранспортом № 17-024 від 03.04.2017.

На підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.07.2018 позовну заяву передано до розгляду головуючому судді Горбасенку П.В.

Ухвалою господарського суду Київської області 03.07.2018 відкрито провадження у справі, постановлено розглядати дану справу за правилами спрощеного позовного провадження, встановлено строк для подання відзиву на позов – протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження, а також встановлено строк для подання додаткових доказів у справі (за наявності) до 31.07.2018.

Відповідач не скористався правом, наданим ст. 165 ГПК України, та відзив на позовну заяву не надав.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в ній докази та оцінивши їх в сукупності, суд

ВСТАНОВИВ:

03.04.2017 між Товариством з обмеженою відповідальністю «ОСОБА_1 К» (далі – Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ФРЕГАТ-ТРЕЙД» (далі – Виконавець) укладено договір про надання послуг з організації транспортування вантажним автотранспортом № 17-024, за умовами якого виконавець зобов’язався організувати перевезення вантажів замовника рефрижераторними транспортними засобами та надавати інші транспортно-експедиційні і додаткові послуги відповідно до вимог замовника, пов’язані з перевезенням вантажів по території України в торговій мережі ТОВ «ОСОБА_2 енд ОСОБА_2 Україна», ТОВ «Новус Україна», ТОВ «АТБ-маркет» та інші, а замовник – сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Згідно п. 1.3. договору загальна сума договору складається з загальної суми актів виконаних робіт, підписаних обома сторонами.

Відповідно до п.п. 5.1., 5.3., 5.4. договору розрахунки між виконавцем і замовником здійснюються шляхом переказу грошових коштів на поточний рахунок виконавця протягом 20 календарних днів з моменту отримання товарно-транспортної накладної, рахунку, акту виконаних робіт, заявки оформлених згідно нормативних документів.

Сторони визначають загальну вартість послуг в рахунках та актах виконаних робіт відповідно до фактично наданих послуг у звітному періоді.

Рахунок на оплату виписується виконавцем і надається замовнику після підписання послуг сторони підписують акт виконаних робіт по факту надання транспортно-експедиційних послуг.

Акт виконаних робіт повинен бути підписаний замовником та повернутий виконавцю протягом 14 днів з дати його отримання. У випадку відсутності у строк 7 календарних днів письмових зауважень замовника, послуги вважаються виконаними належним чином, а акт погодженим і таким, відносно якого у замовника немає зауважень.

Договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами і діє до 31 грудня 2017 року, але у будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов’язань за договором (п. 10.1. договору).

Як вбачається з наявних в матеріалах справи та досліджених судом акту наданих послуг № 203 від 17.02.2018 на суму 13 700 грн (а.с. 20), акту надання послуг № 237 від 20.01.2018 на суму 14 500 грн (а.с. 20-21), позивачем на виконання п. 1.1. договору про надання послуг з організації транспортування вантажним автотранспортом № 17-024 від 03.04.2017 надано транспортно-експедиційні послуги на загальну суму 28 200 грн.

Суд встановив, що відповідач в порушення п. 5.1. договору за отриманий товар розрахувався частково, сплативши позивачу 9 300 грн згідно акту № 237 від 20.01.2018, що підтверджується наявними матеріалами справи та не спростовано відповідачем, внаслідок чого борг відповідача перед позивачем за договором про надання послуг з організації транспортування вантажним автотранспортом № 17-024 від 03.04.2017 на момент ухвалення судового рішення склав 18 900 грн (28 200 – 9 300 грн).

Предметом позову є вимоги про стягнення 18 900 грн основного боргу за договором про надання послуг з організації транспортування вантажним автотранспортом № 17-024 від 03.04.2017, 1 802,74 грн пені, 360,76 грн інфляційних втрат та 159,54 грн 3 % річних.

Суд встановив, що між сторонами виникли правовідносини транспортного експедирування.

Частиною першою ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов’язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов’язку.

Майнові зобов’язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (абз. 2 ч. 1 ст. 175 ГК України).

Згідно ч. 1 ст. 929 Цивільного кодексу України за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу.

Пунктом першим статті 193 Господарського кодексу України та статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Суд встановив, що як вбачається з наявних в матеріалах справи та досліджених судом акту наданих послуг № 203 від 17.02.2018 на суму 13 700 грн (а.с. 20), акту надання послуг № 237 від 20.01.2018 на суму 14 500 грн (а.с. 20-21), позивачем на виконання п. 1.1. договору про надання послуг з організації транспортування вантажним автотранспортом № 17-024 від 03.04.2017 надано транспортно-експедиційні послуги на загальну суму 28 200 грн; відповідач в порушення п. 5.1. договору за отриманий товар розрахувався частково, сплативши позивачу 9 300 грн згідно акту № 237 від 20.01.2018, що підтверджується наявними матеріалами справи та не спростовано відповідачем, внаслідок чого борг відповідача перед позивачем за договором про надання послуг з організації транспортування вантажним автотранспортом № 17-024 від 03.04.2017 на момент ухвалення судового рішення склав 18 900 грн (28 200 – 9 300 грн).

