Ухвала суду № 76206151, 30.08.2018, Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області

Дата документу 30.08.2018

Справа № 320/6439/18

Провадження № 1-кс/320/2979/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 серпня 2018 року Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області у складі:

головуючого - слідчого судді Юрлагіної Т.В.,

за участю секретаря - Бондаренко Г.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Мелітополі скаргу адвоката ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 на бездіяльність слідчого Мелітопольського ВП ГУНП в Запорізькій області Шалагіна І.В. щодо неповернення тимчасово вилученого майна у кримінальному провадженні № 12018080140002538,

за участю прокурора - Керімова Е.І.,

представника заявника - адвоката ОСОБА_1,

ВСТАНОВИВ:

28.08.2018 року адвокат ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 звернулась до Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області зі скаргою, в порядку п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України на бездіяльність слідчого Мелітопольського ВП ГУНП в Запорізькій області Шалагіна І.В. щодо неповернення тимчасово вилученого майна у кримінальному провадженні № 12018080140002538 від 07 серпня 2018 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.

В обґрунтування доводів та вимог скарги особа, яка подала скаргу посилається на те, що під час досудового розслідування слідчим була отримання ухвала Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області (суддя Юрлагіна Т.В.) від 17.08.2018 року справа № 320/6439/18 про дозвіл на проведення обшуку за місцем розташування розважального закладу «Пеликан», що розташований за адресою: АДРЕСА_1 на земельній ділянці кадастровий НОМЕР_1, що належить на праві власності ОСОБА_4, на підставі договору купівлі - продажу від 05.12.2017 року № 626, з метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення (злочину) та вилучення вказаних об'єктів, а саме: відшукання та вилучення особливо небезпечних наркотичних засобів та психотропних речовин, обіг яких заборонений, що мають значення для досудового розслідування.

Під час обшуку у ОСОБА_2 під час особистого огляду співробітниками поліції була вилучена незаряджена помпова рушниця Cobalt р та дозвіл на неї. Тобто представник заявника вказує, що було вилучено майно, посилання на яке відсутнє в ухвалі слідчого судді.

Адвокат ОСОБА_1 у судовому засіданні підтримала доводи скарги та зазначила, що вилучене майно під час обшуку не має відношення до кримінального провадження та не охоплюється ухвалою слідчого судді від 17.08.2018 року про надання дозволу на проведення обшуку. Зі змісту положень ст. 236 КПК України вбачається, що вилучені речі та документи, які не входять до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукання в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку, та не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном. Тимчасове вилучене майно повертається особі, у якої воно було вилучене. Слідчий не звертався до суду з клопотанням про арешт майна, 21.08.2018 року на адресу слідчого направлено клопотання про повернення тимчасово вилученого майна, проте слідчий відмовляється повертати майно.

Представник Мелітопольської місцевої прокуратури в судовому засіданні заперечував щодо задоволення скарги. Пояснив, що виділено матеріали кримінального провадження та направлено їхні копії для організації притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ст. 191 КУпАП. На даний час матеріали кримінального провадження у нього відсутні.

Судом встановлено, що Мелітопольським ВП ГУНП в Запорізькій області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12018080140002538, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 07 серпня 2018 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України як незаконний збут наркотичних засобів.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КПК України під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов'язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.

Відповідно до ст. 167 КПК України, тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення.

Згідно ч. 2 ст. 167 КПК України, тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони: підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди; призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення; є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов'язаного з їх незаконним обігом; одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від них, а також майно, в яке їх було повністю або частково перетворено.

Виходячи з цього, відповідно до ст. 169 КПК України, вилучене майно є тимчасово вилученим та має бути повернуте особі, у якої вони вилучені у випадках, передбачених ч. 5 ст. 171 та ч. 6 ст. 173 КПК України, а саме: за клопотанням слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано протягом 48 годин після вилучення майна, в іншому випадку вилучене майно має бути негайно повернуте особі, у якої воно було вилучено.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 93 КПК України, сторона обвинувачення здійснює збирання доказів шляхом проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій, витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, службових та фізичних осіб речей, документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій та актів перевірок, проведення інших процесуальних дій, передбачених цим Кодексом.

