Рішення № 76206853, 03.09.2018, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 вересня 2018 р. № 489/2724/17 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Лісовської Н.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в письмовому провадженні адміністративну справу

за позовом:ОСОБА_1, АДРЕСА_1, 54018

до відповідача:Інгульського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Миколаєва Миколаївської області, пр. Богоявленський, 55-е, м. Миколаїв, 54018

про:визнання протиправним та скасування рішення від 20.04.2017 № 8/2,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до Ленінського районного суду м. Миколаєва з позовом до Інгульського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Миколаєва Миколаївської області про визнання протиправним та скасування рішення від 20.04.2017 р. № 8/2.

Свої вимоги позивач обґрунтовувала тим, що жодної недобросовісності з її боку при призначенні пенсії не було. Позивач надала всі необхідні документи для призначення пенсії та не приховала факту працевлаштування, більше того, надала довідку про заробітну плату з місця роботи.

За результатами розгляду справи постановою Ленінського районного суду м. Миколаєва від 18.09.2017 р. позовні вимоги задоволено, рішення відповідача від 20.04.2017 р. № 8/2 скасовано. Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 09.11.2017 р. постанову суду першої інстанції залишено без змін. Постановою Верхового Суду від 17.04.2018 р. рішення судів попередніх інстанцій скасовано, а справу направлено на новий розгляд.

Ухвалою Ленінського районного суду м. Миколаєва від 05.06.2018 р. справу передано до Миколаївського окружного адміністративного суду.

Ухвалою від 06.07.2018 р. Миколаївський окружний адміністративний суд прийняв справу до свого провадження та постановив розглядати її за правилами спрощеного позовного провадження.

23.07.2018 р. від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому він посилається на зміни в законодавстві, згідно яких пенсії особам, які займають посади державної служби, не виплачуються. На час звернення за призначенням пенсії по інвалідності позивач працювала на посаді державної служби, а тому не мала права на призначення та отримання зазначеного виду пенсії. Викладене стало підставою для винесення оскаржуваного рішення про утримання надміру виплачених сум пенсії.

Заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дослідивши матеріали, що містяться у справі, суд встановив наступне:

З 21.03.2003 р. позивач працює в Ленінському районному суді м. Миколаєва на різних посадах, які відносяться до посад державної служби.

20.01.2017 р. позивач звернулася до відповідача з заявою про призначення їй пенсії по інвалідності, додавши до заяви копію трудової книжки. Вказаний вид пенсії позивач отримувала з 15.12.2016 р.

Розглянувши пенсійну справу та особовий рахунок позивача, відповідач встановив, що вона працює на посаді державної служби, що виключає право на призначення пенсії.

20.04.2017 р. відповідач прийняв рішення № 8/2 про утримання надміру виплачених сум пенсій у розмірі 5773,63 грн.

Як слідує з довідки відповідача від 30.05.2017 р., позивач добровільно сплатила частину переплати. Залишок боргу склав 673,63 грн.

Пенсійне забезпечення громадян України, порядок призначення та виплати пенсій, визначення розміру пенсії, регулюються Законом України "Про пенсійне забезпечення", Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та іншими нормативно-правовим актами.

За змістом ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до вимог ст. 50 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду чи в судовому порядку. Відрахування з пенсії провадяться в установленому законом порядку на підставі судових рішень, ухвал, постанов і вироків (щодо майнових стягнень), виконавчих написів нотаріусів та інших рішень і постанов, виконання яких відповідно до закону провадиться в порядку, встановленому для виконання судових рішень.

Згідно ст. 103 Закону України "Про пенсійне забезпечення", суми пенсії, надміру виплачені пенсіонерові внаслідок зловживань з його боку (в результаті подання документів з явно неправильними відомостями, неподання відомостей про зміни у складі членів сім'ї тощо), стягуються на підставі рішень органу, що призначає пенсії.

Таким чином, відрахування виплаченої надміру суми пенсії можливе за двох умов: зловживання з боку пенсіонера та подання страхувальником недостовірних даних. В жодному випадку вказані суми не можуть бути стягнуті у випадку призначення її на підставі недостовірних даних, формування яких не залежить від пенсіонера. Даний перелік є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає.

Згідно зі ст. 1215 Цивільного кодексу України не підлягає поверненню безпідставно набуті: заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача.

Отже, закон встановлює два виключення з цього правила: по-перше, якщо виплата вказаних платежів є результатом рахункової помилки з боку особи, яка проводила цю виплату; по-друге, у разі недобросовісності з боку набувача.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом України в постановах від 02.07.2014 р. (справа № 6-91цс14) та від 22.01.2014 р. (справа № 6-151цс13).

В матеріалах справи відсутні будь-які докази наявності вини позивача чи зловживань з її боку при отриманні пенсії.

Скасовуючи рішення судів першої та апеляційної інстанцій, Верховний Суд зазначив, що суди попередніх інстанцій не дослідили докази, якими підтверджується відсутність зловживань з боку позивача.

Враховуючи висновки Верхового Суду, у судовому засіданні 06.08.2018 р. судом досліджено оригінал пенсійної справи позивача, копії якої залучено до матеріалів справи. У пенсійній справі міститься заява позивача про призначення пенсії від 20.01.2017 р., до якої додавалась копія трудової книжки, яка містить записи про роботу позивача на посадах державної служби. Таким чином, відповідач на момент призначення позивачу пенсії мав інформацію про перебування позивача на посаді державної служби.

Належними та допустимими доказами підтверджено відсутність зловживань з боку позивача при призначенні їй пенсії.

Згідно ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідач не довів правомірності оскаржуваного рішення, що є підставою для задоволення позову.

При відкритті провадження Ленінським районним судом м. Миколаєва позивачу відстрочено сплату судового збору до ухвалення рішення по справі (ухвала від 14.06.2017 р.).

Частиною 2 ст. 133 КАС України передбачено, якщо у строк, встановлений судом, судові витрати не будуть оплачені, позовна заява залишається без розгляду або витрати розподіляються між сторонами відповідно до судового рішення у справі, якщо сплату судових витрат розстрочено або відстрочено до ухвалення судового рішення у справі.

У постанові Ленінського районного суду м. Миколаєва від 18.09.2017 р. питання розподілу судових витрат не вирішено. Таким чином, під час нового розгляду справи, враховуючи приписи ч. 2 ст. 133 КАС України, з відповідача належить стягнути судовий збір у сумі 640,00 грн (за ставкою на момент звернення позивача до суду).

Керуючись ст. 2, 19, 139, 241, 244, 242-246, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. Позов ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 54034, реєстраційний номр облікової картки платника податків НОМЕР_1) до Інгульського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Миколаєва Миколаївської області (пр. Богоявленський, 55-Е, м. Миколаїв, 54018, ідентифікаційний код 41250638) про визнання протиправним та скасування рішення від 20.04.2017 р. № 8/2 - задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Інгульського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Миколаєва Миколаївської області про утримання надміру виплачених сум пенсій від 20.04.2017 р. № 8/2.

3. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Інгульського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Миколаєва Миколаївської області (ідентифікаційний код 41250638) судовий збір у сумі 640,00 грн (шістсот сорок грн 00 коп.) на користь держави (отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106; код отримувача: 37993783; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); МФО: 899998; рахунок отримувача: 31211256026001; код класифікації доходів бюджету: 22030106).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга може бути подана до Одеського апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Дата складення повного судового рішення 03.09.2018 р.

Суддя Н. В. Лісовська