Ухвала суду № 76207492, 03.09.2018, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.: (057) 702-07-99, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua

У Х В А Л А

03.09.2018 Справа № 905/1715/16

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Чернової О.В., суддів Курило Г.Є., Фурсової С.М., при секретарі судового засідання Грабчаку Г.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали заяви ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Фенікс», м. Маріуполь Донецької області про відстрочення виконання судового рішення від 18.08.2016р. у справі №905/1715/16

за позовом: Керівника Маріупольської місцевої прокуратури №1 в інтересах держави в особі Виконавчого комітету Маріупольської міської ради, м. Маріуполь Донецької області

до відповідача ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Фенікс», м. Маріуполь Донецької області

про стягнення 66 885,70 грн., -

За участю представників сторін:

від прокурора: не з’явився;

від позивача: не з’явився;

від відповідача: ОСОБА_2 - представник за довіреністю від 30.08.2018р.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Донецької області від 18.08.2016р. у справі №905/1715/16 позовні вимоги Керівника Маріупольської місцево прокуратури №1 в інтересах держави в особі Виконавчого комітету Маріупольської міської ради, м. Маріуполь Донецької області до ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Фенікс», м. Маріуполь Донецької області про стягнення 66 885,70 грн. задоволено повністю.

Вирішено стягнути з ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Фенікс», м. Маріуполь Донецької області на користь Виконавчого комітету Маріупольської міської ради, м. Маріуполь Донецької області заборгованість у розмірі 66 885,70 грн., судовий збір у розмірі 1378,00 грн. на користь прокуратури Донецької області.

На виконання рішення видано відповідні накази.

28 серпня 2018 року через канцелярію господарського суду Донецької області від ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Фенікс», м. Маріуполь Донецької області надійшла заяви б/н від 20.08.2018р. про відстрочення виконання судового рішення від 18.08.2016р. у справі №905/1715/16.

В обґрунтування своїх вимог заявник посилається на зниження попиту на рекламні послуги внаслідок проведення операції об’єднаних сил на території Донецької області, позбавленням можливості здійснення господарської діяльності у зв’язку з арештом банківських рахунків боржника.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 29.08.2018р. розгляд заяви призначено на 03.08.2018р.

У судове засідання з`явився представник позивача, надав пояснення стосовно заяви про відстрочення виконання судового рішення від 18.08.2016р. у справі 905/1715/16.

Представники сторін у судове засідання 03.09.2018р. не з’явились, про дату та час розгляду заяви повідомлені належним чином.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується заява, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду заяви, суд дійшов до висновку про відсутність підстав для задоволення заяви про роз'яснення судового рішення з огляду на наступне.

Згідно ч.ч.1, 2 ст.331 Господарського процесуального кодексу України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

Частиною третьою статті 331 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Згідно положень ч.4 ст.331 Господарського процесуального кодексу України вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує ступінь вини відповідача у виникненні спору, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Як встановлено, в обґрунтування своєї заяви заявник посилається на зниження попиту на рекламні послуги внаслідок проведення операції об’єднаних сил на території Донецької області, позбавленням можливості здійснення господарської діяльності у зв’язку з арештом банківських рахунків боржника, перебування останнього скрутному становищі, відсутність коштів для погашення суми заборгованості перед позивачем.

Водночас, заявником зазначається, що за період з жовтня 2018 р. по жовтень 2019 р. останній сподівається на отримання прибутку, внаслідок зростання попиту на рекламні послуги у зв’язку з проведенням виборів президента України та виборів до Верховної ради, майже 600 000,00 грн., що надасть можливість виконати рішення суду.

Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

За змістом ст.13 Господарського процесуального кодексу України встановлений такий принцип господарського судочинства як змагальність сторін, згідно з яким судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов’язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов’язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За приписом ст.76 Господарського процесуального кодексу України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Тобто, змагальність полягає в тому, що сторони у процесуальній формі доводять перед судом свою правоту, за допомогою доказів переконують суд у правильності своєї правової позиції.

За висновками суду, відповідачем не надано належних доказів в підтвердження наявності обставин, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Зокрема, за доданими відповідачем до справи документами відсутні відомості щодо стану рахунків підприємства станом на момент звернення до суду із заявою відстрочення виконання рішення суду, іншого майна, що унеможливлює суд об’єктивно оцінити фінансовий стан підприємства.

Судом також прийнято до уваги ті обставини, що відповідачем не визначено способів, обставин, які нададуть змогу виконати судове рішення після закінчення періоду відстрочення.

Посилання заявника на можливість отримання за період з жовтня 2018р. по жовтень 2019р., на його думку, прибутку у розмірі майже 600 000,00 грн., судом не приймаються до уваги, оскільки останнім жодних належних у розумінні ст. у розумінні ч.1 ст. 76 ГПК України, доказів вжиття заходів для можливості збільшення оборотних коштів підприємства (укладання господарських договорів про надання рекламних послуг з третіми особами тощо) за вказаний період не надано.

Таким чином, обставини, якими відповідач обґрунтовує заяву про відстрочку виконання судового рішення, не є винятковими, такими, що дійсно ускладнюють виконання судового рішення, а сам по собі скрутний матеріальний стан відповідача не свідчить про виключність обставин, з яким пов'язується відстрочення виконання рішення, оскільки відповідно до ст. 42 Господарського кодексу України підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Крім того судом встановлено, що прострочення виконання зобов’язання триває більше трьох років, рішення господарського суду Донецької області від 18.08.2016р. у справі №905/1715/16 не виконується протягом двох років та приймаючи до уваги матеріальні інтереси позивача, заява відповідача про відстрочення виконання рішення господарського суду Донецької області по справі підлягає залишенню без задоволення.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст.234, 235, ст. 331 Господарського процесуального кодексу України, суд –

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Фенікс», м. Маріуполь Донецької області про відстрочення виконання судового рішення від 18.08.2016р. у справі №905/1715/16 – відмовити.

У судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини ухвали. Повний текст ухвали буде складено та підписано 04.09.2018р.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Ухвала може бути оскаржена в Донецький апеляційний господарський суд в порядку передбаченому розділом IV ГПК України.

Головуючий суддя О.В. Чернова

Суддя Г.Є. Курило

Суддя С.М. Фурсова