Враховуючи те, що борг відповідача перед позивачем на час прийняття судового рішення складає 18 900 грн, який не погашено, розмір вказаного боргу відповідає фактичним обставинам справи, вимога позивача про стягнення з відповідача 18 900 грн боргу за договором про надання послуг з організації транспортування вантажним автотранспортом № 17-024 від 03.04.2017 є обґрунтованою, підтверджується наявними в матеріалах справи доказами і відповідно підлягає задоволенню.

У зв’язку з простроченням виконання відповідачем грошового зобов’язання за договором про надання послуг з організації транспортування вантажним автотранспортом № 17-024 від 03.04.2017, позивачем за період з 10.02.2018 по 12.06.2018 нарахована пеня в сумі 1 802,74 грн, а зокрема: 86,62 грн за період з 10.02.2018 по 01.03.2018 на суму 5 200 грн, 503,76 грн за період з 02.03.2018 по 12.06.2018 на суму 5 200 грн та 1 212,36 грн за період з 10.03.2018 по 12.06.2018 на суму боргу 13 700 грн.

Частинами першою і третьою ст. 549 Цивільного кодексу України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові в разі порушення боржником зобов’язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення.

У сфері господарювання згідно ч. 2 ст. 217 та ч. 1 ст. 230 ГК України застосовуються господарські санкції, зокрема, штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

Пунктом 6.2.1 договору сторонами погоджено, що за порушення термінів оплати послуг, замовник сплачує виконавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу за кожен день прострочення оплати.

Враховуючи вищевикладене, періоди нарахування пені, що вказані позивачем в поданому ним розрахунку пені (а.с. 7), арифметично вірний розмір пені, нарахованої за період з 10.02.2018 по 12.06.2018 становить загалом 1 802,46 грн, а зокрема: 91,18 грн за період з 10.02.2018 по 01.03.2018 на суму 5 200 грн, 498,92 грн за період з 02.03.2018 по 12.06.2018 на суму 5 200 грн та 1 212,36 грн за період з 10.03.2018 по 12.06.2018 на суму боргу 13 700 грн. Відтак, вимога про стягнення 1 802,74 грн пені підлягає частковому задоволенню судом у розмірі 1 802,46 грн.

У зв’язку з неналежним виконанням відповідачем зобов’язання за договором про надання послуг з організації транспортування вантажним автотранспортом № 17-024 від 03.04.2017, позивачем за період з березня 2018 року по травень 2018 року нараховано 360,76 грн інфляційних втрат та 159,54 грн 3 % річних за період з 10.02.2018 по 12.06.2018.

Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи вищевикладене, а також періоди нарахування інфляційних втрат та 3 % річних, що вказані позивачем в поданих розрахунках інфляційних втрат та 3 % річних (а.с. 8), арифметично вірний розмір інфляційних втрат, нарахованих за період з березня 2018 року по травень 2018 року та 3 % річних, нарахованих за період з 10.02.2018 по 12.06.2018 становить загалом 360,76 грн інфляційних втрат та 159,54 грн 3 % річних. Відтак, вимоги про стягнення 360,76 грн інфляційних втрат та 159,54 грн 3 % річних підлягають задоволенню повністю.

За таких обставин суд вважає, що позовні вимоги про стягнення 18 900 грн основного боргу за договором про надання послуг з організації транспортування вантажним автотранспортом № 17-024 від 03.04.2017, 1 802,46 грн пені, 360,76 грн інфляційних втрат та 159,54 грн 3 % річних є обґрунтованими, підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами і відповідно підлягають задоволенню.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до статті 129 ГПК України, покладаються судом на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 129, 233, 237-239, 240 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ФРЕГАТ-ТРЕЙД» до Товариства з обмеженою відповідальністю «ОСОБА_1 К» про стягнення 21 223,04 грн задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ОСОБА_1 К» (08140, Київська обл., Києво-Святошинський район, село Білогородка, вулиця Аграрна, будинок 1; ідентифікаційний код 39395839) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФРЕГАТ-ТРЕЙД» (40000, Сумська обл., м. Суми, вул. Перекопська, будинок 11; ідентифікаційний код 37053099) 18 900 (вісімнадцять тисяч дев’ятсот гривень) 00 коп. основного боргу за договором про надання послуг з організації транспортування вантажним автотранспортом № 17-024 від 03.04.2017, 1 802 (одну тисячу вісімсот дві гривні) 46 коп. пені, 360 (триста шістдесят гривень) 76 коп. інфляційних втрат, 159 (сто п’ятдесят дев’ять гривень) 54 коп. 3 % річних та 1 761 (одну тисячу сімсот шістдесят одну гривню) 98 коп. судового збору.

3. У задоволенні решти позову – відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням суду законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається учасниками справи до Київського апеляційного господарського суду або через господарський суд Київської області до Київського апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено: 03.09.2018.

Суддя П.В.Горбасенко