Ухвала суду № 76207866, 28.08.2018, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про залишення позову без розгляду

м. Київ

28.08.2018Справа №910/3287/18

За позовомПриватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ПЗУ Україна"доПублічного акціонерного товариства "Національна акціонерна страхова компанія "Оранта"за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, настороні позивача - ОСОБА_1відповідача - ОСОБА_2простягнення 12 991,87 грн. Суддя Бойко Р.В.

при секретарі судового засідання Бариновій О.І.

Представники учасників справи:

від позивача: не з'явились

від відповідача: не з'явились

від третіх осіб: не з'явились

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "ПЗУ Україна" звернулося до господарського суду міста Києва із позовом до Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна страхова компанія "Оранта" про стягнення 12 991,87 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачем на підставі договору комплексного добровільного страхування приватного майна, загальної цивільно-правової відповідальності перед третіми особами, транспортного засобу та багажу, що ним перевозиться №RZ.003988 від 06.11.2015 та у зв'язку з настанням дорожньо-транспортної пригоди, було сплачено страхувальнику автомобіля "Ford Fiesta", державний номер НОМЕР_1, - ОСОБА_1, страхове відшкодування, а тому позивачем відповідно до положень ст. 27 Закону України "Про страхування" та статей 993, 1191 Цивільного кодексу України отримано право вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду. Відповідальність особи, яка керувала автомобілем "Samand", державний номер НОМЕР_2, - ОСОБА_2, та якого позивач вважає винним у скоєнні спірної дорожньо-транспортної пригоди, застрахована Публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна страхова компанія "Оранта" на підставі договору (полісу) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АК/0325458, а тому, на думку позивача, обов'язок з відшкодування завданих збитків в розмірі 12991,87 грн. покладається на відповідача.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 22.03.2018 за вказаним позовом відкрито провадження у справі №910/3287/18; вирішено здійснювати її розгляд за правилами загального позовного провадження; залучено до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляються самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - ОСОБА_1; відповідача - ОСОБА_2; підготовче засідання призначено на 05.04.2018, визначено учасникам справи строки для подання відзиву на позов, пояснень, відповіді на відзив та заперечень на відповідь на відзив.

04.04.2018 через відділ діловодства суду відповідачем було подано відзив на позовну заяву, у відповідності до якого останній вказував на те, що позивачем не було дотримано визначеного положеннями ст. 35 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" порядку отримання страхового відшкодування за договором (полісом) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, який передбачає необхідність звернення до страховика за вказаним полісом із заявою про страхове відшкодування, з розглядом якої відповідний закон і передбачає виникнення у відповідача обов'язку із здійснення страхового відшкодування за наявності правових підстав для цього.

В судовому засіданні 05.04.2018 у зв'язку із неявкою представників відповідача, третіх осіб судом відкладено підготовче засідання на 08.05.2018.

12.04.2018 через відділ діловодства суду позивачем було подано відповідь на відзив, в якій вказував, що відповідне право вимоги до винуватця у спірній дорожньо-транспортній пригоді, а відтак і до відповідача, як страховика за договором (полісом) ОСЦПВВНТЗ, було отримано ним на підставі положень ст. 27 Закону України "Про страхування" та ст. 993 Цивільного кодексу України, тому він не зобов'язаний взагалі попередньо звертатися до відповідача з будь-якими заявами, у зв'язку з чим реалізація отриманого ним права на страхове відшкодування здійснена безпосередньо шляхом звернення з даним позовом до суду.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 08.05.2018 зупинено провадження у справі №910/3287/18 до закінчення перегляду Великою Палатою Верховного Суду справи господарського суду міста Києва №910/7449/17 за касаційною скаргою Приватного акціонерного товариства "Українська пожежно-страхова компанія" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 18.10.2017 у даній справі.