У зв'язку зі здійсненням досудового розслідування у вищевказаному кримінальному провадженні, 17.08.2018 року на підставі ухвали слідчого судді Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 17.08.2018 року було проведено обшук за місцем розташування розважального закладу «Пеликан», що розташований за адресою: АДРЕСА_2, на земельній ділянці кадастровий номер НОМЕР_1, що належить на праві власності ОСОБА_4, на підставі договору купівлі - продажу від 05.12.2017 року № 626, з метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення (злочину) та вилучення вказаних об'єктів, а саме: відшукання та вилучення особливо небезпечних наркотичних засобів та психотропних речовин, обіг яких заборонений, що мають значення для досудового розслідування.

Під час обшуку у ОСОБА_2 під час особистого огляду співробітниками поліції була вилучена незаряджена помпова рушниця Cobalt р20 та дозвіл на неї.

При здійсненні кримінального провадження органом досудового розслідування має бути неухильно дотримано загальні засади кримінального провадження, встановлені ст.ст. 7, 8 КПК України, в тому числі верховенство права, законність та недоторканість права власності.

Згідно із ч. 2 ст. 100 КПК України, речовий доказ або документ, наданий добровільно або на підставі судового рішення, зберігається у сторони кримінального провадження, якій він наданий. Сторона кримінального провадження, якій наданий речовий доказ або документ, зобов'язана зберігати їх у стані, придатному для використання у кримінальному провадженні. Речові докази, які отримані або вилучені слідчим, прокурором, оглядаються, фотографуються та докладно описуються в протоколі огляду. Зберігання речових доказів стороною обвинувачення здійснюється в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 100 КПК України, речовий доказ, який був наданий стороні кримінального провадження або нею вилучений, повинен бути якнайшвидше повернутий володільцю, крім випадків, передбачених статтями 160-166, 170-174 цього Кодексу.

Разом з тим, вимоги передбачені ч. 1 ст. 100 КПК України виконані стороною обвинувачення не були, тобто речовий доказ не повернутий його володільцю.

Надану прокурором у судовому засіданні постанову про виділення матеріалів від 23.08.2018 року, на яку посилався прокурор у судовому засіданні, щодо організації притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ст. 191 КУпАП, суд не бере до уваги, оскільки у вказаній постанові зазначено про направлення копій матеріалів кримінального правопорушення, а також рушницю та дозвіл на неї для організації притягнення ОСОБА_5, а не ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ст. 191 КУпАП.

Відповідно до ч. 2 ст. 8 КПК України, принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини. Відповідно до ст. 1 Протоколу № 1 до Конвенції, кожна фізична чи юридична особа має право на повагу до своєї власності. Жоден не може бути позбавлений свого майна інакше як в інтересах суспільства та на умовах, передбачених законом та загальними принципами міжнародного права.

Із змісту положень ст. 236 КПК України вбачається, що вилучені речі та документи, які не входять до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукання в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку, та не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном.

Проте стороною обвинувачення не доведено, що вилучене майно під час обшуку має відношення до кримінального провадження № 12018080140002538 та охоплюється ухвалою слідчого судді від 17.08.2018 року про надання дозволу на проведення обшуку.

Окрім того, арешт на тимчасово вилучене майно під час проведення обшуку 17.08.2018 року в порядку та на підставах, передбачених ч. 5 ст. 171 КПК України, накладено не було.

Таким чином, приходжу до висновку про обґрунтованість поданої скарги щодо бездіяльності, яка полягає у неповерненні вилученого майна, оскільки, вбачається порушення права власника на володіння, користування та розпоряджання своїм майном, а відтак скарга підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 169, 171, 173, 236, 303, 307, 309, 372 КПК України, слідчий суддя,-

ПОСТАНОВИВ:

Скаргу адвоката ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 на бездіяльність слідчого Мелітопольського ВП ГУНП в Запорізькій області Шалагіна І.В. щодо неповернення тимчасово вилученого майна у кримінальному провадженні № 12018080140002538- задовольнити.

Зобов'язати слідчого Мелітопольського ВП ГУНП в Запорізькій області Шалагіна І.В. повернути ОСОБА_2 належне йому майно, яке має статус тимчасово вилученого майна, а саме - помпову рушницю Cobalt р 20 та дозвіл на неї, вилучені у ніч з 17.08.2018 року на 18.08.2018 року під час обшуку слідчим Мелітопольського ВП ГУНП в Запорізькій області Шалагіним І.В. у кримінальному провадженні №12018080140002538, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 07 серпня 2018 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 КК України.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: Т.В. Юрлагіна