27.06.2018 через канцелярію суду представником відповідача було подано відзив на позовну заяву, за змістом якого викладено свої заперечення щодо заявлених позовних вимог з урахуванням викладеної в постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі №910/7449/17 правової позиції та просив провадження у справі поновити, а в задоволенні позовних вимог відмовити.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 10.07.2018 поновлено провадження у справі №910/3287/18; підготовче засідання призначено на 24.07.2018; викликано у підготовче засідання представників учасників справи.

У підготовче засідання 24.07.2018 представники учасників справи не з'явились.

У підготовчому засіданні 24.07.2018 судом було постановлено протокольну ухвалу про закриття підготовчого засідання та призначення справи до судового розгляду по суті на 28.08.2018.

Представник позивача у судове засідання 28.08.2018 не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, клопотань про відкладення судового засідання (перерви) не подавав, про призначене судове засідання був повідомлений належним чином за адресою, повідомленою позивачем у позовній заяві (02068, м. Київ, вул. Кошиця, буд. 7-А, офіс 8), що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення 0103038243334.

Представник відповідача у судове засідання 28.08.2018 не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, клопотань про відкладення судового засідання (перерви) не подавав, про призначене судове засідання був повідомлений належним чином за адресою, яка вказана у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (02081, м. Київ, вул. Здолбунівська, буд. 7-Д), що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення 0103038243342.

Третя особа-1 у судове засідання 28.08.2018 не з'явилась, про причини неявки суд не повідомила, про призначене судове засідання була повідомлена належним чином за адресою, вказаною у Договорі добровільного страхування від 06.11.2015 (61000, м. Харків, вул. Ахсарова, буд. 15, корпус А, кв. 124), що підтверджується поштовим конвертом, в якому ухвала суду була надіслана третій особі-1, та довідкою відділення поштового зв'язку про повернення поштового відправлення (інші причини, що не дали змоги виконати обов'язки щодо вручення поштового відправлення).

Третя особа-2 у судове засідання 28.08.2018 не з'явилась, про причини неявки суд не повідомила, про призначене судове засідання була повідомлена належним чином за адресою, вказаною у постанові Дзержинського районного суду м. Харкова від 23.12.2016 у справі №638/17184/16-п (Золочівський р-н, м. Золочів, вул. Леваневського, буд. 4), що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення 0103038243369.

У судовому засіданні 28.08.2018, дослідивши наявні в матеріалах документи, суд дійшов висновку про залишення позову без розгляду з огляду на наступне.

Приписами ч. 4 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України визначено, що у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані судом докази, необхідні для вирішення спору, або позивач (його представник) не з'явився у судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Як встановлено судом, ухвалою господарського суду міста Києва від 10.07.2018 поновлено провадження у справі №910/3287/18; підготовче засідання призначено на 24.07.2018; викликано у підготовче засідання представників учасників справи.

Позивача було належним чином повідомлено про підготовче засідання, призначене на 24.07.2018, за адресою, вказаною у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, буд. 40), що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення 0103047243479, та за адресою, повідомленою позивачем у позовній заяві (02068, м. Київ, вул. Кошиця, буд. 7-А, офіс 8), що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення 0103047243460.

Однак, у підготовче засідання 24.07.2018 представник позивача не з'явився, причини неявки суду не повідомив, заяви про розгляд справи за відсутності представника позивача не подавав.

У підготовчому засіданні 24.07.2018 судом було постановлено протокольну ухвалу про закриття підготовчого засідання та призначення справи до судового розгляду по суті на 28.08.2018.

Представник позивача у судове засідання 28.08.2018 не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, клопотань про відкладення судового засідання (перерви) або про розгляд справи без участі представника позивача не подавав, про призначене судове засідання був повідомлений належним чином за адресою, повідомленою позивачем у позовній заяві (02068, м. Київ, вул. Кошиця, буд. 7-А, офіс 8), що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення 0103038243334.

Відповідно до п. 3 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення.

Суд зазначає, що неявка позивача у судові засідання перешкоджає вирішенню спору у даній справі, оскільки відповідно до ч. 2 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Згідно з ч. 1 ст. 14 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 15 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов'язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Таким чином, суд розглядає справу виключно за зверненням особи та в межах заявлених такою особою (позивачем) позовних вимог (предмету та підстав позову).

Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

У відповідності до ч. 1 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.

Так, обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказав на те, що ним на підставі договору комплексного добровільного страхування приватного майна, загальної цивільно-правової відповідальності перед третіми особами, транспортного засобу та багажу, що ним перевозиться №RZ.003988 від 06.11.2015 та у зв'язку з настанням дорожньо-транспортної пригоди, було сплачено страхувальнику автомобіля "Ford Fiesta", державний номер НОМЕР_1, - ОСОБА_1, страхове відшкодування, а тому позивачем відповідно до положень ст. 27 Закону України "Про страхування" та статей 993, 1191 Цивільного кодексу України отримано право вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду. Відповідальність особи, яка керувала автомобілем "Samand", державний номер НОМЕР_2, - ОСОБА_2, та якого позивач вважає винним у скоєнні спірної дорожньо-транспортної пригоди, застрахована Публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна страхова компанія "Оранта" на підставі договору (полісу) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АК/0325458, а тому, на думку позивача, обов'язок з відшкодування завданих збитків в розмірі 12 991,87 грн. покладається на відповідача.

Частиною 1 статті 237 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при ухваленні рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин; 4) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; 5) як розподілити між сторонами судові витрати; 6) чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову.

При ухваленні рішення суд не може виходити у рішенні за межі позовних вимог (ч. 2 ст. 237 Господарського процесуального кодексу України).

З наведених норм вбачається, що прийняття судом рішення у справі залежить, зокрема, від того, чи підтримує особа, яка звернулась до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів (ч. 2 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України), тобто позивач, заявлені власні позовні вимоги (предмет та підстави позову) станом на дату розгляду справи у суді, так як суд розглядає справу та, відповідно приймає рішення, виключно в межах заявлених позивачем вимог (ч. 1 ст. 14 Господарського процесуального кодексу України).

Суд зазначає, що у зв'язку з неявкою представника позивача у судові засідання, неподанням позивачем заяв/клопотань про відкладення судового засідання/оголошення перерви, будь-яких інших документів, з яких би вбачалось, що позивач підтримує свої позовні вимоги, заявлені у даній справі, суд позбавлений можливості ухвалити законне та обґрунтоване рішення (з урахуванням вимог, викладених у ст. 236 Господарського процесуального кодексу України).

При цьому, в резолютивних частинах ухвала від 22.03.2018, від 05.04.2018 та від 24.07.2018 позивачу роз'яснювались наслідки неявки його представника в підготовчі та судові засідання.

Таким чином, вказана бездіяльність позивача перешкоджає вирішенню спору та подальшому розгляду справи, а повторна неявка позивача свідчить про наявність підстав для залишення позовної заяви без розгляду у відповідності до п. 4 ч. 1 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з ч. 2 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України про залишення позову без розгляду постановляється ухвала, в якій вирішуються питання про розподіл між сторонами судових витрат, про повернення судового збору з бюджету.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв'язку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою (клопотанням).

За таких обставин, враховуючи, що суд дійшов висновку залишити позов без розгляду у зв'язку з повторним неприбуттям позивача у засідання без поважних причин та неподання ним заяви про розгляд справи за відсутності представника позивача, судовий збір покладається на позивача.

Керуючись п. 4 ч. 1 ст. 226, ст. 234 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Позов Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ПЗУ Україна" до Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна страхова компанія "Оранта" про стягнення 12 991,87 грн. залишити без розгляду.

2. Судові витрати, пов'язані із розглядом справи, покласти на Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "ПЗУ Україна".

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення (28.08.2018) та може бути оскарження протягом десяти днів з дня складення її повного тексту шляхом подання у відповідності до п. 17.5 ч. 1 ПЕРЕХІДНИХ ПОЛОЖЕНЬ Господарського процесуального кодексу України апеляційної скарги до Київського апеляційного господарського суду або через господарський суд міста Києва.

Повний текст ухвали складено 03.09.2018.

Суддя Р.В Бойко